01 грудня 2020 року (о 12 год. 25 хв.)Справа № 280/5479/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Артоуз О.О.,
за участю секретаря Поліщука Я.В.,
представника позивача Смірнової І.Г.
представника відповідача Прокоф'єва С.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Український графіт» (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20, код ЄДРПОУ 00196204)
до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, Дніпровська область, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935)
про визнання протиправним та скасування рішення,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства «Український графіт» (далі - позивач) до Дніпровської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA110230/2020/000076/2 від 20.05.2020, №UA110230/2020/000087/2 від 02.06.2020; визнати протиправною та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №/2020/00153, №/2020/00175; присудити на користь ПрАТ «Укрграфіт» судовий збір в сумі в сумі 6 306,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в травні 2020 року позивачем здійснювалось митне оформлення товару - пек кам?яновугільний для просочки твердий марки HL-90M, поставленого Компанією Ruetgers Poland Sp.z o.o. (Польща) за контрактом № 804/23-16/2020487/34 від 01.04.2020, додатком № 1 від 01.04.2020 (специфікація № 1) до контракту за ціною 660 євро за 1 тону. Для підтвердження заявленої митної вартості товару ПрАТ«Укрграфіт» подано до митного орган разом із митною декларацією всі необхідні для визначення митної вартості документи (контракт з додатками, рахунок-фактуру), які містять всі відомості, щопідтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, що підлягаєсплаті за ці товари, без жодних розбіжностей, помилок чи ознак підробки, а отже, виконано всі умови, встановлені Митним кодексом України. Наданих документів було достатньо для перевіркиобґрунтованості та правильності вказаної митної вартості товару за першим (основним) методом їївизначення. Беручи до уваги вищезазначене, вважає, що відповідачем неправомірно прийняті рішення прокоригування митної вартості товарів №UA110230/2020/000076/2 від 20.05.2020, №UA110230/2020/000087/2 від 02.06.2020 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №/2020/00153, №/2020/00175. З огляду на викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 18.08.2020 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засіданняна 17.09.2020.
16.09.2020 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 43258), в якому останній зазначає, що при перевірці правильності визначення митної вартості товару у митниці були наявні сумніви, що заявлена митна вартість товарів ґрунтується на «дійсній вартості» та, відповідно, що надані до митного оформлення документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Так, митницею було запропоновано декларанту надати додатковідокументи відповідно до ч. 3 та ч. 6 ст. 53 МК України. Під час митного оформлення імпортованого товару, позивач так і не спростував (належними документами) зазначене митницею в повідомленні декларанту про встановлене, що ставить під сумнів числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Декларант відмовився від надання в повному обсязі документів, які підтверджують митну вартість згідно ст. 53 МК України. До закінчення митного оформлення, документи в повному обсязі відповідно до норм ст. 53 МК України, що підтверджують митну вартість товарів, декларантом не надано. При прийнятті оскаржуваних рішень про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, митниця діяла згідно норм ст. 256, ч.6 ст. 54, ст. 55 МК України та наказу від 30.05.2012 №631. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Протокольною ухвалою суду від 17.09.2020 підготовче засідання відкладено до 20.10.2020.
25.09.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача (вх. № 44956), в якій позивач зазначає, що митним органом не надано жодних об'єктивних пояснень або заперечень щодо доводів заявлених у позові, пояснень та нормативних обґрунтувань на підтвердження правомірності висновків про наявність розбіжностей в поданих позивачем з митною декларацією документах. Відповідач не надав доказів на підтвердження наявності у митного органу законодавчо визначених та обґрунтованих підстав для витребування у позивача додаткових документів, зокрема, що позивач в митній декларації зазначив не всі документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості або що надані митному органу документи містили розбіжності чи ознаки підробки. В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості відсутні посилання на конкретні документи, що мають розбіжності (протирічать один одному) або не містять всіх відомостей, підтверджуючих саме числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. З переліку ж витребуваних відповідачем документів неможливо встановити, недоліки яких з наданих декларантом документів не дозволили погодитися із заявленою ним митною вартістю та яким чином ці недоліки можливо усунути. Наголошує на обов'язку митного органу доводити неправомірність митної вартості визначеної декларантом. Позивачем для митного оформлення товару надано митниці належні та допустимі докази на підтвердження ціни договору, які не містять розбіжностей та вказують, що їх дані піддаються обчисленню. Висновком ДП «Держзовнішінформ» № 25/40 від 22.04.2020 підтверджується, що ціни на товар, який постачається в рамках додатку № 1 до контракту є прийнятними, а зниження цін обумовлено, в тому числі, негативною економічною ситуацією на промислових секторах ринку.
Протокольною ухвалою суду від 20.10.2020 підготовче засідання відкладено до 10.11.2020.
Протокольною ухвалою суду від 10.11.2020 закрито підготовче засідання, справу призначено до судового розгляду в той же день. Протокольною ухвалою суду від 10.11.2020 розгляд справи відкладено на 01.12.2020.
У судовому засіданні 01.12.2020 представник позивача позовні вимоги підтримав та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив.
Сторони під час розгляду справи у судовому засіданні повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.
Враховуючи норми ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), у судовому засіданні 01.12.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення про задоволення позовних вимог.
Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Приватне акціонерне товариство «Український графіт» зареєстроване як юридична особа 27.09.1994 виконавчим комітетом Запорізької міської ради та здійснює господарську діяльність у сфері: виробництва іншого електричного устаткування, будівництво житлових і нежитлових будівель, виробництво вогнетривких виробів, виробництво неметалевих мінеральних виробів, постачання інших готових страв, оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням.
Щодо підстав винесення митним органом рішення про коригування митної вартості №UA110230/2020/000076/2 від 20.05.2020, судом встановлено наступне.
На підставі укладеного між ПрАТ «Укрграфіт» та Ruetgers Poland Sp. z o.o. (Польща) контракту № 804/23-16/2020487/34 від 01.04.2020, додатку № 1 (специфікація № 1) від 01.04.2020 до контракту, виробником та постачальником товару - Ruetgers Poland Sp. z o.o. поставлено на ПрАТ «Укрграфіт» партію товару - пек кам?яновугільний для просочки твердий марки HL-90M в кількості 199 160 кг (вага нетто) на умовах FCA - Kedzierzyn-Kozle згідно Інкотермс-2010.
Згідно умов додатку № 1 (специфікація № 1) до контракту вартість товару складає 660 євро за 1 тону, отже загальна вартість поставленої партії товару становить 131 445,60 євро.
Транспортно-експедиційне обслуговування (організація перевезення товару до митної території України) по маршруту Kedzierzyn-Kozle - п/п Краковець відбувалося відповідно до договорів транспортного експедирування вантажів автотранспортом № 804/2080011/15 від 02.01.2020, № 804/2080012/15 від 02.01.2020, № 804/2080013/15 від 02.01.2020, № 804/2080014/15 від 02.01.2020, укладених ПрАТ «Укрграфіт» з експедиторами ТОВ «Анта-А», ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ПП «Транспортно-комерційна фірма «Берегиня».
