Судовий наказ від 10.12.2020 по справі 514/1627/20

Тарутинський районний суд Одеської області

Справа № 514/1627/20

Провадження у справі № 2-н/514/28/20

СУДОВИЙНАКАЗ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року смт Тарутине

Суддя Тарутинського районного суду Одеської області, Кравченко П.А. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ" (місцезнаходження: 65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5) про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , (яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за оплату житлово - комунальних послуг у розмірі 2019,57 грн., а також витрат по сплаті судового збору в сумі 210,20 грн.

ОСОБА_1 є споживачем філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" (далі - Водоканал ), що підтверджується оформленим особовим рахунком за № НОМЕР_2 та договором від 05.08.2009 р. №37610, укладеним між Водоконалом та ОСОБА_1 .

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» від 21.07.2005 р. №630 (далі - Правила) Водоканал надавав послуги водопостачання та водовідведення боржнику за адресою: АДРЕСА_2 , за які вона у відповідності з п. п. 20, 30 Правил повинна була своєчасно розраховуватись шляхом внесення коштів на розрахунковий рахунок Водоканалу.

Згідно з ч. 3 ст. 161 Цивільного процесуального кодексу України вимоги про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг розглядаються у наказному провадженні. Законом України «Про житлово-комунальні послуги», стаття 1 передбачає, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Згідно ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено перелік житлово-комунальних послуг, відповідно до якого водопостачання та водовідведення є житлово-комунальними послугами.

Нарахування боржнику за надані послуги здійснювалися відповідно до об'ємів водопостачання, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 10.02.2012р. № 89, від 13.06.2014 р. № 657 та постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 26.03.2015 р. № 900, від 26.11.2015 р. від 16.06.2016 р. № 1142, від 16.06.2016 р. № 1141, від 11.07.2017 р. № 908, від 11.07.2017 р. №907 від 02.11.2017 р. №1344, від 02.11.2017 р. №1343, від 11.07.2017 р. № 908, від 02.11.2017 р. № 1344, від 26.06.2018 р. № 599, а боржник в свою чергу користувався такими послугами.

ОСОБА_1 плату за надані Водоканалом послуги сплачувала не в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 2019,57 грн. за період з 01.09.2019 р. по 31.10.2020 р., що підтверджується обґрунтованим розрахунком суми боргу.

У відповідності до ст. ст. 67, 68, 162 Житлового кодексу України, ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року на споживача комунальних послуг покладено обов'язок щомісячної їх оплати. Однак, в порушення наведених норм права, боржник не сплачує у добровільному порядку заборгованість за надані послуги.

За змістом ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Згідно п.п. 4 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання заяви про видачу судового наказу до суду судовий збір становить - 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та складає на сьогоднішній день 210, 20 грн.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне стягнути з боржника на користь стягувача судовий збір у розмірі 210, 20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1, 5, 9, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 4 Закону України «Про судовий збір», п. 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, ст. ст. 67, 68, 162 Житлового кодексу України, ст. ст. 4, 27, 28, 160, 161, 167 ЦПК України,

НАКАЗУЮ :

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , (яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» (Код ЄДРПОУ 26472133, місцезнаходження: 65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5, р/р № НОМЕР_3 в ПАТ «Банк Восток», МФО 307123) суму заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 2019,57 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , (яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» (місцезнаходження: 65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5) судовий збір 210 (двісті десять) гривень 20 копійок.

Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.168 ЦПК України під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Згідно зі ст.170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до п.п.4, 5 ч.1 ст.161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ст.172 ЦПК України у разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п'яти днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили.

Відповідно до ч.3 ст.171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.

Копію судового наказу одночасно з копією заяви стягувача і копіями доданих до неї документів надіслати рекомендованим листом із повідомленням боржнику.

Строк пред'явлення судового наказу до виконання в частині стягнення заборгованості - три роки, з наступного дня після набрання законної сили.

Строк пред'явлення судового наказу до виконання в частині стягнення судового збору - три місяці, з наступного дня після набрання законної сили.

Суддя П. А. Кравченко

Попередній документ
93464395
Наступний документ
93464397
Інформація про рішення:
№ рішення: 93464396
№ справи: 514/1627/20
Дата рішення: 10.12.2020
Дата публікації: 14.12.2020
Форма документу: Судовий наказ
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Тарутинський районний суд Одеської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи наказного провадження; Справи щодо стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати