Справа № 487/6061/20
Провадження № 1-кс/487/6260/20
09.12.2020 року Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на дії слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві про відмову у визнанні цивільним позивачем у кримінальному провадженні № 42016160000001066,
20.10.2020 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла скарга від ОСОБА_3 на дії слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві про відмову у визнанні цивільним позивачем у кримінальному провадженні № 42016160000001066.
Свою скаргу він мотивував тим, що 22.09.2020 року ним було подано до слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві позовну заяву в порядку ст.61 КПК України в якій він просив визнати його цивільним позивачем у кримінальному провадженні № 42016160000001066, яким спричинено йому матеріального збитку та моральної шкоди. Ним одержано від слідчого повідомлення від 01.10.2020, відповідно до якого визначення його процесуального статусу у якості цивільного позивача є передчасним.
Посилаючись на те, що процесуальна дія слідчого не здійснювалась у формі передбаченої п.1ч.1 ст.103 КПК України просив визнати дії слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві незаконними та зобов'язати останнього вчинити процесуальну дію у відповідність до вимог передбачених КПК України.
У судове засідання скаржник не з'явився, надав до суду заяву про розгляд скарги за його відсутності.
Представник ТУ ДБР розташованого в місті Миколаєві в судове засідання не з'явився, його відсутність, згідно частини 3 статті 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Згідно з ч. 1ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до ч.1 ст.304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Відповідно до ст.220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Встановлено, що в провадженні Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, знаходяться кримінальне провадження №42016160000001066.
22.09.2020 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві від ОСОБА_3 надійшла заява в порядку ст.61 КПК України.
Вказана заява була отримана уповноваженими посадовими особами ТУ ДБР у м. Миколаєві про що свідчить відповідь на неї слідчого ОСОБА_4 . Остання у своєму листі проінформувала ОСОБА_3 про те, що позовну заяву долучено до матеріалів кримінального провадження №42016160000001066. Але на даний час рішень у порядку ст.ст.276, 278 КПК України слідчим або прокурором у вказаному кримінальному провадженні не приймалось, та жодній особі про підозру не повідомлялось. А тому визначення процесуального статусу у якості цивільного позивача є передчасним.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.103 КПК України, процесуальні дії під час кримінального провадження можуть фіксуватися у протоколі..
Так , слідчий зобов'язаний був розглянути подану заяву в порядок та строк визначений ст. 220 КПК України, та у випадку повної або часткової відмови у її задоволенні винести вмотивовану постанову, копію якої вручити заявнику.
Проте, така заява в порядку ст. 220 КПК України розглянута не була.
Так, відсутнє рішення про задоволення клопотань в разі наявності для цього підстав. Якщо клопотання задовольняється, слідчий чи прокурор повинен забезпечити виконання прохання, про яке зазначається в клопотанні особою, що його заявила. Для цього слідчий або прокурор, керуючись ст.ст. 111, 112 КПК України, надсилає заінтересованій стороні повідомлення про проведення процесуальної дії або прийняте процесуальне рішення.
При повній або частковій відмові в задоволенні клопотання слідчий, прокурор складає мотивовану постанову, де аргументує прийняте рішення. Така постанова має бути доведена до відома особи, що зверталась із клопотанням.
Відповідно до вимог ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила цивільний позов.
Права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
Цивільний позивач має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для потерпілого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право підтримувати цивільний позов або відмовитися від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення. Цивільний позивач повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом для інформування та надіслання копій процесуальних рішень потерпілому.
Отже, слідчим ніяких дій, які б свідчили про визнання ОСОБА_3 цивільним позивачем або про відмову у визнанні цивільним позивачем не здійснено, а за такого слідчий суддя приходить до висновку про задоволення скарги останнього.
Керуючись ст.ст. 61, 220, 303-307, 309, 376 КПК України,-
Скаргу ОСОБА_3 на дії слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві про відмову у визнанні цивільним позивачем у кримінальному провадженні № 42016160000001066 - задовольнити.
Зобов'язати слідчого Територіального управління ДБР, розташованого у м.Миколаєві розглянути заяву ОСОБА_3 від 22.09.2020, подану у кримінальному провадженні № 42016160000001066 в межах та спосіб, визначений ст.220 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1