ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.11.2020Справа № 910/5466/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Радецька Ю.О., розглянувши матеріали справи
За позовом Заступника військового прокурора Дарницького гарнізону Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
до Державного підприємства «Київський бронетанковий завод»
про стягнення 2613824,79 грн
За участі представників:
від прокуратури - не з'явився;
від позивача - Ярусевич Д.Ю. (уповноважений представник);
від відповідача - не з'явився.
У квітні 2020 року заступник військового прокурора Дарницького гарнізону Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Київський бронетанковий завод» про стягнення штрафних санкцій за державним контрактом №342/3/5/18/58 від 30.11.2018.
Позовні вимоги, з урахуванням поданої заяви про зменшення та уточнення позовних вимог, мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов державного контракту №342/3/5/18/58 від 30.11.2018 в частині повернення попередньої оплати та порушення строків надання послуг з ремонту техніки, у зв'язку з чим позивачем на підставі положень пункту 7.4 Контракту нараховано штраф та пеню у розмірі 1594176, 68 грн.
Відповідач проти позову заперечував частково, вказуючи що порушення строків передачі техніки з ремонту були обумовлені порушенням строків поставки вказаної техніки позивачем, також спірний контракт не містить пункту 4.41, яким було б передбачено звітування за невикористану частину попередньої оплати. В ході розгляду справи відповідачем зазначено, що позивачем невірно визначено розмір штрафних санкцій, оскільки три спірні одиниці техніки було передано після ремонту раніше, ніж зазначено позивачем, що підтверджується актами №66, 67 та 91. Так вказав, що вірним буде розмір штрафних санкцій в сумі 754302,14 грн. Одночасно було заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 95% від розрахунків, наданих позивачем.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, зазначивши, що відповідач визнає факт порушення строків повернення техніки з ремонту, проте невірно обраховує терміни прострочення, оскільки згідно умов Контракту зобов'язання з ремонту вважається виконаним з дати затвердження актів позивачем, а не передачі техніки у військову частину. Крім того, вказав, що спірний Контракт не містить пункту 4.41, на який посилався прокурор у позовній заяві, проте це є технічною помилкою, оскільки наявний у Контракті п.2.43 передбачає повернення авансу у випадку невикористання його у строки передбачені контрактом, а пунктом 7.4 Контракту за невчасне повернення авансу передбачено нарахування штрафних санкцій.
Представники прокуратури та відповідача у судове засідання не з'явились, були повідомлені про час та місце слухання справи належним чином.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Судом встановлено, що 30.11.2018 між Міністерством оборони України (замовник) та Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт» - ДП «Київський бронетанковий завод» (виконавець) укладено державний контракт №342/3/5/18/58, на виконання робіт (послуг) з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів військового призначення (послуги).
Відповідно до п.1.1 Контракту виконавець зобов'язався у 2018-2019 роках, за завданням замовника виконати роботи (надати послуги) з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів військового призначення за номенклатурою, етапами, в обсягах та строки, які зазначені у Календарному плані надання послуг (Додаток №1 до Контракту), а замовник зобов'язався прийняти та оплатити їх.
Сторонами, в ході виконання контракту укладались додаткові угоди, яким вносились зміни до Контракту та Календарного плану. Згідно календарного плану виконання робіт (надання послуг) строк виконання робіт з ремонту за технічним станом 8 одиниць техніки встановлено до 31.10.2019.
На виконання Контракту, позивачем було здійснено попередню оплату в сумі 12000000 грн, що не заперечується відповідачем.
Пунктом 2.43 Контракту передбачено, що у випадку прострочення поставки виробів після ремонту на строк більше 30 календарних днів з встановленої дати виконання ремонту, визначеної у календарному плані надання послуг, виконавець зобов'язаний повернути замовнику отриману попередню оплату за вироби, поставка яких була прострочена.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема актів приймання наданих послуг з ремонту виробів №4 від 12.12.2019, №5 від 12.12.2019 та №9 від 27.03.2020, відповідачем було порушено передбачені Календарним планом строки повернення з ремонту 3 одиниць виробів. Так, прострочення становить за актами №4 та №5 від 12.12.2019 42 календарні дні на загальну суму 5937069,58 грн, а за актом №9 від 27.03.2020 на 148 діб на суму 3459470,78 грн.
