Рішення від 11.12.2020 по справі 280/7091/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

11 грудня 2020 року Справа № 280/7091/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Приазовського сектору обслуговування громадян Головного Управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області щодо перерахунку моєї пенсії, призначеної 09 грудня 2008 року за нормами Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ;

зобов'язати Приазовський сектор обслуговування громадян Головного Управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області провести перерахунок моєї пенсії як державному службовцю із розрахунку 83% всієї заробітної плати з урахуванням усіх складових заробітної плати, з якої обчислюється пенсія, суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, суми індексації заробітної плати, компенсацій за невикористану відпустку, премії до державних, професійних свят або ювілейних дат на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або єдиний податок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період починаючи з дати призначення пенсії, тобто з 09.12.2008 року і в подальшому згідно наданих довідок про складові заробітної плати № 52 від 10.07.2020 року та № 53 від 10.07.2020.

Ухвалою суду від 12.10.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні на 09.11.2020. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що при розрахунку її пенсії як державному службовцю, Пенсійним Фондом не були враховані фактично отримані позивачем в складі заробітної плати суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, суми індексації заробітної плати, компенсацій за невикористану відпустку, премії до державних, професійних свят або ювілейних дат, що є порушенням абз.1 ст.37 Закону України «Про державну службу», оскільки в розрахунок пенсії включаються всі складові заробітної плати, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. 04.08.2020 року позивач звернулася до Головного управління ПФУ в Запорізькій області із зверненням про перерахунок та виплату їй пенсії як державному службовцю із розрахунку 83% всієї заробітної плати з урахуванням усіх складових заробітної плати, з якої обчислюється пенсія, до якої додала довідки про складові заробітної плати від 10.07.2020 №№52, 53. Відповідач листом від 19.08.2020 за №7324-7122/3-02/8-0800/20 відмовив позивачу в проведенні перерахунку в якому повідомлено, що проведення перерахунку пенсії згідно Закону України «Про державну службу», який набрав чинності з 01.05.2016 року не передбачено. Позивач не погодившись з такою бездіяльністю відповідача звернувся до суду з даним позовом.

10.11.2020 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначає, що зважаючи на те, що ОСОБА_1 , відповідно до її заяви від 13.11.2017 переведена на інший вид пенсії, а саме, з пенсії державного службовця на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІУ (умови призначення - по догляду за дитиною - інвалідом), остання взагалі не мала права та підстав звертатися до органу Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії за законом «Про державну службу». Просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області, отримує пенсію за віком. Розпорядженням від 09.12.2008 року їй було призначено пенсію як державному службовцю відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ.

В листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до Пенсійного фонду про переведення її з пенсії державного службовця на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІУ.

Розпорядженням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №123364 від 13.11.2017 позивача переведено на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

04.08.2020 року позивач звернулася до Головного управління ПФУ в Запорізькій області із зверненням про перерахунок та виплату їй пенсії як державному службовцю із розрахунку 83% всієї заробітної плати з урахуванням усіх складових заробітної плати, з якої обчислюється пенсія, до якої додала довідки про складові заробітної плати від 10.07.2020 №№52, 53.

Відповідач листом від 19.08.2020 №7324-7122/3-02/8-0800/20 повідомив позивачу, що проведення перерахунку пенсії згідно Закону України «Про державну службу», який набрав чинності з 01.05.2016 року не передбачено.

Позивач не погодившись з такою бездіяльністю відповідача звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України "Про державну службу" №3723-ХІІ (далі - Закон № 3723-ХІІ).

Частина 1 ст.37-1 зазначеного Закону у редакції, чинній до 01.01.2015, передбачала, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом, відповідно, здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Проте, 01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №76-УІІІ "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", яким, зокрема, ст.37-1 Закону № 3723-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям після 01.01.2015 делегував Уряду.

Правове регулювання Урядом зазначеного питання у період з 01 січня по 01 грудня 2015 року знайшло своє відображення у пунктах 4, 5 Постанови Кабінету Міністрів України №865 від 31.05.2000.

З 01.05.2016 постанова КМУ № 865 втратила чинність згідно постанови КМУ №622 від 14.09.2016.

Таким чином, з 1 грудня 2015 року по 1 травня 2016 року чинне законодавство, яке регламентувало пенсійне забезпечення державних службовців, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців не визначало як підставу для перерахунку пенсій, призначених за ст.37 Закону № 3723-ХІІ. При цьому чинна у зазначений період редакція ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ не визначала передумов перерахунку пенсій, а лише відносила вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України.

У ході реформування системи державного управління 10.12.2015 прийнято новий закон, який регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, а саме: Закон України "Про державну службу" №889-VIII.

З 01.05.2016 Закон України "Про державну службу" № 889- VIII від 10.12.2015 набув чинності, а положення Закону № 3723-ХІІ втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців (крім ст.37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889-УІІІ). Законом №889-VIII не передбачено можливість здійснення перерахунків уже призначених пенсій державним службовцям.

Статтею 90 Закону №889- VIII закріплено правило, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", яка діє з 15.12.2015 року, було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії", а саме, виключено п. 4, яким було визначено умови перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 року.

Згідно зі ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційним Судом України у Рішенні від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 зазначено, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

У Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 Суд зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З огляду на наведене, у зв'язку із набранням чинності Закону № 889-УІІІ, яким по- іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, пенсії, призначені за ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, не підлягають перерахунку.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 07.11.2017 у справі №398/4332/16 та у постанові КАС Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №642/4877/17.

Як вбачається із постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013, останньою регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено ані можливості, ані механізму перерахунку пенсії державного службовця.

Отже, виходячи з того, що заяву про перерахунок пенсії позивачем подано 04.08.2020 року, суд приходить до висновку, що відповідачем обґрунтовано прийнято рішення про відмову в проведенні такого перерахунку, оскільки правові норми, які б передбачали перерахунок призначеної позивачу пенсії на час звернення до відповідача відсутні.

Крім того, зважаючи на те, що позивача 13.11.2017 переведено на інший вид пенсії, а саме, з пенсії державного службовця на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІУ (умови призначення - по догляду за дитиною - інвалідом), у позивача взагалі відсутні підстави звертатися до органу Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії за законом «Про державну службу».

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір не підлягає відшкодуванню, оскільки в задоволенні позову було відмовлено.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 11.12.2020.

Суддя О.В. Конишева

Попередній документ
93467338
Наступний документ
93467340
Інформація про рішення:
№ рішення: 93467339
№ справи: 280/7091/20
Дата рішення: 11.12.2020
Дата публікації: 14.12.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Запорізький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (06.10.2020)
Дата надходження: 06.10.2020
Предмет позову: про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії