10.12.2020 Справа № 908/408/20
м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),
суддів: Іванов О.Г., Антонік С.Г.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергохім" на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.07.2020 у справі №908/408/20 (суддя Азізбекян Т.А.; рішення ухвалене о 10:21 год. у місті Запоріжжя, повне рішення складено 12.08.2020)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергохім" (юридична адреса: вул. Ульянова, буд. 54, м.Запоріжжя, 69034, поштова адреса: вул. Цимлянська, буд. 29, м.Запоріжжя, 69034, ідентифікаційний код 22161169)
до відповідача: Запорізької митниці ДФС (вул. С.Сіненка, буд. 12, м.Запоріжжя, 69041, ідентифікаційний код 39477764)
про стягнення 29526,00 грн. немайнової шкоди
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції
Товариство з обмеженою відповідальністю "Техенергохім" звернулось до Господарського суду Запорізької області в системі "Електронний суд" з позовною заявою до Запорізької митниці ДФС про стягнення з держави немайнової шкоди в сумі 29526,00 грн. завданої приниженням ділової репутації.
Позовні вимоги обґрунтовані обставинами надання під час розгляду адміністративної справи №280/1244/19 представниками відповідача доказів - перекладу технічної інформації, який не було покладено в основу оскаржуваного рішення про визначення коду товару № КТ-ІМ112080-0093-2018 від 19.11.2018.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.07.2020 у справі №908/408/20 у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у позові суд прийшов до висновку, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено наявності усіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення для відшкодування немайнової шкоди. Позивачем не доведено протиправності дій відповідача у відношенні позивача, наслідком яких є приниження ділової репутації підприємства, а також наявності немайнової шкоди та її розміру.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Позивач (ТОВ "Техенергохім"), не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, через систему "Електронний суд" подав до Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення суду першої інстанції, відшкодувати за рахунок держави немайнову шкоду в розмірі 29526,00 грн., завдану приниженням ділової репутації.
Узагальнені доводи апеляційної скарги
Позивач стверджує, що посадові особи Запорізької митниці не виконують законів України, а саме під час розгляду адміністративної справи в якості доказів надавали фальсифіковані документи. Під час розгляду справи було досліджено, що новостворений документ подавали саме означені дві посадові особи митниці. Замість виконання посадових обов'язків, вони займались створенням нового доказу, подання його до суду і посилання на нього, вимагали компенсації за створення сфальсифікованого документа. Таким чином, на думку позивача, ці особи порушують закон на шкоду виконанню своїх службових обов'язків. Така поведінка державних службовців, вважає апелянт, принижує ділову репутацію товариства. Щодо розміру відшкодування, то позивач зазначає, що відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України розмір шкоди може визначатися тільки судом, тому позивач фізично не може доводити розмір заявленої до стягнення немайнової шкоди, бо він ще не визначений судом. На думку позивача причинний зв'язок полягає в тому, що замість виконання службових обов'язків службовці займаються фальсифікацією доказів, а позивач вимушений своїми податками оплачувати їм заробітну платню.
Узагальнені доводи та заперечення на апеляційну скаргу
Відповідач (Запорізька митниця ДФС, правонаступником якої є Дніпровська митниця Держмитслужби) у відзиві на апеляційну скаргу вважає, що судом першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно досліджено всі обставини справи в їх сукупності, які свідчать про відсутність підстав для відшкодування немайнової шкоди за рахунок держави в розмірі 29526,00 грн., завданої приниженням ділової репутації.
Відповідач зазначає, що у адміністративній справі на вимогу суду в судовому засіданні були надані витребувані документи й документи, що стосуються надання перекладацьких послуг. Таким чином, позивач протиправно перебирає на себе повноваження суду самостійно оцінюючи необхідність чи її відсутність у надання перекладу технічної документації до суду під час судового розгляду справи №280/1244/19.
Позивачем не доведено факт заподіяння йому моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні.
16.10.2020 до Центрального апеляційного господарського суду від Дніпровської митниці Держмитслужби подано заяву на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України замінити відповідача у справі - Запорізьку митницю ДФС на її правонаступника Дніпровську митницю Держмитслужби.
Рух справи у суді апеляційної інстанції
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2020 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Техенергохім" пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 23.07.2020 у справі №908/408/20; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергохім" на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.07.2020 у справі №908/408/20; ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів виходить з наступного.
Судом першої інстанції і судом апеляційної інстанції встановлені такі обставини і визначені відповідно до них правовідносини
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2019 у справі №280/1244/19 в задоволенні позовної заяви ТОВ "Техенергохім" до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару від 19.11.2018 №КТ-UА112080-0093-2018 відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.01.2020 апеляційну скаргу ТОВ "Техенергохім" задоволено, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2019 - скасовано та прийнято постанову про задоволення позовних вимог.