В якості складової митної вартості товару декларантом додатково заявлено нарахування до ціни договору транспортних витрат 7 923,08 євро (за курсом станом на дату декларування), з урахуванням чого загальна митна вартість поставленої партії товару становить 139 368,68 євро.
Для проведення митного оформлення поставленого за зазначеним контрактом товару ПрАТ«Укрграфіт» 14.05.2020 подано до підрозділу митного органу м/п «Запоріжжя» МД №/2020/010704, довідковий № 3932.
Декларантом заявлена митна вартість товару у розмірі 4 045 747,47 грн. або 139 368,68 євро (за курсом станом на дату декларування). Митна вартість товару була визначена позивачем виходячи з ціни контракту, тобто за основним методом, що передбачений ст. 58 Митного кодексу України.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано копії документів, зазначених в гр. 44 МД: сертифікати якості товару № 05 04 20, № 05/04/20, № 06/04/20, № 06 04 20, № 06/04/20, №07 04 20, № 07/04/20, № 08/04/20, №09/04/20, № 10/04/20, №11/04/20 (0003); рахунок (pro-forma invoice) на попередню оплату № НВ/2020/08 від 16.04.2020 (0325); рахунки (invoice) №№ 90665719, 90665720, 90665738, 90664750, 90665759, 90665760, 90665835, 90665836, 90665837, 90665843 (0380); накладні CMR №№ 1147814, 1147819, 336476, 342985, 344362, 359236, 407677, 503708, 771443, 771447 (0730); сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № PL/MF/AR 0311960, № PL/MF/AR 0311961, № PL/MF/AR 0311964, № PL/MF/AR 0311965, № PL/MF/AR 0311966, № PL/MF/AR 0311967, № PL/MF/AR 0311968, № PL/MF/AR 0311969, № PL/MF/AR 0311970, № PL/MF/AR 0311971 (0954); платіжне доручення № 13 від 21.04.2020 (3001); документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка експедитора) № 27, 28, 28/04, 28/04/1, 27/04/2, 278/04-1, 28/04-2, 29/04/1, 82, 83 (3007); контракт № 804/23-16/2020487/34 від 01.04.2020 (m4104); додаток № 1 від 01.04.2020 (специфікація № 1) до контракту (4103); листи ТОВ «Літо» №№ 125, 126 від 08.05.2020.
14.05.2020 митним органом направлено позивачу повідомлення, в якому зазначено про необхідність надання митниці (за наявності) додаткових документів, що підтверджують митну вартість товару та обраний метод її визначення згідно з вимогами ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, оскільки встановлені розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості:
1) згідно транспортних накладних перевізниками товару зазначені інші особи, ніж ті, що видали фінансові довідки про вартість транспортних витрат. Звернуто увагу, що відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» до документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів можуть належати визначені даним Наказом документи;
2) в наданих до митного оформлення інвойсах не зазначено дату контракту;
3) у митниці є сумніви, що заявлена декларантом митна вартість ґрунтується на «дійсній вартосіті» та, відповідно, що надані до митного оформлення документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
У зв'язку із наявними розбіжностями у позивача витребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме: 1) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також повідомлено декларанта, що згідно з ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
19.05.2020 ПрАТ «Укрграфіт» для підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення були надані митному органу наступні додаткові документи: Висновок ДП «Держзовнішінформ» № 25/40 від 24.04.2020 про вартісні характеристики товару; виписку з бухгалтерської документації - відомість руху ТМЦ з 27.04.2020 по 29.04.2020 вих. № 10/1668 від 15.05.2020, прибуткові ордери №200117п, №200118п, №200119п, №200120п, №200121п, №200122п, №200123п, №200124п, №200125п, №200126п; договори транспортного експедирування вантажів автотранспортом № 804/2080011/15, № 804/2080012/15, № 804/2080013/15, № 804/2080014/15 від 02.01.2020; лист ПрАТ «Укрграфіт» № 34/1675 від 15.05.2020; Лист RUETGERS POLAND Sp.zo.o. б/н від 18.05.2020 (щодо надання документів); Лист ПрАТ «Укрграфіт» № 34/1676 від 15.05.2020; Лист RUETGERS POLAND Sp.zo.o. б/н від 18.05.2020 (щодо інвойсів); лист ФОП ОСОБА_2 від 18.05.2020 № 18/05-1, довідка ФОП ОСОБА_2 про транспортні витрати від 28.04.2020 №28/04-2; лист ДП «Держзовнішінформ» №25/194-Л від 30.01.2020 з роз?ясненнями щодо правових підстав діяльності та статусу експертних висновків ДП «Держзовнішінформ» та відповідні пояснення декларанта.
Інші зазначені в повідомленні декларанту документи: копія митної декларації країни відправлення; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, - не були надані, через їх відсутність у ПрАТ «Укрграфіт», про що митний орган було своєчасно поінформовано. При цьому, на підтвердження неможливості їх отримання, були надані: запит ПрАТ «Укрграфіт» до продавця № 34/1675 від 15.05.2020 з проханням надати такі документи та відповідь (лист б/н від 18.05.2020) RUETGERS POLAND Sp.zo.o. з відмовою в їх наданні.
Однак, відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів№UA110230/2020/000076/2 від 20.05.2020, відповідно до якого митна вартість імпортованого ПрАТ«Укрграфіт» товару визначена відповідачем із застосуванням методу за ціною договору щодо ідентичнихтоварів (метод 2А) згідно наявної у митного органу інформації та становить 730 євро за 1 тону +транспортні витрати МД №UA112080/2019/033454 від 02.12.2019), а загальна вартість партії товару (з урахуванням транспортних витрат) - 153 313,37 євро.
Зазначене рішення обґрунтовано тим, що під час розгляду додатково наданих документів встановлено,що у висновку ДП «Держзовнішінформ» від 24.04.2020 №25/40 не наведено динаміку ринку на товар «Пек кам'яновугільний». Надані прибуткові ордери є внутрішніми документами, відповідно Типової форми № М-4, затвердженої наказом Мінстату України від 21.06.1996 №193 та відображає оприбуткування товару на склад та не є документами наданими експортером. Наданий документ від 15.05.2020 №10/1668 містить лише інформацію, що дублює інформацію яка зазначена у товарно-транспортному документах та прибуткових ордерах. Додатково надані Договори транспортного експедирування вантажів автотранспортом підтверджують взаємозв'язок між ПрАТ «Укрграфіт» та ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ТОВ «АНТА-А.», якими видані довідки про тарнспортно-експедиційні витрати. Проте, згідно наданих до митного оформлення CMR, перевізниками товару є ТОВ «ЛІТО», ТОВ «МОСТ-ТРАНС», ТОВ «З-ТРАНС», ФОП « ОСОБА_3 », ТОВ «ТРАНС С.М.». Однозначно співставити зв'язок між перевізником та особою, яка видала довідку - рахунок за перевезення не можливо, оскільки договір на надання транспортно-експедиційних послуг до митного оформлення не надано. У митниці наявна інформація щодо вищих рівнів митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Митна вартість може бути визнана за умови надання наступних додаткових документів: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; виписка з бухгалтерської документації; копія митної декларації країни відправлення. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не може бути застосований через те, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, у відповідності до вимог п.2 ч.6 ст.54 МКУ.
