Рішення від 02.12.2020 по справі 380/1552/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 року справа №380/1552/20

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий-суддя Костецький Н.В.,

секретар судового засідання Баранська М.Р.,

за участю:

представник позивача Копцюх Н.Р.,

представник відповідача Гурняк О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіжук» до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

товариство з обмеженою відповідальністю «Мобіжук» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС У Львівській області, в якому просить суд, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог та заяви про виправлення арифметичних помилок:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС У Львівській області від 10.02.2020 № 0001270502, в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 45497532,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС У Львівській області від 10.02.2020 № 0001260502, в частині нарахування грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 2934712,50 грн (в тому числі за основним платежем - 1956475,00 грн, за штрафними санкціями - 978237,50 грн);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС У Львівській області від 10.02.2020 № 0001230502.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 22.01.2020 № 44/05.02/37741113 про нереальність господарських операцій ТОВ «Мобіжук» є безпідставними, оскільки у товариства є всі належним чином оформлені документи, що підтверджують дійсність господарських операцій з контрагентами, тому вимог податкового законодавства позивач не порушував. Під час перевірки контролюючому органу ТОВ «Мобіжук» надано первинні документи щодо взаємовідносин, зокрема, з ТОВ "Бізнес інжиніринг", ТОВ "Захід бест ", ТОВ «Емілія Груп», ПП «Таймікс».

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву від 23.03.2019 (вх. № 16034), в якому зазначає, що окаржувані платником податків податкові повідомлення- рішення прийняті Головним управлінням ДПС у Львівській області за результатами перевірки, за наслідками якої встановлено порушення вимог Податкового кодексу України. Вказує, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. Операції ТОВ «Мобіжук» з ТОВ "Бізнес інжиніринг", ТОВ "Захід бест ", ТОВ «Емілія Груп», ПП «Таймікс» несуть формальний характер, тобто оформлені лише юридично та податковому обліку, без настання реального здійснення операції. Відповідно операції здійснені позивачем для штучного формування податкового кредиту, з метою отримання податкової вигоди, у вигляді мінімізації сплати податку на додану вартість до бюджету.

12.05.2020 представник позивача подав відповідь на відзив (вх. № 23737). Зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об'єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Представник відповідача подав заперечення від 01.07.2020 (вх. № 32601). Звертає увагу, що в рамках розслідування кримінального провадження № 42019140000000115 зібрано матеріали, які свідчать про порушення податкового законодавства службовими особами ТОВ «Мобіжук». Саме в рамках вказаного кримінального провадження до відділу кримінального аналізу ГУНП у Львівській області скеровано від СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області листи про проведення аналізу руху транспортних засобів. Відповідно, ГУНП у Львівській області надано аналітичний звіт від 02.12.2019 № 4295/23.03.-13 та від 13.04.2020 № 1724/14/01 з результатами аналізу руху відповідних транспортних засобів з номерними знаками в запитуваному періоді. Вказані обставини та долучені до матеріалів справи докази свідчать про неможливість транспортування транспортними засобами, вказаних у ТТН у відповідні періоди.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просила позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні просила в задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ГУ ДПС у Львівській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Мобіжук" (код ЄДРПОУ 37741113) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2018 по 30.09.2019, валютного - за період з 01.04.2018 по 30.09.2019, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.04.2018 по 30.09.2019.