Предметом розгляду у даній справі є вимога ТОВ "Техенергохім" про стягнення з держави немайнової шкоди в сумі 29526,00 грн., завданої приниженням ділової репутації.
Так, мотивуючи заявлені вимоги у справі № 908/408/20 позивач, зокрема, зазначає, що представники митниці під час розгляду адміністративної справи №280/1244/19 посилалися на докази (переклад технічної інформації), які не було покладено в основу оскаржуваного рішення про визначення коду товару від 19.11.2018 №КТ-UА112080-0093-2018 (що було предметом розгляду справи №280/1244/19, яка розглядалася Запорізьким окружним адміністративним судом).
Згідно з вимогами статті 254 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.
Як вказує позивач, потреби робити переклад для митного оформлення взагалі не було. Інспектори митниці володіють мовою міжнародного спілкування. Вони здійснили митне оформлення товару без залучення перекладача і без замовлення перекладу технічної інформації. І без залучення перекладача і без замовлення перекладу технічної інформації прийняли рішення про визначення коду товару №КТ-UІА112080-0093-2018 від 19.11.2018. Отже, переклад технічної інформації не був покладений в основу оскаржуваного рішення. Рішення прийняте 19.11.2018, переклад зроблений - 15.05.2019.
Позивач вважає, що діями представників Запорізької митниці ДФС порушується чинне законодавство України, чим принижується ділова репутація ТОВ "Техенергохім".
На думку позивача належною компенсацією за приниження його ділової репутації шляхом демонстративного попрання законів України представниками Запорізької митниці ДФС буде розмір місячної оплати таких працівників в сумі 29526,00 грн., якими надано суду недостовірні докази.
Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції
Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожній особі надано право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
В частині другій статті 16 Цивільного кодексу України наведені способи захисту цивільних прав та інтересів, до яких входить і відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша, друга статті 23 Цивільного кодексу України).
За роз'ясненнями Верховного Суду України в пункті 3 постанови Пленуму №4 від 31.03.1995 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою належить розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Вона може проявлятися у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Звертаючись з позовними вимогами про відшкодування немайнової шкоди, позивач вказує, що така завдана приниженням ділової репутації.
За частиною першою статті 94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.
За змістом частини першої статті 201 Цивільного кодексу України ділова репутація належить до особистих немайнових благ, які охороняються цивільним законодавством.
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" зазначено, що під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, торговельних марок та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг.
Приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення в будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності, у зв'язку із чим знижується вартість його нематеріальних активів. Такі неправдиві дані негативним чином змінюють або можуть змінити ставлення до даного суб'єкта з боку інших учасників господарських відносин.
В пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" зазначено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:
а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;
б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;
в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;
г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.
Як убачається зі змісту позовної заяви позивач вважає, що наданий Запорізькою митницею ДФС у справі №280/1244/19 Запорізького окружного адміністративного суду переклад технічної інформації не був покладений в основу оскаржуваного ТОВ "Техенергохім" рішення Запорізької митниці ДФС про визначення коду товару №КТ-UA112080-0093-2018 від 19.11.2018, оскільки був зроблений пізніше 14.05.2019. Отже, його подання у справі представниками митниці, на думку ТОВ "Техенергохім" є приниженням його ділової репутації. При цьому, як вбачається з рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2019 у справі №280/1244/19, яке є в загальному доступі Єдиного державного реєстру судових рішень, сам переклад був підставою для стягнення витрат пов'язаних із залученням перекладача. Тобто, вказаний переклад був здійснений для надання суду, який здійснює судочинство державною мовою та поряд з державною, може використовувати регіональні мови або мови меншин відповідно до Закону України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" в порядку, встановленому процесуальним законом.
За чинним законодавством України на суддів не покладено обов'язку знання іноземної мови або мови міжнародного спілкування.
Суд зобов'язаний залучити перекладача і в тому випадку, коли він розуміє іноземну мову, якою до нього звертаються, адже сам суддя не може здійснювати перекладу.
За вимогами частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову (пункт 5).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позовна заява ТОВ Технергохім", як і апеляційна скарга не містять посилання на обставини, що виступають юридичним складом приниження ділової репутації товариства. Позивачем не обґрунтовано яким чином переклад документа принижує ділову репутацію товариства, не наведено доводів та не надано доказів в підтвердження нанесення йому шкоди здійсненим перекладом технічної інформації.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина перша статті 1167 Цивільного кодексу України).
За частиною першою статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відповідно до частини третьої статті 23 Цивільного кодексу України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає у межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
Під час розгляду справи суд визначає якого розміру відшкодування доцільно визнати необхідним для особи та чи взагалі можна обставини, на які посилається потерпілий, вважати моральною шкодою. Завдання ж позивача полягає в тому, щоб переконати суд у необхідності, доцільності та достатності відшкодування моральної шкоди саме в тому розмірі, який зазначено у позові.
