ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.11.2020Справа № 454/1101/16-ц
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Лаврова В.О. розглянувши матеріали справи
За позовом Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича
до держави Україна в особі Державної казначейської служби України
про відшкодування шкоди
за участі представників:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився.
У грудні 2016 року Фермерське господарство Бурка Віталій Володимирович звернулось до Червоноградського міського суду Львівської області із позовом до держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивований порушенням органом державної влади - Сокальським районним судом Львівської області прав, гарантованих статтями 8, 40, 55, 56 Конституції України, шляхом постановлення незаконної ухвали від 15.04.2016 по справі №454/1101/16-ц, в результаті чого суддя Сокальського районного суду Львівської області грубо порушив конституційні права, гарантовані статтями 8, 40, 55, 56 Конституції України, що підтверджується ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 16.05.2016 по справі №454/1101/16-ц.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок протиправних дій судді Сокальського районного суду Львівської області спричинено приниження честі, гідності, ділової репутації позивача, у зв'язку з чим останній просить стягнути з держави Україна в особі Державної казначейської служби України на користь Фермерського господарства «Бурка В.В.» кошти в сумі 1000000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 08.02.2017 року, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 21.02.2020, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.06.2020 у справі №454/1101/16-ц (провадження №61-5071св20) касаційну скаргу Фермерського господарства «Бурки В.В.» задоволено частково. Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 08.02.2017 та постанову Львівського апеляційного суду від 21.02.2020 скасовано. Провадження у цивільній справі за позовом Фермерського господарства «Бурки В.В.» до держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди закрито.
Повідомлено Фермерському господарству «Бурки В.В.», що розгляд справи за його позовом віднесено до юрисдикції господарського суду.
Ухвалою Верховного Суду від 29.07.2020 справу №454/1101/16-ц за позовом ФГ Бурки Віталія Володимировича до держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди передано для розгляду до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2020 матеріали справи №454/1101/16-ц надійшли на розгляд до судді Маринченко Я.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 прийнято справу №454/1101/16-ц до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. Визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов до 10.09.2020.
01.09.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивачем подано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
Відповідач, протягом усього часу розгляду справи відзиву на позов не подав, суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, разом з тим, суд зазначає, що відповідно до раніше поданого клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, повідомив що позовні вимоги підтримує та просить суд здійснювати розгляд справи за його відсутності. підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Фермерське господарство «Бурка В.В.» звернулось до Сокальського районного суду Львівської області з позовною заявою до Червоноградської місцевої прокуратури про відшкодування шкоди завданої в результаті незаконних дій Прокуратури Сокальського району.
Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 15.04.2016 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Фермерського господарства «Бурка В.В.» до Червоноградської місцевої прокуратури, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою позивачем подано апеляційну скаргу на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 15.04.2016.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 16.05.2016 апеляційну скаргу позивача задоволено. Ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 15.04.2016 скасовано та передано на новий розгляд до суду першої інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
В подальшому рішенням Сокальського районного суду Львівської області у справі 454/1011/16-ц від 30.11.2016 в позові за позовом Фермерського господарства «Бурка В.В.» до Червоноградської місцевої прокуратури та держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Вважаючи що права позивача порушено органом державної влади - Сокальським районним судом Львівської області прав, гарантовані ст.ст. 8, 40, 55, 56 Конституції України, шляхом постановлення незаконної ухвали від 15.04.2016 року по справі №454/1101/16-ц, в результаті чого суддя Сокальського районного суду Львівської області грубо порушив конституційні права гарантовані ст.ст. 8, 40, 55, 56 Конституції України, що підтверджується ухвалою апеляційного суду Львівської області від 16.05.2016 року по справі №454/1101/16-ц у грудні 2016 позивачем подано відповідний позов до Червоноградського міського суду Львівської області.
Розглянувши позовну заяву позивача ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 17.01.2017 відмовлено у відкритті провадження у справі у частині позовних вимог Фермерського господарства «Бурка В.В.» до Сокальського районного суду Львівської області про відшкодування моральної шкоди.
