про залишення позовної заяви без руху
07 грудня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/5507/20
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.
розглянула матеріали адміністративного позову
позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Агро" (25001, м. Кропивницький, вул. Соборна, 1, код ЄДРПОУ 41869613)
відповідач-1: Державна податкова служба України (04053м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393)
відповідач-2: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 40, код ЄДРПОУ 43142606)
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Агро" звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення, прийняті Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області, №1645357/41869613 від 17.06.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 04.10.2019 року, №1645359/41869613 від 17.06.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 26.09.2019 року, №1645358/41869613 від 17.06.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 18.09.2019 року, №1645360/41869613 від 17.06.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 19.08.2019 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкові накладні №1 від 04.10.2019 року, №2 від 26.09.2019 року, №1 від 18.09.2019 року та №1 від 19.08.2019 року, датою її фактичного подання.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі за цією позовною заявою з'ясовано, що вона подана без додержання вимог, установлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, встановлюється ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 грн.
Як передбачено частиною 1 статті 172 КАС України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Зміст позову свідчить про те, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з відмовою податкових органів у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних чотирьох податкових накладних, складених та надісланих позивачем.
Отже, у позовній заяві позивачем об'єднано вимоги про вирішення чотирьох окремих публічно-правових спорів, за кожен з яких має бути сплачено судовий збір за ставкою, визначеною пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", тому загальна сума судового збору за подання цього позову до суду має становити 8408 грн. (2102 грн. х 4).
Всупереч ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору у розмірі 8408 грн. Натомість у позовній заяві викладено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, мотивоване скрутним майновим станом товариства.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Умови відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати передбачені у статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Так, згідно з частиною 1 цієї статті, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Наведені позивачем обставини, як-то відсутність у позивача коштів на поточних рахунках, збитковість його діяльності, не відносяться до умов, зазначених у частині 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", а відтак не можуть бути підставами для звільнення позивача від сплати судового збору за подання ним як юридичною особою цього позову.
Отже клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору є безпідставним, а йому необхідно сплатити судовий збір за подання даного адміністративного позову у розмірі 8408 грн.
Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя -
1. Відмовити у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
2. Позовну заяву залишити без руху.
3. Встановити позивачу спосіб і строк усунення недоліків позовної заяви: протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали подати до суду: документ про сплату судового збору у сумі 8408 грн.
4. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш