11 грудня 2020 року м. Київ № 320/1897/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, яке викладене в листі Ірпінського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян ГУ № 86/О-01 від 24 січня 2020 р. про відмову позивачу у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років;
- зобов'язати відповідача здійснити з 9 січня 2019 р. перерахунок та виплату пенсії за вислугою років позивачу без обмеження її граничного розміру, з розрахунку 90% від розміру місячної заробітної плати, який визначений у висновку № 61 судово-економічної експертизи від 25 листопада 2019 р. без обмеження її граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат; виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією здійснити разово та однією сумою.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач перебуває на обліку у відповідача з 2011 року та отримує пенсію на підставі Закону України «Про прокуратуру» №1798-ХІІ, яка призначена у розмірі 90% заробітної плати. 9 січня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі висновку судово-економічної експертизи від 25 листопада 2020 р. № 61 та відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Рішенням відповідача у перерахунку пенсії відмовлено. Із цим рішенням позивач не погоджується, оскільки станом на час призначення йому пенсії у 2011 р. законодавством було встановлено право на перерахунок пенсії у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Зазначає, що на час призначення йому пенсії законодавством не було передбачено й обмеження її розміру певними сумами. Стосовно розміру пенсії позивач у позовній заяві послався на відомості, які містяться у висновку експерта від 25 листопада 2019 року №61, з урахуванням якого заробітна плата, з якої слід обчислювати його розмір пенсії, становить 58 365 грн. 72 коп.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання. Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву з належним чином засвідченими доказами на обґрунтування своєї позиції та належним чином засвідченої копії пенсійної справи ОСОБА_1
14 травня 2020 р. від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити. Стверджує, що позивача відсутнє права на перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру», оскільки положення законодавства, якими було врегульовано порядок перерахунку пенсії працівникам прокуратури, втратили чинність.
Крім того, у відзиві відповідачем подано клопотання про відкладення виконання ухвали про витребування доказів, яку обґрунтовано тим, що строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (СОУІР-19). Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 р. продовжено строк виконання вимог ухвали суду від 11 березня 2020 р. та зобов'язати надати витребувані судом документи після закінчення строку дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби COVID-19 та запропоновано Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області надати до суду копію пенсійної справи позивача засобами поштового зв'язку або електронною поштою.
У подальшому відповідачем надано до суду копію пенсійної справи позивача.
9 червня 2020 р. від позивача до суду надійшла відповідь на відзив. Зазначив, що вважає аргументи, наведені відповідачем у відзиві, непереконливими, в окремих випадках незаконними, а позицію відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років незаконною та такою, що грубо порушує конституційні права на соціальний захист і пенсійне забезпечення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач з 2011 року перебуває на обліку в відповідача та отримує пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року №1789-ХІІ.
13 листопада 20119 р. судовому експерту Перепелюк С.М. надійшло замовлення позивача від 12 листопада 2019 р. про виконання судово-економічної експертизи. На вирішення судовому експерту Перепелюк С.М. було постановлено наступні питання:
1) Чи підтверджується розрахунково та документально розмір заробітної плати ОСОБА_1 , розрахований у довідці від 12 листопада 2019 року, на підставі Довідки Прокуратури Київської області №18ф-32 від 6 лютого 2017р. та постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», для пред'явлення до Пенсійного фонду України?
2) Який фактичний розмір заробітної плати ОСОБА_1 , з якого необхідно здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугою років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991р. (в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії), в зв'язку із підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» з урахуванням даних, зазначених в Довідці Прокуратури Київської області №18ф-32 від 6 лютого 2017р.?
25 листопада 2020 р. судовим експертом Перепелюк С.М. виготовленого висновок №61 судово-економічної експертизи на замовлення ОСОБА_1 . Цим висновком встановлено, що дослідженням наданих документів судовим експертом розмір заробітної плати ОСОБА_1 , розрахований у довідці від 12 листопада 2019 року, на підставі Довідки Прокуратури Київської області №18ф-32 від 6 лютого 2017р. та постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», для пред'явлення до Пенсійного фонду України, в розмірі 58 365 грн. 72 коп., розрахунково та документально підтверджується.
Згідно з зазначенням у цьому висновку експерта предметом дослідження були довідка про розмір заробітної плати позивача, розрахована відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 року для пред'явлення до органів Пенсійного фонду України, підписана адвокатом ОСОБА_1 Ігнатюком В.М., довідка Прокуратури Київської області №18ф-32 від 06.02.2017, копія пенсійної справи ОСОБА_1 .
Дослідженням наданих документів судовим експертом встановлено, що фактичний розмір заробітної плати ОСОБА_1 , з якого необхідно здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугою років, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991р. (в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії), в зв'язку із підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», з урахуванням даних, зазначених в Довідці Прокуратури Київської області №18ф-32 від 6 лютого 2017 р., становить 58 365 грн. 72 коп.