У зв'язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів, митним органом було видано позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110230/2020/00153.
З метою випущення товару у вільний обіг ПрАТ «Укрграфіт» подано до митному органу нову МД № UA110230/2020/011193 від 20.05.2020 та сплачено на 80 927,96 грн. більше митних платежів (різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митницею), шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України.
Протягом терміну, визначеного ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України, декларантом на адресу митниці направлено звернення щодо скасування рішення та повернення (вивільнення) фінансової гарантії від 24.07.2020 №16/2745 (вх. ДМ від 28.07.2020 № 12276/13-7.5-08-03-14). Відмова надана листом від 03.08.2020 № 7.5-08-02-1/15/15/7136.
Щодо підстав винесення митним органом рішення про коригування митної вартості №UA110230/2020/000087/2 від 02.06.2020, судом встановлено наступне.
На підставі укладеного між ПрАТ «Укрграфіт» та Ruetgers Poland Sp. z o.o. (Польща) контракту № 804/23-16/2020487/34 від 01.04.2020, додатку № 1 (специфікація № 1) від 01.04.2020 до контракту, виробником та постачальником товару - Ruetgers Poland Sp. z o.o. поставлено на ПрАТ «Укрграфіт» партію товару - пек кам?яновугільний для просочки твердий марки HL-90M в кількості 60 260 кг (вага нетто) на умовах FCA - Kedzierzyn-Kozle згідно Інкотермс-2010.
Згідно умов додатку № 1 (специфікація № 1) до контракту вартість товару складає 660 євро за 1 тону, отже загальна вартість поставленої партії товару становить 39 771,60 євро.
Транспортно-експедиційне обслуговування (організація перевезення товару до митної території України) по маршруту Kedzierzyn-Kozle - п/п Краковець відбувалося згідно договору транспортного експедирування вантажів автотранспортом № 804/2080014/15 від 02.01.2020, укладеного ПрАТ «Укрграфіт» з експедитором ПП «Транспортно-комерційна фірма «Берегиня».
В якості складової митної вартості додатково заявлено нарахування до ціни договору транспортних витрат 2 323,05 євро (за курсом станом на дату декларування), з урахуванням чого загальна митна вартість поставленої партії товару становить 42 093,65 євро.
Для проведення митного оформлення поставленого за зазначеним контрактом товару ПрАТ«Укрграфіт» 28.05.2020 подано до підрозділу митного органу м/п «Запоріжжя» МД №/2020/011843, довідковий № 3994.
Декларантом заявлена митна вартість товару у розмірі 1 250 817,07 грн. або 42 093,65 євро (за курсом станом на дату декларування). Митна вартість товару була визначена позивачем виходячи з ціни контракту, тобто за основним методом, що передбачений ст. 58 Митного кодексу України.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано копії документів, зазначених в гр. 44 МД: сертифікати якості товару №№ 12/05/20, 15/05/20, 18/05/20 (0003); рахунок (pro-forma invoice) на попередню оплату № НВ/2020/08 від 16.04.2020 (0325); рахунки (invoice) №№ 90667751, 90667754, 90667913 (0380); накладні CMR №№ 592778, 592788, 771473 (0730); сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № PL/MF/AR 0311991, № PL/MF/AR 0311992, №/MF/AR 0311997 (0954); платіжне доручення № 13 від 21.04.2020 (3001); документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка експедитора) № 180520-1, 180520-2, 20/05 (3007); контракт № 804/23-16/2020487/34 від 01.04.2020 (m4104); додаток № 1 від 01.04.2020 (специфікація № 1) до контракту (4103).
28.05.2020 митним органом направлено позивачу повідомлення, в якому зазначено про необхідність надання митниці (за наявності) додаткових документів, що підтверджують митну вартість товару та обраний метод її визначення згідно з вимогами ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, оскільки встановлені розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості:
1) у сертифікатах якості відсутнє посилання на контракт, додатки до нього, інвойси;
2) інвойси не містять печаток та штапмів митних органів країни відправлення;
3) в інвойсах відсутнє посилання на додаток № 1 від 01.04.2020 до контракту, до митного оформлення не надавався;
4) в платіжному дорученні від 21.04.2020 № 13 у графі 70 «Призначення платежу» відсутнє посилання на додаток № 1 від 01.04.2020 до контракту;
5) в наданих до митного оформлення інвойсах не зазначено дату контракту.
Також повідомлено декларанта, що згідно з ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена нимособа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
02.06.2020 ПрАТ «Укрграфіт» для підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення були надані митному органу наступні додаткові документи: Висновок ДП «Держзовнішінформ» № 25/40 від 24.04.2020 про вартісні характеристики товару; виписку з бухгалтерської документації - відомість руху ТМЦ з 18.05.2020 по 20.05.2020 вих. № 10/1894 від 28.05.2020, прибуткові ордери №200144п, №200145п, №200148п; додаток № 1 від 01.04.2020 (специфікація № 1) до контракту № 804/23-16/2020487/34 від 01.04.2020; лист ПрАТ «Укрграфіт» № 34/1887 від 28.05.2020; Лист RUETGERS POLAND Sp.zo.o. б/н від 29.05.2020 (щодо надання документів); лист ДП «Держзовнішінформ» №25/194-Л від 30.01.2020 з роз?ясненнями щодо правових підстав діяльності та статусу експертних висновків ДП «Держзовнішінформ» та відповідні пояснення декларанта.
Інші зазначені в повідомленні декларанту документи: копія митної декларації країни відправлення; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, - не були надані, через їх відсутність у ПрАТ «Укрграфіт», про що митний орган було своєчасно поінформовано. При цьому, на підтвердження неможливості їх отримання, були надані: запит ПрАТ «Укрграфіт» до продавця № 34/1887 від 28.05.2020 з проханням надати такі документи та відповідь (лист б/н від 29.05.2020) RUETGERS POLAND Sp.zo.o. з відмовою в їх наданні.
Однак, відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA110230/2020/000087/2 від 02.06.2020, відповідно до якого митна вартість імпортованого ПрАТ«Укрграфіт» товару визначена відповідачем із застосуванням методу за ціною договору щодо ідентичнихтоварів (метод 2А) згідно наявної у митного органу інформації та становить 730 євро за 1 тону + транспортні витрати МД №UA112080/2019/033454 від 02.12.2019), а загальна вартість партії товару (з урахуванням транспортних витрат) - 46 303,78 євро.
Зазначене рішення обґрунтовано тим, що під час розгляду додатково наданих документів встановлено, що у висновку ДП «Держзовнішінформ» від 24.04.2020 № 25/40 не наведено динаміку ринку на товар «Пек кам'яновугільний». Надані прибуткові ордери є внутрішніми документами, відповідно Типової форми № М-4, затвердженої наказом Мінстату України від 21.06.1996 №193 та відображає оприбуткування товару на склад та не є документами наданими експортером. Наданий документ від 28.05.2020 №10/1894 містить лише інформацію, що дублює інформацію яка зазначена у товарно-транспортному документах та прибуткових ордерах. До додатково наданих документів митниця дійшла висновку, що розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості не усунені. У митниці наявна інформація щодо вищих рівнів митної вартості ідентичних товарів , митне оформлення яких вже здійснено. Митна вартість може бути визнана за умови надання наступних додаткових документів: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; виписка з бухгалтерської документації; копія митної декларації країни відправлення. Застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) неможливо у зв?язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, у відповідності до вимог п.2 ч.6 ст.54 МКУ.
