справа№380/9320/20
09 грудня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Хоми О.П.,
з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,
з участю представника позивача Ворошилової Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Львівській області (далі - позивач, ГУ ДПС у Львівській області) звернулось до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача до бюджету податковий борг в розмірі 10 272 грн 40 к.
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно до карток особових рахунків та довідки про заборгованість від 06.06.2020 №4737/9/51-08 заборгованість відповідача єдиного податку з фізичних осіб становить 10 272 грн 40 к., в т.ч. основного платежу - 5 499 грн 80 к; штрафних санкцій - 4 772 грн 60 к. Відповідно до Податкового кодексу України відповідачу виставлено податкову вимогу форми «Ф» від 24.10.2018 №2651-50. Несплата відповідачем заборгованості до бюджету у добровільному порядку зумовила звернення контролюючого органу в суд з даною позовною заявою.
Ухвалою від 29.10.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін, судове засідання призначено на 24.11.2020, відповідачу запропоновано подати відзив на позов.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.
Надіслана рекомендованою кореспонденцією відповідачу судова повістка на вказану у позовній заяві адресу, повернулася з відміткою поштового відділення на конверті «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: проспект Червоної Калини, будинок 7 (гурт), місто Львів, 79034.
Відповідно до положень статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідач вважається таким, що його повідомлено про дату, час і місце судового розгляду.
На вимогу частини першої статті 130 КАС України відповідача викликано в суд через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати судового засідання.
Відповідно до положень статті 205 КАС України справа вирішена на підставі наявних у ній доказів.
Суд, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець 08.02.2018, номер запису 2 415 000 0000 087560 (місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Згідно з інформацією щодо розрахункових рахунків ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), у відповідача наявні відкриті рахунки в установах банків.
Згідно з довідкою ГУ ДПС у Львівській області від 04.06.2020 №4737 заборгованість ФОП ОСОБА_1 з єдиного податку з фізичних осіб становить 10 272 грн 40 к, в т.ч. основний платіж - 5 499 грн 80 к; штрафні санкції - 4 772 грн 60 к. та підтверджується даними інтегрованої картки платника податків, наявної в матеріалах справи.
Податковий борг у ФОП ОСОБА_1 виник внаслідок несплати встановленої ставки єдиного податку в сумі 5 499 грн 80 к. у зв'язку із поданою до ГУ ДПС у Львівській області заявою про застосування, починаючи з 01.03.2018 спрощеної системи оподаткування від 13.02.2018 №734/10, обравши 2 групу платників єдиного податку за ставкою податку 20% до розміру мінімальної заробітної плати.
ГУ ДФС у Львівській області 09.04.2019 проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету.
За результатами перевірки складено акт від 09.04.2019 № 887/13-01-13-50-13/ НОМЕР_1 .
Як вказано у акті, податковим органом встановлено, зокрема порушення п. 16.1.4 п.16.1 ст. 16 та п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України.
На підставі вказаних висновків ГУ ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 09.04.2019 №0032025013, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 4 602 грн 60 к.
ГУ ДФС у Львівській області 15.04.2019 проведено перевірку ФОП ОСОБА_1 .
За результатами перевірки складено акт від 15.04.2019 № 001036/13-01-13-50-13/ НОМЕР_1 .
Як вказано у акті, податковим органом встановлено, зокрема порушення гл. 2 ст. 120 п. 120.1 Податкового кодексу України.
На підставі вказаних висновків ГУ ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 15.04.2019 №0034505013, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 170 грн.
Контролюючий орган сформував та направив на адресу відповідача податкову вимога форми «Ф» від 24.10.2018 №2651-50.
Докази погашення ФОП ОСОБА_1 податкового боргу на загальну 10 272 грн 40 к в матеріалах справи відсутні.
Наявність податкового боргу зумовила звернення податкового органу до суду з даним позовом.
При вирішення справи суд керувався таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Відповідно до пункту 41.1 цієї статті, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до підпунктів 291.2, 291.3 статті 293 Податкового кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Підпунктом 1 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу визначено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.
Згідно із підпунктом 293.1 статті 293 Податкового кодексу ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Відповідно до підпункту 1 пункту 293.2 статті 293 Податкового кодексу фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для першої групи платників єдиного податку - не більше 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму.
Абзацами першим та другим пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Оскільки відповідач не сплатив узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 5 499 грн 80 к. відповідно до поданої ним заяви від 13.02.2018 №734/10 про застосування спрощеної системи оподаткування, то така сума на підставі підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є податковим боргом.
Судом не здобуто доказів оскарження ФОП ОСОБА_1 в адміністративному та судовому порядку податкових зобов'язань, визначених контролюючим органом на підставі
податкових повідомлень-рішень: від 09.04.2019 №0032025013 про застосування штрафу у розмірі 4 602 грн 60 к. та від 15.04.2019 №0034505013 про застосування штрафу у розмірі 170 грн.
Вказане свідчить, що сума податкового зобов'язання ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 10 272 грн 40 к. є узгодженою та у встановлені строки до бюджету не сплачена.
Відповідно до підпункту 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених вказаним Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному вказаним Кодексом.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган, у відповідності до вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу, надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Тобто податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів.
На виконання вказаних положень Податкового кодексу ГУ ДФС у Львівській області надіслано на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ф» від 24.10.2018 №2651-50 усього на суму 1 506 грн 80 к.
Погашення податкового боргу платників податків регулюється главою 9 Податкового кодексу.
Згідно з пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95).
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Матеріалами справи підтверджується наявність податкового боргу ФОП ОСОБА_1 у розмірі 10 272 грн 40 к.
Позивачем дотримано вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу щодо строку звернення до суду з позовом про стягнення коштів з відповідача.
Докази вжиття ФОП ОСОБА_1 заходів щодо погашення податкової заборгованості в сумі 10 272 грн 40 к. в матеріалах справи відсутні.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ГУ ДПС у Львівській області, тому позов підлягає до задоволення.
Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ 43143039) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу, - задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету податковий борг в розмірі 10 272 (десять тисяч двісті сімдесят дві) грн 40 к.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 11 грудня 2020 року.
Суддя О.П. Хома