ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
10 грудня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/949/20
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєляновського В.В., суддів: Богацької Н.С., Філінюка І.Г.
при секретарі - Лук'ященко В.Ю.
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від третіх осіб: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „СІГЕЙТ"
на рішення господарського суду Одеської області від 31.08.2020, суддя в І інстанції Желєзна С.П., повний текст якого складено 04.09.2020 в м. Одесі
у справі № 916/949/20
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „СІГЕЙТ",
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
про визнання недійсним рішення та скасування запису
У квітні 2020 ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „СІГЕЙТ" (далі - Товариство) про визнання недійсним рішення Товариства з обмеженою відповідальністю „СІГЕЙТ", оформленого протоколом №8 від 17.03.2020р., та скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про проведення реєстраційної дії щодо товариства, а саме: внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах; 23.03.2020р. за №15561070009057440; ОСОБА_4 ; Юридичний департамент Одеської міської ради; зміна керівника юридичної особи.
Позовні вимоги обґрунтовувалися порушенням вимог закону та статуту ТОВ „СІГЕЙТ" під час скликання та проведення загальних зборів учасників Товариства з огляду на те, що позивача не було повідомлено про дату, час, місце проведення та порядок денний цих зборів, що позбавило його можливості взяти участь у зборах та у прийнятті спірного рішення, внаслідок чого порушено його корпоративні права на участь в управлінні товариством.
Оскільки оспорюваний реєстраційний запис проведено державним реєстратором на підставі рішення загальних зборів учасників Товариства, яке є недійсним, з метою ефективного захисту порушених прав та їх повного відновлення, позивач просив суд скасувати реєстраційний запис, внесений в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на підставі цього рішення.
Рішенням господарського суду Одеської області від 31.08.2020 позов задоволено. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідністю „СІГЕЙТ", яке оформлене протоколом № 8 від 17.03.2020р. Скасовано запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про проведення реєстраційних дій щодо ТОВ „СІГЕЙТ", а саме: внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах; 23.03.2020р. за №15561070009057440; ОСОБА_4 ; Юридичний департамент Одеської міської ради; зміна керівника юридичної особи. Стягнуто з ТОВ „СІГЕЙТ" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4204 грн.
Задовольняючи позов суд першої інстанції врахувавши позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 27.03.2018р. у справі №904/6983/17, про необхідність реального та персонального повідомлення учасника про проведення загальних зборів, а також приймаючи до уваги заперечення позивача щодо обізнаності із скликанням загальних зборів товариства та ненадання відповідачем доказів на підтвердження повідомлення ОСОБА_1 про проведення загальних зборів за 30 днів до запланованої дати проведення зборів, яке має надсилатись поштовим відправленням з описом вкладення, дійшов висновку про порушення відповідачем приписів ст. 32 Закону України „Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю” під час скликання та проведення загальних зборів. В результаті порушення ТОВ „Сігейт” приписів ст. 32 Закону України „Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю” під час скликання та проведення загальних зборів були порушенні корпоративні права ОСОБА_1 на участь в управлінні діяльністю товариства та вирішення питання про обрання одноосібного виконавчого органу товариства. У зв'язку з наведеним суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання недійсним рішення товариства, яке оформлене протоколом №8 від 17.03.2020р.
Враховуючи задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про скасування запису про зміну керівника юридичної особи.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ТОВ „СІГЕЙТ" звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Скаржник вважає, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, прийнято судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає засадам верховенства права
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги скаржник вказує те, що він не допустив жодного з порушень, на які вказує Верховний Суд України у п. 18 постанови пленуму «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 № 13.
Судом першої інстанції не прийнято до уваги той факт, що на дату ухвалення рішення усі права позивача поновлено, оскільки на засіданні загальних зборів учасників ТОВ «СІГЕЙТ», яке оформлене протоколом №9 від 20.05.2020 року, порушені на думку позивача права, станом на дату розгляду справи судом першої інстанції, були повністю відновлені, а ухвалене судом рішення ніяким чином не відновило права позивача.
Судом першої інстанції не прийнято до уваги норми п.п. 6.2, 6.2.6 статуту Товариства та того факту, що позивач своїми діями намагається заподіяти Товариству шкоду.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги усі учасники судового процесу в порядку передбаченому ст. ст. 120, 121 ГПК України заздалегідь були повідомлені належним чином, проте сторони та треті особи не скористалися наданим законом правом на участь своїх представників в засіданні суду.
