Справа №766/12684/20
н/п 2/766/9210/20
про залишення позовної заяви без руху
10 грудня 2020 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого - судді Ус О.В. секретар судового засідання Казеєва Ю.В., розглянувши у підготовчому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з нерухомого майна,-
В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває вищевказана цивільна справа.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 26.08.2020 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Суд, дослідивши докази матеріали справи, встановив, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України та усунути її недоліки в судовому засіданні не має можливості з наступних підстав.
За приписами ч. 6 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Позивачем у позовній заяві не зазначені відомості, необхідні для правильного вирішення справи, а саме з її змісту неможливо встановити, чи є (був) позивач стороною виконавчого провадження, оскільки саме від цього залежить спосіб захисту його прав, коло сторін та вид судочинства за правилами якого можуть бути розглянуті його вимоги.
Якщо позивач не був учасником виконавчого провадження, та вважає, що арешт, накладений на 1/2 частина спірної квартири належить йому, а не боржникові, він має право за приписами статті 59 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» особа, звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Згідно зі статтею 59 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» під час вирішення такого спору з'ясуванню підлягають обставини щодо підстав набуття права власності на спірне майно.
Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами цивільного судочинства, якщо вони виникають у цивільних правовідносинах.
Щодо заперечень проти арешту (опису) майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог закону в межах виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, то їх слід розглядати за правилами Розділу VІІ ЦПК України, це застосовуєтьсяколи не є стороною виконавчого провадження, оскільки дії державного виконавця у позовному провадженні в порядку КАС України, шляхом звернення до окружного адміністративного суду з адміністративним позовом.
Вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19), орган державної виконавчої служби у справах за позовами осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, може залучатися судом як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.
Керуючись наведеними правовими нормами, у разі звернення особи до суду в порядку позовного провадження з вимогою про звільнення майна з-під арешту (зняття арешту з майна) вказані позовні вимоги можуть бути пред'явлені до особи, в інтересах якої накладено арешт, - стягувача у виконавчому провадженні.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього. На відміну від позивача, відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено висновок, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас, установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 523/9076/16-ц (постанова від 17 квітня 2018 року). Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Разом з тим відповідачами у такій справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.
Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України.
Таким чином, якщо позивач є стороною виконавчого провадження при виконанні судового рішення за результатами розгляду судової справи, що відбувався в порядку цивільного судочинства, та арешт накладений на майно ОСОБА_1 , як боржника, то він має право звернутися до суду, який розглянув цю цивільну справу зі скаргою на дії державного виконавця, при цьому до участі в справі повинний бути залучений стягувач.
Якщо, не був стороною виконавчого провадження, має право звернутися до суду саме з позовною заявою про зняття арешту з майна до відповідачів, якими є боржник, стягувач (тобто особа в інтересах якої накладався арешт) у виконавчому провадженні, а третьою особою у цій справі є орган виконавчої служби.
Таким чином, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. 175, 177 ЦПК України з урахуванням вищенаведеного обгрунтуванння.
Відповідно до п.11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку 5 днів з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків позовної заяви.
У випадку усунення позивачем недоліків, що були встановлені судом в судовому засіданні та викладені у цій ухвалі, у строк 5 днів з дня вручення ухвали, суд продовжує розгляд справи на підставі ч.12 ст. 187 ЦПК України. якщо позивач не усуне недоліки у встановлений судом строк, позовна заява на підставі ч. 13 ст. 187 ЦПК України буде залишена без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 175, 187 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з нерухомого майна - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху вручити позивачу.
Надати позивачу строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде залишена без розгляду.
В разі усунення недоліків встановлений строк суд продовжить розгляд справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню, окремо від судового рішення за суттю не підлягає.
СуддяО. В. Ус