ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову в забезпеченні позову
м. Київ
10.12.2020Справа № 910/11525/20
За заявою СІДФУДС ХОЛДІНГС ЛТД (SEEDFOODS HOLDINGS LTD) (Марку Ботсарі 3, 1 ст флоор,3040, Лімасол, Кіпр/Marcou Botsari 3, 1 st floor, 3040, Limassol, Cyprus)
про забезпечення позову
у справі
За позовом СІДФУДС ХОЛДІНГС ЛТД (SEEDFOODS HOLDINGS LTD) (Марку Ботсарі 3, 1 ст флоор,3040, Лімасол, Кіпр/Marcou Botsari 3, 1 st floor, 3040, Limassol, Cyprus)
До 1. Indasia Gewurzwerk GmbH (Індазія Гевюрцверк ГмбХ) (Малбергер Штрассе, 19, 49124, Георгсмарієнгюттє, Німеччина/Malberger Strabe 19, 49124, Georgsmarienhutte, Deutschland)
2. Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (01008, м. Київ, вул.. М. Грушевського, буд. 12/2; ідентифікаційний код 37508596)
Про дострокове припинення дії міжнародної реєстрації
Суддя Бондаренко-Легких Г.П.
Без виклику представників сторін.
СІДФУДС ХОЛДІНГС ЛТД (SEEDFOODS HOLDINGS LTD), юридична особа зареєстрована за законодавством Кіпру (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Indasia Gewurzwerk GmbH (Індазія Гевюрцверк ГмбХ), юридичної особи зареєстрованої за законодавством Німеччини (далі - відповідач - 1) та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - відповідач - 2) про дострокове припинення дії міжнародної реєстрації № 914210 щодо всіх товарів 29, 30 класів МКТП.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що знак для товарів і послуг "Tendin" не використовується відповідачем - 1 протягом останніх п'яти років та об'єктивною необхідністю позивача в отриманні на території України правової охорони знака для товарів і послуг "TENDI" саме у частині товарів 29, 30 класів МКТП за заявкою № m201816415.
У зв'язку з викладеним позивач просить суд:
- достроково припинити на території України дію міжнародної реєстрації № 914210 на торговельну марку "Tendin" частково стосовно всіх зазначених у переліку міжнародної реєстрації товарів 29 і 30 класів МКТП.
- зобов'язати відповідача - 2 направити до Міжнародного бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності повідомлення про дострокове припинення на території України дії міжнародної реєстрації № 914210 на торговельну марку "Tendin" частково та опублікувати в офіційному бюлетені "Інтелектуальна власність" повідомлення про припинення міжнародної реєстрації № 914210 щодо товарів 29 і 30 класів МКТП.
Також позивач просить суд покласти на відповідача понесені ним судові витрати.
12.08.2020 Судом залишено позовну заяву без руху, надано позивачу п'яти денний строк для усунення недоліків з моменту отримання ухвали.
31.08.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 02.03.2021, зобов'язав позивача надати суду нотаріально засвідчений переклад на німецьку мову копії позовної заяви та ухвали про відкриття провадження та зупинив провадження у справі.
07.10.2020 на виконання вимог суду від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи нотаріально засвідчених перекладів на німецьку мову копії позовної заяви та ухвали про відкриття провадження.
15.10.2020 суд підготував прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів та направив позивачу для перекладу на німецьку мову.
30.10.2020 від позивача надійшли примірники нотаріально засвідчених перекладів на англійську мову судового доручення.
05.11.2020 суд направив прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів у справі до компетентного органу Німеччини.
07.12.2020 від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд заборонити Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України приймати остаточне рішення за заявкою m201816415 на знак для товарів і послуг «TENDI», яку подав позивач, до набрання рішенням суду у цій справі законної сили.
Заявник обґрунтовує заяву про забезпечення позову тими обставинами, що Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» встановлений двомісячний строк від дати одержання повідомлення на подання заявником додаткових матеріалів, позивач вже використав всі доступні йому, як заявнику, засоби щодо продовження строку подання відповіді на повідомлення про можливу відмову, і продовжений строк подання відповіді на повідомлення спливає 18.12.2020, а перше судове засідання у даній справі, в якій предметом позову є вимоги позивача про припинення міжнародної реєстрації № 914210, наявність якої є підставою для відмови в реєстрації, призначене на 02.03.2021. Наслідком спливу зазначеного строку є відкликання заявки m201816415, що, унеможливить виконання рішення суду у даній справі, оскільки заявка m201816415 вже буде відкликана і не підлягатиме повторному розгляду відповідно до закону. Заявник також зазначає, що реєстрація торгової марки за заявкою m201816415 є необхідною для виведення лінійки нових продуктів на міжнародний ринок.
Так, відповідно до положень ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Як передбачено в п. 1 та п. 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб та заборони іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання. Отже, чинне законодавство України передбачає можливість вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на предмет спору та заборони іншим особам вчиняти певні дії щодо предмету спору.