Водночас, 09.12.2020 на електронну адресу Південно-західного апеляційного господарського суду від представника Товариства адвоката Тиханського М.О. надійшло клопотання про перенесення/відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з його перебуванням на самоізоляції. Колегія суддів не знаходить підстав для його задоволення з огляду на неподання заявником доказів перебування на самоізоляції та неможливості його явки з інших поважних причин, а також з тих мотивів, що законом, а також і судом участь представників сторін у розгляді апеляційної скарги не визнавалася обов'язковою, заявником не надано належних доказів на підтвердження неможливості явки до апеляційного суду іншого повноважного представника. Адже чинний ГПК України не обмежує кількість представників учасника справи, які можуть брати участь у засіданні господарського суду. У даному випадку представництво інтересів позивача в апеляційному суді може здійснюватися як керівником товариства, так і іншою особою в силу повноважень, що ґрунтуються на довіреності.
На виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" та відповідно до пункту 10 частини 1 статті 152, частини 5 статті 153 Закону України "Про судоустрій і статус судів" Державна судова адміністрація України наказом від 08.04.2020 № 169 затвердила Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду. Проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду може бути здійснено за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon".
Отже, саме по собі оголошення карантину внаслідок поширення хвороби COVID-19 не зупиняє роботи судів, адвокатів, а скаржник чи його представники не був (ли) позбавлений (і) можливості взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщенням суду відповідно до частини 4 статті 197 ГПК України, проте не скористався (лися) своїм правом.
Оскільки частиною 12 ст. 270 ГПК передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності в судовому засіданні представників сторін та третіх осіб за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі матеріали, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 269 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, згідно з витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 16.03.2020 та станом на 02.04.2020, учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю „СІГЕЙТ" є ОСОБА_2 з розміром внеску до статутного фонду - 34 000 грн., ОСОБА_1 з розміром внеску до статутного фонду - 33 000 грн. та ОСОБА_3 з розміром внеску до статутного фонду - 33 000 грн. Розмір статутного фонду Товариства становить 100 000 грн.
Відповідно до п. 6.1.1 статуту ТОВ „СІГЕЙТ", затвердженого рішенням учасників товариства, яке оформлено протоколом №5 від 12.12.2018р., учасники товариства мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому Законом України „Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю” та цим статутом.
Положеннями п.п. 12.1, 12.2 статуту передбачено, що вищим органом товариства є загальні збори учасників. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства.
Згідно з п. 12.3 статуту загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства. До компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема, обрання виконавчого органу товариства, встановлення розміру винагороди виконавчого органу (пп. 6 п. 12.3.1).
Відповідно до п. 12.4.10 статуту загальні збори учасників можуть прийняти рішення з будь-якого питання без дотримання вимог, встановлених Статутом щодо порядку скликання загальних зборів учасників та щодо повідомлень, якщо в таких загальних зборах учасників взяли участь всі учасники товариства та всі вони надали згоду на розгляд таких питань.
Положеннями п.п. 12.5.1, 12.5.2, 12.5.3 статуту визначено, що загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства; виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше, ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників. Повідомлення надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначається дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.
Згідно з п. 12.6.1 статуту учасники товариства беруть участь у загальних зборах особисто або через своїх представників.
Відповідно до п. 12.7.4 статуту рішення учасників з усіх інших питань (тобто і питань, передбачених пп. 6 п. 12.3.1) приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.
03.03.2020 директор ТОВ „СІГЕЙТ» ОСОБА_5 написала заяву, в якій виклала прохання звільнити її з посади директора за власним бажанням з 17.03.2020.
17.03.2020р. відбулись загальні збори учасників (засновників) ТОВ „СІГЕЙТ", на яких були присутні учасники ОСОБА_2 , що володіє 34% статутного капіталу, та ОСОБА_3 , що володіє 33% статутного капіталу, з наступним порядком денним: про звільнення з посади директора Товариства ОСОБА_5 . Про обрання нового директора Товариства.
Прийняті на цих зборах рішення оформлені відповідним протоколом № 8 від 17.03.2020 року.
Зазначеними загальними зборами учасників товариства прийняті наступні рішення: звільнити з посади директора Товариства ОСОБА_5 . Прийняти на посаду директора Товариства ОСОБА_6 з 18.03.2020р.
Вказаний протокол підписаний ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які і були присутніми на цих зборах.
23.03.2020р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис за №15561070009057440 про проведену реєстраційну дію щодо Товариства, а саме: внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах; ОСОБА_4 ; Юридичний департамент Одеської міської ради; зміна керівника юридичної особи.