9 січня 2020 р. позивач звернувся із заявою до відповідача, в якій просить здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії позивачу за вислугою років у зв'язку з прийняттям 13 грудня 2019 року офіційним опублікуванням та вступом в силу Рішення Конституційного Суду України, яким з дати його прийняття врегульовано питання умов та порядку перерахунку раніше призначених прокурорам пенсій за вислугою років.
До вказаної заяви позивачем надано висновок судово-економічної експертизи №61 від 25 листопада 2019 року, яким встановлено розмір заробітної плати, з якого необхідно здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 та свідоцтво № НОМЕР_1 , видане судовому експерту Перепелюк С.М. Міністерством юстиції України про право проведення економічних експертиз.
24 січня 2020 р. відповідачем листом № 86/О-01 було відмовлено позивачу у перерахунку пенсії. Відповідач зазначив, що позивач перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про прокуратуру». 10 грудня 2019 року позивач звернувся до Іртиського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) із заявою на перерахунок пенсії по вислузі років відповідно до Закону України «Про прокуратуру». 24 грудня 2019 року відповідачем прийнято рішення № 3305 від 12 грудня 2019р. про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
Частиною двадцятою статті 86 Закону передбачено, що умови та порядок перерахунки призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
На день звернення позивача (заява від 10 грудня 2019р.) працівники органів прокуратури, яким призначено пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру» не мають право на перерахунок пенсії у зв'язку із відсутністю відповідної постанови Кабінету Міністрів України щодо механізму проведення перерахунку пенсії.
Щодо проведення перерахунку пенсії відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року, який визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 грудня 2014 р. №1697 (зі змінами), яким передбачено, що умови га порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України відповідач повідомив наступне.
Пунктом 13 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 9 липня 2003 року передбачено, що у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсії, встановлений до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», не переглядається та пенсія не індексується.
Відповідач у листі зазначив також, що пенсія позивачу призначена і виплачується відповідно до норм чинного законодавства.
Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
На час призначення позивачу пенсії (2011 рік) особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ (далі ? Закон №1789-ХІІ):
прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (частина перша статті 50-1);
обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина дванадцята статті 50-1);
призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 50-1).
До статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон №3668-VI), унаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону №3668-VI з 01.10.2011 стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.
14 жовтня 2014 р. ухвалено новий Закон України "Про прокуратуру" №1697-VІІ (далі ? Закон №1697-VІІ). Частина двадцята статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: "Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01.10.2011 - вісімнадцята) статті 50-1 Закону №1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.
Розділ XII "Прикінцеві положення" Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. Водночас з 15.07.2015 втратив чинність Закон №1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).
1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни:
частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України";
частину двадцяту статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року "Про прокуратуру" №1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: " 20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
Отже, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні:
жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України "Про прокуратуру";
законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.
При цьому Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури. Така бездіяльність Кабінету Міністрів України призвела до чисельних судових спорів між пенсіонерами, які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про прокуратуру" та Пенсійним фондом України.
У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 та вирішив таке:
визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;
положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019:
частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
" 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Зазначене рішення Конституційного Суду України стало підставою для звернення пенсіонерів, які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про прокуратуру", за отриманням актуальних довідок про заробітну плату та згодом до органів Пенсійного фонду України із заявами про перерахунок пенсії.
Позивач стверджує про наявність у нього права на перерахунок пенсії з 09.01.2019.
Суд звертає увагу, що протягом усього періоду дії норми статті 86 Закону №1697-VІІ, яка визначала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, позивач мав право на перерахунок пенсії, проте був позбавлений можливості таке право реалізувати з огляду на бездіяльність Кабінету Міністрів України. Така бездіяльність уряду була предметом розгляду у судах.
Верховний Суд в постанові від 24.04.2019 (справа №826/8546/18) звернув увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом №1697-VІІ покладено саме на уряд.
Суди у зазначеній справі визнали протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, як це передбачено частиною 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" та зобов'язали Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та ухвалити рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури. Проте, рішення суду фактично Кабінетом Міністрів України не виконано.
Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури зумовило неможливість проведення органами Пенсійного фонду України перерахунку зазначених пенсій, у тому числі, пенсії позивача.
Реалізація його права була забезпечена саме рішенням Конституційного Суду від 13 грудня 2019 р.. Тому суд вважає підхід відповідача до вирішення заяви позивача незаконним. Суд зазначає, що в цій ситуації позивач має право на перерахунок його пенсії на підставі поданої заяви, але виключно за умови надання до органу ПФУ належних документів.
Суд звертає увагу, що первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697 до 13 грудня 2019 р. (дата ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р(II)/2019) не набирала чинності та не застосовувалася, оскільки Законом № 76-VIII цю первинну редакцію з 1 січня 2015 р. було змінено на речення "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України", ? тобто ці зміни було внесені в текст статті 86 Закону №1697-VІІ ще до дати набрання нею чинності (15 липня 2015 р.).
Тому частина двадцята статті 86 Закону № 1697 (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 набрала чинності 13 грудня 2019 р. та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати. Отже, після тривалої перерви (1 січня 2015 р. - 12 рудня 2019 р.) в Україні з'явилася/набрала чинності норма Закону, що визначає умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України "Про прокуратуру".
Вирішуючи питання щодо порядку перерахунку пенсії за вислугу років колишнього працівника прокуратури, суд враховує, що:
перерахунок пенсії проводиться за заявою особи, до якої додаються необхідні документи на підтвердження умов, що зумовлюють перерахунок пенсії;
відповідно до частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Частина 20 статті 86 Закону № 1697-VII, як вже зазначено вище, набрала чинності з 13 грудня 2019 р., а відтак суд дійшов висновку, що можливим способом відновлення порушених прав позивача є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 13 грудня 2019 р.. Поширення дванадцяти місячного періоду або будь-якого іншого періоду в цьому випадку є неможливим.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII на підставі відповідної довідки прокуратури області про заробітну плату.
Разом з тим, суд звертає увагу, що при зверненні до органу ПФУ із заявою про перерахунок пенсії позивач на підтвердження розміру заробітної плати, яка має бути врахована при перерахунку, посилався на довідку про розмір заробітної плати позивача, розраховану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №657 від 30 серпня 2017 року для пред'явлення до органів Пенсійного фонду України, підписану адвокатом ОСОБА_1 Ігнатюком В.М. , згідно з якою розрахований адвокатом розмір заробітної плати позивача складає 58 365 грн. 72 коп., а також на вказаний вище висновок експерта.
Надаючи оцінку цьому висновку №61 від 25 листопада 2019 р. судової економічної експертизи (судовий експерт Перепелюк С.М. ), суд зазначає про таке. Згідно з цим висновком експерта предметом його дослідження були довідка про розмір заробітної плати позивача, розрахована відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №657 від 30 серпня 2017 року для пред'явлення до органів Пенсійного фонду України, підписана адвокатом ОСОБА_1 Ігнатюком В.М., довідка Прокуратури Київської області №18ф-32 від 6 лютого 2017 р., копія пенсійної справи ОСОБА_1 .
Суд звертає увагу, що документи, які досліджувалися експертом та були покладені ним в основу до висновку експертизи не додані, що позбавляє суд можливості перевірити достовірність та об'єктивність проведеного експертного дослідження. Суд зазначає, що довідка про розмір заробітної плати позивача, підписана адвокатом Ігнатюком В.М., наявна в матеріалах пенсійної справи, проте довідка Прокуратури Київської області №18ф-32 від 6 лютого 2017 р. у справі відсутня.
При цьому суд бере до уваги, що Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не передбачено право та повноваження адвоката самостійно обчислювати розмір заробітної плати прокурора, складати і видавати з цього приводу органам ПФУ відповідні довідки. Проте, ці обставини залишилися поза увагою судового експерта, який прийняв до дослідження вказану довідку та врахував її при проведенні судової економічної експертизи.
З огляду на це суд зазначає, що відповідно до сформованої практикою ЄСПЛ доктрини «плодів отруєного дерева» (fruit of the poisonous tree), якщо джерело доказів є недопустимим, всі інші дані, одержані з його допомогою, будуть такими ж (рішення у справах «Гефген проти Німеччини», пункти 50-52 рішення у справі «Шабельник проти України (№ 2)», пункт 66 рішення у справі «Яременко проти України (№ 2)»). Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов'язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них.
Суд враховує, що наведені у висновку експерта дані про розмір заробітної плати позивача повинні бути встановлені виключно на підставі належних первинних документів, проте цього експертом дотримано не було, оскільки ним для розрахунку взято до уваги, зокрема, довідку про заробітну плату позивача, складену адвокатом, копія якої наявна у пенсійній справі. Отже, відповідно до приписів ст. 74 КАС України цей висновок судової економічної експертизи не є допустимим доказом у справі і не міг бути взятий до уваги органом ПФУ при розгляді заяви позивача. Крім того, вказаний висновок експертизи із наведених вище мотивів і підстав також не відповідає і передбаченим ст.ст.75-76 КАС України вимогами щодо достовірності та достатності доказів.
У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що позивачем не надано при зверненні до відповідача необхідного пакета документів, зокрема, документів щодо розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої він вийшов на пенсію, станом на час звернення за перерахунком, що, в свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, незважаючи на наявність у позивача права на перерахунок пенсії.
При цьому, суд зауважує, що позивач не позбавлений права після отримання необхідних для перерахунку пенсії документів, оформлених відповідно до вимог законодавства, звернутись до відповідача із заявою про проведення йому такого перерахунку.
Суд зазначає, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку щодо правомірності дій відповідача та відсутності підстав для проведення перерахунку пенсії за вислугою років, тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.
Тому суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведене свідчить, що дії відповідача були правомірними. Право позивача не порушено. Отже, позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі.
Оскільки у задоволенні позову відмолено, то підстав для вирішення питання щодо повернення позивачу витрат на сплату судового збору у суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Відповідач - Головне управління ПФУ у Київській області, адреса: вул. Ярославська, 40, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ - 22933548.
Суддя Журавель В.О.
Дата складення рішення суду 11 грудня 2020 року.