Обґрунтовуючи свої вимоги у справі № 454/1011/16-ц, позивач у позовній заяві, посилався на те, що незаконними діями судді Сокальського районного суду Львівської області при розгляді цивільної справи за позовом Фермерського господарства «Бурка В.В.» до Червоноградської місцевої прокуратури, держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, в результаті якого було винесено ухвалу про відмову у відкритті провадження за зазначеним позовом, яку у подальшому було скасовано судом апеляційної інстанції. Також, позивач зазначив, що в наслідок свідомого глузування органів державної влади України Фермерське господарство «Бурка В.В.» не змогло в короткі строки захистити свої права в результаті чого йому було нанесено моральну шкоду яка полягає у принижені ділової репутації фермерського господарства, було порушено нормальні ділові зв'язки через неможливість продовження активної підприємницької діяльності для забезпечення діяльності фермерського господарства, порушено нормальні життєві зв'язки через неможливість продовження активного громадського життя, порушено стосунки з оточуючими людьми так як всі родичі та знайомі глузують з мене повторюючи, як стверджуючи, що живу та дію в межах закону не можу доказати свою правоту в суді, адже кожне рішення суду, яке відмовляє в задоволенні моїх вимог говорить, що мої вимоги незаконні. У зв'язку з чим, для відновлення попереднього стану позивач вимагає моральну шкоду в сумі 1000000 грн.
Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними свої повноважень.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до п. 3 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: завдання моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Аналогічна позиція міститься в постанові Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995.
У той же час позивачем не було в установленому законом порядку доведено суду факту завдання йому моральної шкоди неправомірними діями Сокальського районного суду Львівської області, а також безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача у вигляді постановлення ухвали про відмову у відкритті провадження у справі та моральною шкодою позивача.
Крім того, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на те, що постановлена Сокальським районним судом Львівської області ухвала від 16.04.2020, позбавила його в короткі терміни захистити права фермерського господарства в результаті чого фермерському господарству, було нанесено моральну шкоду яка полягала у приниженні ділової репутації фермерського господарства. Також, було порушено нормальні ділові зв'язки через неможливість продовження активної підприємницької діяльності для забезпечення діяльності фермерського господарства та порушено нормальні життєві зв'язки через неможливість продовження активного громадського життя. Окрім того, було порушено стосунки з оточуючими людьми так як всі родичі та знайомі глузують з мене повторюючи, як стверджуючи, що живу та дію в межах закону не можу доказати свою правоту в суді, адже кожне рішення суду, яке відмовляє в задоволенні моїх вимог говорить, що мої вимоги незаконні.
Проте, вищевказані твердження не беруться судом до уваги з огляду на те, що постановлена Сокальським районним судом Львівської області ухвала не може безпосередньо свідчити про завдання репутаційних збитків фермерському господарству.
Окрім того, суд зазначає, що посилання позивача у більшій мірі стосуються про неможливість продовження ним, як фізичною особою активного громадського життя та про порушення стосунків з оточуючими людьми, які глузують з нього. Таким чином, суд дійшов висновку, що дані посилання не можуть розглядатись як завдання репутаційних збитків позивачу, оскільки стосуються безпосередньо фізичної особи ОСОБА_1 , а не Фермерського господарства «Бурки Віталія Володимировича» як суб'єкта господарської діяльності та позивача у даній справі.
Інші доводи позивача також не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Згідно частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач не надав господарському суду належних доказів та не обґрунтував наявності всіх елементів складу правопорушення, що є необхідною умовою для притягнення відповідача до відповідальності, що полягає у відшкодуванні моральної шкоди.
Відтак, у суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовної заяви.
Відповідно до частини 2 статті 129 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Зважаючи на відсутність правових підстав для задоволення позову Підприємця, судовий збір у даній справі з відповідача в дохід бюджету стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення підписано: 08.12.2020
Суддя Я.В. Маринченко