Справа № 128/2265/18
Провадження № 2/133/26/20
Іменем України
03.12.20 м. Козятин
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Кучерук І.М.,
за участю секретая Паращенко Л.І.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Козятині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання шлюбу неукладеним,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив визнати неукладеним шлюб між ним та ОСОБА_3 , який зареєстрований 17.08.2009 виконавчим комітетом Куманівської сільської ради Козятинського району Вінницької області, актовий запис № 01.
Сторони, належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, подали заяви про розгляд справи без їх участі.
Від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про відмову від позову та закриття провадження у справі.
Від представника відповідача - адвоката Голівського В.В. надійшла заява про стягнення судових витрат, в якій він просить стягнути з позивача понесені відповідачем судові витрати у розмірі 26808 грн. (12000 грн. - витрати на професійну правничу допомогу, 14387,60 грн. - витрати, пов'язані із залученням експертів, 420,40 грн. - витрати, пов'язані зі сплатою судового збору).
Згідно з п. 1 ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з ч. 3 ст. 206 ЦПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
За правилами ч.2 ст.256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Відповідно п. 2 ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу (ч. 4 ст.200 ЦПК України).
Підстав для неприйняття заяви про закриття провадження у справі судом не встановлено.
Відмова позивача від позову не суперечить закону, не порушує будь-чиїх прав і охоронюваних законом інтересів, а тому підлягає прийняттю, а провадження у справі закриттю.
Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Захист інтересів відповідача ОСОБА_2 здійснювався адвокатом Голівським В.В. відповідно до договору про надання правової допомоги б/н від 11.10.2016 із змінами та доповненнями від 11.10.2018 (ордер на надання правової допомоги серії ВН №085043 від 15.10.2018, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №677 від 25.01.2010).
Відповідно до ч.ч. 3,4,5,6 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Вирішуючи питання про стягнення понесених ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про те, що наявні у матеріалах справи документи є підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу.
Судом встановлено, що відповідач за наведені вище послуги сплатила 12000,00 грн., що стверджується квитанцією до прибуткового касового ордера від 05.10.2020 та актом приймання-передачі наданих юридичних послуг у справі №128/2265/18 за договором про надання правової допомоги адвокатом б/н від 11.10.2016 із змінами та доповненнями від 11.10.2018 з описом найменування юридичних послуг, одиниці виміру, кількості годин, ціни, суми.
З акту приймання-передачі фактично наданих правових послуг убачається, що вартість однієї години роботи адвоката ОСОБА_4 щодо ознайомлення із матеріалами справи, складання та подання до суду заяв, клопотань, заперечень, відзиву на позовну заяву, апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, участі у судових засіданнях становила 500,00 грн. Загальна вартість наданих правових послуг становить 12000,00 грн.
Враховуючи складність справи та виконані роботи за тривалий період розгляду справи в судовому порядку, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 12000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи.
Позивачем, яким, відповідно до наявної у матеріалах справи розписки, 06.11.2020 отримано заяву про стягнення судових витрат, заперечень та спростувань ймовірної неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу не надано.
Отже, грунтуючись на вказаному принципу, з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг суд вважає, що розмір витрат адвоката співмірний з наданими послугами.
Крім того, відповідачем відповідно до ухвали Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 02.07.2019 сплачено витрати за проведення експертизи в розмірі 7850,00 грн., що підтверджується копією квитанції №N1C3C4347M від 12.09.2019 та відповідно до ухвали від 17.01.2020 сплачено витрати за проведенню експертизи в розмірі 6537,60 грн., що підтверджується копією квитанції №N1ВDN4282M від 05.03.2020.
Також відповідачем сплачено судовий збір у розмірі 420,40 грн. за подання апеляційної скарги на ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 10.07.2020, що підтверджується квитанцією про сплату №41248 від 24.07.2020.
Відомостей від позивача про те, що він не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову із заявою про стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача до суду не надходило.
Тому, враховуючи наведене вище, заяву представника відповідача про стягнення з позивача на користь відповідача понесених нею судових витрат у розмірі 26808 грн., а саме: 12000 грн. - витрати на професійну правничу допомогу, 14387,60 грн. - витрати пов'язані із залученням експертів, 420,40 грн. - витрати пов'язані зі сплатою судового збору, слід задовольнити.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 206, 207, 137,142, 200, 255, 258, 260-261, 353 ЦПК України, суд,
Прийняти відмову позивача ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_2 про визнання шлюбу неукладеним.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання шлюбу неукладеним закрити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені нею судові витрати, а саме: 12000 (дванадцять тисяч) гривень - витрати на професійну правничу допомогу, 14387 (чотирнадцять тисяч триста вісімдесят сім) гривень 60 коп. - витрати пов'язані із залученням експертів, 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп. - витрати пов'язані зі сплатою судового збору, а всього 26808 (двадцять шість тисяч вісвмсот вісім) гривень.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , проживає: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний судове рішення складено 08.12.2020.
Суддя І.М.Кучерук