10 грудня 2020 року Справа № 280/8100/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., за участю секретаря судового засідання Серебрянникової О.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до - Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькі області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
10 листопада 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькі області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірах визначених ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в період з 01.01.2014 по 02.08.2014;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 як інваліду 2-ї групи (безстроково) внаслідок професійного захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, перерахунок пенсії за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (в редакції, яка діяла у вказаний період), а саме: установити державну (основну) пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру мінімального пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, виплативши різницю між належною до сплати пенсією та фактично виплаченою пенсією за період з 01.01.2014 по 02.08.2014.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03 вересня 2020 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою про здійснення нарахування та виплати пенсії у відповідності до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі основна пенсія - вісім мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року. Листом відповідача у задоволенні заяви відмовлено. На думку позивача, в даному випадку відповідачем у період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року мала бути здійснена виплата позивачу пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірах визначених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 23.11.2011 №1210, що свідчить про вчинення відповідачем протиправних дій.
Не погоджуючись з такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 12.11.2020 відкрито провадження по справі №280/8100/20 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
08 грудня 2020 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує щодо задоволення позову та зазначає, що складові пенсійної виплати позивачки, а саме: пенсія по інвалідності II групи та щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, що належать до 1 категорії, обчислено відповідно до чинного законодавства. Підстави для виплати пенсії по II групі інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, віднесеній до І категорії, за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року в інших розмірах, ніж передбачено чинним законодавством, відсутні.
Крім цього, у відзиві на позовну заяву, відповідач наполягає на застосуванні судом ст. 122 КАС України та зазначає, що в межах даної справи позовні вимоги стосуються періоду з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року при цьому, оскільки пенсія є періодичним платежем, тому представник відповідача вказує, що її розмір був відомий позивачці щомісячно при її отриманні, а не після отримання відповіді відповідача. З наведених підстав просить суд у задоволенні позову відмовити.
Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження, фіксація судового засідання за допомогою технічного засобу, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно встановивши обставини справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.
ОСОБА_1 є громадянкою України та особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 та посвідченням від 24.09.2019 серії НОМЕР_2 .
Позивачу встановлено II групу інвалідності, про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_3 та довідка до акта огляду МСЕК серії АД №101761, з якої вбачається, що захворювання позивача повязане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Запорізькій області та отримує пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
03 вересня 2020 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області із заявою, в якій зазначила на те, що в 2011 році відповідно до постанови Енергодарського міського суду від 31.03.2011 було зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у м. Енергодар Запорізької області здійснити перерахунок та виплачувати їй основну пенсію згідно ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком встановленої в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на момент виплати, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров 'ю у розмірі 75 % мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії, визначеної залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст. 28 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 02.09.2010, що було виконано. Новий розмір пенсії відповідно до вищезазначеної постанови вона отримувала протягом 4 місяців. І це складало майже 8000 трн. В наступному без будь-яких повідомлень розмір пенсії було значно зменшено. З наведених підстав просила надати пояснення.
Листом від 16.09.2020 за №8262-8023/К-02/8~0800/20 Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області повідомило ОСОБА_1 про наступне: «На виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.04.2011 ВП № 26045930 Вам було проведено перерахунок основної пенсії згідно ч. 4 ст. 54 Закону 796 у розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, встановленої в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на момент виплати, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії, визначеної залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст. 28 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 02.09.2010 по 31.05.2011 в сумі 48951, 42 грн, яка була виплачена у червні 2011 року. Починаючи з 19.06.2011 пенсійну справу приведено у відповідність до норм Закону України від 14 червня 2011 року № 34 91-УІ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» (далі - Закон 3491-УІ). На виконання п. 7 Закону 34 91-УТ Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 06.07.2011 № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» відповідно до якої, установлені розміри пенсій для осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, в тому числі для учасників ліквідації аварії в залежності від періодів (років), евакуйованих та інших постраждалих та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю внаслідок Чорнобильської катастрофи.
На теперішній час механізм обчислення пенсії передбачений Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Постанова 1210). Відповідно до п. 11 Постанови 1210 мінімальний розмір пенсії для учасників наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї для осіб з інвалідністю II групи - 160 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до п. 12 Постанови 1210 у разі, коли розмір пенсійної виплати (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в осіб з інвалідністю учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, зокрема, для II групи інвалідності - 255 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.
Додатково зазначаємо, що згідно з п. 13 Постанови 1210 Вам встановлена щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону 796, виплачується у розмірі 379,60 грн.
На теперішній час розмір пенсійної виплати складає 4365,60 грн, де:
- 2739,20 грн - розмір пенсії по інвалідності у розмірі відшкодованих фактичних збитків (1712,00 грн х 160 %);
379,60 грн - додаткова пенсія особам з інвалідністю II групи з числа ліквідаторів ЧАЕС;
- 1246,80 грн - державна адресна допомога особі з інвалідністю II групи (до 255 % від 1712,00 грн).