Колегія суддів погоджується з правомірним та обґрунтованим висновком місцевого суду про задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, з огляду на таке.
Судом установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що позивач є учасником Товариства з розміром частки 33% статутного капіталу і відповідно має корпоративні права пропорційно вказаній частці.
17.03.2020р. відбулись загальні збори учасників (засновників) ТОВ „СІГЕЙТ", на яких були присутні учасники ОСОБА_2 , що володіє 34% статутного капіталу, та ОСОБА_3 , що володіє 33% статутного капіталу, прийняті на цих зборах рішення оформлені відповідним протоколом № 8 від 17.03.2020 року.
Звернувшись до господарського суду з даним позовом позивач в обґрунтування пред'явлених вимог вказував те, що в порушенням вимог чинного законодавства та положень статуту ТОВ „СІГЕЙТ" він не був повідомлений про дату, час, місце проведення та порядок денний загальних зборів учасників товариства 17.03.2020, що позбавило його можливості взяти участь у зборах та у прийнятті спірного рішення, внаслідок чого порушено його корпоративні права на участь в управлінні товариством.
Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно із положеннями частин 1 та 2 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Тобто підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. (Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 у справі № 3-670гс15).
Згідно із статтею 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Відповідно до статті 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом.
У пункті 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) також визначено, що учасники товариства мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства.
За змістом статті 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи, якими є загальні збори учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.
У частині 1 статті 98 ЦК України передбачено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.
Компетенція загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю визначена у статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до зазначеної норми загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства. Питання, передбачені частиною другою цієї статті, та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього Закону. До виключної компетенції загальних зборів учасників статутом товариства також може бути віднесено вирішення інших питань.
При розгляді судами корпоративних спорів, суди мають враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів учасника товариства рішенням загальних зборів.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів, зокрема, є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення.
Для визнання недійсними рішень загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
Статтею 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також: 1) з ініціативи виконавчого органу товариства; 2) на вимогу наглядової ради товариства; 3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства. Річні загальні збори учасників скликаються протягом шести місяців наступного за звітним року, якщо інше не встановлено законом. До порядку денного річних загальних зборів учасників обов'язково вносяться питання про розподіл чистого прибутку товариства, про виплату дивідендів та їх розмір. Якщо вартість чистих активів товариства знизилася більш як на 50 відсотків порівняно з цим показником станом на кінець попереднього року, виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників, які мають відбутися протягом 60 днів з дня такого зниження. До порядку денного таких загальних зборів учасників включаються питання про заходи, які мають бути вжиті для покращення фінансового стану товариства, про зменшення статутного капіталу товариства або про ліквідацію товариства. У разі порушення обов'язку, передбаченого частиною третьою цієї статті, та визнання товариства банкрутом до закінчення трирічного строку з дня зниження вартості чистих активів, передбаченого частиною третьою цієї статті, члени виконавчого органу солідарно несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями товариства. Члени виконавчого органу, які доведуть, що не знали і не мали знати про таке зниження вартості чистих активів товариства або голосували за рішення про скликання загальних зборів учасників у зв'язку із зниженням вартості чистих активів товариства, звільняються від відповідальності за порушення цього обов'язку. Вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належать таким учасникам. Виконавчий орган товариства повідомляє про відмову в скликанні загальних зборів учасникам, які вимагали скликання таких зборів, письмово із зазначенням причин відмови протягом п'яти днів з дати отримання вимоги від таких учасників товариства. Разом з питаннями, запропонованими для включення до порядку денного загальних зборів учасників особою, яка вимагає скликання таких зборів, виконавчий орган товариства з власної ініціативи може включити до нього додаткові питання. Виконавчий орган товариства зобов'язаний вчинити всі необхідні дії для скликання загальних зборів учасників у строк не пізніше 20 днів з дня отримання вимоги про проведення таких зборів. У разі якщо протягом 10 днів з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено статутом, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов'язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачені статтею 32 цього Закону, покладаються на учасників товариства, які ініціювали загальні збори учасників. Загальні збори учасників можуть прийняти рішення з будь-якого питання без дотримання вимог, встановлених цим Законом та статутом товариства щодо порядку скликання загальних зборів учасників та щодо повідомлень, якщо в таких загальних зборах учасників взяли участь всі учасники товариства та всі вони надали згоду на розгляд таких питань.