Згідно ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Пунктом 7.2 контракту передбачено, що за порушення строків надання послуг виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості (з ПДВ) послуг, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення поза встановлені контрактом строки надання послуг, а за прострочення понад тридцять днів з виконавця додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми.
Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 751962,05 грн та штрафу в розмірі 657757,82 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок неустойки судом встановлено, що позивачем допущено помилки при здійсненні розрахунку строків нарахування штрафних санкцій. Після здійснення власного розрахунку, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій частині в межах заявлених позовних вимог, а саме стягнення пені в сумі 751962,05 грн, та штрафу в сумі 657757,82 грн.
Пунктом 7.4 Контракту сторони передбачили, що у випадку неповернення попередньої оплати (її частини) або ненадання у зазначений термін звітних документів, що підтверджують факт виконання послуг, виконавець сплачує штрафні санкції в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України.
Разом з тим, оскільки відповідачем виконано свої зобов'язання з ремонту техніки, що не заперечується позивачем, підстави для повернення попередньої оплати в цій частині відсутні, оскільки відсутні підстави для повернення попередньої оплати відсутні і підстави для нарахування пені за неповернення попередньої оплати. Окрім того, враховуючи, що положеннями п.2.43 не встановлено строку для звітування за отримані суми попередньої оплати, відсутні підстави для застосування штрафних санкцій за порушення такого строку.
Отже обґрунтованим є застосування до відповідача штрафних санкцій за порушення строків надання послуг на загальну суму 1409719,87 грн.
Доводи відповідача щодо зміни неправильного обрахунку терміну, на який прострочено повернення техніки з ремонту судом відхиляються, оскільки відповідно до умов 3.39 Контракту зобов'язання виконавця по наданню послуг за Контрактом вважаються виконаними в повному обсязі після підписання і затвердження замовником актів приймання-передачі виробів та актів приймання послуг, а такі акти було затверджено відповідно 12.12.2019 та 27.03.2020.
Частиною 3 ст.551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Аналогічні положення містить і стаття 233 ГК України, згідно якої у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Враховуючи встановлені судом обставин щодо розміру простроченого зобов'язання, відсутності даних щодо заподіяння позивачу у зв'язку з цим збитків, співмірності інтересів сторін, а також того, щоб сума штрафних санкцій не перевищувала розміру рентабельності підприємства, яке має стратегічне значення для економіки і безпеки держави, приймаючи до уваги заяву відповідача про зменшення штрафних санкцій, суд, відповідно до положень ст.233 ГК України та 551 ЦК України вважає можливим зменшити розмір штрафних санкцій на 50%, загалом до 704860 грн.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати зі сплати судового збору покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Крім того, враховуючи подану прокуратурою заяву про зменшення позовних вимог та нову ціну позову, на користь Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону підлягає поверненню з Держаного бюджету надмірно сплачена сума судового збору в розмірі 15294,72 грн.
Враховуючи вкладене та керуючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Київський бронетанковий завод» (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 34-А; ідентифікаційний код 14302667) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 6; ідентифікаційний код 00034022) 704860 (сімсот чотири тисячі вісімсот шістдесят) грн штрафних санкцій.
Стягнути з Державного підприємства «Київський бронетанковий завод» (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 34-А; ідентифікаційний код 14302667) на користь Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону (01014, м. Київ, вул. Болбочана Петра, буд. 8; ідентифікаційний код 38347014) судовий збір у розмірі 21145 (двадцять одна тисяча сто сорок п'ять) грн 80 коп.
Повернути Спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері Центрального регіону (01014, м. Київ, вул. Болбочана Петра, буд. 8; ідентифікаційний код 38347014) з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір у розмірі 15294 (п'ятнадцять тисяч двісті дев'яносто чотири) грн 72 коп., сплачений платіжним дорученням №454 від 13.04.2020.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення підписано 09.12.2020
Суддя Я.В. Маринченко