26 листопада 2020 року м. Рівне №460/6566/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання А.А. Головатчик та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник Берун Р.В., відповідача: представник Дем'янюк С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
доПоліської митниці Держмитслужби
про визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації,
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204000/2020/00085 від 13 березня 2020 року та визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості № UА204000/2020/000071/2 від 13 березня 2020 року.
Після усунення недоліків, ухвалою суду від 22.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи ухвалено провести за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін 08.10.2020.
В судовому засіданні 08.10.2020 оголошено перерву до 22.10.2020 за клопотанням позивача для надання можливості ознайомлення з відзивом на позовну заяву.
В судовому засіданні 22.10.2020 оголошено перерву до 05.11.2020 для долучення додаткових доказів.
В судовому засіданні 05.11.2020 оголошено перерву до 26.11.2020 за клопотанням позивача.
В судовому засіданні 26.11.2020 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Згідно з позовною заявою, поясненнями представника позивача в судовому засіданні, позовні вимоги ґрунтуються на тому, що декларантом, за наявності усіх документів, подано до митного органу декларацію для здійснення митного оформлення імпортованого транспортного засобу. У поданій митній декларації митна вартість транспортного засобу позивачем була визначена за ціною договору (контракту) щодо транспортного засобу, який імпортується (основний метод). Проте, відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість транспортного засобу, здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним). Внаслідок цього було прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому перелік документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки відповідачем не доведено обставин, які б свідчили про існування у митного органу достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару. Відтак, застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару є протиправним, а збільшення такої вартості порушує права позивача. З огляду на це, сторона позивача просила позов задовольнити повністю.
Згідно з відзивом на позовну заяву та пояснень представника в судовому засіданні, сторона відповідача позов не визнала. В обґрунтування заперечень покликалася на те, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення позивачем, встановлено, що подані декларантом до митного оформлення товарів документи містять неточності. Згідно з зовнішньоекономічним контрактом від 03.03.2020 №3/03/2020 директором фірми контрагента-нерезидента продавця товару "Czyzewski Transport Sp.z.o.o" (Польща) є ОСОБА_2 , а імпортером є ФОП ОСОБА_2 , що ймовірно вказує на пов'язаність сторін угоди. Згідно з наданим рахунком від третьої сторони фактура закупу №50 від 25.02.2020, що подана для підтвердження заявленого рівня вартості товару, термін оплати за даним документом є 10 днів від його дати. Однак оплату за товар по даному рахунку до митного оформлення не подано. Так само не подано договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається. Згідно з контрактом, оплата проводиться на рахунок продавця в євро або злотих протягом 30 днів після доставки в місто Рівне (Україна). Разом з тим, згідно наданого рахунку на партію товару від 03.03.2020 №3/03/2020 оплата протягом 14 днів (без зазначення конкретних умов) строком до 17.03.2020. До митного оформлення надано документ, що заявлено до графи 44 МД, як страховий поліс. Однак у даному документі відсутні вартісні показники, які можуть бути використані для підтвердження заявленого вартісного рівня транспортного засобу. За таких підстав, відповідно до вимог Митного кодексу України, посадовою особою відповідача було направлено позивачу електронну вимогу, щодо надання додаткових документів з метою підтвердження заявлених відомостей у митній декларації, на яку декларантом не надано усіх документів. За наведеного сторона відповідача доводила, що оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є такими, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. З огляду на це, просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
11.03.2020 уповноваженою особою позивача - декларантом ОСОБА_3 було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ № UA204020/2020/212923, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар “сідельний тягач марка RENAULT, тип Т460 - 1 шт. Бувший у використанні. Призначений для перевезення напівпричепів. Ідентифікаційний номер (шасі) НОМЕР_1 . Двигун дизельний. Робочий об'єм циліндрів двигуна 10837 см3. Потужність двигуна 345 кВт. Номер двигуна н/д. Колісна формула 4x2. Календарний рік випуску- 2015. Модельний рік випуску-2015. Загальна кількість місць включаючи водія”. Одержувачем вантажу заявлений ФОП ОСОБА_2 . Вартість автомобіля визначена на рівні 14650 EUR (421796,94грн.), за методом визначення митної вартості - 1 (за ціною договору). В графі 15 митної декларації “країна відправлення” вказано: Польща, в графі 20 “Умови поставки” - DАР, в графі 34 “Код країни походження” - FR (а.с.60).
Для митного оформлення відповідачу було подано такі документи: рахунок-фактура (інвойс) (Соmmercial invoice) - від 03.03.2020; рахунок-фактура (інвойс) (Соmmercial invoice) - фактура закупу №50 від 25.02.2020; автотранспортна накладна (Road consignment note) - б/н від 03.03.2020; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 27.02.2020; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 01.10.2015; документ, що підтверджує вартість страхування - б/н від 10.03.2020; страховий поліс - А С5-Х114.100-2/24 від 27.02.2020; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується - 03/03/2020 від 03.03.2020; договір про надання послуг митного брокера - 18-С від 21.07.2016; висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом - №200311/017 від 11.03.2020; інші некласифіковані документи - фото від 11.03.2020; копія митної декларації країни відправлення - 20PL301010Е0185078 від 03.03.2020 (дані графи 44 МД та а.с.6-17).
За результатами аналізу документів, поданих декларантом для митного оформлення, відповідачем зроблено висновок, що такі документи не містять достатніх даних для підтвердження обраного декларантом методу визначення митної вартості. Враховуючи цю обставину, митний орган зобов'язав позивача надати додаткові документи.
У відповідь на вказаний запит митниці декларантом позивача повідомлено: 1)директором фірми контрагента-нерезидента продавця товару "Czyzewski Transport Sp.z.o.o" (Польща) є ОСОБА_4 , а імпортером є ФОП ОСОБА_1 , що не заборонено законодавством ні Польщі, ні України, при відсутності жодних порушень та ухиляння від сплати податків; 2) виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару надано не буде, так як це є конфіденційна інформація, надана закупівельна фактура №50 від 25.02.2020 та фактура продажу 3/03/2020 від 03.03.2020; 3) вартість страхового поліса була оплачена готівкою при оформленні тимчасового техпаспорта А47326619 від 27/02/2020 у місці реєстрації., вартість поліса терміном 7 днів коштує - 150 євро, надана довідка б н від 10/03/2020; 4) при складанні контракта 3/03/2020 від 03/03/2020 був вказаний максимальний допустимий термін до оплати - 30 днів, за домовленістю сторін, було відтерміновано оплату по рахунку №50 від 25 02.2020; 5) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, відсутній, так як треті особи не залучалися до поставки товару, згідно з умовами поставки FCA (транспортування здійснювалось власними силами): 6) надано ВМД на аналогічний товар оформлений, згідно ВМД № UA204010/2019/231549 від 05.09.2019 (8 місяців тому), що був оформлений 1 методом по вартості 16150,00 євро; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями не буде надано, так як надані всі необхідні документи для підтвердження митної вартості, відповідно до вимог частини 2 ст.53 МКУ і додаткових документів надано не буде (а.с.22).
13.03.2020 Поліською митницею Держмитслужби прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2020/000071/2 по митній декларації №UA204020/2020/212923, за яким митну вартість сідельного тягача марки RENAULT, тип Т460, ідентифікаційний номер (шасі) НОМЕР_1 , бувшого у використанні, збільшено з 14650 EUR до 18123,32 EUR (а.с.23-24).
В обґрунтування вказаного рішення (графа 33) зазначено: “митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, оскільки: 1) згідно з зовнішньоекономічним контрактом від 03.03.2020 №3/03/2020 директором фірми контрагента-нерезидента продавця товару "Czyzewski Transport Sp.z.o.o" (Польща) є ОСОБА_2 , а імпортером є ФОП ОСОБА_2 , що ймовірно вказує на пов'язаність сторін угоди; 2) згідно з наданим рахунком від третьої сторони фактура закупу №50 від 25.02.2020, що подана для підтвердження заявленого рівня вартості товару, термін оплати за даним документом є 10 днів від його дати. Однак оплату за товар по даному рахунку до митного оформлення не подано. Так само не подано договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 3) згідно з контрактом, оплата проводиться на рахунок продавця в євро або злотих протягом 30 днів після доставки в місто Рівне (Україна). Разом з тим, згідно наданого рахунку на партію товару від 03.03.2020 №3/03/2020 оплата протягом 14 днів (без зазначення конкретних умов) строком до 17.03.2020; 4) до митного оформлення надано документ, що заявлено до графи 44 МД, як страховий поліс. Однак у даному документі відсутні вартісні показники, які можуть бути використані для підтвердження заявленого вартісного рівня транспортного засобу; 5) додатково декларантом надано митну декларацію від 05.09.2019 № UA204010/2019/231549 подану за основним методом митної вартості, фактурна вартість за якою на умовах DAP Рівне становить 16000євро митна вартість при цьому заявлена 16150, що перевищує заявлену за МД вартість оцінюваного КТЗ. При цьому, заявлена митна вартість в 16150євро за даною МД від 05.09.2019 № UA204010/2019/231549 не відповідає заявленому методу визначення митної вартості за ціною договору, зазначеному у графі 43 цієї МД. Поряд з цим, МД від 11.03.2020 № UA204020/2020/212923 надавалися банківські платіжні документи стосовно розміру оплати за товар. До поданої МД від 11.03.2020 № UA204020/2020/212923, за якою проведено оцінку КТЗ, додаткових документів, зокрема банківських платіжних документів не надано. При цьому також не надано банківську документацію, оскільки така за твердженням декларанта є конфіденційною інформацією. Згідно листа повідомлено, що вартість страхового полісу була оплачена готівкою при оформленні тимчасового техпаспорту у місці реєстрації та вартість згідно страхового полісу складає 150 євро. Однак, враховуючи подані документи, відсутнє документальне підтвердження включення до митної вартості суми страхування. Декларантом також у наданому листі зазначено, що договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, відсутній, так як треті особи не залучалися до поставки товару, згідно з умовами поставки FCA. Однак, враховуючи таке твердження про умови поставки товару, до митного оформлення не включено вартість його транспортування та такі умови поставки не відповідають комерційним умовам поставки DАР Рівне, що заявлені до МД та рахунку від 03.03.2020 №3/03/2020”.
Рішенні вказано, що митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару - вартість аналогічного КТЗ згідно з базою даних ЄАІС ДМС становить 18800євро/шт, згідно з МД від 28.01.2020 № UA204120/2020/7379. При цьому мінімальна вартість аналогічного КТЗ згідно з базою даних ЄАІС ДМС згідно з МД від 27.01.2020 № UA2100020/2020/12425 становить 18123,32євро/шт.
В рішенні констатовано проведення процедури консультації і відсутність можливості застосування методів визначення митної вартості від 1 до 5. У підсумку, митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно статті 64 Митного кодексу України, положень наказу ДМСУ від 13.10.2006 №885 “Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів”, наказу ДФСУ від 11.09.2015 №689 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України”, на рівні 18123,32 EUR, що на момент подання МД становить 521799,38 грн.”.
З урахуванням Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2020/000071/2 від 13.03.2020 Поліською митницею Держмитслужби винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2020/00085, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №UA204020.2020.212923 від 03.02.2020 (а.с.19-20). У картці відмови роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме: “провести декларування відповідно до Рішення про коригування митної вартості №UA204000/2020/000071/2 від 13.03.2020”.
Вважаючи вищевказані рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4).
Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частинами 1-2 статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
В силу вимог частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
В свою чергу, відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з частиною другою статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Частиною першою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
При цьому, частиною першою статті 57 Митного кодексу України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
В силу вимог частини 2-3 статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (частина четверта статті 57 Митного кодексу України).
Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.
Разом з тим, з урахуванням положень частини третьої статті 318 Митного кодексу України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність в органу доходів і зборів обґрунтованих сумнiвiв у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.
Відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Згідно з частиною п'ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною десятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Частиною одинадцятою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.