Якщо говорити про грошовий еквівалент ділової репутації, то він може бути виражений у формі гудвілу. Гудвіл - вартість ділової репутації та є одним зі складників ринкової вартості юридичної особи.
Відповідно до підпункту 14.1.40. Податкового кодексу України гудвіл це нематеріальний актив, вартість якого можна визначити як різницю між ринковою ціною та балансовою вартістю активів підприємства як цілісного майнового комплексу, що виникає в результаті використання найкращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів, послуг, нових технологій тощо.
Поняття гудвілу та ділової репутації не є тотожними. Гудвіл є активом, який має вартісне вираження та використовується у бухгалтерському і податковому обліку. Ділова репутація ж як зазначено вище є особистим немайновим благом, яке саме і охороняється цивільним законодавством. Приналежність ділової репутації до особистих немайнових благ гарантує неможливість її обмеження чи відібрання державою в будь-якому випадку.
Визначаючи розмір немайнової шкоди у сумі 29526,00 грн., позивач вважав, що належною компенсацією за приниження ділової репутації буде платня в розмірі, який держава оплачує таким службовцям щомісяця - 29526,00 грн. Вказана сума взята з електронних декларацій двох представників Запорізької митниці за 2018 рік, враховуючи місячну заробітну плату кожного.
Колегія суддів не приймає доводів позивача з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні докази протиправності дій посадових осіб відповідача під час розгляду адміністративної справи.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем не доведено, яким чином заробітна плата двох посадових осіб за виконувану ними роботу згідно наданих їм повноважень стосується перекладу технічної інформації, що надавалася на вимогу суду під час судового розгляду справи №280/1244/19. Крім того, до компетенції державного службовця згідно посадової інструкції входить великий обсяг покладених на нього завдань. Тому, позивачем не обґрунтовано, чому розмір компенсації за позовом визначено саме у сумі щомісячної заробітної платні двох посадових осіб митниці, відсутні докази причинного зв'язку.
Позивачем також не доведено факт приниження ділової репутації, заподіяння йому моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні.
Як уже було зазначено вище, вирішуючи спір про відшкодування шкоди у цій справі обов'язковому з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача та наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача.
Відшкодування моральної шкоди здійснюється у разі наявності у діях правопорушника усіх елементів складу цивільного правопорушення у їх сукупності.
Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою полягає в тому, що шкода стає об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права.
Наявність шкоди ще не породжує абсолютного права на її відшкодування будь-якою особою, так як необхідно довести наявність всіх складових цивільно-правової відповідальності, при цьому правильно визначивши суб'єкта такої відповідальності.
Тому, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності в діях Запорізької митниці ДФС елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування за рахунок держави немайнової шкоди.
Таким чином, апелянтом всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б підтвердили факти, викладені в позовній заяві, а доводи, наведені в апеляційній скарзі не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
За приписами частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно й об'єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення немає.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши заяву відповідача про заміну сторони правонаступником, колегія суддів встановила, що пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України", затверджено Положення про Державну податкову службу України (далі - Положення про ДПС) та Положення про Державну митну службу України.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 №858 "Про утворення територіальних органів Державної митної служби", утворено Дніпровську митницю Держмитслужби, реорганізувавши Запорізьку митницю ДФС шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Державної митної служби.
Відповідно до Додатку 2 наведеної вище постанови Кабінету Міністрів України, Запорізька митниця ДФС реорганізується у Дніпровську митницю Держмитслужби.
Відтак Дніпровська митниця Держмитслужби є правонаступником усіх прав та обов'язків Запорізької митниці ДФС.
Відповідно до частин першої і другої статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
З урахуванням встановлених вище обставин, пов'язаних з реорганізацією державної митної служби, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити заяву відповідача та замінити Запорізьку митницю ДФС на її правонаступника - Дніпровську митницю Держмитслужби.
Розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції
Приписами пункту 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги, що позивач у даній справі за подання позову про відшкодування за рахунок держави шкоди та за подання апеляційної скарги звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат у даній справі не здійснюється.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву Дніпровської митниці Держмитслужби про заміну відповідача у справі задовольнити.
Замінити відповідача у справі - Запорізьку митницю ДФС на її правонаступника Дніпровську митницю Держмитслужби (49038, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд.22, код ЄДРПОУ 43350935).
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергохім" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 23.07.2020 у справі №908/408/20 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту з підстав, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 10.12.2020.
Головуючий суддя І.М. Подобєд
Суддя О.Г. Іванов
Суддя С.Г. Антонік