Згідно зі статтею 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін. Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників. Пропозиції учасника або учасників товариства, які в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства, підлягають обов'язковому включенню до порядку денного загальних зборів учасників. У такому разі таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного загальних зборів учасників. Після надсилання повідомлення, передбаченого частиною третьою цієї статті, забороняється внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників, крім включення нових питань відповідно до частини сьомої цієї статті. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства про внесення змін до порядку денного не менше ніж за 10 днів до запланованої дати загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства, відповідно до частини четвертої цієї статті. До порядку денного можуть бути внесені будь-які зміни за згодою всіх учасників товариства. У такому разі положення частин восьмої і дев'ятої цієї статті не застосовуються. Виконавчий орган товариства зобов'язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.
Відповідно до статті 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) загальні збори учасників проводяться в порядку, встановленому цим Законом та статутом товариства. Учасники товариства беруть участь у загальних зборах учасників особисто або через своїх представників. Загальні збори учасників передбачають спільну присутність учасників товариства в одному місці для обговорення питань порядку денного або можуть проводитися у режимі відеоконференції, що дозволяє бачити та чути всіх учасників загальних зборів учасників одночасно. На загальних зборах учасників, що проводяться відповідно до частини третьої цієї статті, ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа. Кожен учасник товариства, який взяв участь у загальних зборах учасників, може підписати протокол. Рішення з питань, не включених до порядку денного загальних зборів учасників, приймається лише за умови, що у них беруть участь всі учасники товариства, які одностайно надали згоду на розгляд таких питань. Повноваження представника за довіреністю щодо надання такої згоди мають бути спеціально обумовлені довіреністю. Усі витрати на підготовку та проведення загальних зборів учасників несе товариство. Якщо загальні збори учасників ініційовані учасником товариства, витрати на підготовку та проведення таких загальних зборів учасників несе учасник товариства, який ініціює їх проведення, якщо інше рішення не прийнято загальними зборами учасників. Загальні збори учасників проводяться за місцезнаходженням товариства, якщо інше не встановлено статутом товариства. Проведення загальних зборів за межами території України допускається лише за одностайною письмовою згодою всіх учасників товариства.
Статтею 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням, якщо інше не передбачено статутом товариства. Рішення з питань, передбачених пунктами 2, 3, 13 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами 4, 5, 9, 10 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як встановлено судом, ТОВ «СІГЕЙТ» не надало суду належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність самого повідомлення про скликання загальних зборів на 17.03.2020, в якому викладена обов'язкова інформація про дату, час, місце проведення, порядок денний зборів, а також не надало належних доказів надсилання/вручення такого повідомлення ОСОБА_1 .
Враховуючи вище наведене, суд першої інстанції встановивши, що ОСОБА_1 не було повідомлено про дату, час, місце проведення загальних зборів учасників товариства, призначених на 17.03.2020 та не було ознайомлено з порядком денним зборів, чим позбавлено його права на участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах, дійшов правомірного висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства, яке оформлене протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "СІГЕЙТ" від 17.03.2020 № 8.
Суд першої інстанції правомірно відхилив аргументи відповідача про те, що про проведення загальних зборів 17.03.2020р. позивач був повідомлений у телефонному режимі у зв'язку з необхідністю розгляду заяви директора Товариства про звільнення за власним бажанням. Проте, ОСОБА_1 , який був повідомлений про проведення загальних зборів, не прибув для участі у загальних зборах, у зв'язку з чим, рішення про звільнення директора було прийнято іншими учасниками товариства, яким належить 67% статутного капіталу ТОВ „Сігейт”.
Верховним Судом у постанові від 27.03.2018р. у справі №904/6983/17 викладено правову позицію про те, що обраний особою, що скликає загальні збори учасників товариства, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення. При цьому, відповідно до висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 02.05.2018р. у справі № 910/807/17, у випадку заперечення учасником факту повідомлення його з боку товариства про проведення загальних зборів, обов'язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється.
Враховуючи вищевикладену позицію Верховного Суду про необхідність реального та персонального повідомлення учасника про проведення загальних зборів, а також приймаючи до уваги заперечення позивача щодо обізнаності із скликанням загальних зборів учасників товариства та ненадання відповідачем доказів на підтвердження повідомлення ОСОБА_1 про проведення загальних зборів за 30 днів до запланованої дати їх проведення, яке має надсилатись поштовим відправленням з описом вкладення, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення відповідачем вимог закону та статуту Товариства під час скликання та проведення загальних зборів.