Частиною дев'ятою статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
В силу вимог частини другої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
А відповідно до частини третьої цієї статті, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу
З аналізу вищенаведених норм права вбачається, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнiвiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:
- надані декларантом документи містять розбіжності,
- або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,
- або наявні ознаки підробки.
Відповідно, наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, випробовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України передбачено обов'язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.
Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:
- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);
- невірно проведений розрахунок митної вартості;
- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;
- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У графі 33 оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено, що у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару у зв'язку з тим, що вартість аналогічного КТЗ згідно з базою даних ЄАІС ДМС становить 18800євро/шт, згідно з МД від 28.01.2020 № UA204120/2020/7379. При цьому мінімальна вартість аналогічного КТЗ згідно з базою даних ЄАІС ДМС згідно з МД від 27.01.2020 № UA2100020/2020/12425 становить 18123,32євро/шт.
Разом з тим, таке формулювання оспорюваного рішення вже доводить його протиправність, позаяк сама по собі інформація про вартість подібних транспортних засобів не може розглядатися як обґрунтований сумнів. Більше того, така інформація не дозволяє співвіднести технічний стан транспортних засобів, позаяк мова йде про автомобілі бувші у використанні, а не нові.
Зауваження відповідача з приводу того, що згідно з зовнішньоекономічним контрактом від 03.03.2020 №3/03/2020 директором фірми контрагента-нерезидента продавця товару "Czyzewski Transport Sp.z.o.o" (Польща) є ОСОБА_2 , а імпортером є ФОП ОСОБА_2 , що ймовірно вказує на пов'язаність сторін угоди, суд відхиляє як безпідставні.
Частиною четвертою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Як зазначає відповідач ОСОБА_2 є директором "Czyzewski Transport Sp.z.o.o", однак відповідачем не надано доказів, що він є і засновником вказаного підприємства.
Відповідачем не надано доказів витребовування відповідних документів у позивача.
Суд зазначає, що документи визначені частиною четвертою статті 53 Митного кодексу України надаються на вимогу митного органу у разі наявності в останнього обґрунтованих підстав. Однак, відповідач сам зазначає про ймовірність пов'язаності сторін, а тому без належного доказового обґрунтування це є лише припущеннями митного органу, які не можуть бути підставою для сумніву у визначені митної вартості.
При цьому, судом встановлено, що усі основні документи, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів, тобто ті, які визначені у частинах 1-2 статті 53 Митного кодексу України, декларант позивача митному органу надав.
Так, у рахунку-фактурі №3/03/2020 від 03.03.2020, оформленому "Czyzewski Transport Sp.z.o.o" (Польща) для ФОП ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) вказано вартість сідельного тягача марка RENAULT на рівні 14500 EUR. У рахунку-фактурі зазначено термін оплати 14 днів, до 17.03.2020 (а.с.12).
Як свідчать штамп митниці, вказаний документи надавався декларантом для відповідача до митного оформлення КТЗ.
Відповідно до пункту 3.1 Контракту №3/03/2020 від 03.03.2020 оплата за товар проводиться в Євро або злотих шляхом оплати грошових коштів на рахунок продавця протягом 30 днів після доставки в м. Рівне, Україна.
Оплата ФОП ОСОБА_1 сідельного тягача марка RENAULT грошовими коштами в сумі 14500 EUR підтверджена платіжним дорученням від 19.03.2020, що містить відбиток штампу та підпис відповідальної особи (а.с.79-80).
Таким чином, оплата за сідельний тягач марка RENAULT, тип Т460, ідентифікаційний номер (шасі) НОМЕР_1 проведена у відповідності до вимог Контракту.
Декларантом позивача було надано до митного оформлення копію експортної декларації країни відправлення 20PL301010Е0185078 від 03.03.2020 (а.с.10). Не зважаючи на ту обставину, що у наданому для митного органу примірнику експортної декларації не значиться ціна експортованого КТЗ, але разом з тим за VIN-кодом НОМЕР_1 однозначно ідентифікується автомобіль та сторони експортно-імпортної операції, а саме експортер: "Czyzewski Transport Sp.z.o.o" (Польща), та імпортер: ФОП ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ).
