про залишення позовної заяви без руху
09 грудня 2020 року м. Київ № 320/12806/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Міського голови м. Бровари, Броварської міської ради м. Бровари Київської області ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Київській області та Броварської міської ради про визнання протиправними дій та зобов"язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міського голови м. Бровари, Броварської міської ради м. Бровари Київської області ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Київській області та Броварської міської ради та просить суд:
визнати протиправними дії міського голови м. Бровари Сапожко Ігоря Васильвича Броварської міської ради Київської області щодо надання умисно недостовірної інформації, що Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області, не було погодження 22.03.2018 проекту землеустрою ОСОБА_3 щодо земельної ділянки в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210600000:01:057:0056 через надання неповної назви земельної ділянки, з метою перешкодити позивачу в оскарженні протиправних дій та незабезпечення справедливого розгляду наявних двох проектів землеустрою щодо земельної ділянки в АДРЕСА_1 на сесії міської ради 21.06.2018 невиконанню взятих на себе зобов'язань щодо забезпечення позивача земельною ділянкою;
визнати неправомірними дії Броварської міської ради Київської області щодо погодження 22.03.2018 проекту землеустрою ОСОБА_3 щодо земельної ділянки в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210600000:01:057:0056 та незабезпечення справедливого розгляду наявних двох погоджених проектів землеустрою щодо земельної ділянки в АДРЕСА_1 на сесії міської ради 21.06.2018 невиконанню взятих на себе зобов'язань щодо забезпечення позивача земельною ділянкою;
визнати неправомірними дії Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо незабезпечення реєстрації земельної ділянки в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210600000:01:057:0056 за ОСОБА_3 та позивачем (не передачу в власність, а лише неправомірні дії) незважаючи на наявні два погоджені проекти землеустрою у двох осіб;
зобов'язати Броварську міську раду Київської області та Головне управління Держгеокадастру у Київській області відшкодувати матеріальні збитки ОСОБА_1 в розмірі 4 000 000,00 грн та стягнути з відповідачів кошти в розмірі 4 000 000,00 грн;
зобов'язати Броварську міську раду Київської області та Головне управління Дердгеокадастру у Київській області відшкодувати моральну шкоду ОСОБА_1 в розмірі 4 000 000,00 грн та стягнути з відповідачів кошти в розмірі 4 000 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.
Однак, дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 та 169 КАС України.
Частиною 1 ст. 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Так, позивач просить суд поновити строк звернення до адміністративного суду посилаючись на ч. 2 ст. 122 КАС України та зазначаючи, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 у справі № 320/7/19 позовну заяву ОСОБА_1 до міського голови м. Бровари Броварської міської ради м. Бровари Київської області Сапожка Ігоря Васильовича, Броварської міської ради Київської області, Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради Київської області, відділу у м. Броварах міського управління у Броварському районі та м. Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Комунального підприємства Броварської міської ради «Бровари-Землеустрій», ОСОБА_3 про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, зобов'язання скасувати державну реєстрацію земельної ділянки повернуто позивачу.
Також вказаною ухвалою позивачу було роз'яснено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Не погоджуючись з даною ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Шостого апеляційного адміністративного суду та постановою від 14.01.2020 вирішено апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення та ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 залишити без змін.
Крім того, не погоджуючись з даною постановою позивач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду та постановою суду касаційної інстації від 22.10.2020, касаційну скаргу позивача було залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 01.01.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2020 залишити без змін.
Позивач вказує, що дану постанову касаційної інстанції отримав засобами поштового зв"язку 04.11.2020.
Вважає, що причини пропуску строку зверненя до суду є поваважними, оскільки постанову касаційної інстанції отримав лише 04.11.2020.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України” від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п.п. 22-23 рішення у справі “Мельник проти України” від 28.03.2006, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку до дати звернення з позовною заявою.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно - правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк звернутись до суду.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав на оскарження рішення, дії чи бездіяльності у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.
Окрему увагу необхідно акцентувати на тому, що при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд повинен звертати увагу на усі доводи позивача; на тривалість строку, який пропущено; на поведінку позивача протягом цього строку; на дії, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі № 473/653/17 (ЄДРСРУ № 74991952).
На думку суду, посилання позивача на факт отримання постанови касаційного суду 04.11.2020 не є поважною, оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2020 набирала законної сили з дати її прийняття, тоді як до суду повторно позивач звернувся лише в грудні 2020 року.
Крім того, позивачем не подано до суду докази коли саме ним було отримано постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2020.
Суд вважає, що оскарження ухвали Київського окружного адміністративного суду від 14.01.04.01.2019 в апеляційному та касаційному порядку не позбавило права позивача звернутись повторно з даним позовом до суду у строк, що визначений нормами КАС України.
Суд звертає увагу позивача на ч. 2 ст. 123 КАС України, якою визначено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Як вбачається з поданої позовної заяви, позивачем не надано копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, у зв"язку з чим позивачу необхідно подати до суду зазначенні додатки.
Також, п. 3 ч. 5 ст. 160 КАС України визначено, що у позовній заяві має бути зазначено ціну позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
ОСОБА_1 просить зобов'язати Броварську міську раду Київської області та Головне управління Держгеокадастру у Київській області відшкодувати матеріальні збитки у розмірі 4 000 000,00 грн та стягнути з відповідачів кошти у розмірі 4 000 000,00 грн; зобов'язати Броварську міську раду Київської області та Головне управління Дердгеокадастру у Київській області відшкодувати моральну шкоду у розмірі 4 000 000,00 грн та стягнути з відповідачів кошти у розмірі 4 000 000,00 грн, однак позивачем не надано розрахунку до вказаних вимог, а також не надано обгрунтування з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, та якими саме доказами підтверджується вказана сума.
Суд звертає увагу на постанову Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", згідно з п. 4 якого позивач повинен зазначити у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно, з яких міркувань він виходить, визначаючи розмір моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Статтею 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Таким чином позивачу необхідно подати до суду обгрунтований розрахунок про стягнення матеріальної та моральної шкоди у розмірі 8 000 000,00 грн, а також додаткові письмові обгрунтування щодо міркувань з яких позивач виходив, визначаючи розмір такої шкоди, та якими саме доказами підтверджується заявлена сума.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 ст. 169 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подачі до суду доказів поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду, копії додатків до позовної заяви відповідно до кількості учасників справи, а також обгрунтований розрахунок про стягнення матеріальної та моральної шкоди у розмірі 8 000 000,00 грн, а також додаткові письмові обгрунтування щодо міркувань з яких позивач виходив, визначаючи розмір такої шкоди, та якими саме доказами підтверджується заявлена сума.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міського голови м. Бровари Броварської міської ради м. Бровари Київської області ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Київській області та Броварської міської ради про визнання протиправними дій та зобов"язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі до суду доказів поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду, копії додатків до позовної заяви відповідно до кількості учасників справи, а також обгрунтований розрахунок про стягнення матеріальної та моральної шкоди у розмірі 8 000 000,00 грн, а також додаткові письмові обгрунтування щодо міркувань з яких позивач виходив, визначаючи розмір такої шкоди, та якими саме доказами підтверджується заявлена сума.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Головенко О.Д.