провадження № 1-кс/631/154/20
справа № 631/892/20
04 грудня 2020 року селище міського типу Нова Водолага
Слідчий суддя Нововодолазького районного суду Харківської області ОСОБА_1
за участю
заявника ОСОБА_2
його представника адвоката ОСОБА_3
представника Нововодолазького ВП ОСОБА_4
а також:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду в селищі міського типу Нова Водолага Харківської області клопотання ОСОБА_2 «Про скасування арешту майна», подане в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 травня 2020 року під № 12020220390000154, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України,-
ОСОБА_2 в порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 Кримінального процесуального кодексу України, звернувся до слідчого судді із клопотанням «Про скасування арешту майна», поданим в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.05.2020 року під № 12020220390000154, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України (а. с. 1 - 3).
Вказане клопотання, зареєстроване за вхідним № 6649/20-вх від 01.12.2020 року, із наданням автоматизованою системою документообігу суду єдиного унікального № 631/892/20 (провадження № 1-кс/631/154/20), та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, обліково-статистичної картки справи та Контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, в день надходження передане на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 (а. с. 1, 8).
Зі змісту клопотання вбачається, що в провадженні СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.05.2020 року під № 12020220390000154, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України, в межах якого він допитаний як свідок. Належний йому автотранспортний засіб марки «VOLKSVAGEN PASSAT B-5», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , був тимчасово вилучений в нього та арештований. Оскільки досудове слідство проводиться поза шість місяців, підозра йому не висунута, вважає, що арешт автомобіля є безпідставним та підлягає скасуванню, а тому просив скасувати арешт належного йому автомобіля марки «VOLKSVAGEN PASSAT B-5», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 .
На обґрунтування клопотання ОСОБА_2 надано: копію паспорта громадянина України на своє ім'я, копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (серії НОМЕР_2 ), видане компетентними органами Литовської Республіки, а також копію довіреності на керування та розпорядження транспортним засобом марки «VOLKSVAGEN PASSAT B-5», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , виданої директором фірми UAB «ZINCHUKA» на ім'я повіреного ОСОБА_6 (а. с. 4 - 6).
Заявник ОСОБА_2 у судовому засіданні своє клопотання підтримав повністю, надав пояснення, аналогічні змісту клопотання та просив його задовольнити, підтвердивши, доречи, що у кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.05.2020 року під № 12020220390000154, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України, підозрюваним не є, копії ухвали про арешт майна, щодо якого прохає скасувати арешт, не має й взагалі про існування такого арешту тільки здогадується, так як відомостей щодо нього не має.
Представник заявника ОСОБА_2 - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником, - адвокат ОСОБА_3 , що діє на підставі договору-доручення (угоди) про надання юридичної допомоги, укладеного 29.05.2020 року між ним та ОСОБА_2 , а також свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1384, виданого 20.06.2006 року на підставі рішення Харківської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № 3 від 14.06.2006 року, у судовому засіданні клопотання підтримав повністю, однак в подальшому прохав залишити його без розгляду з підстав відсутності наявності спірного арешту відповідного майна щодо якого вони звернулись до слідчого судді із своїм клопотанням (а. с. 13, 14).
Начальник СВ Нововодолазького ВП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області підполковник поліції ОСОБА_4 , який на підставі належної постанови про створення слідчої групи має право проводити досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на відсутність в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.05.2020 року під № 12020220390000154, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України, відповідного арешту майна у вигляді автотранспортного засобу марки «VOLKSVAGEN PASSAT B-5», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , та пояснивши, що тривалість досудового розслідування також викликана й чисельними неявками заявника до слідчого відділення (а. с. 15).
Представник Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області у судове засідання до слідчого судді не з'явився, про місце, день, місяць, рік і час прибуття був сповіщений своєчасно та належним чином шляхом здійснення судового виклику, про причини своєї неявки слідчого суддю не повідомив, заяви про відкладення розгляду клопотання або про його розгляд за їх відсутності не надав (а. с. 11).
Зі змісту частини 2 статті 174 Кримінального процесуального кодексу України убачається, що про час та місце розгляду клопотання про скасування арешту майна повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
Оскільки згідно з даними автоматизованої системи документообігу суду «Д-3» та на підставі відомостей, сформованих секретарем суду ОСОБА_7 , убачається, що жодного арешту майна в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.05.2020 року під № 12020220390000154, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України, слідчим суддею Нововодолазького районного суду Харківської області не накладалось, тому неприбуття за судовим викликом у судове засідання прокурора не є перешкодою для розгляду клопотання за суттю.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами, в тому числі й особами, які не з'явились, у порядку передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України їх процесуальних прав на безпосередню участь у розгляді питання щодо скасування арешту майна, вважає за можливе розглянути клопотання у їх відсутність.
Дослідивши матеріали клопотання в рамках кримінального провадження № 12020220390000154, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.05.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України, сумлінно і принципово здійснюючи свої повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, діючи у межах і відповідно до вимог процесуального та матеріального закону, а також ретельно перевіривши наявність об'єктивної необхідності й виправданості такого втручання у права і свободи осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт, слідчий суддя вважає, що у його задоволенні слід відмовити з наступних підстав.
Так, пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.
За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.
Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади, та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.
При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.
Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.
Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, а тому слідчий суддя упевнений, що клопотання надійшло на розгляд до належного слідчого судді.
Частиною 1 статті 1 Кримінального процесуального кодексу України обумовлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Розглядаючи клопотання ОСОБА_2 «Про скасування арешту майна», слідчий суддя перш за все ураховує, що завданням кримінального провадження, визначеним у статті 2 Кримінального процесуального кодексу України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Крім того, кримінальний процесуальний кодифікований закон України у пункті 18 частини 1 статті 3 визначає слідчого суддю як суддю суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Вказаний контроль здійснюється ним в тому числі й шляхом вирішення питань, пов'язаних з обмеженням конституційних прав і свобод таких осіб.
Стаття 64 Основного Закону України, прийнятого 28.06.1996 року (із змінами та доповненнями) гарантує, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Крім того, як закріплює стаття 16 Кримінального процесуального кодексу України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження також здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим кодексом.
При цьому, з огляду на приписи пункту 2 частини 1 статті 7 та частини 1 і 5 статті 9 кримінального процесуального кодифікованого закону України зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься законність, яка полягає у неухильному додержуванні вимог Конституції України, Кримінального процесуального кодексу України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України, вимог інших актів законодавства. При цьому кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
З метою належного дотримання вимог, закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слідчим суддям під час розгляду клопотань про скасування арешту тимчасово вилученого майна слід враховувати правові позиції Європейського суду з прав людини, сформульовані ним, зокрема, у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року та у справі «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року, де визначено, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним.
Окрім того, у пункті 38 рішення «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 року Європейський суд з прав людини встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».
Вирішуючи клопотання, слідчий суддя ураховує й зміст частини 1 і пункту 7 частини 2 статті 131, а також частини 1 і 2 статті 132 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до яких заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, застосовуються на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, з метою досягнення дієвості цього провадження.
Підпункт «а» пункту 1 частини 1 статті 38 Кримінального процесуального кодексу України визначає слідчі підрозділи органів Національної поліції органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство).
Одночасно із цим й пункт 3 частини 2 розділу 1 Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 570 від 06.07.2017 року, визначає, що органами досудового розслідування, зокрема, є слідчі відділи (відділення) територіальних (відокремлених) підрозділів поліції.
Під час судового засідання слідчий суддя переконався, що органом досудового розслідування, який здійснює досудове провадження щодо кримінального правопорушення, про вчинення якого 07.05.2020 року здійснено реєстраційний запис в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12020220390000154, кваліфіковане за частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України, й органом досудового розслідування визначено Нововодолазьке відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області.
Отже, слідчий суддя впевнився у тому, що дійсно клопотання про скасування арешту тимчасово вилученого майна подано до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Окрім того, системний аналіз відповідного кримінального процесуального законодавства свідчить про те, що заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема, арешт майна, не можуть застосовуватись поза межами конкретного кримінального провадження й після закінчення строків досудового розслідування, а тому будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, в тому числі й застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими.
Також приписами частини 1 статті 174 кримінального процесуального кодифікованого закону України встановлені вимоги до осіб, які мають право звернутись до слідчого суді із клопотанням про скасування арешту майна, з огляду на які, зокрема, власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про його арешт, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо ті доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Отже у будь якому випадку, для вирішення слідчим суддею питання про скасування арешту майна визначальним є його накладення.
Оскільки на час звернення ОСОБА_2 із цим клопотанням до слідчого судді, рівно як і на час його розгляду за суттю, питання щодо арешту будь-якого майна, в тому числі й автомобіля марки «VOLKSVAGEN PASSAT B-5», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.05.2020 року під № 12020220390000154, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України, не вирішувалось, зазначені відомості особою, що звернулась із цим клопотанням до слідчого судді, жодним чином не спростовані й належними та допустимими доказами не доведена наявність достатніх підстав вважати, що зазначене у клопотанні майно дійсно арештовано, тому відсутня можливість у процесуальний спосіб вирішити питання щодо його скасування.
Отже, оцінивши зміст клопотання та докази, надані на його обґрунтування, з огляду на зміст норми права, що міститься у частинах 1 та 3 статті 26 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до яких сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до обґрунтованого та вмотивованого висновку про те, що у задоволенні клопотання ОСОБА_2 «Про скасування арешту майна», поданого в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.05.2020 року під № 12020220390000154 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України, слід відмовити повністю за недоведеністю.
На підставі викладеного, керуючись статтями 64 і 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); статтею 179 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями); статтею 17 і пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»; пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року; статтями 1, 3, 7, 9, 16, частинами 1 та 3 статті 21, частиною 6 статті 22, статтями 26, 131, 132, 135, 137, 171 - 174, частиною 3 статті 309, частиною 3 статті 392, статтями 532 та 533 Кримінального процесуального кодексу України № 4651-VІ від 13.04.2012 року (із змінами та доповненнями),-
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 «Про скасування арешту майна», поданого в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 травня 2020 року під № 12020220390000154 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України, відмовити повністю.
Копію цього судового рішення не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні при його проголошенні.
Роз'яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Повний текст ухвали було постановлено з урахуванням приписів частини 7 статті 115 Кримінального процесуального кодексу України, виготовлено шляхом комп'ютерного набору, підписано слідчим суддею та оголошено у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду 09.12.2020 року о 09 годині 45 хвилин.
Слідчий суддя: ОСОБА_1