За результатами проведеної перевірки ГУ ДПС у Львівській області складено акт від 22.01.2020 № 44/05.02/37741113, відповідно до якого встановлено порушення ТОВ "Мобіжук":

- п.5, п.7 П(С)БО №15 «Дохід», п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України ТОВ «Мобіжук» занижено податок на прибуток, який підлягає відображенню у рядку 06 Податкової декларації з податку на прибуток на загальну суму 3 544 788 грн., в т.ч. за 2018 р. на суму 2 218 925,00грн., за три квартали 2019р. на суму 1 325 863,00 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 49 673 572 грн.;

-п.198.1, п.198.2 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України на загальну суму 171 072 грн., а саме в березні 2019 року на суму 108 787 грн., в квітні 2019 року на суму 38 259 грн., та в червні 2019 року на суму 24 026 грн.;

-п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України завищено податкове зобов'язання з податку на додану вартість по нереальних операціях та безпідставно виписаних податкових накладних на адресу ТОВ «Захід бест», ТОВ «Бізнес інжиніринг», ТОВ «Роніс Груп», ТОВ «Емілія Груп» та ТОВ «Фортуніс» на загальну суму 11 560 650 грн.;

- п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Кодексу Податкового кодексу України занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у зв'язку не нарахування податкових зобов'язань при реалізації товарів невстановленим особам на загальну суму 11 560 650 грн.;

-п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в частині не дотримання термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість 148,28 грн.;

-п.51.1 ст.51, п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, абз. „б" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України за рахунок відображення в Податкових розрахунках за формою № 1-ДФ за ІІ, ІІІ кв. 2017р. та ІІ, ІІІ кв. 2018 недійсних реєстраційних номерів облікових карток платників податку за доходами, виплаченими фізичним особам - підприємцям за ознакою доходу « 157».

На підставі висновків акту перевірки акт від 22.01.2020 № 44/05.02/37741113, Головним управлінням ДПС у Львівській області винесено:

- за порушення п. 198.1, п. 198.2, ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України податкове повідомлення-рішення від 10.02.2020 № 0001230502, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" у сумі 256608,00 грн, в тому числі 171072,00 грн за основним платежем та 85536,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- за порушення п. 5, п. 7 П (С) БО № 15 «Дохід», п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення від 10.02.2020 № 0001260502, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток" у сумі 5373182,00 грн, в тому числі 3544788,00 грн за основним платежем та 1772394,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- за порушення п. 5, п. 7 П (С) БО № 15 «Дохід», п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 Податкового Кодексу України податкове повідомлення-рішення від 10.02.2020 № 0001270502, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 49673572,00 грн.

Не погоджуючись із винесеними Головним управлінням ДПС у Львівській області податковими-повідомленнями рішеннями, позивач звернувся із даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).

Згідно з підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті14 Податкового кодексу господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. За відсутності факту поставки товарів, відповідні суми не можуть враховуватись у податковому обліку, навіть за наявності формально складених первинних документів або сплати грошових коштів.

Розумною економічною причиною (діловою метою) в розумінні підпункту 14.1.231 пункту14.1 статті 14 Податкового кодексу є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно із пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За приписами пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до статті 201 Податкового кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

При цьому для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції.

Згідно зі статтею 200 Податкового кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду; при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

За правилами пунктів 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Держбюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.

Пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з цим пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Податкового кодексу, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з цим розділом.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з вимогами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (далі Закон №996-XIV) відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

В статті 2 Закону №996-XIV зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог пункту 3.2 статті 3 Закону №996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону №996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені підчас здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Згідно з п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення №88), під первинними документами розуміють документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п.2.4 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст та обсяг господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, особистий чи електронний підпис особи, що брала участь у здійснені господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою (п.2.5 Положення №88).

Судом встановлено, що на підставі висновків акту перевірки акт від 22.01.2020 № 44/05.02/37741113, Головним управлінням ДПС у Львівській області винесено:

- за порушення п. 198.1, п. 198.2, ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України податкове повідомлення-рішення від 10.02.2020 № 0001230502, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" у сумі 256608,00 грн, в тому числі 171072,00 грн за основним платежем та 85536,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- за порушення п. 5, п. 7 П (С) БО № 15 «Дохід», п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення від 10.02.2020 № 0001260502, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток" у сумі 5373182,00 грн, в тому числі 3544788,00 грн за основним платежем та 1772394,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- за порушення п. 5, п. 7 П (С) БО № 15 «Дохід», п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 Податкового Кодексу України податкове повідомлення-рішення від 10.02.2020 № 0001270502, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 49673572,00 грн.