У зв'язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів, митним органом було виданопозивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропускутоварів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110230/2020/00175.
З метою випущення товару у вільний обіг ПрАТ «Укрграфіт» було подано до митного органу нову електронну митну декларацію МД № UA110230/2020/012329 від 03.06.2020 та сплачено на 25 286,63 грн. більше митних платежів (різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митницею), шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України.
Протягом терміну, визначеного ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України, декларантом на адресу митниці направлено звернення щодо скасування рішення та повернення (вивільнення) фінансової гарантії від 07.08.2020 №16/2973 (вх. ДМ від 13.08.2020 № 1336/13-7.5-08-02-18). Відмова надана листом від 19.08.2020 № 7.5-08-02-1/15/13/7743.
Вважаючи прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA110230/2020/000076/2 від 20.05.2020, №UA110230/2020/000087/2 від 02.06.2020 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митномуоформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №/2020/00153, №/2020/00175 протиправними, позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Спірні відносини між позивачем та відповідачем з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
У відповідності до частини першої статті 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
За правилами статті 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
У відповідності до статті 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення завстановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Згідно статті 4 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).
Згідно з частиною 2 статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Частинами четвертою та п'ятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митниморганом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 Митного кодексу України).
Згідно зі статтею 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд вважає, що відповідач мав можливість та був зобов'язаний визначити митну вартість за першим основним методом - за ціною контракту та відповідно не мав права застосовувати інший метод визначення митної вартості, з огляду на наступне.
З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Відповідно до частини третьої статті 53 МК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Відповідно до статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості заціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно домитного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна ізскладових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не можебути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
За правилами пункту 2 частини шостої статті 54 МК України Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, щозаявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірновизначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартістьвважається визнаною автоматично (частина 7статті 54 Митного кодексу України).
Відповідно до частин 1 - 3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленоїмитної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режимімпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходіві зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявленонеповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарівмає містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цьогоКодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженоїним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів прокоригування митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю,визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи зрішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України, у разі відмови у прийнятті митної деклараціїпосадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування тареалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладновручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову уприйнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електроннимповідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов'язок доведення митної вартості товару лежить на позивачі. Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Разом з тим, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що усвоїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019 в адміністративній справі №803/667/17.
Судом встановлено, що позивачем у справі для підтвердження обґрунтованості заявленоїу деклараціях митної вартості товару були подані всі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України.
Проте, відповідачем поставлено під сумнів митну вартість товару у зв'язку з тим, що на думку відповідача надані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Щодо посилання митного органу не те, що в наданих до митного органу транспортних накладних перевізниками товару зазначені інші особи, ніж ті, що видали фінансові довідки про вартість транспортних витрат, суд зазначає наступне.
Згідно умов контракту № 804/23-16/2020487/34 від 01.04.2020, укладеного ПрАТ «Укрграфіт» з постачальником товару - Ruetger Poland Sp. z o.o., обумовлений додатком №1 від 01.04.2020 (специфікація № 1) товар - пек електродний зв'язуючий гранульований марки HL-90M поставлявся на умовах FCA - Kedzierzyn-Kozle згідно Інкотермс-2010.
На виконання п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, не включені до ціни товару витрати, пов'язані з транспортуванням товару до місця ввезення на митну територію України (складові митної вартості), було додано ПрАТ «Укрграфіт» до митної вартості товару при здійсненні митного оформлення.
Організація перевезення товару до митної території України по маршруту Kedzierzyn-Kozle - п/п Краковець відбувалося відповідно до договорів транспортного експедирування вантажів автотранспортом, укладених ПрАТ «Укрграфіт» з експедиторами - ПП «ТКФ «Берегиня», ТОВ «Анта-А», ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 .
Відповідно до умов п. 1.2 зазначених договорів, Експедитор для виконання цього Договору може укладати договори з перевізниками, портами, іншими третіми особами. В цьому випадку Експедитор виступає від свого імені. За договорами, які укладаються Експедитором з третіми особами, Замовник не с стороною таких договорів і відповідно не набуває жодних прав та/або обов'язків (сторонами зазначених договорів є винятково Експедитор і, відповідно, третя особа).
Умови договорів транспортного експедирування вантажів автотранспортом повністю узгоджуються з приписами Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», відповідно до статті 4 якого, транспортно-експедиторську діяльність можуть здійснювати як спеціалізовані підприємства (організації), так і інші суб'єкти господарювання. Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.
Статтею 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» визначено, що перевізником є юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов'язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.
Згідно ст. 3 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» (аналогічні приписи зазначені в ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 316 Господарського кодексу України) за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Згідно з ч.1, 2 ст. 932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.
З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що виконання перевезення може виконуватись експедитором як особисто (у випадку наявності відповідних ресурсів), так і іншими, залученими експедитором особами - перевізниками, договори з якими експедитор може укладати від свого імені.
Таким чином, здійснення перевезення вантажу залученим експедитором перевізником, який не перебуває в господарських взаємовідносинах із замовником, повністю відповідає приписам законодавства та умовам договорів транспортного експедирування вантажів, укладених ПрАТ «Укрграфіт» з експедиторами.
В наданих позивачем до митного оформлення довідках експедиторів про вартість перевезення наявні посилання на реквізити укладених з ПрАТ «Укрграфіт» договорів транспортного експедирування вантажів та заявки до договорів, а також відомості: про перевізників товару - найменування перевізників, номери автотранспортних засобів та маршрут; про вартість перевезення за всім маршрутом в цілому; про вартість перевезення до кордону України. Ці відомості повністю відповідають відомостям, зазначеним в наданих відповідачу товаро-транспортних накладних CMR.
Верховним Судом в постанові від 05.03.2019 у справі № 810/538/16 акцентується, що зазначені в документах на перевезення товару відомості про перевізника безпосередньо не впливають на вартість імпортованого товару, а саме: «Посилання митного органу на наявні розбіжності у товаросупровідних документах, а саме, що в CMR зазначено ФОП ОСОБА 2, а довідка про транспортні витрати видана ФОП ОСОБА 1 судами попередніх інстанцій обґрунтовано відхилені, оскільки договірні відносини щодо перевезення товару мали місце між позивачем та ФОП ОСОБА 1, власне яким і видана довідка про транспортні витрати.».
Окрім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 13.08.2020 по справі №815/5816/17 зазначив, що «укладення перевізником договору з третіми особами з метою виконання умов договору перевезення з позивачем цілком відповідає змісту договору, що укладений позивачем з перевізником та який надавався відповідачу, а оскільки безпосереднє транспортування вантажу позивача здійснювала компанія, тому і у транспортних документах і були зазначені реквізити цієї компанії».
