09 грудня 2020 року Справа № 0840/3175/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Господарського суду Запорізької області про роз'яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Господарського суду Запорізької області (69001, м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, буд. 4, ЄДРПОУ 03500105), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, ЄДРПОУ 26255795) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов'язано Господарський суд Запорізької області перерахувати та виплатити (з урахуванням різниці виплаченої суми) ОСОБА_1 надбавку за вислугу років за період 22 травня 2008 року по 31 травня 2008 року в розмірі визначеному частиною четвертою статті 44 Закону України «Про статус суддів» з урахуванням загальної суми щомісячного заробітку, а саме: з урахуванням окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, надбавки за виконання особливо важливої роботи, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань, індексації доходу, з урахуванням компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Зобов'язано Господарський суд Запорізької області нарахувати та виплатити на суму незаконно недоплаченої надбавки за вислугу років та незаконно недоплачених сум заробітної плати за час відпустки, допомоги по тимчасовій непрацездатності та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за періоди роботи з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року (включно) та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2010 року (включно) індексацію відповідно до Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення», у разі якщо ці виплати не мали разового характеру.
Зобов'язано Господарський суд Запорізької області нарахувати та виплатити на суму незаконно недоплаченої надбавки за вислугу років та незаконно недоплачених сум заробітної плати за час відпустки, допомоги по тимчасовій непрацездатності та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за періоди роботи з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року (включно) та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2010 року (включно) компенсацію відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
В іншій частині позовних вимог, - відмовлено.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 31 травня 2019 року виправлено допущену у рішенні Запорізького окружного адміністративного суду у справі №0840/3175/18 від 13.05.2019 описку, видаливши в третьому абзаці резолютивної частини рішення слова “у разі якщо ці виплати не мали разового характеру”.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.08.2019 апеляційні скарги ОСОБА_1 та Господарського суду Запорізької області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 р. у справі № 0840/3175/18 (пр/280/36/18) - залишено без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 р. у справі №0840/3175/18 (пр/280/36/18) - залишено без змін.
Таким чином, рішення суду першої інстанції 14.05.2020 набрало законної сили.
09 жовтня 2019 року за вказаним рішенням видано виконавчі листи.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року касаційні скарги Державної судової адміністрації України та Господарського суду Запорізької області залишено без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року залишено без змін.
28.10.2019 від представника Господарського суду Запорізької області (далі заявник) надійшла заява про роз'яснення судового рішення, в якій просить роз'яснити:
- яким чином, у зв'язку з нарахуванням та виплатою надбавки за вислугу років, проводити видатки за коштами Державного бюджету України без бюджетних асигнувань, які не були передбачено у кошторисі видатків на бюджетний 2019 рік. Взяття зобов'язань в порушення бюджетних асигнувань та кошторису є бюджетним правопорушенням;
- рішення щодо його виконання на підставі спеціального закону без застосування вимог загального закону. Тобто, в якому порядку проводити нарахування надбавки за вислугу років на підставі ч.4 ст.44 Закону України від 15.12.1992 №2862-Х11 «Про статус суддів», не застосовуючи при цьому положення загального Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР "Про оплату праці". Визначаючи складову заробітної плати судді (посадовий оклад, премії, надбавка за кваліфклас, надбавка за вислугу років та інші надбавки). Закон України від 15.12.1992 №2862-ХІІ "Про статус суддів" для розрахунку надбавки за вислугу років не передбачає нарахування до щомісячного заробітку додаткових виплат (це одноразові виплати, які мають тимчасовий, додатковий характер - премія щорічна, квартальна, до свят);
- скільки виплати за час відпустки, допомоги по тимчасовій непрацездатності, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, індексації, інші заохочувальні і компенсаційні виплати не входять до складу заробітної плати судді відповідно до ст.44 Закону України «Про статус суддів», роз'яснити порядок виконання рішення відповідно до ч.4 ст.44 Закону України від 15.12.1992 №2862-ХІІ «Про статус суддів» без врахування Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР "Про оплату праці";
- враховуючи, що при призначенні позивачу надбавки за вислугу років відповідачем враховано положення частини 6 статті 44 Закону України від 15.12.1992 №2862-ХІІ «Про статус суддів» та Постанови КМУ від 03.05.1994 №283, у якому порядку на виконання рішення у справі №0840/3175/18(пр/280/36/18) провести нарахування надбавки за вислугу років без застосування вказаних норм закону, а тільки на підставі ч.4 ст.44 Закону №2862-ХІІ;
- сторонам та державному виконавцю, що подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення.