Іншого чинним законодавством не передбачено.
Пенсія розрахована та виплачується вірно та в подальшому буде переглядатися відповідно до змін законодавства.»
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Щодо строків звернення позивача, суд зазначає.
24 квітня 2018 року у справі №646/6250/17 Верховний Суд розглянув питання дотримання строків подання адміністративного позову з вимогами про виплату/перерахунок сум пенсії. У цій справі Верховний суд зазначив, що у справах, де ставиться питання про виплату/перерахунок пенсії, застосування до адміністративного позову шестимісячного строку звернення до суду, встановленого нормою КАС України, має наслідком неможливість реалізувати передбачене право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час.
З огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься в рішеннях № 8-рп/2013 і № 9-рп/2013, Верховний суд дійшов висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.
Суд також враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду в подібних відносинах викладену у постанові від 20.05.2020 справа №815/1226/18, в якій вказано, що зважаючи на те, що нарахування пенсії в повному обсязі ("правильному" розмірі) покладається на відповідний територіальний орган Пенсійного фонду, непроведення відповідачем виплати пенсії позивачці свідчить про те, що його бездіяльність призвела до триваючого порушення права позивачки на отримання пенсійних виплат.
Тобто, право пенсіонера на отримання належної йому пенсії певними строками є неприпустимим. Відновлення виплати пенсії має проводитися з дати ухвалення Рішення Конституційним Судом України.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13.10.2020 у справі №120/2276/19-а.
З огляду на викладене суд вважає, що у задоволенні клопотання представника відповідача, щодо застосування вимог ст. 122 КАС України, слід відмовити.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовані Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII від 28 лютого 1991 року (далі - Закон №796).
Відповідно до статті 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796) пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ч. 4 ст. 54 Закону №796 (в редакції від 09.07.2007, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10 - рп/2008) в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: 8 мінімальних пенсій за віком (для ІІ групи інвалідності).
Частиною 1 ст. 50 Закону №796 передбачено, що особам, віднесеним до категорії І, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі: 75 процентів мінімальної пенсії за віком (для інвалідів II групи).
Отже, критерієм розрахунку пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, яка згідно з частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 04.06.2011 № 3491-VI (який набрав чинності 19.06.2011) розділ VІІ Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році, зокрема, норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 норми пункту 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" визнано такими, що відповідають Конституції України, тобто є конституційними.
Слід також зазначити, що Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 були визначені мінімальні розміри основної пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" (який набрав чинності 01.01.2012) норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" (який набрав чинності 01.01.2013) встановлено, що у 2013 році норми і положення, зокрема статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.
Аналіз вищенаведених норм вказує на те, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у 2011, 2012 та 2013 бюджетних роках делеговано Кабінету Міністрів України.
Законом України від 16.01.2014 № 719-VII "Про Державний бюджет України на 2014 рік" (який набрав чинності з 01.01.2014) не було передбачено жодних змін чи обмежень для застосування розмірів державної та додаткової пенсій, встановлених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Чинним залишався й Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 1210 від 23.11.2011.
Отже, лише з 03 серпня 2014 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Таким чином, враховуючи принцип пріоритетності Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" над підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 01.01.2014 нарахування та виплата державної та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, має здійснюватися у розмірах, встановлених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Законом України від 31.07.2014 №1622-VII "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" (який набрав чинності 03.08.2014) розділ "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" доповнено пунктом 67, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення статей 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2014 рік.
Тобто, з 03.08.2014 Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Таким чином, в період з 01.01.2014 по 02.08.2014 орган пенсійного фонду повинен був нараховувати та виплачувати державну та додаткову пенсії в розмірах, визначених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №1210 від 23.11.2011.
Вказаний правовий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 21.02.2018 у справі №619/2262/17, від 19.06.2018 у справі №344/14522/17 та від 11.09.2018 у справі №522/6810/17 та вірно врахований судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення.
Враховуючи ту обставину, що спірним у цій справі є період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, то суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору та не надав доказів понесення судових витрат, відсутні підстави для їх розподілу.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246 та 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькі області (69057, м. Запоріжжя, пр.Соборний, буд. 158 - Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірах визначених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в період з 01.01.2014 по 02.08.2014.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_4 ) як інваліду 2-ї групи (безстроково) внаслідок професійного захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, перерахунок пенсії за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (в редакції, яка діяла у вказаний період), а саме: установити державну (основну) пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру мінімального пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, виплативши різницю між належною до сплати пенсією та фактично виплаченою пенсією за період з 01.01.2014 по 02.08.2014.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення в повному обсязі виготовлено та підписано 10.12.2020.
Суддя Р.В. Сацький