Відповідач зазначає, що згідно з наданим рахунком від третьої сторони фактура закупу №50 від 25.02.2020, що подана для підтвердження заявленого рівня вартості товару, термін оплати за даним документом є 10 днів від його дати. Однак оплату за товар по даному рахунку до митного оформлення не подано.
Суд зазначає, що інвойс №50 від 25.02.2020 оформлений Malworth Holdings Limited (Кіпр) для "Czyzewski Transport Sp.z.o.o" (Польща), який підтверджує факт придбання контрагентом позивача сідельного тягача марка RENAULT, тип Т460, за ціною 14000 євро (а.с.11).
Стосовно доводів відповідача, що враховуючи подані позивачем документи, відсутнє документальне підтвердження включення до митної вартості суми страхування, суд зазначає наступне.
Декларантом позивача до декларації було додано лист від 10.03.2020 "Czyzewski Transport Sp.z.o.o" повідомляє, що вартість страхування сідельного тягача марка RENAULT, тип Т460, ідентифікаційний номер (шасі) НОМЕР_1 (страховий поліс А С5-Х114.100-2/24 від 27.02.2020, а.с.16) складає 150 євро (а.с.17). Вказана сума була сплачена контрагентом позивача під час придбання ним вказаного сідельного тягача, строк дії страховки від 27.02.2020 по 04.03.2020. Позивач придбав транспортний засіб 03.03.2020, а відповідно до штампів митного органу перетнув митний кордон України 04.03.2020, коли страховий поліс А С5-Х114.100-2/24 від 27.02.2020 був чинний. А тому можна дійти висновку, що вказана сума була включена "Czyzewski Transport Sp.z.o.o" до вартості сідельного тягача при продажі його ФОП ОСОБА_1 .
Відповідач зазначає, що декларантом також у наданому листі зазначено, що договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, відсутній, так як треті особи не залучалися до поставки товару, згідно з умовами поставки FCA. Однак, враховуючи таке твердження про умови поставки товару, до митного оформлення не включено вартість його транспортування та такі умови поставки не відповідають комерційним умовам поставки DАР Рівне, що заявлені до МД та рахунку від 03.03.2020 №3/03/2020”.
Однак, з пояснення наданого позивачем для відповідача встановлено, що ним не укладалися договори (угоди, контракти) з третіми особами на поставку товару, як того вимагають правила FCA, за умовами яких до митної вартості товару включається вартість його поставки.
На виконання умовам Контракту №3/03/2020 від 03.03.2020 поставка товару відбулася на умовах DАР Рівне - поставку здійснив продавець у зазначене в Контракті місце. Всі витрати по поставці товару поніс продавець.
Враховуючи викладене, усіма вищезазначеними документами в повній мірі підтверджено митну вартість автомобіля на рівні 14500 EUR і така вартість є підтвердженою ціною договору. Вказані документи в їх сукупності дозволяють не лише ідентифікувати відповідний автомобіль і сторін договору, а й свідчать про відсутність будь-яких розбіжностей чи суперечностей.
Усі твердження відповідача про наявність у нього сумнівів є абсолютно надуманими і голослівними, позаяк ґрунтуються на нічим не підкріплених твердженнях. При цьому, сам відповідач не надав суду жодного доказу тому, що надані декларантом документи були не повними, містили розбіжності, чи ознаки підробки. Що стосується ціни, яка була фактично сплачена позивачем за сідельний тягач, то така в повній мірі підтверджена належними і допустимими доказами і в повній мірі відповідає домовленостям сторін відповідного договору.
Автентичність документів, поданих позивачем до митного оформлення транспортного засобу за відповідною митною декларацією, ніким не спростована. Даних про те, що експорт транспортного засобу, ввезеного на митну територію України позивачем, фактично проведено іншим нерезидентом та за іншою митною вартістю відповідачем не здобуто і суду не надано.
З огляду на наведене, усі зауваження відповідача з приводу наявності у нього сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості та з приводу не підтвердження позивачем числових значень складових митної вартості є необґрунтованими та надуманими.