Згідно з розрахунком податкового зобов'язання, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за податковим повідомленням - рішенням форми «Р» та від'ємного значення за податковим повідомленням - рішенням форми «П» ТОВ «Мобіжук» по податку на прибуток по акту планової документальної перевірки від 22.01.2020 № 44/05.02/37741113 по контрагентах:

- з ТОВ «Роніс Груп» загальна сума заниження податкового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням 1350000,00 грн, сума штрафної санкції 675000,00 грн;

- з ТОВ «Емілія Груп» завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 472133,00 грн, загальна сума заниження податкового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням 593037,00грн, сума штрафної санкції 296518,50 грн;

- з ТОВ «Захід бест» завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 4 721328,00 грн, загальна сума заниження податкового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням 0161,00грн, сума штрафної санкції 25080,50 грн;

- з ТОВ «Фортуніс» завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 4176040,00 грн, загальна сума заниження податкового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням 238313,00 грн, сума штрафної санкції 119156,50 грн;

- з ТОВ «Бізнес Інжиніринг» завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 40304071 грн, загальна сума заниження податкового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням 1313277,00грн, сума штрафної санкції 656638,50 грн.

Відповідно до розрахунку податкового зобов'язання, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за податковим повідомленням - рішенням форми «Р» ТОВ «Мобіжук» по податку на додану вартість по акту планової документальної перевірки від 22.01.2020 № 44/05.02/37741113 по контрагентах:

- з ПП «Таймікс» за березень, квітень, червень 2019 року занижено податкове зобов'язання на 171072,00 грн, збільшено податкове зобов'язання за податковим повідомленням - рішенням на 171072,00 грн, сума штрафної санкції 85536,00 грн.

Суд вказує, що згідно із заявою про зменшення позовних вимог, директором ТОВ «Мобіжук» прийнято рішення сплатити грошові зобов'язання за платежем податок на прибуток, в тому числі із врахуванням штрафних санкцій по взаємовідносинах із ТОВ «Роніс Груп», ТОВ «Фортуніс».

Відповідно до акту перевірки від 22.01.2020 № 44/05.02/37741113 на підставі аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) Головним управлінням ДПС у Львівській області встановлено маніпулювання ТОВ «Захід бест» податковою звітністю з податку на додану вартість за періоди декларування ПДВ, охоплені перевіркою, а саме: невідповідність номенклатури придбаного та реалізованого товару.

У ТОВ «Захід бест» перевіркою встановлено:

- реалізацію товарів та послуг за номенклатурою, відмінною від номенклатури документально оформленого попереднього придбання, відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН;

- відсутність можливості виконання операцій з постачання товарів та послуг наявним трудовим ресурсом;

- відсутність будь-якої інформації про зберігання товарів (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця);

- відсутність інформації про власні або орендовані фонди, які необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ « Захід бест» судом встановлено таке.

15.10.2018 між ТзОВ «Мобіжук» (продавцем) та ТОВ «Захід бест» (покупцем) укладено договір купівлі-продажу товарів №15.10/18, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п. 1.2, 1.5, 3.1 вказаного договору асортимент та загальна кількість товару визначається в накладних, які є невід'ємними частинами цього договору. Місце передачі товару покупцеві - склади продавця, м. Київ, вул. Електротехнічна, 45, або м. Львів, вул. Кульпарківська, 59. У випадку, якщо сторонами досягнуто домовленості про доставку товару продавцем, вартість витрат по такій доставці продавець несе самостійно. Оплата товару здійснюється покупцем у безготівковій формі.

Суд вказує, що 15.10.2018 «Захід бест» було надано доручення на отримання товару згідно договору купівлі-продажу товарів №15.10/18 від 15.10.2018 зі зразком підпису та відтиску печатки покупця.