У пункті 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
У розгляді позовних вимог, пов'язаних із захистом прав на знаки для товарів і послуг, необхідно мати на увазі, що держава забезпечує правову охорону прав на знаки для товарів і послуг, зокрема, за допомогою функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності, до якої, як передбачено статтею 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" входять: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності (Установа) і сукупність експертних, наукових, освітніх, інформаційних та інших відповідної спеціалізації державних закладів, що входять до сфери управління Установи.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» Установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг, для чого: організовує приймання заявок, проведення їх експертизи; приймає рішення щодо них; видає свідоцтва на знаки для товарів і послуг, забезпечує їх державну реєстрацію; забезпечує опублікування офіційних відомостей про знаки для товарів і послуг; здійснює міжнародне співробітництво у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представляє інтереси України з питань; охорони прав на знаки для товарів і послуг в міжнародних організаціях відповідно до чинного законодавства.
Разом з тим слід враховувати, що постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади державної системи правової охорони інтелектуальної власності" від 23.08.2016 № 585 ліквідовано Державну службу інтелектуальної власності та покладено на Міністерство економічного розвитку і торгівлі завдання і функції з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності. Таким чином, функції і повноваження з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності перейшли до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, яке є правонаступником Державної служби інтелектуальної власності в зазначеній частині.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 838 від 11.09.2019 «Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України» Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, державну промислову політику, державну військово-промислову політику, державну інвестиційну політику, державну зовнішньоекономічну політику, державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, управління об'єктами державної власності, розвитку підприємництва, державно-приватного партнерства, інтелектуальної власності, інноваційної діяльності в реальному секторі економіки, туризму та курортів (крім здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів), державних та публічних закупівель тощо.
Пунктом 4 постанови визначено, що Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України відповідно до покладених на нього завдань організовує в установленому порядку проведення експертизи заявок на об'єкти права інтелектуальної власності, видає патенти/свідоцтва на об'єкти права інтелектуальної власності (пп. 64); здійснює державну реєстрацію об'єктів права інтелектуальної власності, проводить реєстрацію договорів про передачу прав на об'єкти права інтелектуальної власності, що охороняються на території України, ліцензійних договорів (пп. 65); визначає уповноважені заклади для проведення експертизи заявок на об'єкти права інтелектуальної власності та доручає їм проведення такої експертизи (пп. 66); веде державні реєстри об'єктів права інтелектуальної власності (67).
Пунктом 88 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 17.10.2012 роз'яснено, що у справах, пов'язаних з визнанням охоронних документів недійсними, можливе застосування заходів до забезпечення позову у вигляді заборони відповідачеві - володільцеві спірного документа передавати будь-якій особі (особам) право власності на об'єкт інтелектуальної власності та/або надавати будь-якій особі (особам) дозвіл (видавати ліцензію) на використання об'єкта інтелектуальної власності; заборони Державній службі інтелектуальної власності України приймати рішення про внесення будь-яких змін до Державного реєстру патентів/свідоцтв України стосовно даного об'єкта інтелектуальної власності, вносити відповідні зміни до даного Реєстру та здійснювати пов'язані з цим публікації в офіційному бюлетені «Промислова власність». У разі оспорювання міжнародної реєстрації торговельної марки суд з урахуванням конкретних обставин справи може заборонити власникові відповідної торговельної марки здійснювати будь-які дії з передачі відповідних прав іншим особам до розгляду справи по суті.
Проте, позивач, подаючи заяву по вжиття заходів забезпечення позову, зазначає саме про необхідність заборони Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України приймати рішення щодо заявки, поданої саме позивачем у справі.
Суд зазначає, що дані повноваження Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України є дискреційними.
Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). (Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 21 травня 2013 року в справі № 21-87а13).
Суд зазначає, що вжиття таких заходів призведе до фактичного обмеження дискреційних повноважень відповідача-2 в процедурі реєстрації.
Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» Установа - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. Установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг, для чого: організовує приймання заявок, проведення їх експертизи; приймає рішення щодо них; видає свідоцтва на знаки для товарів і послуг, забезпечує їх державну реєстрацію; забезпечує опублікування офіційних відомостей про знаки для товарів і послуг; здійснює міжнародне співробітництво у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представляє інтереси України з питань; охорони прав на знаки для товарів і послуг в міжнародних організаціях відповідно до чинного законодавства.
Вжиття заходів про які просить заявник є втручанням суду до дискреційних повноважень державних органів, в даному випадку Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Суд зазначає, що дані заходи забезпечення позову не можуть визнаватись судом адекватними, оскільки в даному випадку відсутній зв'язок між заходами забезпечення позову і предметом позовної вимоги (оскільки предметом позову є фактично вимога про дострокове припинення дії міжнародної реєстрації, яка належить відповідачеві-1, а не вимога, яка стосується процедури та результатів розгляду заявки позивача на знак для товарів і послуг).
Отже, Суд дійшов висновку, що клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 136, 137, 139, 140, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні заяви СІДФУДС ХОЛДІНГС ЛТД (SEEDFOODS HOLDINGS LTD) про забезпечення позову відмовити.
2. Згідно ч. 1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили після її підписання та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.
Суддя Г.П. Бондаренко - Легких