Справа № 635/7201/17
Провадження № 1-в/635/911/2020
08 грудня 2020 року селище Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
прокурор ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_4 про перерахунок строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України,
ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням та просить роз'яснити кінець строку відбування покарання за перерахунком строку його попереднього ув'язнення відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України у 2019 році. В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що він засуджений за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі; початок строку покарання - 13 грудня 2017 року; кінець строку покарання - 13 грудня 2021 року.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання ОСОБА_4 заперечував, посилаючись на те, що останньому вже зараховано весь період строку його попереднього ув'язнення з дня його фактичного затримання до дня набрання вироком суду законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, вимога засудженого про роз'яснення кінця строку відбування покарання за перерахунком строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України є безпідставною.
Представник державної установи «Темнівська виправна колонія (№ 100)» в судове засідання не з'явився, подав суду заяву про розгляд без його участі клопотання ОСОБА_4
ОСОБА_4 подав суду заяву про розгляд справи без його участі.
Суд, заслухавши думку прокурора, розглянувши заяву представника державної установи «Темнівська виправна колонія (№ 100)» та засудженого, дослідивши матеріали справи, вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Харкова, громадянин України, має неповну середню освіту, неодружений, засуджений за вироком Апеляційного суду Харківської області від 19 березня 2002 року за п.п. «в», «і» ст. 93, ст.ст. 42, 44 КК України (в редакції закону 1960 року) та за ч. 2 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі; вироком Московського районного суду міста Харкова від 24 липня 2006 року за ч. 4 ст. 296 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений 08 квітня 2009 року за відбуттям строку покарання; вироком Червонозаводського районного суду міста Харкова від 25 лютого 2010 року за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений 24 липня 2014 року за відбуттям строку покарання; вироком Харківського районного суду Харківської області від 06 лютого 2018 року за ч. 1 ст.125 КК України до штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень; вироком Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 13 березня 2018 року за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі; вироком Харківського районного суду Харківської області від 09 липня 2019 року за ч. 2 ст.15, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» №838-VIII від 26 листопада 2015 року, частину п'яту статті 72 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131) викладено в такій редакції: «5. Зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі».
Великою палатою Верховного суду у постанові від 29 серпня 2018 року надано правовий висновок щодо застосування норми права, передбаченої ч. 5 ст. 72 КК України, а саме якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається.
Відповідно до ч. 5, ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються судами при застосування таких норм права.
Відповідно до вимог абз. 4 ч. 5 ст. 72 КК України, у строк попереднього ув'язнення включається строк:
а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду;
б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання;
в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження;
г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи;
ґ) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.
За даними особової справи ОСОБА_4 , останній був затриманий 13 грудня 2017 року та ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 13 грудня 2017 року у відношенні ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№ 27) на строк не більше 60 днів, а саме до 10 лютого 2018 року.
Вироком Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 13 березня 2018 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі.
Вирок Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 13 березня 2018 року набрав законної сили 13 квітня 2018 року.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 17 грудня 2018 року зараховано ОСОБА_4 в строк відбуття покарання, призначеного вироком Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 13 березня 2018 року, строк попереднього ув'язнення з 13 грудня 2017 року по 13 квітня 2018 року відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону №838-VIII від 26 листопада 2015 року) з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
З 24 квітня 2018 року ОСОБА_4 перебуває в Державній установі «Темнівська виправна колонія (№ 100)», де відбуває покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 13 березня 2018 року.
Як вбачається зі змісту вироку Харківського районного суду Харківської області від 09 липня 2019 року, ухваленого в режимі відеоконференції, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців; на підставі ч. 4 ст. 70 КК України призначено покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного цим вироком, більш суворим покаранням, що призначене за вироком Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 13 березня 2018 року за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185; ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України у виді 4 років позбавлення волі, остаточно визначено покарання у виді 4 років позбавлення волі; строк відбуття покарання ОСОБА_4 ухвалено рахувати з 13 грудня 2017 року.
Вирок Харківського районного суду Харківської області від 09 липня 2019 року набрав законної сили 16 серпня 2019 року.
Враховуючи, що ОСОБА_4 з 24 квітня 2018 року відбуває покарання в ДУ «Темнівська виправна колонія (№ 100)», вирок суду від 09 липня 2019 року ухвалено у режимі відеоконференції, тому строк попереднього ув'язнення у останнього відсутній, а вирахування закінчення строку відбування покарання не входить до переліку передбачених ч. 1 ст. 537 КПК України питань, які вирішуються судом під час виконання вироку.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_4 про перерахунок строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України.
Керуючись ст. 537, 539 КПК України, ст. 72 КК України, суд
ОСОБА_4 в задоволенні клопотання про зарахування строку попереднього ув'язнення в строк покарання, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України - повністю відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 7 днів з дня її проголошення до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області.
Суддя ОСОБА_1