про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
08 грудня 2020 року м. Київ № 320/12653/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними дій та стягнення,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті та просить суд:
визнати протиправними дії Державної служби України з безпеки на транспорті щодо не виплати в повному обсязі ОСОБА_1 нарахованого середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 19.08.2019 по 08.09.2020 відповідно до п. 3.1 наказу Державної служби України з безпеки на транспорті «З особового складу» від 08.09.2020 № 1435-к;
стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 нарахований, але не виплачений середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19.08.2019 по 08.09.2020 у сумі 55 705,52 грн без відрахування обов'язкових податків і зборів;
зобов'язати Державну службу України з безпеки на транспорті подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження за даним позовом, суд виходить з наступного.
Як вбачається з поданого позову, на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 у справі № 320/1943/19 Державною службою України з безпеки на транспорті прийнято наказ від 08.09.2020 № 1435-К «З особового складу».
Відповідно до п. 3.1 даного наказу Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку зобов'язано здійснити виплату ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 19.08.2019 по 08.09.2020 у кількості 266 робочих днів, з урахуванням суми середньоденної заробітної плати у розмірі 1339,79 грн, з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів на загальну суму 356 384,14 грн.
Позивач зазначає, що з відрахуванням 18% ПДФО та 1,5% військового збору йому до сплати на зарплатний рахунок в АТ Ощадбанк належав середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19.08.2019 по 08.09.2020 у сумі 286 889,23 грн (356 384,14 грн - 64 149,15 (прибутковий податок) - 5345,76 (військовий збір).
Вказує, що 16.09.2020 на його зарплатний рахунок в АТ Ощадбанк зараховано середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19.08.2019 по 08.09.2020 у сумі 231 183,71 грн, що на його думку менше на 55 705,52 грн менше від суми, передбаченої наказом від 08.09.2020.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2019, яке набрало законної сили, позов задоволено часткового та поновлено ОСОБА_1 на посаді державної служби в Державній службі України з безпеки на транспорті з 27.11.2018; зобов'язано Державну службу України з безпеки на транспорті запропонувати ОСОБА_1 посаду рівнозначну тій, яку він займав до звільнення з посади державної служби згідно наказу від 26.11.2018 № 2634-К, та працевлаштувати його на такій посаді; стягнуно з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 234 463,47 грн з відрахуванням обов'язкових податків та зборів; стягнуто з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 3 000,00 грн з відрахуванням обов'язкових податків та зборів.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 за заявою позивача зобов'язано Державну службу України з безпеки на транспорті надати суду в тридцятиденний термін з дня отримання даної ухвали звіт про виконання рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2019 у адміністративній № 320/1943/19.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 встановлено Державній службі України з безпеки на транспорті новий строк для подання звіту про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 у адміністративній № 320/1943/19 протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 прийнято звіт Державної служби України з безпеки на транспорті про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 у справі № 320/1943/19 та ухвалено вважати його виконаним у повному обсязі.
Таким чином, рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 у справі № 320/1943/19 виконано у повному обсязі, про свідчить прийнятий звіт Державної служби України з безпеки на транспорті.
Оцінюючі дані доводи позивача та встановленні обставини, суд зазначає наступне.
Статтею 14 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За приписами ст. 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Таким чином, виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997 Європейський суд вказав, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду". Право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Суд звертає увагу, що вище зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
На думку суду позовні вимоги ОСОБА_1 зводяться до оскарження дій відповідача щодо виконання судового рішення у справі № 320/1943/19, на виконання якого прийнято наказ Державної служби України з безпеки на транспорті «З особового складу» від 08.09.2020 № 1435-К.
Суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.
При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а, від 06.02.2019 у справі № 816/2016/17.
З аналізу предмету спору у цій справі суд дійшов висновку, що він фактично спрямований на виконання іншого судового рішення, а саме рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 у справі № 320/1943/19.
За вказаних обставин суд зазначає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій (бездіяльності), вчинених або не вчинених на виконання рішення суду. Проте спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Відтак, спір у справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
За вказаних обставин, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаних судових рішень порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку ст. 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов.
У зв'язку з цим вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.08.2019 у справі № 522/10140/17 та від 16.12.2019 у справі № 336/1379/17-а.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили. рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що дана обставина згідно із п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України є підставою для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.
Керуючись ст. 170, 243, 248 КАС України, суд
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі № 320/12653/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки про визнання протиправними дій та стягнення.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали разом з адміністративним позовом та доданими до нього документами надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Головенко О.Д.