Справа №521/16187/20
Номер провадження 3/521/7950/20
03 грудня 2020 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Граніна В.Л.,
при секретарі Шкребтієнко Г.М.,
за участю:
представника Одеської митниці Держмитслужби Євдокимова Д.А.,
захисника - адвоката Свистули Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу, що надійшла з Одеської митниці Держмитслужби за протоком складеним відносно громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючої, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за ознаками порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України, -
До Малиновського районного суду м. Одеси надійшов протокол №0720/50000/20 від 12.07.2020 року про порушення митних правил з відповідними матеріалами, у відношенні гр. ОСОБА_1 , за ознаками скоєння правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України.
З вищезазначеного протоколу про порушення митних правил вбачається, що 12.07.2020 року о 21 годині 10 хвилин в оглядовому залі «Приліт» Міжнародного аеропорту «Одеса» в зоні діяльності митного поста «Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеської митниці Держмитслужби проходила митний контроль гр. ОСОБА_1 , яка прибула в Україну літаком «Е-195», б/н URBMF, рейсом № НОМЕР_1 , сполученням «Тель- Авів- Одеса».
Формою проходження митного контролю гр. ОСОБА_1 обрала проходження через зону (коридор) спрощеного митного контролю - «зелений коридор», що належним чином інформаційно обладнана, тим самим шляхом вчинення дій заявила про відсутність у неї товарів, які під час переміщення через митний кордон України громадянами підлягають обов'язковому письмовому декларуванню, а також на переміщення яких через митний кордон України встановлено заборони або обмеження.
Після перетину зеленої лінії, що позначає закінчення «зеленого коридору», на питання інспектора митниці, чи наявні у неї валютні цінності, гр. ОСОБА_1 відповіла, що має 10 000 доларів США. На вимогу інспектора пред'явити валютні цінності, гр. ОСОБА_1 надала готівку у розмірі 20 000 доларів США, яка знаходилася в рюкзаку без ознак приховування. Митну декларацію на ввезення валюти в еквіваленті понад 10 000 євро до митного контролю не надала.
Тобто, гр. ОСОБА_1 порушила встановлений порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, оскільки формою проходження митного контролю вона обрала проходження через таку зону (коридор) та у неї під час проведення митного контролю було виявлено іноземну валюту в сумі 8 700 доларів США, що перевищує встановлені законодавством України обмеження для переміщення через митний кордон України по «зеленому коридору».
На підставі вказаних обставин у відношенні гр. ОСОБА_1 було складено протокол про ПМП №0720/50000/20 за ознаками ст. 471 МК України.
У судовому засіданні гр. ОСОБА_1 участі не приймала, однак приймала участь її захисник, яка надала заперечення до протоколу, відповідно до яких просила не застосовувати до особи додаткове стягнення у вигляді конфіскації грошових коштів, обмежившись лише штрафом. Вину особи у вчинені правопорушення визнала.
Представник митниці у судовому засіданні вважав, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, винна у вчиненні адміністративного правопорушення, її вина підтверджується зібраними у справі доказами, і тому необхідно притягнути її до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України, та застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу та конфіскації.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку учасників процесу, суд вважає, що особа стосовно якої складено протокол, підлягає притягненню до адміністративної відповідальності і її дії суд кваліфікує за ст. 471 МК України за кваліфікуючими ознаками: порушення встановленого МК України порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів (валютних цінностей) переміщення, яких через митний кордон обмежено, однак конфіскацію товару слід не застосовувати з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12.07.2020 року о 21 годині 10 хвилин в оглядовому залі «Приліт» Міжнародного аеропорту «Одеса» в зоні діяльності митного поста «Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеської митниці Держмитслужби проходила митний контроль гр. ОСОБА_1 , яка прибула в Україну літаком «Е-195», б/н URBMF, рейсом № НОМЕР_1 , сполученням «Тель- Авів- Одеса».
Формою проходження митного контролю гр. ОСОБА_1 обрала проходження через зону (коридор) спрощеного митного контролю - «зелений коридор», що належним чином інформаційно обладнана, тим самим шляхом вчинення дій заявила про відсутність у неї товарів, які під час переміщення через митний кордон України громадянами підлягають обов'язковому письмовому декларуванню, а також на переміщення яких через митний кордон України встановлено заборони або обмеження.
Після перетину зеленої лінії, що позначає закінчення «зеленого коридору», на питання інспектора митниці, чи наявні у неї валютні цінності, гр. ОСОБА_1 відповіла, що має 10 000 доларів США. На вимогу інспектора пред'явити валютні цінності, гр. ОСОБА_1 надала готівку у розмірі 20 000 доларів США, яка знаходилася в рюкзаку без ознак приховування. Митну декларацію на ввезення валюти в еквіваленті понад 10 000 євро до митного контролю не надала.
У відповідності до ч. 1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.
Що стосується об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, вона полягає в переміщенні через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження через «зелений коридор» товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено, або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковану норму переміщення через митний кордон України.
Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон №2473), встановлено, що транскордонне переміщення фізичними особами валютних цінностей у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 тисяч євро за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на день переміщення через митний кордон України, підлягає письмовому декларуванню центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Транскордонне переміщення валютних цінностей шляхом поштових відправлень здійснюється лише шляхом поштових відправлень з оголошеною вартістю.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 МК України, обмеження щодо ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України валютних цінностей, а також порядок переміщення їх через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей (зокрема, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню), можуть встановлюватися Національним банком України.
Згідно з Положенням про транскордонне переміщення валютних цінностей, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 року № 3 (далі - Положення № 3), з 07.02.2019 року фізична особа має право ввозити/пересилати в Україну та вивозити/пересилати за межі України готівкову валюту і банківські метали (враховуючи монети, що віднесені до банківських металів) в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу. Транскордонне переміщення фізичною особою готівкової валюти і банківських металів в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, здійснюється на умовах письмового декларування митному органу в повному обсязі.
При цьому, згідно з пунктом 18 розділу 1 «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 року №5, фізичні особи-резиденти здійснюють валютні операції з транскордонного переміщення валютних цінностей шляхом їх вивезення/пересилання за межі України в загальній сумі, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10000 євро, на підставі документів, що підтверджують зняття цією фізичною особою готівки з власних рахунків у банках і квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою (у разі здійснення такої операції) виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10000 євро; придбання цією особою банківських металів у банках та/або Національному банку виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10000 євро.
Згідно з ч. 5 ст. 366 МК України, обрання «зеленого коридору» вважається заявою особи про те, що переміщені нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню.
Під термін товари підпадає в тому числі і іноземна валюта, згідно з положеннями ст. 4 ч. 1, п. 1 б), п.57 МК України.
Відповідно до вимог ст. 197 МК України, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України. В даному випадку такі обмеження встановлені на рівні 10 000 євро, в зв'язку з чим валютні цінності, які переміщував правопорушник є товарами, переміщення яких через митний кордон України обмежене.
Щодо суб'єктивної сторони правопорушення встановлено наступне.
Судом встановлено, що гр. ОСОБА_1 не розуміла протиправність своїх дій, не припускала можливості настання негативних наслідків, хоча могла і повинна була це розуміти і передбачати. Тобто, суб'єктивна сторона дій правопорушника полягає в протиправній необережності в формі недбалості.
Відповідно до матеріалів справи, гр. ОСОБА_1 протиправно перемістила через митний кордон України 8 700 доларів США, які в неї були вилучені.
При визначені адміністративного стягнення, якому підлягає правопорушник, суд враховує ступінь суспільної небезпеки правопорушення, ступінь провини, ставлення до вчиненого, його майновий стан, а також обставини, які пом'якшують відповідальність, а саме те, що особа вперше притягується до адміністративної відповідальності, щире каяття, а також той факт, що грошові кошти мають легальне походження. Законне джерело походження грошових коштів було встановлено судом на підставі наданих доказів, а саме довідками про інвалідність трьох її дітей та довідкою з банка про нарахування коштів.
Таким чином, особою надано достатньо доказів на підтвердження легальності походження грошових коштів, які переміщувались через митний кордон.
Стосовно вирішення питання щодо конфіскації вилученої валюти, суд виходить з наступного.
Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема постанову ЄСПЛ від 11.07.2019 року по справі «Садоча проти України».
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно з ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно - правові норми мають пріоритетне значення.
17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «З захисту прав і основних свобод людини», а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, a також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
Згідно з зазначеним рішенням ЄСПЛ, судове рішення, яким застосовується конфіскація майна, є втручанням в право особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на повагу власності.
