Справа № 476/721/20
Провадження № 2/476/218/2020
07.12.2020 року с.м.т. Єланець
Єланецький районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Чернякової Н.В.
за участю секретаря Козаченко Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання
28.10.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідач є його батьком. На даний час він є повнолітнім та навчається на 4 курсу денного відділення Технолого-економічного коледжу Миколаївського національного аграрного університету.
Посилаючись на те, що, у відповідності до ст. 199 СК України, відповідач зобов'язаний надавати йому матеріальну допомогу, просив суд стягнути з відповідача на його користь аліменти на його утримання у розмірі 25% з доходів відповідача до закінчення навчання.
Позивач у судове засідання не з'явився, до суду направив заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, до суду направив заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Вивчивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до наступного висновку.
Так, відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ч.1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч. 3 вищевказаної статті, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно ч. 1 ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, відповідач ОСОБА_2 є батьком позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 6, 8), який на даний час є повнолітнім.
ОСОБА_2 є студентом 4 курсу денного відділення Технолого-економічного коледжу Миколаївського національного аграрного університету за освітньо-кваліфікаційним рівнем "Молодший спеціаліст", спеціальність "Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка" (а. с. 3).
З 21.09.2017 року позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 4).
Судом встановлено, що ОСОБА_2 не працює, доходів не отримує, тобто потребує матеріальної допомоги від батьків.
Суд вважає, що батьки зобов'язані нести витрати на утримання сина та забезпечувати його гідний рівень життя.
Як вбачається із роз'яснень, викладених у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до вимог ст.182 СК України, п.п.3 п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
З матеріалів справи слідує, що відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 23), не перебуває на обліку в Єланецькій районній філії Миколаївського ОЦЗ та інших центрах зайнятості як безробітний (а. с. 20), однак з 25.04.2002 року перебуває на обліку як одержувач пенсії по інвалідності як інвалід третьої групи загального захворювання (а. с. 21). Інформації про стан здоров'я та матеріальний стан відповідач суду не надав, проте, надав до суду заяву, у якій визнав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги те, що, у відповідності ч.1 ст. 199 СК України, відповідач зобов'язаний надавати матеріальну допомогу своєму повнолітньому сину, який продовжує навчатись та потребує такої допомоги, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на його утримання на період навчання у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 28.10.2020 року і до закінчення навчання, але не більше як до досягнення ним 23 років.
Під час подачі позовної заяви позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно до п.3 ч.1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір". Тому, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 263, 264, 265, 279 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на його утримання на період навчання у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з 28.10.2020 року і до закінчення навчання, але не більше як до досягнення 23 років.
Стягнути з ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Єланецький районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Н.В. Чернякова