ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову в забезпеченні позову
м. Київ
10.12.2020 Справа № 910/12055/20
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСТОРІ" (вул. Калинова, буд. 12, кв. 10, м. Дніпро, 49051)
про забезпечення позову
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСТОРІ" (вул. Калинова, буд. 12, кв. 10, м. Дніпро, 49051)
До Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТАНТА КОМБІКОРМ" (пров. Т. Шевченка, буд. 13, кв. 39, м. Київ 1, 01001)
про стягнення 1 091 386, 91 грн
Суддя Бондаренко-Легких Г.П.
Без виклику представників сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОСТОРІ" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТАНТА КОМБІКОРМ" (далі-відповідач) про стягнення 1 091 386, 91 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за договором поставки № 19/26 від 16.09.2019 в частині оплати поставленого товару.
У зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача 1 091 386, 91 грн, з яких 904 661, 52 грн основної заборгованості, 24 745, 00 грн 3 % річних, 142 602, 39 грн пені, 19 378, 00 грн інфляційних втрат. Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати.
21.08.2020 судом залишено позовну заяву без руху, надано позивачу п'яти денний строк для усунення недоліків з моменту отримання ухвали.
07.09.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати у порядку загального позовного провадження, та призначив підготовче засідання у справі на 20.10.2020, про що постановив відповідну ухвалу.
13.10.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. 20.10.2020 від позивача надійшли додаткові пояснення.
Судове засідання, призначене на 20.10.2020, суд переніс на 17.11.2020, про що учасників справи повідомив ухвалою від 19.10.2020.
В судовому засіданні 17.11.2020 відповідач подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
17.11.2020 Суд на місці ухвалив закрити підготовче засідання та призначити справу до судового розгляду по суті на 16.12.2020.
18.11.2020 позивач подав додаткові пояснення.
07.12.2020 від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просив суд застосувати захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать ТОВ "КОНСТАНТА КОМБІКОРМ", у межах суми 1 091 386, 91 грн.
Подана позивачем заява про забезпечення позову мотивована тим, що відповідач не визнає заборгованість перед позивачем в розмірі 904 661, 52 грн, ухиляється від переговорів з позивачем та не має нерухомого майна, за рахунок якого можна було б виконати рішення суду. Вказане, на думку позивача, істотно ускладнить чи навіть унеможливить виконання рішення суду та призведе до неможливості поновлення порушених прав позивача. Позивач також зазначає, що згідно інформації наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень щодо відповідача прийнято ряд процесуальних рішень, предметом яких є вимога про стягнення з відповідача коштів, загальна сума вимог по ним складає 5 781 641, 84 грн. Крім того, позивач аргументує свою заяву наявністю відкритого виконавчого провадження щодо відповідача за мировою угодою, що свідчить, на думку позивача, про недобросовісність виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань навіть за наявності рішень суду.
До заяви заявником додано платіжне доручення № 90 від 27.11.2020, роздруківка з електронного кабінету платника податків, Інформаційну довідку приватного нотаріуса Баласанян Каріни Меружанівни з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта ТОВ "КОНСТАНТА КОМБІКОРМ", роздруковані з Єдиного державного реєстру судових рішень судові рішення щодо відповідача.
Господарський суд, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСТОРІ" про забезпечення позову та дослідивши додані до неї документи, дійшов висновку про відмову в її задоволенні з нижчевикладених підстав.
Так, відповідно до положень ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Як передбачено в п. 1 та п. 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб та заборони іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання. Отже, чинне законодавство України передбачає можливість вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на предмет спору та заборони іншим особам вчиняти певні дії щодо предмету спору.
У пункті 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно п. 3 зазначеної постанови достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заявник на підтвердження доводів викладених в його заяві не надав суду доказів на підтвердження наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на грошові кошти.
Відповідно до положень ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Поданими заявником доказами не підтверджено та необґрунтовано необхідність вжиття заходів забезпечення позову. Обставини наявності щодо відповідача судових рішень про стягнення заборгованості з нього, не є доказами вчинення відповідачем у даній справі дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання, відсутності у відповідача грошових коштів, відсутності у відповідача майна (в тому числі рухомого), належного відповідачу на праві приватної власності. З огляду на відсутність таких доказів у даній справі, які б свідчили, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, відповідні твердження позивача є нічим іншим, як припущеннями.
Крім того, вжиті заходи забезпечення позову не повинні паралізовувати господарську діяльність відповідача та надавати перевагу щодо виконання одних зобов'язань відповідача перед іншими. Суд також враховує те, що розгляд справи призначено до розгляду в судовому засіданні по суті, а отже, з огляду на встановлені процесуальні строки розгляду спору, заявником необґрунтовано необхідності вжиття заходів до забезпечення позову на даній стадії судового процесу.
Отже, заявником не наведено суду обґрунтованих підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів позивача без вжиття відповідних заходів, не надано суду відповідних належних доказів, також з матеріалів заяви судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 136, 137, 139, 140, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСТОРІ" про забезпечення позову відмовити.
2. Згідно ч. 1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили після її підписання та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.
Суддя Г.П. Бондаренко - Легких