10.12.2020 м.Дніпро Справа № 912/2213/20
Суддя Центрального апеляційного господарського суду Кузнецов В.О.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Негабарит-Сервіс" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 29.09.2020 (суддя Вавренюк Л.С.) у справі
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Негабарит-Сервіс"
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна Плюс"
про стягнення 35 629,08 грн
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 29.09.2020 у даній справі відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю "Негабарит-Сервіс" у задоволенні заяви щодо вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу шляхом прийняття додаткового рішення (вх. №3102/2020 від 23.09.2020).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Негабарит-Сервіс" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Негабарит-Сервіс" щодо вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.11.2020 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Мороз В.Ф., Чередко А.Є.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.11.2020 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Негабарит-Сервіс" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 29.09.2020 залишено без руху; надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання доказів сплати судового збору у розмірі 2 102,00 грн та клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
До суду апеляційної інстанції від товариства з обмеженою відповідальністю "Негабарит-Сервіс" надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтовано посиланням на те, що чинним законодавством не передбачено справляння судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення, яким спір по суті не вирішувався.
Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору, суд враховує таке.
З урахуванням приписів статті 129 Конституції України, забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із засад судочинства, яка застосовується, виходячи з принципу верховенства права, змагальності, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи.
Водночас право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за свою природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»).
За змістом пункту 2 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно з частиною другою статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За положеннями статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб встановлено на 1 січня 2020 року у розмірі 2 102 грн.
Суд апеляційної інстанції відхиляє аргументи скаржника щодо відсутності підстав для сплати судового збору за подання ним апеляційної скарги на ухвалу господарського суду від 29.09.2020.
Так, дослідивши правову позицію об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №240/6150/18, на яку в обґрунтування своїх доводів посилається скаржник, суд враховує, що наведене стосується питання відсутності обов'язку справляння судового збору за оскарження додаткового рішення суду (у зв'язку з розподілом судових витрат).
Проте, у даному випадку, предметом апеляційного оскарження є ухвала господарського суду про відмову у задоволенні заяви щодо вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу.
Відтак, суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 29.05.2018 у справі №915/955/15, який є релевантним для цієї справи в аспекті застосування Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до викладеного в зазначеній постанові висновку Великої Палати Верховного Суду про правильне застосування підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що положення цієї норми, якою передбачено ставку судового збору з апеляційної і касаційної скарг на ухвалу господарського суду у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено цим Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.
З урахуванням наведеного, суд відмовляє скаржнику у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
У випадку якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частини 3 та 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).
У § 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04 грудня 1995 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21 жовтня 2010 року).
Враховуючи, що подаючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, особа вправі очікувати задоволення судом такого клопотання, що очевидно надає їй підстави не сплачувати судовий збір, тому одночасна відмова у задоволені клопотання про звільнення від сплати судового збору та визнання неподаною і повернення апеляційної скарги, чи іншого процесуального звернення, є невиправданим, оскільки у разі відмови у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд може продовжити строк заявнику для сплати судового збору. Реалізацією особою процесуального права на подання клопотання про звільнення від сплати судового збору не може оцінюватись судом як невиконання вимог ухвали суду про сплату судового збору та мати наслідком повернення апеляційної скарги, оскільки це за процедурою порушує право на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції.
З урахуванням наведеного, апеляційний господарський суд вважає можливим продовжити скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись статтями 174, 234-235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд
Продовжити товариству з обмеженою відповідальністю "Негабарит-Сервіс" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 29.09.2020 у справі № 912/2213/20 строк для усунення недоліків апеляційної скарги та подання доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2102,00 грн, тривалістю 5 днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити скаржнику, що у разі неусунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною та буде повернута особі, що звернулась із апеляційною скаргою.
Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на сторінці Центрального апеляційного господарського суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою https://cag.court.gov.ua/sud4876.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку окремо від рішення суду не підлягає, набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя В.О. Кузнецов