ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"11" грудня 2020 р. справа № 300/2141/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого - судді Гундяка В.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
26.08.2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (надалі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неправомірно, на переконання позивача, в порушення приписів пункту 15 розділу ІІІ Інструкції з організації речового забезпечення в Національній гвардії України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.06.2017 за №475, пункту 4 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №178 від 16.03.2016, не виплачено на день звільнення грошову компенсацію за неотримане речове майно в розмірі 17 391,78 грн., як військовослужбовцю, що проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України. ОСОБА_1 просив суд зобов'язати відповідача виплати йому грошову компенсацію за неотримане речове майно в у сумі 17 391,78 грн.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.
У строк, встановлений судом, позивач усунув вказані недоліки, тому ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
15.10.2020 від військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України надійшов відзив на адміністративний позов за №40/57/33-3628 від 07.10.2020 року. У відзиві представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України із рапортом про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно не звертався, так само позивач не звертався з таким рапортом або заявою безпосередньо під час звільнення з військової служби. Відповідач зазначив, що правом на грошову компенсацію за неотримане речове майно володіють лише військовослужбовці. При цьому особи, які вже звільнені з військової служби, статусу військовослужбовців не мають. Просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні письмові докази, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних мотивів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України в період з 10.10.2015 по 15.05.2020 року. Вказана обставина не заперечується відповідачем.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.07.2020 позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України із заявою про надання довідки про вартість речового майна, що належить до видачі позивачу, а також виплату грошової компенсації за невикористане речове майно за період проходження ним військової служби.
Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України листом від 13.08.2020 за №40/57/29/2-3075 відмовила позивачу у виплаті грошової компенсації за невикористане речове майно, мотивуючи відсутністю звернення позивача, під час проходження військової служби та безпосередньо при звільненні, із заявою (рапортом) про виплату такої грошової компенсації. Одночасно відповідач надав позивачу довідку про вартість речового майна, що належить до видачі.
Відповідно до довідки №625 від 13.08.2020, вартість речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 , становить 17 391,78 гривень.
Позивач вважаючи вищевказану відмову відповідача протиправною та такою, що порушує його право на отримання грошової компенсації за невикористане речове майно, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення дії чи конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 1 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 за №2011-XII (надалі - Закон №2011-XII) речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до наведеної норми Кабінет Міністрів України, постановою від 16.03.2016 за №178 затвердив Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (надалі - Порядок №178).
Пунктом 2 Порядку №178 визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.
Згідно пункту 3 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.
Відповідно до пункту 4 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Пунктом 5 Порядку №178 встановлено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
Згідно з пунктом 15 розділу ІІІ Інструкції з організації речового забезпечення в Національній гвардії України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.06.2017 за №475, військовослужбовці, які звільняються з військової служби в запас або відставку, отримують грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178 "Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно".
Таким чином, із аналізу норм статті 9-1 Закону № 2011-XII, а також Порядку №178, в редакції, чинній на момент звільнення позивача з військової служби, слідує що військовослужбовцям гарантується грошова компенсація за неотримане речове майно у разі звільнення з військової служби.
Зазначені гарантії реалізуються відповідним зверненням (рапортом) військовослужбовця на підставі наказу, в тому числі, командира (начальника) військової частини про розмір грошової компенсації згідно з довідкою про вартість речового майна, що належить до видачі.
Одночасно суд враховує, що відповідно до пункту 4 Порядку №178 єдиною підставою для виплати грошової компенсації військовослужбовцям є виключно їх заява (рапорт) на підставі чого видається наказ командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації, у якому зазначається розмір грошової компенсації згідно довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивач не надав суду доказів про те, що він звертався до відповідача із відповідною заявою (рапортом) про виплату компенсації за неотримане речове майно безпосередньо під час звільнення чи під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Суд відхиляє посилання позивача на його звернення до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 03.07.2020 як заяву, що передбачена пунктом 4 Порядку №178, оскільки згідно встановлених судом обставин ОСОБА_1 03 липня 2020 року вже не був військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, а пунктом 4 Порядку №178 передбачено, що заява (рапорт) подається саме військовослужбовцем, а не особою, яка перебувала на військовій службі.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку що заявлений позивачем позов необґрунтований, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
На підставі статті 129-1 Конституції України, Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в задоволенні позову відмовити.
Згідно ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ;
відповідач: військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, код ЄДРПОУ 23313948, проспект Нахімова, 186, Жовтневий район, м. Маріуполь, Донецька область, 87525.
Суддя /підпис/ Гундяк В.Д.