Щодо посилання митного органу на наказ Мінфіну від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості товарів витрати, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Оскільки поставка товару здійснювалась на умовах FCA-Kedzierzyn-Kozle (Інкотермс- 2010), витрати, пов'язані з транспортуванням товару до місця ввезення на митну територію України, підлягають включенню до митної вартості товару, як складові митної вартості.
Згідно н. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, для підтвердження складових митної вартості подаються: 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
При цьому, Митним кодексом України не визначено конкретного переліку документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, та не визначено, що такими доказами можуть бути тільки документи, зазначені в Наказі Мінфіну № 599 від 24.05.2012, на який посилається відповідач.
Разом з цим, і сам Наказ Мінфіну № 599 від 24.05.2012 не містить припису, що відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів можуть бути підтверджені виключно документами з переліку, наведеного в Правилах заповнення декларації митної вартості.
Зазначеним підтверджується відсутність встановленої законодавством імперативної вимоги обов'язково подавати при митному оформленні товару документи, зазначені в Наказі Мінфіну № 599 від 24.05.2012.
Оскільки законом не визначено докази, виключно якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами.
Митний кодекс України не визначає вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи, або тільки документи, зазначені в Наказі Мінфіну № 599 від 24.05.2012), а тому довідка експедитора про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Так, Верховним судом у постанові від 21.11.2019 по справі № 804/9754/15 зроблено висновок, що довідка про транспортні витрати є належним документом, який підтверджує вартість перевезення відповідно до вимог Митного кодексу України. Окрім того, зазначено, що Митний кодекс України не визначає вид доказів. якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому подані позивачем документи про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.
На підтвердження вартості перевезення товару позивачем надано митниці транспортні (перевізні) документи (накладні CMR №№ 1147814, 1147819, 336476, 342985, 344362, 359236, 407677, 503708, 771443, 771447, 592778, 592788, 771473) та видані експедиторами довідки (№№ 27, 28, 28/04, 28/04/1, 27/04/2, 278/04-1, 28/04-2, 29/04/1, 82, 83, № 180520-1, 180520-2, 20/05) що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів для пред'явлення митним органам.
Довідки експедиторів про вартість перевезення містять посилання на реквізити укладеного з ПрАТ «Укрграфіт» договору транспортного експедирування вантажів та заявки до договору, а також містять відомості: про перевізників товару - найменування перевізників, номери автотранспортних засобів та маршрут; про вартість перевезення за всім маршрутом в цілому; про вартість перевезення до кордону України.
Відомості, зазначені в наданих відповідачу довідках експедиторів, щодо найменування перевізників, номери автотранспортних засобів та маршрут перевезення повністю відповідають відомостям, зазначеним в товаро-транспортних накладних CMR.
Зазначене свідчить про відсутність будь-яких розбіжностей (тим більше таких, які мають вплив на правильність визначення митної вартості), між товаро-транспортними накладними CMR та довідками експедиторів про вартість перевезення.
Таким чином, подані ПрАТ «Укрграфіт» відповідачу документи на підтвердження витрат на транспортування товару до митного кордону України - товаро-транспортні накладні CMR та довідки експедиторів про вартість перевезення повністю узгоджуються між собою, не мають жодних розбіжностей, тим більше таких, що мають вплив на правильність визначення митної вартості. Водночас, в цих документах наявні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, якими в даному випадку є витрати на транспортування, що не включені у вартість товару.
Щодо зауважень митного органу до оформлення інвойсів (не зазначено дати контракту, відсутні посилання на додаток № 1 від 01.04.2020 до контракту) суд зазначає настуне.
Поставка товару (пек кам?яновугільний для просочки, твердий марки HL-90М), його вартість та період поставки (квітень-червень 2020 року) узгоджені додатком № 1 від 01.04.2020 (специфікація №1), який на час митного оформлення товару був єдиним додатком до контракту № 804/23-16/2020487/34 від 01.04.2020, укладеного між ПрАТ «Укрграфіт» та продавцем товару - RUETGERS POLAND Sp.zo.o.о.
Умовами контракту не передбачено зазначення в інвойсі посилання на додатки до контракту.
Окрім того, всі додатки до контракту є невід'ємними частинами контракту, а отже посилання на сам контракт, який буде включати в собі всі додатки та додаткові угоди (тобто діючу редакцію контракту зі всіма змінами та доповненнями).
В поданих відповідачу при митному оформленні товару рахунках (invoice) вказано номер контракту, що означає посилання на діючу редакцію контракту зі всіма додатками, додатковими угодами, змінами та доповненнями; найменування товару, що поставляється; ціна за одиницю товару та загальна вартість партії; номер транспортного засобу, вага, кількість товарних місць та інші відомості.
Також при здійсненні митного оформлення відповідачу було надано міжнародні товарно-транспортні накладні CMR, які містять аналогічну інформацію щодо постачальника та покупця товару, найменування товару, маси товару, кількості товарних місць, номеру транспортного засобу, в який відвантажено товар дати відвантаження та посилання на рахунок (invoice), дата якого відповідає зазначеній в накладній CMR даті відвантаження товару (згідно умов п.4.2 контракту дата відвантаження визначається за датою штемпеля відправлення в товаротранспортній накладній).
Зазначені в додатку № 1 (специфікація № 1) від 01.04.2020 найменування та ціна товару, період його поставки та інші відомості повністю співпадають із даними, зазначеними в інвойсах та інших, наданих до митного оформлення документах.
Статтею 1 Митного кодексу України встановлено, що законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно- правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Згідно з Постановою BP України від 19.06.1992 № 2479-ХІІ Україна приєдналась до Конвенції про створення Ради Митного Співробітництва 1950 року. Рекомендаціями Ради Митного Співробітництва від 16.05.1979 членам Ради та членам ООН або її спеціалізованим агентствам, митним або економічним Об'єднанням рекомендовано приймати комерційні рахунки, складені у будь-який спосіб, наприклад, методом одноразового запису, у випадках, коли представлення комерційного рахунку потрібне у зв'язку з митним очищенням товарів, а також утриматись від вимоги підпису для митних цілей на комерційних рахунках, представлених на підтвердження декларації на товари.
Таким чином, як в вітчизняному законодавстві, так і в міжнародній практиці, не існує обов'язкової форми для рахунку-фактури. Більш того, в міжнародній практиці допускається застосування складених нерезидентами рахунків (Invoice), що подаються під час здійснення митного контролю й оформлення товарів, у будь-який спосіб. І навіть відсутність підпису на поданому для здійснення митного контролю й оформлення товарів рахунку (Invoice), складеному нерезидентом, не є підставою для відмови в митному оформленні товарів (лист Державної митної служби від 01.03.2011 № 11/3-10.10/3339-ЕП «Щодо необхідності наявності підпису особи на рахунках (Invoice), складених нерезидентами, що подаються під час здійснення митного контролю й оформлення товарів»).
Таким чином, всі інвойси, надані ПАТ «Укрграфіт» до митного оформлення, містять всі необхідні реквізити згідно призначенню цього документу, всі дані щодо товару та його ціни, всі відомості, які підтверджують числові значення митної вартості товару, необхідні для визначення його вартості, які повністю узгоджуються з іншими документами, наданими до митного оформлення (контракт, додаток до контракту (специфікація), міжнародні товарно-транспортні накладні CMR).