Також господарським судом правомірно були відхилені доводи відповідача про необхідність термінового вирішення питання про звільнення директора товариства, оскільки Законом України „Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю” передбачено, що загальні збори учасників можуть прийняти рішення з будь-якого питання без дотримання вимог, встановлених цим Законом та статутом товариства лише у випадку, якщо в таких загальних зборах учасників взяли участь всі учасники товариства. При цьому, терміновість вирішення того або іншого питання згідно положень чинного законодавства не є підставою для порушення прав учасників товариства на участь в управлінні діяльністю товариства.
Вимогами статей 4, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, визначено, що відомості про перелік учасників юридичної особи, її місцезнаходження, відомості про керівника підлягають обов'язковій державній реєстрації в Єдиному державному реєстрі.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 1006519994 станом на 02.04.2020, після складення протоколу № 8 загальних зборів учасників товариства від 17.03.2020, державним реєстратором Юридичного департаменту Одеської міської ради Татарчук І.Ю. 23.03.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис за №15561070009057440 про проведену реєстраційну дію щодо Товариства, а саме: внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах; зміна керівника юридичної особи.
Пунктом другим частини першої ст.25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» передбачено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також, що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної зобов'язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дій в Єдиному державному реєстрі.
Оскільки вказаний вище реєстраційний запис вчинений державним реєстратором на підставі рішення загальних зборів учасників Товариства, яке є недійсним, то з метою ефективного захисту порушених прав позивача та їх повного відновлення, наявні підстави для його скасування.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що він не допустив жодного з порушень, на які вказує Верховний Суд України у п. 18 постанови пленуму «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 № 13. Вказаним пунктом роз'яснень визначено перелік безумовних підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону, які, однак, не є вичерпними. Так, пунктом 21 цієї постанови роз'яснено, що рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону про господарські товариства (зокрема щодо необхідності повідомлення учасників товариства про проведення загальних зборів передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного; таке повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів). Права учасника товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.
Таке вибіркове довільне тлумачення скаржником вказаної постанови є некоректним.
Необґрунтованим також слід визнати твердження скаржника про неприйняття судом першої інстанції того факту, що на засіданні загальних зборів учасників Товариства, яке оформлене протоколом №9 від 20.05.2020 року, порушені права позивача були повністю відновлені, оскільки проведення наступних загальних зборів учасників товариства за участі ОСОБА_1 , на яких було звільнено з посади директора Товариства ОСОБА_6 та виключено ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства (протокол загальних зборів учасників Товариства № 10 від 21.05.2020), не є свідченням відновлення прав позивача, порушених внаслідок недотримання вимог закону та статуту відповідача при скликанні і проведенні спірних загальних зборів.
Не заслуговує на увагу також безпредметне посилання скаржника в обґрунтування своїх заперечень, що судом першої інстанції не прийнято до уваги норми п.п. 6.2, 6.2.6 статуту Товариства та того факту, що позивач своїми діями намагається заподіяти Товариству шкоду.
При цьому скаржник в скарзі посилається на вказані пункти статуту Товариства про те, що усі учасники товариства зобов'язані утримуватися від всілякої діяльності, котра може заподіяти товариству шкоду, але викладає положення вказаних пунктів без обґрунтування суті їх порушення позивачем та яка саме шкода може бути заподіяна товариству у разі задоволення даного позову, що не спростовує правомірних висновків суду про задоволення позову.
Порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке б призвело до неправильного вирішення даного спору по суті, судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому доводи скаржника в цій частині не приймаються до уваги.
Принцип змагальності (ст. 13 ГПК України) та принцип рівності сторін (ст. 7 ГПК України), які тісно пов'язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.
Місцевим господарським судом при прийнятті рішення було дотримано вказаних принципів та забезпечено сторонам справедливий судовий розгляд, взято до уваги інтереси учасників справи та почуто їх, що відповідає вимогам ГПК України та п. 1 ст. 6 Конвенції.
Згідно зі статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення у справі "Серявін та інші проти України", пункт 58).
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.
За вказаних обставин оскільки фундаментальних порушень не встановлено, підстав для скасування оскарженого рішення немає.
Інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених апеляційним судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.
З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.
Враховуючи викладене та беручи до уваги унормовані статтею 269 ГПК України межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.
З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає то в порядку ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги в сумі 6306 грн. покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 253, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд
Рішення господарського суду Одеської області від 31 серпня 2020 у справі № 916/949/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „СІГЕЙТ" - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 11.12.2020.
Головуючий суддя: Бєляновський В.В.
Судді: Богацька Н.С.
Філінюк І.Г.