про продовження строку залишення позовної заяви без руху
11 грудня 2020 року м. Житомир справа № 240/18938/20
категорія 112010203
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шимонович Р.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення коштів,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення коштів.
Ухвалою суду від 06.11.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано термін на усунення виявлених недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду: обгрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
На виконання вимог вказаної ухвали суду, позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду. Обгрунтовано заяву тим, що після отримання відповіді у грудні 2019 року від Головного управління ПФУ у Житомирській області позивач звернулася із позовом до Овруцького районного суду Житомирської області. Проте, ухвалою суду від 13.01.2020 року було відмовлено у відкритті провадження та роз'яснено, що даний спір повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства, а не цивільного. У подальшому, позивач звернулася із позовом до Житомирського окружного адміністративного суду, проте, суд ухвалою від 29.04.2020 року відмовив у відкритті провадження у справі та зазначиів про можливість повторного звернення до суду. Позивач просить визнати поважними причини пропуску строку та поновити його.
Розглянувши надану позивачем заяву про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За змістом наведених процесуальних норм законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 121 КАС України).
Частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оцінюючи аргументи позивача щодо наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду, слід вказати, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Судом не визнаються поважними підстави, з яких позивач просить поновити пропущений строк, оскільки подання позовної заяви з недодержанням правил юрисдикції, а також з іншим предметом спору не є поважною причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.
Жодних належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутися за судовим захистом в матеріалах справи не міститься.
Суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 07.02.2019 у справі №819/859/16, у якій, зокрема, суд зазначив про те, що пропуск відповідного строку на звернення до суду через байдужість до своїх прав або небажання скористатися цим правом не є поважною причиною пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення звернення до суду з адміністративним позовом.
Отже, зазначені позивачем підстави для поновлення строку не можна визнати поважними, оскільки останні не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає позовну заяву, і не надають їй права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на звернення до суду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що обставини на які посилається позивач як на підставу поважності пропуску строку звернення до суду, спростовані, відтак, не є поважними.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи, що причини вказані в заяві про поновлення строку звернення визнані судом не поважними, суд вважає за можливе продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви та надати можливість позивачу подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Визнати неповажними підстави викладені в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Продовжити строк залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 , встановлений ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.11.2020 року.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р.М.Шимонович