Відсутність в рахунку (invoice) посилання на дату контракту, додаток (специфікацію) до контракту не впливає на можливість ідентифікувати партію товару та на визначення митної вартості товару, враховуючи повну узгодженість, відповідність та достатність інформації, що стосується товару, в поданих до митного оформлення документах.
Окрім того, листом від 18.05.2020 продавець товару - RUETGERS POLAND Sp.zo.o. вказує на технічні причини неможливості зазначення в інвойсі цієї інформації та підтвердив, що всі виписані продавцем рахунки, подані ПрАТ «Укрграфіт» разом із митною декларацією, відносяться до контракту № 804/23-16/2020487/34 від 01.04.2020.
Що стосується інвойсів, поданих з митною декларацією №/2020/011843 від 28.05.2020, судом встановлено, що номер і дата контракту вказані на другій сторінці рахунків, що вказує на невідповідність зауважень вдіповідача фактичним обставинам.
Щодо посилання митного органу на не надання до митного оформлення разом із МД № UA110230/2020/011843 додатку № 1 від 01.04.2020 до контракту, який вже надавався митниці в попередньому випадку митного оформлення разом із МД №/2020/010704, суд зазначає, що згідно пункту 2 розділу І «Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, у графі 44 митної декларації зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи.
В даному випадку позивачем здійснювалось митне оформлення товарів за електронною митною декларацією (ЕМД). В графі 44 поданої позивачем ЕМД № UA110230/2020/011843 крім інших документів зазначені контракт № 804/23-16/2020487/34 від 01.04.2020 та додаток № 1 від 01.04.2020 до контракту.
Згідно розділу ІІ «Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа», затвердженого Наказом Мінфіну від 30.05.2012 №631: 2.1. Для здійснення митного оформлення товарів Декларант подає до ПМО МД, заповнену згідно з обраним митним режимом, її електронну копію (у разі подання МД на паперовому носії), рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та у випадках, встановлених Кодексом, ДМВ. 2.2. У разі здійснення митного оформлення товарів за ЕМД інформація про необхідність подання сканованих копій документів, зазначених в графі 44 ЕМД, надсилається Декларанту електронним повідомленням, засвідченим ЕЦП посадової особи митного органу.
Таким чином, не надання сканованої копії документа, зазначеного в графі 44 ЕМД, не є порушенням законодавства та не може бути визначено митним органом як розбіжність та підстава для витребування у декларанта додаткових документів згідно переліку частини 3 статті 53 МК України.
Щодо посилання митного органу на відсутність в сертифікатах якості, поданих разом із МД №/2020/011843, посилання на контракт, додатки до нього, інвойси, суд зазначає наступне.
З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Сертифікат якості не містить жодних числових значень митної вартості та не віднесений Митним кодексом України до визначеного частиною 2 статті 53 Митного кодексу України переліку документів, що підтверджують митну вартість товару.
Таким чином, сертифікат якості не має жодного впливу на здійснення оцінки правильності визначення декларантом митної вартості товару.
Окрмі того, діючим законодавством та умовами контракту № 804/23-16/2020487/34 від 01.04.2020 не передбачено особливих вимог до оформлення сертифікату якості, в тому числі, щодо обов?язкового зазначення в сертифікаті якості посилання на контракт, додатки до нього, інвойси.
Подані позивачем при здійсненні митного оформлення сертифікати якості містять всі необхідні дані відповідно до призначення даного документа, в тому числі: найменування товару, найменування покупця товару, номери автомобілів, на які навантажено партії товару та відносно яких видані сертифікати якості, якісні показники товару (вміст хімічних речовин та інші вимоги до якості), що є достатнім для ідентифікації сертифікатів якості до поставлених партій товару.
Зазначені в сертифікатах якості відомості відповідають відомостям, зазначеним в поданих позивачем до митного оформлення митній декларації та в інших документах: додаток № 1 від 01.04.2020 (специфікація №1) до контракту, інвойси, міжнародні товарно-транспортні накладні CMR.
Щодо посилання митного органу на відсутність на інвойсах від 18.05.2020 №90667751, №90667754 та від 20.03.2020 №90667913 печаток та штапмів митних органів країни відправлення, суд зазначає наступне.
Митні формальності в зазначених в позові випадках митного оформленняя товару були здійснені із застосуванням електронного декларування, що не заперечується відповідачем.
На поданих позивачем при митному оформленні інвойсах проставлені штампи прикордонної митниці України (Львівська митниця ДФС), що підтверджує наявність саме цих інвойсів під час перетину кордону імпортованими партіями товару, здійснення всіх необхідних митних формальностей продавцем товару та митними органами та неможливість заміни цих інвойсів позивачем. Доказів протилежного відповідачем не надано.
Обов?язкова наявність на інвойсах печаток і штампів митних органів країни відправлення при електронному декларуванні діючим законодавством не передбачена, як не передбачено і право митного органу відмови в митному оформленні товарів в зв'язку із їх відсутністю.
Положеннями ст. 8 МК України визначені принципи здійснення державної митної справи, згідно із якими державна митна справа здійснюється на основі принципів, зокрема, виключних повноважень органів доходів і зборів України щодо здійснення державної митної справи, законності та презумпції невинуватості, відповідальності всіх учасників відносин, що регулюються цим Кодексом.
Діяльність посадових осіб митних органів при здійсненні функцій митного контролю, в тому числі, щодо проставлення відміток на товаро-супровідних документах, знаходиться поза зоною впливу декларанта. Відповідно, декларант не може нести в зв?язку із цим негативні наслідки.
До того ж, у своїх рішеннях відповідач не визначив, яка саме інформація про товар, що необхідна для перевірки числових значень його митної вартості, відсутня чи не підтверджується в зв?язку із відсутністю на поданих до митного оформлення інвойсах печаток та штапмів митних органів країни відправлення.
Щодо посилання митного органу на відсутність в платіжному дорученні від 21.04.2020 № 13 у графі 70 «Призначення платежу» посилання на додаток № 1 від 01.04.2020 до контракту, суд зазначає наступне.
Згідно п. 5.1 контракту № 804/23-16/2020487/34 від 01.04.2020, укладеного між ПрАТ «Укрграфіт» та Ruetgers Poland Sp. z o.o., Покупець здійснює попередню оплату за Товар на підставі рахунку-проформи Продавця в розмірі 100 % вартості Товару, що передбачається до відвантаження.
Додатком № 1 від 01.04.2020 (специфікація № 1) до контракту узгоджено до відвантаження в квітні-червні 2020 року товару - пек кам?яновугільний для просочки твердий марки HL-90M, в загальній кількості 600 тн, загальна вартсіть якого по специфікації становить 396 000 євро.
В рахунку (pro-forma invoice) № НВ/2020/08 від 16.04.2020 на суму 396 000 євро, який надавався відповідачу при здійсненні митного оформлення товару, наявне посилання на реквізити контракту та додатку № 1 (специфікація № 1) від 01.04.2020 до контракту.
