Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 грудня 2020 р. Справа №200/10024/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Буряк І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 інспектора прав хворих споживачів «ВО захисту прав хворих споживачів» в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Донецької обласної державної адміністрації, Заступника голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Клюшникова Д.Г. про визнання бездіяльності протиправною, відшкодування моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Донецької обласної державної адміністрації, Заступника голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Д.Г. Клюшникова, відповідно до тексту позовної заяви, позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Донецької обласної державної адміністрації по не виконанню Постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.2009 №727;
відповідно до ст. 56 Конституції України призначити за рахунок держави чи обласного бюджету органу місцевого самоврядування відшкодування матеріальної шкоди у сумі 1 167 827, 45 грн. ФОП ОСОБА_2 , завданою бездіяльністю органів державної влади Донецькою ОДА.
Ухвалою суду від 16.11.2020 позовна заява залишалася без руху та позивачу встановлювався строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом сплати судового збору у визначеному судом розмірі, уточнення позову в частині визначення повноважень позивача, надати обґрунтування своїх вимог щодо другого відповідача із виконанням приписів пп. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, або скоригувати суб'єктний склад відповідачів, уточнити вимоги в частині визнання бездіяльності відповідача протиправною у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України вказавши, яким чином бездіяльністю відповідача з не виконання вимог постанови КМУ №727 від 01.07.2009 року порушено права особисто ФОП ОСОБА_2 .
На виконання вказаної ухвали, 27.11.2020, суду надано уточнену позовну заяву, де позивачами визначено: ОСОБА_1 - інспектора прав хворих споживачів Громадська організація "Всесвітнє об'єднання захисту прав хворих споживачів, ембріонів, зачатих, але ще не народжених дітей, вагітних та матерів - годувальниць" (ГО "ВО захисту хворих прав споживачів") (далі - позивач-1, інспектор прав хворих споживачів (ГО "ВО захисту прав хворих споживачів")) та фізичну особу підприємця ОСОБА_2 (далі - позивач-2). Відповідачем зазначено Донецьку обласну державну адміністрацію, Заступника голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Клюшникова Д.Г.
Відповідно до ч. 8 ст. 171 КАС України питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Відповідно до ч. 6 ст. 120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
З 19.11.2020 по 04.12.2020 суддя Буряк І.В. перебувала у відпустці, отже матеріали справи судом розглянуто у строк визначений ч. 8 ст. 171 КАС України.
Розглянувши уточнений позов, документи надані на усунення недоліків позовної заяви, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Щодо можливості позивача - ОСОБА_1 брати участь у судовому процесі в якості інспектора прав хворих споживачів ГО «ВО Захисту прав хворих споживачів», суд зазначає таке.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга статті 55 Конституції України). Реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.
Громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів (частина перша статті 1 Закону України «Про громадські об'єднання»).
Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи (частини друга та третя статті 1 вказаного Закону).
Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу (частина п'ята статті 1 Закону України «Про громадські об'єднання»).
Права громадської організації на звернення до суду в інтересах своїх членів чи інших осіб Закон «Про громадські об'єднання» не деталізує. Відтак, такі права реалізуються відповідно до положень інших законів.
Частинами 3-4 ст. 131-2 Конституції України встановлено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України, сторона, третя особа у адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду у інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною 1 ст. 57 КАС України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
З урахуванням заявлених позовних вимог, суд вважає, що справа належить до категорії справ які підлягають розгляду у порядку загального позовного провадження, відтак представництво іншої особи в суді можливе виключно адвокатом або шляхом самопредставництва.
Разом із тим, суд зазначає, що позивачем у позові визначено ОСОБА_1 - як інспектора прав хворих споживачів «ВО Захисту прав хворих споживачів».
Однак, жодних, визначених законом документальних підтверджень на право представництва ГО «ВО Захисту прав хворих споживачів» Пацевою О. П. до матеріалів справи не додано.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність уточнення повноважень Пацевої Олени Прокопівни - як інспектора прав хворих споживачів або уточнення статусу позивача: як фізична особа (із наданням документів, що підтверджують адміністративну процесуальну дієздатність (паспорт) або юридична особа ГО «ВО Захисту прав хворих споживачів», яку представляє ОСОБА_1 із надання відповідних повноважень.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Позивачами як у первісно поданому позові, так і в уточненому зазначено двох відповідачів, тоді як в обґрунтування позовних вимог до другого відповідача (заступника голови Донецької обласної цивільної адміністрації Клюшникова Д.Г.) не вказано жодного аргументу.
Таким чином, позивачам необхідно викласти обставини, та навести обґрунтування своїх вимог щодо другого відповідача - заступника голови Донецької обласної цивільної адміністрації ОСОБА_3 із виконанням приписів пп. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, або скоригувати суб'єктний склад відповідачів.
Крім того, судом встановлено, що позивачами висунуто дві позовні вимоги, а саме: про визнання протиправною бездіяльності Донецької обласної державної адміністрації щодо не виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.2009 № 727 та про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 1 167 827, 45 грн. ФОП ОСОБА_2 , завданою бездіяльністю органів державної влади - Донецькою ОДА.
Водночас, уточнена позовна заява не містить обґрунтувань щодо вимоги відшкодування матеріальної шкоди відносно ОСОБА_1 - інспектора прав хворих споживачів ГО «ВО Захисту прав хворих споживачів», як і не вказано чи ця вимога висунута позивачем-1, у зв'язку із чим, позов потребує уточнення позовних вимог, які висунуті саме ОСОБА_1 .
Щодо сплати судового збору.
Позивачами у позові зазначено, що у відповідності до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади.
Стаття 56 Конституції України визначає право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч.5 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Зміст вказаних норм вказує на те, що вимозі про відшкодування шкоди передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивачів. За такого правового врегулювання вимога про відшкодування шкоди не є об'єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка їй передує, такий платіж сплачується.
Отже, п. 13 ч. 2 ст.3 Закону «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI поширюється лише на вимогу, щодо стягнення з суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Не можливість сплати судового збору ФОП ОСОБА_2 , обґрунтована тяжким матеріальним становищем, проте доказів в обґрунтування вказаного суду не надано, щодо підстав не сплати судового збору ОСОБА_1 клопотання взагалі не містить жодного арґументу.
Таким чином, суд уважає, що недоліки позовної заяви позивачем не усунені.
Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
За наведених обставин, з метою забезпечення права позивачів на доступ до правосуддя, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви на 7 днів з дня вручення даної ухвали.
Керуючись ст.ст. 160, 164, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Процесуальний строк, встановлений судом для усунення недоліків позовної заяви згідно з ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.11.2020, з урахуванням викладеного в ухвалі суду від 11.12.2020 у справі №200/10024/20-а - продовжити на 7 днів з дня отримання цієї ухвали.
Роз'яснити заявникам, що у разі не усунення вказаних недоліків заяви у встановлений строк, остання буде повернута судом без розгляду.
Відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя І.В. Буряк