Справа № 944/4376/20
Провадження №1-кп/944/1044/20
10.12.2020м.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яворові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 квітня 2020 року за № 12020140350000381, про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Балучин Буського району Львівської області, українця, громадянина України, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою спеціальною освітою, не працює, одруженого, не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_4 о 17 годині 15 хвилин 20 березня 2020 року, усвідомлюючи суспільнонебезпечний характер своїх дій, керуючись прямим умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, знаходячись в приміщенні магазину ТзОВ «АТБ-Маркет», який розташований на вул. Степана Бандери, 12а в м. Новояворівську Яворівського району Львівської області, скориставшись тимчасовою відсутністю працівників зазначеного магазину, таємно викрав із стелажу магазину одну банку ікри лососевої горбуші зернистої виробництва «Рибкоппродукт» масою 120 грам, вартістю 181 гривня 67 копійок, та одну банку ікри лососевої форелі зернистої торговельної марки «Класичний посол» масою 80 грам, вартістю 98 гривень 00 копійок, і в подальшому викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілому ТзОВ «АТБ-Маркет» майнову шкоду на суму 279 гривень 67 копійок.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані органом дізнання за ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України, визнав повністю, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в обвинувальному акті, у вчиненому щиро розкаявся, пояснив суду, що справді при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, скоїв дане кримінальне правопорушення.
Представник потерпілого в судове засідання не прибув, однак подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Також в заяві зазначив, що обвинувачений повністю відшкодував заподіяну матеріальну шкоду.
Обвинувачений та прокурор в судовому засіданні не заперечували фактичних обставин кримінального провадження і не заперечили проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
Також судом встановлено, що всі учасники судового провадження правильно розуміють зміст фактичних обставин кримінального провадження і немає сумнівів у добровільності їхніх позицій.
У зв'язку з викладеним, на підставі ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України, за згодою учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
Також, з врахуванням викладеного, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують його особу.
При цьому, учасникам судового провадження роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доведена, його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України як дії, які виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжці).
Вирішуючи питання про вид та міру покарання, суд враховує дані про особу обвинуваченого, який не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, не перебуває на обліку у психіатра та нарколога, а також ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, відшкодування обвинуваченим потерпілому заподіяної матеріальної шкоди та обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання.
Як обставину, яка пом'якшує покарання, відповідно до ст. 66 Кримінального кодексу України суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Обставин, які відповідно до ст. 67 Кримінального кодексу України обтяжують покарання, судом не встановлено.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що відповідно до ст. 50 Кримінального кодексу України необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, здійснення виховного впливу та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, є призначення йому покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України.
При цьому, суд враховує те, що Законом України № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав чинності з 1 липня 2020 року, внесено зміни до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України.
Зокрема, було внесено зміни до ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України, згідно з якими посилена відповідальність за вказане правопорушення у вигляді штрафу та встановлено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Водночас, даним Законом диспозицію ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України не було змінено.
Суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 5 Кримінального кодексу України в даному випадку підлягає застосуванню закон про кримінальну відповідальність, який діяв на час вчинення кримінального правопорушення, оскільки він пом'якшує кримінальну відповідальність обвинуваченого.
Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України, яка була чинною на момент вчинення ним кримінального правопорушення, а саме у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень 00 копійок.
Крім того, постановами слідчого Яворівського відділу поліції ГУ НП у Львівській області від 15 квітня 2020 року визнано речовими доказами: куртку, яка була передана на відповідальне зберігання законному володільцю ОСОБА_4 ; оптичний носій інформації - диск формату СD-R, який зберігається в матеріалах кримінального провадження.
Згідно з нормами ч. ч. 1, 9 ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що речовий доказ - куртку слід залишити законному володільцю ОСОБА_4 , а речовий доказ оптичний носій інформації - диск формату СD-R - в матеріалах кримінального провадження
Також у кримінальному провадженні здійснено процесуальні витрати у розмірі 980 гривень 70 копійок на проведення товарознавчої експертизи, що підтверджується довідкою Львівського НДЕКЦ МВС України від 17 квітня 2020 року № 16/335.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Кримінального процесуального кодексу України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Отже з обвинуваченого ОСОБА_4 слід стягнути витрати на залучення експерта в у розмірі 980 гривень 70 копійок.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 366-371, 373, 374, 381, 382 Кримінального процесуального кодексу України,
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертизи у розмірі 980 (дев'ятсот вісімдесят) гривень 70 копійок.
Речовий доказ - куртку - залишити законному володільцю ОСОБА_4 .
Речовий доказ - оптичний носій інформації - диск формату СD-R - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 349 Кримінального процесуального кодексу України, до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Суддя ОСОБА_1