На момент митного оформлення партій товару вказаний рахунок продавця pro-forma invoice № НВ/2020/08 від 16.04.2020 вже було повністю оплачено ПрАТ «Укрграфіт» платіжним дорученням в іноземній валюті від 21.04.2020 №13 на суму 396 000 євро.
Умовами укладеного між ПрАТ «Укрграфіт» та Ruetger Poland Sp. z o.o. контракту № 804/23-16/2020487/34 від 01.04.2020 не передбачено особливих вимог щодо оформлення платіжного доручення, в тому числі, графи «призначення платежу».
Так, в платіжному дорученні ПрАТ «Укрграфіт» в іноземній валюті від 21.04.2020 №13 зазначено найменування товару, документ, на підставі якого здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті - контракт № 804/23-16/2020487/34 від 01.04.2020, а також номер та дату рахунку (pro-forma invoice) №НВ/2020/08 від 16.04.2020.
Зазначена інформація є достатньою для ідентифікації платежу, що підтверджується прийняттям платіжного доручення до виконання уповноваженим банком, на який діючим законодавством покладено здійснення перевірки операції платника на відповідність вимогам валютного законодавства, в тому числі, Положення про порядок виконання боржниками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №216 від 28.07.2008.
Таким чином, подані ПрАТ «Укрграфіт» відповідачу на підтвердження митної вартості товару документи: контракт №804/23-16/2020487/34 від 01.04.2020; додаток №1 від 01.04.2020 (специфікація №1) на поставку товару, щодо якого здійснювалось митне оформлення; рахунок продавця на передоплату pro-forma invoice №НВ/2020/08 від 16.04.2020 на суму вартості всього обсягу поставки товару за додатком №1 від 01.04.2020 (специфікація №1) - 396 000 євро; платіжне доручення ПрАТ «Укрграфіт» в іноземній валюті від 21.04.2020 №13, що підтверджує оплату вартості всього обсягу поставки товару за додатком №1 від 01.04.2020 (специфікація №1) - 396 000 євро, повністю узгоджуються між собою та іншими документами, не містять розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та дають можливість ідентифікувати ці документі до поставлених партій товару.
Відповідачем не надано доказів наявності інших додатків до контракту, а також доказів на те, що оплату платіжним дорученням було здійснено позивачем за інший товар по іншому додатку до контракту, та не доведено, що декларантом заявлено неправдиві відомості.
Правовий висновок щодо можливості ідентифікувати платіжні доручення за спірною поставкою товару з посиланням у «призначенні платежу» на зовнішньоекономічний контракт зроблено Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 04.09.2020 по справі №826/26058/15.
Наведеним підтверджується здійснення перерахування позивачем передоплати у розмірі 396 000,00 євро платіжним дорученням від 21.04.2020 №13 в рахунок оплати товару, поставка якого узгоджена додатком №1 від 01.04.2020 (специфікація №1) до контракту, безпідставність висновку відповідача про не надання позивачем документів, що підтверджують оплату товару та наявність розбіжностей в поданих декларантом документах.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що всі наведені зауваження митного органу не є розбіжностями в розумінні ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, так як розбіжністю є протиріччя між певними елементами документів чи між різними документами.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Зазначене кореспондується з пунктами 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011р. № 3018-VІ, встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією. В силу приписів статті 318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом. В даному випадку встановлені митним органом розбіжності не стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.
Матеріалами справи підтверджується, що надані позивачем при митному оформленні імпортованого товару документи є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару. Відсутність в рішеннях про коригування митної вартості товарів посилання на належні та допустимі докази того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень п.5 ч. 2 ст. 162 КАС України відзив відповідача на позовну заяву повинен містити заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.
Проте в відзиві на позов відповідачем не надано нормативного обґрунтування та доказів на підтвердження правомірності висновків про наявність розбіжностей в поданих позивачем документах та спростування позовних вимог в цій частині.
Отже, заявлена позивачем митна вартість базувалась на документально підтверджених відомостях та піддавалась обчисленню, а відповідач не надав відповідних заперечень та переконливих доказів виникнення обґрунтованого сумніву щодо достовірності поданих декларантом відомостей про вартість товару.
Окрім того суд зазначає, що поставка товару - пек марки HL-90M здійснювалась за прямим контрактом, укладеним ПрАТ «Укрграфіт» безпосередньо з виробником товару - компанія Ruetgers Poland Sp. z o.o. (Польща). Відповідно, контрактна вартість товару в даному випадку визначається безпосередньо за ціновою політикою виробника - Ruetgers Poland Sp. z o.o.
В листі від 18.05.2020 Ruetgers Poland Sp. z o.o. повідомляє, що на продукцію RUTGERS (пеки високої якості для алюмінієвої та графітової промисловості) відсутні каталоги, прейскуранти, прайс-листи, а при поставках продукції клієнтам компанії застосовуються виключно договірні ціни, при формуванні яких враховуються економічна ситуація на промислових секторах ринку, рівні цін та річні обсяги виробництва.
Листом від 18.05.2020 Ruetgers Poland Sp. z o.o. підтверджено, що на власну продукцію відсутні каталоги, прейскуранти, прас-листи, а при поставках застосовуються індивідуальні договірні ціни, при формуванні яких враховується поточна ситуація на промисловому секторі ринку, рівні цін, річні обсяги виробництва. Відпускна ціна на пек марки HL-90M в першому кварталі 2020 року була встановлена виробником на рівні 690 євро/т на умовах поставки FCA-Kedzierzyn-Kozle згідно Інкотермс-2010 з попереднім розрахунком.
Листом від 22.06.2020 Ruetgers Poland Sp. z o.o. підтверджує, що з огляду на цінову ситуацію на ринку та обсяги виробництва компанія поступово знижувала ціни на власну продукцію, в тому числі, на пек марки HL-90M. Так, на другий квартал 2020 року ціну пеку на умовах поставки FCA-Kedzierzyn-Kozle було знижено до 660 євро/т, що дозволяє підприємству зберегти обсяги виробництва та забезпечити виконання поставок пеку на ПрАТ «Укрграфіт».
У висновку Державного підприємства «Держзовнішінформ» № 25/40 від 22.04.2020 зазначено, що на підставі проведеного аналізу документів, що стосуються умов поставки товару, контрактних умов (оплата, обсяг поставки), враховуючи, що контракт укладено безпосередньо між виробником пеку та виробником графітованих електродів, враховуючи зниження цін на пек, що склалися за пропозиціями на постачання у квітні 2020 року, поточних прогнозів щодо зниження темпів світової економіки, обвалу цін на ринку нафти тощо, контрактий рівень цін на рівні 660 євро/мт на пек кам?яновугільний для просочки твердий марки HL-90M на умовах поставки FCA - Kedzierzyn-Kozle згідно Інкотермс-2010, є прийнятним і відповідає поточній кон?юктурі ринку.
Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ціни і ціноутворення», реалізація державної цінової політики, проведення економічного аналізу рівня та динаміки цін, розроблення та внесення пропозицій щодо формування та реалізації державної цінової політики здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну цінову політику.