Суд наголошує, що в частині третій статті 53 Митного кодексу України передбачено чіткі підстави для наявності у митного органу права вимагати надання додаткових документів, які повинні бути зазначені в графі 33 рішення про коригування митної вартості відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України.
Відтак, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв'язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18.
У постанові від 30.10.2018 у справі №826/25605/15 Верховним Судом зроблено правовий висновок про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах від 08.09.2018 у справі №803/2129/15, 14.08.2018 у справі №804/11337/15, від 07.08.2018 у справі №803/166/16, від 31.07.2018 у справі №803/2219/15, від 31.07.2018 у справі №804/858/14, від 20.06.2018 у справі №804/15156/15, від 20.06.2018 у справі №815/4398/16, від 20.06.2018 у справі №826/1261/15, від 20.06.2018 у справі №803/406/16.
На переконання суду відповідач не довів, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, відповідач не вказав на документи, зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, і які подав декларант позивача при митному оформленні транспортного засобу, в яких з них наявні розбіжності, ознаки підробки або які не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за автомобіль, всупереч імперативної вимоги закону.
Слід зауважити, що фактичною підставою для направлення позивачу повідомлення про необхідність подачі додаткових документів фактично слугувала інформація про те, що вартість аналогічного КТЗ згідно з базою даних ЄАІС ДМС становить 18800євро/шт, згідно з МД від 28.01.2020 № UA204120/2020/7379. При цьому мінімальна вартість аналогічного КТЗ згідно з базою даних ЄАІС ДМС згідно з МД від 27.01.2020 № UA2100020/2020/12425 становить 18123,32євро/шт.
Суд зазначає, що інформація щодо вартості аналогічних КТЗ не може бути самостійною підставою для витребування митним органом додаткових документів з метою підтвердження заявленої митної вартості, якщо при цьому подані до митного оформлення разом з митною декларацією документи не містять розбіжностей, ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Крім того, митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в інформаційних системах мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Такі відомості з об'єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості транспортного засобу та рівнем вартості такого транспортного засобу згідно з даними інформаційної системи, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують сумнів у правильності визначення митної вартості товару та довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки саме з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає право вчиняти дії, спрямовані на коригування митної вартості товару.
За наведеного у суду немає жодних підстав вважати, що зазначена відповідачем інформація щодо вартості автомобіля із застосуванням ЄАІС ДМС є об'єктивною.
Отже, відповідно до наявних у справі доказів, відповідач взагалі не мав передбачених частиною третьою статті 53 Митного кодексу України підстав на витребування у позивача додаткових документів.
При вирішенні адміністративного спору суд також враховує правову позицію Верховного Суду України, що наведена у постановах №№21-56а10, 21-76а10, 21-213а11, 21-418а11, 21-245а12 від 21.01.2011, від 07.02.2011, від 14.11.2011, від 06.02.2012 та від 11.09.2012 (відповідно), за якою, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.
Стороною відповідача не надано жодного доказу на підтвердження тому, що зазначена процедура взагалі проводилась, як і тому, що ним здійснювався саме послідовний вибір методу.
Крім того, стороною відповідача не доведено і обґрунтованість власних розрахунків, ні нормативно, ні фактично (оскільки не використано інформації, вказаної у наданих позивачем документах, не враховано технічний стан авто).
За правилами частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
А в силу вимог частини другої цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що Поліською митницею Держмитслужби не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості транспортного засобу у митній декларації №UA204020/2020/212923 від 11.03.2020, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено.
З огляду на наведене, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № UА204000/2020/000071/2 від 13 березня 2020 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204000/2020/00085 від 13 березня 2020 року не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушують права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідних рішень суб'єкта владних повноважень.
За усього наведеного, позовні вимоги підлягають до повного задоволення.
Враховуючи положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) до Поліської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350097, вул. Соборна, 104, м.Рівне, 33028) задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204000/2020/00085 та рішення про коригування митної вартості №UА204000/2020/000071/2 від 13 березня 2020 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору: в сумі 2942,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складений 01 грудня 2020 року.
Суддя Н.В. Друзенко