10 грудня 2020 року м. Чернівці
Справа № 22-ц/822/1025/20
Чернівецький апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Одинака О.О., ознайомившись з клопотанням ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , про призначення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Фармінг Буковина» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,
встановив:
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 23 листопада 2020 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Мрія Фармінг Буковина» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 14 вересня 2020 року.
Апелянтом разом з апеляційною скаргою подано клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.
Обґрунтовуючи необхідність призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, апелянт посилається на те, що предметом спору між сторонами є договір оренди земельної ділянки від 5 вересня 2015 року, який позивачка не підписувала. Посилався також на те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.
Суд вважає, що клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Так, згідно з частинами 2,4,5 статті 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Частиною 1 статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Статтею 103 ЦПК України визначено порядок призначення експертизи судом.
Згідно пункту 12 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо призначення експертизи.
Пунктом 6 частини 1 статті 365 ЦПК України передбачено, щосуддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду за клопотанням сторін та інших учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача.
Частинами другою, третьою статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
З матеріалів справи вбачається, що 15 березня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТзОВ «Мрія Фармінг Буковина» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (а.с.2-6,222 т.1).
Ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 20 березня 2019 року відкрито провадження у справі (а.с.224).
24 липня 2019 року позивачкою було подано клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи (а.с.127 т.2).
Ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 21 січня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи (а.с.148-149 т.2).
Суд виходив з того, що позивачка не подала клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи разом з позовною заявою. Крім того, позивачкою не було надано необхідні матеріали для проведення вказаної експертизи.
Апеляційний суд при перевірці законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та не має права виходити як за межі доводів апеляційної скарги, так і за межі вимог, заявлених у суді першої інстанції, крім випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.
За змістом пункту 6 частини другої статті 356, частини третьої статті 367 та пункту 1 частини першої статті 376 ЦПК апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею, або які неправомірно не були цим судом прийняті та досліджені, або доказами, які судом першої інстанції досліджувались із порушенням установленого порядку.
У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.
Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК щодо зобов'язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов'язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи.
Дослідження нових доказів провадиться, зокрема, у таких випадках: якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об'єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які витребовувалися раніше, з'явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі тощо); наявні інші поважні причини для їх неподання до суду першої інстанції у випадку відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або вони не досліджені судом унаслідок інших процесуальних порушень.
Заявником не зазначено обставини неможливості подання відповідного клопотання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього та не надано доказів, які б підтверджували такі обставини.
Позивачка ухвалу суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи до апеляційного суду не оскаржувала. Також в матеріалах справи відсутнє повторне клопотання до суду першої інстанції про призначення судової почеркознавчої експертизи із заявою про поновлення строку, передбаченого частиною 2 статті 83 ЦПК України.
Вказаний висновок апеляційного суду узгоджується з правовим висновком, який Верховний Суд виклав у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №145/474/17.
Враховуючи наведене вище, апеляційний суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.
Керуючись ст.ст. 83, 84, 367 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , про призначення судової почеркознавчої експертизи залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького
апеляційного суду О.О. Одинак