Постановою Кабінету Міністрів України № 459 від 20.08.2014 забезпечення, формування та реалізація державної цінової політики покладено на Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (на даний час - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки).
Наказом Мінекономрозвитку № 608 від 02.05.2018 «Деякі питання діяльності Державного підприємства «Держзовнішінформ» установлено, що Державне підприємство «Держзовнішінформ» здійснює моніторинг цін на зовнішньому та внутрішньому товарних ринках; досліджує динаміку цінових процесів на зовнішньому та внутрішньому товарних ринках та відповідність контрактних (зовнішньоторговельних) цін кон'юктурі світового ринку.
В лист ДП «Держзовнішінформ» №25/194-Л від 30.01.2020 зазначається, що відповідно до листа Міністерства зовнішніх економічних зав'язків і торгівлі України від 7 жовтня 1996 року №25-28/215 експертні висновки, підготовлені ДП «Держзовнішінформ», мають чинність офіційних експертиз стосовно умов виконання імпортно-експортних контрактів, рівнів цін за ними контрактами та повинні братися до уваги митними органами при здійсненні цінового контролю.
Наведеним піджтверджується, що ДП «Держзовнішінформ» є державним підприємством, уповноваженим, в тому числі, здійснювати цінову експертизу товарів, надавати інформацію щодо відповідності контрактних (зовнішньоторгівельнпх) цін кон'юнктурі світового ринку.
Таким чином, наданий митному органу висновок ДП «Держзовнішінформ» № 25/40 від 22.04.2020 за результатами проведення експертизи відповідності контрактної ціни імпортованого товару кон'юктурі світового ринку зроблений з урахуванням поданих ПрАТ «Укрграфіт» документів, якісних характеристик товару, аналізу контрактних умов, в тому числі умов оплати та загального обсягу поставки.
Відповідно, висновок ДП «Держзовнішінформ» № 25/40 від 22.04.2020, який містить висновок про прийнятність контрактного рівня цін імпортованого ПрАТ «Укрграфіт» товару та відповідність контрактної вартості товару кон'юнктурі світового ринку, є належним та передбаченим законодавством документом, що підтверджує відповідність вартості імпортованого ПрАТ «Укрграфіт» товару цінам і умовам світового ринку (тобто відсутність заниження ціни імпорту).
Також, на думку суду, всупереч вищевказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митниця не зазначила, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Суд відхиляє посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами.
Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Аналогічний правовий висновок зроблено Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 13.08.2020 по справі №815/5816/17.
З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Згідно зі статтею 59 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.
Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.
У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.
У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.
Відповідно до частини 1 статті 33 Митного кодексу України, інформаційні ресурси митних органів складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. Їх використання для здійснення митного контролю обумовлене Митного кодексу України.
Як вбачається з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості в самому рішення зазначено лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості. Приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості митницею у графі 33 спірних рішень, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсягів партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваного товару із застосуванням другорядного методу.
Такий підхід для формування оскаржуваних рішень про коригування митної вартості прямо суперечать цитованим вище положенням законодавства, що є самостійною підставою для їх скасування. Вказана позиція підтверджується уставленою судовою практикою Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду викладеної в постанові від 21.12.2018 у справі №815/1670/17.
Оцінюючи оскаржувані рішення у сукупності з іншими обставинами справи, суд приходить до переконання, що загальні посилання на норми Митного кодексу України, зроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, не можуть вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятих суб'єктом владних повноважень рішень.
При цьому, суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення подібних товарів, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Митний орган при здійсненні митного контролю з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.
Та обставина, що в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що товар, який задекларовано, розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншими методами, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах свободи договору, при цьому певні обставини можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Суд зазначає, що автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами, як помилково вважає митний орган.
При цьому, посилання відповідача на те, що вказана цінова інформація була тільки причиною поглибленої перевірки повноти та достовірності доданих до декларації документів, не є спроможними, адже саме ця цінова інформація в подальшому зазначена у спірних рішеннях відповідача як одна із підстав коригування заявленої позивачем митної вартості.
Вказана правова позиція, узгоджується із висновками Верховного Суду, зазначеними в постанові від 02 липня 2020 року, справа №804/2061/17, адміністративне провадження №К/9901/54423/18.
Доводи відповідача щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками і наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари розмитнено у попередні періоди за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Проте, вищевказані сумніви митного органу судом відхиляються, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи документами, що підтверджують митну вартість товару, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.
Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Також, суд зауважує, що при митому оформленні товару товару за МД №UA112080/2019/033459 від 02.12.2019, на яку посилається відповідач в рішеннях про коригування митної вартості товарів, до митного органу позивачем подавались на підтвердження митної вартості товару аналогічні документи: рахунок (invoice) №90650661 від 25.11.2019, який не містив посилання на додаток (специфікацію) до контракту та на якому не проствалено штампи митного органу країни відправлення; довідка про транспортно-експедиторські витрати, видана експедитором - ТОВ «Анта-А»№ 169 від 22.11.2019, тоді як в міжнародній товаротранспортній накладній CMR № 342392 перевізником товару вказано іншу особу - ФОП ОСОБА_4 ; платіжне доручення ПрАТ «Укрграфіт» в іноземній валюті № 2 від 18.09.2019 на суму попередньої оплати 182 500 євро без зазначення додатку (специфікації) до контракту та інвойсу (зазначене лише посилання на контракт).
При цьому, в наведеному випадку митного оформлення, митний орган не встановив жодних розбіжності та здійснив митне оформлення за першим методом Зазначене вказує на порушення відповідачем концепції правомірних очікувань та принципу належного урядування, викладених, зокрема, у рішеннях Європейського суду з прав людини у справі «Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії», у справі «Лелас проти Хорватії» та у справі «Рисовський проти України», оскільки враховуючи попереднє здійснення відповідачем митного оформлення цього самого товару від цього самого постачальника за заявленою позивачем митною вартістю, на підтвердження якої надавався аналогічний за складом та змістом пакет документів, позивач розраховував та мав правомірні очікування на такий стан речей при здійсненні відповідачем таких самих процедур в подальшому. Проте, в зазначених в позові випадках митного оформлення відповідачем були прийняті протилежні рішення, що вказує на недотримання відповідачем прозорого та послідовного способу дій і не сприяє юридичній визначеності.
Отже, суд доходить висновку про недоведеність відповідачем: неповноти, неточності чи недостатності документів, наданих позивачем з первинними митними деклараціями, та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA110230/2020/000076/2 від 20.05.2020, №UA110230/2020/000087/2 від 02.06.2020 та відповідні картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №/2020/00153, №/2020/00175 є такими, що підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 306,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Український графіт» (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20, код ЄДРПОУ 00196204) до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, Дніпровська область, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA10230/2020/000076/2 від 20.05.2020, №UA110230/2020/000087/2 від 02.06.2020.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, оформлене карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110230/2020/00153, № UA110230/2020/00175.
Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Український графіт» (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20, код ЄДРПОУ 00196204) судовий збір у розмірі 6306 (шість тисяч триста шість) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення в повному обсязі виготовлено та підписано 10.12.2020.
Суддя О.О. Артоуз