Згідно з укладеним договором від 15.10.2018 ТОВ «Мобіжук» виписано для ТОВ «Захід бест» видаткові накладні.

Оплату за товар ТОВ «Захід бест» проведено повністю, заборгованість відсутня, розрахунок відбувся в безготівковій формі, підтвердженням чого є платіжні доручення, акт звірки взаєморозрахунків від 02.01.2019 та оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за квітень 2018року - вересень 2019 року.

Позивач зазначає, що для транспортування товару до ТОВ «Захід бест» позивач використовував орендовані автомобілі Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_1 згідно договіру оренди автомобіля від 01.12.2016 та Honda Jazz, державний номер НОМЕР_2 згідно договору оренди автомобіля від 25.11.2016.

Товар, який був реалізований ТОВ «Захід бест», попередньо придбаний ТзОВ «Мобіжук» у ТОВ «МТІ», ТОВ «Інвестком», ТОВ «СВП Плюс», ІП «І-АР-СІ», ТОВ «Цифротех», ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «Асбіс-Україна», що підтверджується відповідними видатковими накладними.

На підтвердження здійснення господарських операцій за вказаними договором ТОВ «Мобіжук» долучено до матеріалів справи доручення від 15.10.2018 до договору від 15.10.2018 № 15.10/18, рішення учасника ТОВ «Захід бест» від 14.10.2018, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акт звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2018 - 01.01.2019, договіри оренди автомобілів, акти прийому -передачі автомобілів до договорів оренди автомобілів, платіжні доручення ТОВ «Захід бест», оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за квітень 2018 року - вересень 2019 року.

Згідно з актом перевірки від 22.01.2020 № 44/05.02/37741113 контролюючим органом на підставі аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) зроблено висновок про маніпулювання ТОВ «Бізнес Інжиніринг» податковою звітністю з податку на додану вартість за періоди декларування ПДВ, охоплені перевіркою, а саме: невідповідність номенклатури придбаного та реалізованого товару.

У ТОВ «Бізнес Інжиніринг» перевіркою встановлено:

- реалізацію товарів та послуг за номенклатурою, відмінною від номенклатури документально оформленого попереднього придбання, відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН;

- відсутність можливості виконання операцій з постачання товарів та послуг наявним трудовим ресурсом;

- відсутність будь-якої інформації про зберігання товарів (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця);

- відсутність інформації про власні або орендовані фонди, які необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ «Бізнес Інжиніринг» судом встановлено таке.

01.10.2018 між ТОВ «Мобіжук» (продавцем) та ТОВ «Бізнес Інжиніринг» (покупцем) укладено договір купівлі-продажу товарів № 01.10/18, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п.1.2, 1.5, 3.1 вказаного договору асортимент та загальна кількість товару визначається в накладних, які є невід'єними частинами цього договору. Місце передачі товару покупцеві - склади продавця, м. Київ, вул. Електротехнічна, 45, або м.Львів, вул. Кульпарківська, 59. У випадку, якщо сторонами досягнуто домовленості про доставку товару продавцем, вартість витрат по такій доставці продавець несе самостійно. Оплата товару здійснюється покупцем у безготівковій формі.

Суд вказує, що ТОВ «Бізнес інжиніринг» надано доручення на отримання товару згідно договору купівлі-продажу товарів № 01.10/18 від 01.10.2018 зі зразком підпису та відтиску печатки покупця.

На виконання умов вищевказаного договору від 01.10.2018 № 01.10/18 ТОВ «Мобіжук» виписано для ТОВ «Бізнес Інжиніринг» видаткові накладні.

Оплату за товар ТОВ «Бізнес інжиніринг» проведено повністю, заборгованість на користь ТОВ «Мобіжук» становить 0,06 грн, розрахунок відбувся в безготівковій формі, підтвердженням чого є платіжні доручення, виписки з банку, акт звірки взаєморозрахунків за період 01.08.2018 - 30.10.2018 та оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за квітень 2018року -вересень 2019 року.

Позивач зазначає, що для транспортування товару до ТОВ «Бізнес інжиніринг» позивач використав орендовані автомобілі Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_1 , згідно договіру оренди автомобіля від 01.12.2016, Honda Jazz, державний номер НОМЕР_2 , згідно договору оренди автомобіля від 25.11.2016, та Mazda 3, державний номер НОМЕР_3 , згідно договору використання автомобіля в службових цілях № 50/17 від 01.08.2016.

Товар, який був реалізований ТОВ «Бізнес інжиніринг», попередньо був придбаний ТзОВ «Мобіжук» у ІП «І-АР-СІ», ТОВ «Інвестком», ТОВ «СВП Плюс», ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «Асбіс-Україна», ТОВ «ДФ Плюс», ТОВ «Астро.УА», ТОВ «Отрфеус», ТОВ «Елко Україна», ТОВ «МДА Трейд», що підтверджується видатковими накладними.

На підтвердження здійснення господарських операцій за вказаними договором ТОВ «Мобіжук» долучено до матеріалів справи доручення від 15.10.2018 до договору від 01.10.2018 № 01.10/18, платіжні доручення ТОВ «Бізнес Інжиніринг», видаткові накладні, товарно-транспортна накладна, акт звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2018 - 01.01.2019, договіри оренди автомобілів, акти прийому -передачі автомобіля до договору оренди автомобіля, оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за квітень 2018року - вересень 2019 року.

Згідно з актом перевірки від 22.01.2020 № 44/05.02/37741113 аналізом придбання та реалізації для ТОВ «Емілія Груп» (в розрізі номенклатури товару/послуги згідно з ЄРПН) вбачається нереальність господарської операції внаслідок:

- реалізацію товарів та послуг за номенклатурою, відмінною від номенклатури документально оформленого попереднього придбання, відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН;

- відсутність можливості виконання операцій з постачання товарів та послуг наявним трудовим ресурсом;

- відсутність будь-якої інформації про зберігання товарів (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця);

- відсутність інформації про власні або орендовані фонди, які необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Судом щодо господарських операцій позивача з ТОВ "Емілія Груп " встановлено таке.

ТОВ «Мобіжук» продавцем укладено з ТОВ «Емілія Груп» покупцем договір купівлі-продажу товарів від 27.08.2018 № 27.08/18, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п.1.2, 1.5, 3.1 вказаного договору асортимент та загальна кількість товару визначається в накладних, які є невід'ємними частинами цього договору. Місце передачі товару покупцеві- склади Продавця, м. Київ, вул Електротехнічна, 45, або м.Львів, вул. Кульпарківська, 59. У випадку, якщо сторонами досягнуто домовленості про доставку товару Продавцем, вартість витрат по такій доставці Продавець несе самостійно. Оплата товару здійснюється покупцем у безготівковій формі.

Суд вказує, що ТОВ «Емілія Груп» надано доручення на отримання товару згідно договору купівлі-продажу товарів № 27.08/18 від 27.08.2018 зі зразком підпису та відтиску печатки покупця.

На виконання умов вищевказаного договору ТОВ «Мобіжук» виписано для ТОВ «Емілія Груп» видаткові накладні.

Оплату за товар ТОВ «Емілія груп» проведено повністю, заборгованість перед ТОВ «Мобіжук» відсутня, розрахунок відбувся в безготівковій формі, підтвердженням чого є виписка з банку та оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за квітень 2018 року -вересень 2019 року.

Позивач зазначає, що для транспортування товару до ТОВ «Емілія Груп» позивач використав орендовані автомобілі Volkswagen GOLF, згідно договору оренди автомобіля від 06.09.2018, KIA Cherata, державний номер НОМЕР_4 , згідно з договором про використання автомобіля в службових цілях № 08/17 від 01.09.2016, та Nissan Note, державний номер НОМЕР_5 , відповідно до договору оренди автомобіля від 28.12.2016.