Листом від 29.10.2019 заявника та сторін було повідомлено про розгляд заяви про роз'яснення судового рішення в найкоротші строки після повернення адміністративної справи з суду касаційної інстанції.
25.11.2020 до суду повернулись матеріали адміністративної справи №0840/3175/18.
Відповідно до частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 4 КАС України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України.
З огляду на вищевикладене та враховуючи відсутність необхідності розгляду питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду заяви в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та розглянувши подану до суду заяву, виходить з наступного.
Положеннями частин першої та другої статті 254 КАС України встановлено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд розяснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановляння ухвали. Подання заяви про розяснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Виходячи з положень вказаної статті, суд вважає за необхідне зазначити, що вказана стаття КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку як незрозумілість судового рішення, можливість неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Роз'ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення їх тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення суду має відповідати його резолютивній частині.
Підставою для роз'яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Отже, з системного аналізу даної норми вбачається, що роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом - відсутністю причинно-наслідкових зв'язків у межах документу, невідповідності мотивувальної частини рішення його резолютивній частині; недотриманням вимог ясності, яке полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення та визначеності рішення. Необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена нечіткістю судового акту за змістом, тобто коли певний судовий акт є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких ухвалений такий акт, так і для тих осіб, котрі будуть здійснювати виконання цього судового акту.
Таким чином, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановляння додаткового рішення цим же судом.
Отже, стаття 254 КАС України не передбачає зміни суті рішення та розгляд питань, які не були предметом судового розгляду, натомість роз'яснено може бути судове рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його складно виконати або є ймовірність неправильного виконання внаслідок неякісної резолютивної частини рішення. При цьому, приписи вказаної статті також не передбачають можливості роз'яснення судом порядку його виконання, який чітко визначено законодавством України.
Роз'яснення рішення суду не є наданням юридичної консультації заявнику щодо розуміння норм законодавства України та порядку виконання рішення.
З заяви про роз'яснення судового рішення встановлено, що заявник не ставить питання про роз'яснення судового рішення та не вказує в чому саме полягає його незрозумілість, а фактично заявник просить суд вказати на порядок виконання рішення суду.
Суд зазначає, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду 13.05.2019 по справі № 0840/3175/18 (ПР/280/36/18) є вмотивованим і зрозумілим, вказані Закони України та нормативно-правові акти якими керувався суд при вирішенні позову, у мотивувальній та резолютивній частинах рішення суду зазначено усі обставини справи та мотиви, які суд врахував при прийнятті рішення, і положення Закону, яким він керувався з огляду на об'єкт порушеного права, а з тексту заяви не вбачається, в чому саме полягає незрозумілість рішення суду в розумінні статті 254 КАС України.
З урахуванням вищевикладеного, заява представника Господарського суду Запорізької області про роз'яснення судового рішення у справі 0840/3175/18 за позовом ОСОБА_1 до Господарського суду Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Державна судова адміністрація України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Щодо вимоги зупинити перебіг строку для виконання судового рішення, ухваленого Запорізьким окружним адміністративним судом від 13.05.2019 та строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання, суд зазначає про таке.
Відповідно до частини четвертої статті 254 КАС України, подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Враховуючи зазначене, суд вважає відсутніми підстави для задоволення заяви про зупинення строку, встановленого судом для виконання судового рішення, оскільки саме по собі подання заяви про роз'яснення судового рішення, в силу приписів частини четвертої статті 254 КАС України зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання такого судового рішення.
Керуючись статтями 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви представника Господарського суду Запорізької області про роз'яснення судового рішення від 13.05.2019, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями)
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя М.С. Лазаренко