про повернення позовної заяви
11 грудня 2020 рокум. Ужгород№ 260/3781/20
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Іванчулинець Д.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Тячівського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Тячівського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії.
23 листопада 2020 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду позовну заяву було залишено без руху, де вказано, що ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , діє як законний представник неповнолітнього в розумінні ч. 1 ст. 56 КАС України, а не як фізична особа, якій законом надане право звертатися до суду в інтересах інших осіб відповідно до ч. 1 ст. 53 КАС України.
Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Разом з цим, представництво інтересів іншої особи у суді відповідно до ст. 56 КАС України не є абсолютною підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки закон не звільняє батьків, які звертаються в інтересах неповнолітньої дитини від сплати судового збору при зверненні до суду, за виключенням батьків дітей, пільги для яких встановлені п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю).
Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку про те, що Закон не відносить неповнолітніх дітей та батьків, які звертаються в їх інтересах щодо отримання паспорта громадянина України, до категорії громадян, які безумовно звільняються від сплати судового збору.
Правова позиція щодо наведеного викладена в Ухвалі Верхового Суду від 15.01.2018р. у справі №607/1046/17, Постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №367/5983/16-ц, Ухвалі Верховного Суду від 22.11.2018 у справі №754/16008/17.
Дане питання по сплаті судового збору вже було досліджено рядом судів в т.ч. і судами апеляційних інстанцій в аналогічних справах, зокрема питання сплати судового збору в даній категорії справ вирішено Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2020 р. по справі № 824/1435/19-а, де зроблений висновок, що позивач звернувшись до суду з метою захисту прав та законних інтересів свого неповнолітнього сина, зобов'язаний був сплатити судовий збір за подання адміністративного позову з посиланням на висновки викладені в Ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №640/109/19 (провадження №К/9901/14269/19).
08 грудня 2020 року позивачем було на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху подано заяву з начебто усунутими недоліками, в якій зазначив з посиланням на Постанову Верховного суду, що звільнений на його думку від сплати судового збору тому відповідно до Закону України "Про судовий збір" та КАС України просив відкрити провадження в даній справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України зазначено, що строк усунення недоліків позовної заяви не може перевищувати десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Для усунення недоліків позовної заяви позивачеві необхідно було надати суду докази сплати судового збору, або докази, які звільняють позивачів від сплати такого.
Однак, позивач не виконав ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху від 23 листопада 2020 року в термін встановлений у ст. 169 КАС України.
У разі не усунення недоліків, згідно з вимогами ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачу.
Роз'яснити позивачу, що в силу ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 169 КАС України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Тячівського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.
Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.В. Іванчулинець