Товар, який був реалізований ТОВ «Емілія груп», попередньо був придбаний ТОВ «Мобіжук» у ІП «І-АР-СІ», ТОВ «МТІ», що підтверджується видатковими накладними.

На підтвердження здійснення господарських операцій за вказаними договором ТОВ «Мобіжук» долучено до матеріалів справи доручення від 27.08.2018 до договору № 27.08/18 від 27.08.2018, платіжні доручення ТОВ «Емілія Груп», видаткові накладні, товарно-транспортна накладні, акт звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2018 - 01.01.2019, договіри оренди автомобілів, акти прийому -передачі автомобілів до договору оренди автомобілів, оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за квітень 2018року - вересень 2019року.

Також, згідно акту перевірки від 22.01.2020 № 44/05.02/37741113 при проведенні відповідачем аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено маніпулювання ПП «Таймікс» податковою звітністю з податку на додану вартість за періоди декларування ПДВ, охоплені перевіркою, а саме: невідповідність номенклатури придбаного та реалізованого товару.

Відповідно до інформаційної системи АІС «Податковий блок» при проведенні аналізу зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних було встановлено, що у ПП «Таймікс» відсутнє придбання мобільних телефонів Xiaomi, які в подальшому підприємство реалізовало на ТОВ «Мобіжук».

У ПП "Таймікс" перевіркою встановлено:

- реалізацію товарів та послуг за номенклатурою, відмінною від номенклатури документально оформленого попереднього придбання, відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН;

- відсутність можливості виконання операцій з постачання товарів та послуг наявним трудовим ресурсом;

- відсутність будь-якої інформації про зберігання товарів (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця).

Судом щодо господарських операцій позивача з ПП" Таймікс" встановлено таке.

01.03.2019 ТОВ «Мобіжук» покупцем укладено договір поставки з ПП «Таймікс» постачальником №01.03/19, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2.1 вказаного договору поставка товарів здійснюється на склад покупця, розташований за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 45.

На підтвердження здійснення господарських операцій за вказаними договором ТОВ «Мобіжук» долучено до матеріалів справи платіжні доручення ПП «Таймікс», видаткові накладні, товаро-транспорті накладні, оборотно-сальдову відомість по рахунку 361 за квітень 2018року - вересень 2019року.

Суд зазначає, що всі представлені позивачем документи відповідають вимогам, встановленим Законом №996-XIV до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують реальність здійснення господарських операцій ТОВ "Мобіжук" з ТОВ "Бізнес інжиніринг", ТОВ "Захід бест ", ТОВ «Емілія Груп», ПП «Таймікс».

Платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Податкові органи не вправі тлумачити поняття добросовісності платника як таке, що породжує у останнього додаткові обов'язки, не передбачені чинним законодавством.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об'єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.03.2019 у справі 808/3412/16.

Суд звертає увагу, що у комерційній діяльності щодо виконання робіт та послуг не завжди вимагається наявність задекларованих власних основних засобів та значної кількості персоналу, звичаями ділового обороту встановлені й інші можливості залучення матеріальних ресурсів без реєстрації в уповноважених органах (як-от на умовах оренди, найму за цивільними договорами тощо). Податковим органом не доведено неможливості виконання із ТОВ "Бізнес інжиніринг", ТОВ "Захід бест ", ТОВ «Емілія Груп», ПП «Таймікс» наявними у них силами та засобами умов договорів.

Сумнівність господарських операцій позивача з контрагентами обґрунтовується податковим органом посиланням на інформацію, викладену в інформаційних базах даних податкового органу, Єдиному реєстрі податкових накладних

З цього приводу суд зазначає, що інформаційні бази даних податкового органу та узагальнена податкова інформація не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку, а тому не є належними доказами у справі. Чинним законодавством також не передбачена належність таких баз до засобів доказування.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про відсутність у контрагентів позивача можливості здійснювати господарські операції через відсутність у них основних засобів та достатньої кількості трудових ресурсів з огляду на таке.

Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх.

Відповідач також вказує, що в рамках розслідування кримінального провадження № 42019140000000115 зібрано матеріали, які свідчать про порушення податкового законодавства службовими особами ТОВ «Мобіжук». Саме в рамках вказаного кримінального провадження до відділу кримінального аналізу ГУНП у Львівській області скеровано від СУ ФР ГУ ДФС у Львівській області листи про проведення аналізу руху транспортних засобів. Відповідно, ГУНП у Львівській області надано аналітичний звіт від 02.12.2019 № 4295/23.03.-13 та від 13.04.2020 №1724/14/01 з результатами аналізу руху відповідних транспортних засобів з номерними знаками в запитуваному періоді. Вказані обставини та долучені до матеріалів справи докази, на думку відповідача, свідчать про неможливість транспортування ТМЦ транспортними засобами, вказаних у ТТН у відповідні періоди.

Проте, суд зазначає, що сам факт наявності порушеного кримінального провадження, не дає підстав для висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого необхідно перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених вироком, який набрав законної сили, періоду часу, за який такі обставини встановлені, а також конкретної особи та наслідки її дій.

В матеріалах адміністративної справи відсутній вирок суду, який набрав законної сили, та яким встановлено здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами з метою, яка порушує публічний порядок, вчинення господарських операцій з метою, що суперечать інтересам держави і суспільства, так само і ухилення від сплати податків за наслідками виконання господарських зобов'язань з боку позивача.

Крім цього, подані суду аналітичні звіти про аналіз руху транспортних засобів, не можуть свідчити про неможливість здійснення транспортування ТМЦ транспортними засобами, вказаними у ТТН, оскільки такі звіти не містять беззаперечно повної інформації щодо руху вказаних транспортних засобів між пунктами навантаження та розвантаження вказаними у ТТН.

Також суд зазначає, що обґрунтування правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень обставинами, які засвідчують порушення норм податкового законодавства не позивачем, а його контрагентами (постачальниками) є неприпустимим з огляду на практику Європейського Суду з прав людини.

Зокрема, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 ("Булвес АД проти Болгарії") зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є "власністю" у розумінні статті 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов'язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов'язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону "Про ПДВ" стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов'язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов'язку зі сплати ПДВ (п.43, п.69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення вимог податкового законодавства з боку його контрагентів.

З огляду на зазначене, висновки відповідача про відсутність фактичного здійснення господарських операцій, що покладені в основу оспорюваних податкових повідомлень-рішень, ґрунтуються виключно на припущеннях податкового органу.

На підставі наведеного, суд вказує, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС У Львівській області від 10.02.2020 № 0001270502, в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 45497532,00 грн; податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС У Львівській області від 10.02.2020 № 0001260502, в частині нарахування грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 2934712,50 грн (в тому числі за основним платежем - 1956475,00 грн, за штрафними санкціями - 978237,50 грн); податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС У Львівській області від 10.02.2020 № 0001230502 є протиправними та підлягають скасуванню.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду. При цьому реальність господарських операцій доведена позивачем належними та допустимими доказами, а правомірність виставлених податкових повідомлень-рішень відповідач не довів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 242 - 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіжук» (вул. Кульпарківська, 59, м. Львів, 79041, код ЄДРПОУ 37741113) до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ 43143039) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 10.02.2020 № 0001270502, в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 45497532,00 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 10.02.2020 № 0001260502, в частині нарахування грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 2934712,50 грн (в тому числі за основним платежем - 1956475,00 грн, за штрафними санкціями - 978237,50 грн).

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 10.02.2020 № 0001230502.

5.Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіжук» судовий збір в розмірі 21020,00грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення складено 11.12.2020.

Суддя Костецький Н.В.