Згідно з Статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції з захисту прав людини, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В даному випадку майном правопорушника є грошова сума в іноземній валюті, яка, на думку представника митниці, підлягає конфіскації.
За таких обставин конфіскація є втручанням в право особи на повагу власності і, відповідно, має бути застосована ст. 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з захисту прав людини.
Перша і найбільш важлива вимога зазначеної правової норми полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на повагу власності має бути законним. Також передбачається, що держава уповноважена здійснювати контроль за використанням власності шляхом забезпечення виконання законів.
Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.
Об'єктивна сторона правопорушення, яке вчинив правопорушник, полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в «зеленому коридорі», тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.
Що стосується загального інтересу, якому могло слугувати таке втручання Європейський суд зазначив, що держави мають законний інтерес і в той же час обов'язок вживати заходи в цілях виявлення та контролю руху готівкових коштів через кордони, оскільки значні суми готівки можуть використовуватись для легалізації незаконних доходів, торгівлі наркотиками, фінансування тероризму, вчинення тяжких фінансових злочинів.
Загальна вимога про декларування, яка розповсюджується на будь - яку особу, що перетинає кордон держави, попереджує прихований ввіз та вивіз грошових коштів з країни і конфіскаційна міра, яку тягне недекларування грошових коштів митному органу, є частиною загальної регулятивної системи, передбаченої для боротьби з подібними правопорушеннями.
Крім того, сума, яка може бути законно ввезена, чи фізично переміщена через український митний кордон, в принципі не обмежена, обмежена лише сума (10 000 євро), яка може бути ввезена без письмового декларування.
Отже, застосовуючи додаткове покарання у вигляді конфіскації валюти, суд фактично не залишить особі грошей, які добуті ним законним шляхом в установленому законом порядку.
Для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення. Зокрема, в даному випадку, правопорушник не дотримався вимог, щодо внесення відомостей до митної декларації, а не вчинив будь - якого іншого правопорушення, яке можна припустити (наприклад, відмивання грошей або ухилення від сплати мита податків, тощо).
Крім того, сума, яку митний орган вимагає конфіскувати у правопорушника, є для нього значною, а шкода, яку він потенційно міг завдати органам влади - незначна, оскільки він не ухилився від сплати мита та інших зборів і не завдав державі ніякої шкоди.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що однакове застосування закону забезпечує загальнообов'язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.
Неодноразове ухвалення протилежних і суперечливих судових рішень, особливо судами вищих інстанцій, може спричинити порушення права на справедливий суд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.
Керуючись однією з аксіом судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», що означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права», суд вважає, що конфіскацію в даному випадку можна було б застосувати в разі відшкодування майнової шкоди, завданої державі, однак вона не зазнала ніяких збитків внаслідок невнесення правопорушником відомостей до митної декларації.
Тому, конфіскація всієї незадекларованої суми грошей накладе на особу індивідуальний та надмірний тягар і буде непропорційною до вчиненого правопорушення, отже, буде порушено статтю 1 Протоколу №1 до Конвенції. Такого висновку дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні «Садоча проти України».
Винність особи підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: протокол про порушення митних правил, доповідною запискою інспектора митниці, поясненням правопорушника та наданими доказами легальності походження грошей, описом вилученої валюти.
Провадження у справах про порушення митних правил, згідно ст. 487 МК України, здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
На підставі вищевикладеного та враховуючи обставини, які свідчать про легальне і правомірне отримання правопорушником вилученої в нього іноземної валюти, суд застосувавши міжнародно - правові норми, дійшов до висновку про не застосування до нього додаткового стягнення в вигляді конфіскації вилучених грошових коштів.
Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що адміністративним законодавством не передбачено надання будь - яких документів для отриманням особою грошей, які їй повинні бути повернуті, окрім документів, які посвідчують особу або документів, які уповноважують іншу особу, тобто, гроші повинні бути поверненні без надання довідки банку.
Керуючись ст. 4 ЗУ «Про судовий збір України», ст.ст. 197, 471, 522, 524-529 МК України, ст.ст. 283-285, 294 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, та накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень, без конфіскації вилучених грошових коштів.
Валюту, вилучену згідно протоколу про порушення митних правил №0720/50000/20 у розмірі 8 700 (вісім тисяч сімсот) доларів США повернути ОСОБА_1 або її представнику у встановленому законом порядку.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок.
Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.
Головуючий