Справа № 521/6050/20
Провадження № 2/521/2377/20
07 грудня 2020 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Мурзенко М.В.,
при секретарі - Корнієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Малиновського районного суду м. Одеси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом,
Представник АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить суд стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № б/н від 29.03.2013 року у розмірі 29949,44 гривень, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00 гривні.
В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача посилався на те, що відповідно до укладеного кредитного договору № б/н від 29.03.2013 року відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, для користування кредитним рахунком відповідач отримав кредитну картку, користувався кредитними коштами, проте, у встановлений Умовами та Правилами надання банківських послуг строк кредитні кошти не повернув, відсотки за користування кредитом не сплачує, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 16.03.2020 року дорівнює 29949,44 гривні, т.ч. та складається заборгованість за тілом кредиту - 18785,96 грн., в т.ч. заборгованість за поточним тілом кредиту - 00,00 грн.; заборгованість за простроченим тілом кредиту - 18785,96 грн.; заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 - 4617,25 грн.; нарахована пеня - 4643,88 гривень, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) - 500,00 гривень, штраф (процентна складова) - 1402,35 гривень. Оскільки відповідач у добровільному порядку заборгованість не сплачує, представник позивача вимушений звернутися з даним позовом до суду.
Ухвалою судді Малиновського районного суду м.Одеси від 29 квітня 2020 року по зазначеній справі було відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду на 26 травня 2020 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в своєму позові просив розглянути справу за його відсутності.
Відповідач - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явися, про місце, дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином. На адресу суд 03.08.2020 року, 31.08.2020 року надсилав заяви про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю надання відзиву на позову заяву через недобросовісність позивача, а саме через те, що позовна заява та додані документи виготовлено позивачем друкарським способом на листах А4 по дві сторінки на одному листі, шрифтом 8 і 6, що є порушенням ДСТУ 4163-2003. Також, проси відкласти судове засідання у зв'язку з запровадженням карантину на всій території України.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Судом встановлено, що 29.03.2013 року відповідач звернувся до позивача з анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, при цьому в самій анкеті не зазначено, яку саме картку бажає відкрити відповідач (а.с. 29), письмовий кредитний договір з відображенням в ньому істотних його умов сторонами не підписувався.
Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з умов та правил надання банківських послуг (а.с.30-61), що долучені позивачем до матеріалів позовної заяви, не є належним доказом укладення між сторонами по справі кредитного договору, оскільки не містить підпису відповідача, цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може в односторонньому порядку вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
З зазначених підстав не може бути взята до уваги судом довідка про зміну умов кредитування (а.с. 27) .
З виписки руху коштів наданої позивачем (а.с. 19-26) вбачається, що відповідач користувався декількома картками, суду не надано доказів, що відповідач за вказаними картками користувався саме кредитними, а не власними коштами.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, у зв'язку із чим суд не вбачає правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки в задоволенні позову відмовлено, суд відносить судові витрати понесені позивачем та документально підтверджені на його рахунок.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 267, 268, 280-285 ЦПК України, суд
В задоволенні позову Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачем рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду в загальному порядку в тридцятиденний строк.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно-процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий: