Додаткова постанова
10.12.2020 року м.Дніпро Справа № 904/1903/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач)
суддів: Березкіної О.В., Антоніка С.Г.
при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.
представники сторін:
представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про винесення додаткової постанови у справі №904/1903/20
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 278 601,60 грн.
У квітні 2020 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення 278 601,60 грн., що складають суму плати за користування вагонами за період з 13.11.2019 по 27.11.2019, які надійшли на адресу відповідача з вантажем "лом чорних металів" за залізничними накладними №№ 33984741, 39609482, 33988882, 50458066, 43103142, 43110873, 43114735, 43092360, 47617725, 47609227, 47590229, 47568340, 47590187, 47609284, 47593595, 47590195.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору № ПР/М-17-2/1-651/НЮдч/3377 від 13.11.2017 "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", яка примикає до станції Кривий Ріг - Головний, Кривий Ріг, Новоблочна регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця".
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2020 у справі №904/1903/20 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась Акціонерне товариство "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, нез'ясування всіх обставин справи, просить рішення суду від 20.08.2020 скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2020 по справі № 904/1903/20 апеляційну скаргу Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2020 у справі № 904/1903/20 - залишено без задоволення; рішення господарського суду від 20.08.2020 у цій справі - залишено без змін.
03.12.2020 представником відповідача - Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", адвокатом Бобиль В.В. подано до Центрального апеляційного господарського суду заяву про винесення додаткової постанови, яка мотивована тим, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, у відзиві на апеляційну скаргу, відповідачем заявлялись вимоги про стягнення судових витрат, зокрема, на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн., втім, в постанові суду апеляційної інстанції вказане питання розглянуто не було, таким чином, з огляду на ст.244 ГПК України, є підстави для розгляду цього питання.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.12.2020 розгляд заяви Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/1903/20 призначено у судовому засіданні на 10.12.2020 на 10 год. 30 хв.
Учасників процесу про призначення засідання щодо розгляду заяви про судові витрати у справі №904/1903/20 повідомлено телефонограмами.
У судове засідання 10.12.2020 учасники справи не з'явились, про причини своєї неявки позивач та відповідач апеляційний суд не повідомили.
За приписами ч.4 ст.244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду заяви.
В судовому засіданні 10.12.2020 Центральним апеляційним господарським судом підписана вступна та резолютивна частина додаткової постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту поданої заяви, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що заява Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про відшкодування фактично понесених витрат на правову допомогу підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частин 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З урахуванням вищезазначених вимог закону, при визначені розміру правничої допомоги Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Відповідно до частини 4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частинами 1 та 2 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
За приписами частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до матеріалів справи, про необхідність розподілу судових витрат, в тому числі на правничу допомогу, відповідачем заявлено у відзиві на апеляційну скаргу, зазначений попередній (орієнтовний) розмір таких витрат (а.с. 176-178).
Як вбачається з матеріалів цієї справи, в якості підтвердження витрат на послуги адвоката відповідач надав договір про правове обслуговування підприємства №01/11/17-1-3317 від 06.11.2017, укладений Адвокатським об"єднанням "Фенікс" та Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг".
Відповідно до п. 1 договору № 01/11/17-1-3317 Клієнт доручає, a Адвокат приймає на себе обов'язки надавати юридичну і адвокатську допомогу в обсязі і на умовах, передбачених цим договором. В межах цього договору Адвокат приймає на себе виконання наступної правової та адвокатської роботи, зокрема, здійснює представництво інтересів Клієнта у судових спорах наступної категорії та підсудності (господарських спорах, що розглядаються в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції - п.п.1.2.1 п.1.2 договору).
Згідно з п.4.1, 4.5 договору послуги, передбачені договором оплачуються Клієнтом на підставі відповідної додаткової угоди, якою сторони встановлюють вартість таких послуг та порядок їх оплати. Вартість таких послуг встановлюється на підставі прайсових цін Адвоката (додаток №1 до договору) та при необхідності може бути скорегована у відповідній додатковій угоді. Оплата по даному договору здійснюється по факту наданих послуг протягом 15 календарних днів з дати підписання акту наданих послуг, оформленого у двосторонньому порядку та оригіналів рахунків, доданих до них, шляхом перерахування відповідних сум на розрахунковий рахунок адвоката.
За п.8.1 договору договір набирає чинності з 01.11.2017 і діє по 01.11.2019.
Також до вказаного договору відповідачем надані:
- додаткова угода №2 від 16.01.2018, відповідно до якої сторони, керуючись п.4.1 договору про надання правової допомоги № 01/11/17-1-3317 від 06.11.2017 прийшли згоди встановити вартість послуг, визначених п.п.1.1 та 1.2 договору у розмірі 250 000 грн в місяць;
- додаткова угода №17 від 28.09.2020, відповідно до якої продовжили термін дії договору до 01.11.2021, доповнили п.4.6 договору умовами щодо складання та надання клієнту фірмою податкової накладної; доповнили договір пунктами 4.8, 4.9, 7.3, 7.4 та 10.16.
Крім того, відповідачем наданий додаток №1 до договору (Прайсові ціни Адвоката), яким визначена вартість години роботи адвоката за кожний вид робіт (наданих послуг).
Даним додатком визначено, що загальна вартість послуг Адвоката визначається на підставі опису робіт, що формується адвокатом з урахуванням фактично витраченого часу та підтверджується клієнтом шляхом затвердження відповідного звіту.
Адвокатом надано складений в односторонньому порядку опис робіт (наданих послуг) по справі №904/1903/20, відповідно до якого він здійснив вивчення та правовий аналіз апеляційної скарги протягом години вартістю 1000 грн за 1 годину (1000 грн), підготував та подав відзив на апеляційну скаргу протягом 1 години вартістю 2000 грн (всього 2000 грн), а також визначена категорія робіт - супроводження справи у Центральному апеляційному господарському суді незалежно від кількості судових засідань, фіксованою вартістю 17000; отже, загальна вартість робіт становить 20000 грн.
Також до відзиву в якості додатку долучено підписаний між адвокатським об"єднанням та відповідачем звіт адвоката стосовно спорів, що розглядаються в господарських судах (першої, апеляційної та касаційної інстанції) за жовтень 2020 року, зокрема і по справі №904/1903/20, якою зафіксована вартість послуг по цій справі в сумі 20000 грн.
Згідно з довіреністю №14-400юр. від 26.10.2020 Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" уповноважило адвоката Бобиль В.В. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1009 від 14.06.2001) на представництво його інтересів. Вказаний адвокат і готувала відзив на апеляційну скаргу.
На виконання цього договору відповідачем за платіжним дорученням № 600031365 від 17.09.2020 сплачено АО "Фенікс" 900 000 грн (а.с.183).
З урахуванням приписів ч.4 ст.129 ГПК України та враховуючи, що рішення, залишене без змін апеляційним судом, відбулось на користь відповідача, судові витрати мають бути покладені на позивача у цій справі.
В той же час, відповідно до постанови Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 по справі № 922/445/19 Об'єднана палата зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Таким чином, керуючись положеннями ч.5 ст.129 ГПК України, зокрема щодо визначення обґрунтованості витрат, вказаних заявником описі робіт по справі №904/1903/20, суд вважає необхідним відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, що узгоджується з правовою позицією Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладену у постанові від 03.10.2019 по справі № 922/445/19. Зокрема, обмежити витрати на правничу допомогу до розумного розміру.
Так, в описі робіт відповідачем зазначено про вивчення та правовий аналіз апеляційної скарги протягом однієї години вартістю 1 000 грн та підготовку і подання відзиву на апеляційну скаргу протягом однієї години вартістю 2000 грн, втім, яка за прасом щодо відповідного виду робіт має становити 1000 грн за годину. Отже в даному випадку вже містить невідповідність щодо визначеної вартості робіт ціні таких робіт та витраченому часу. В той же час, визначена фіксована вартість за супроводження справи в суді апеляційної інстанції незалежно від кількості судових засідань. При цьому, колегія суддів наголошує, що в єдиному судовому засіданні суду апеляційної інстанції 30.11.2020 адвокат відповідача участі не брав, а за вчинення кожної дії на стадії апеляційного розгляду визначена окрема ціна, в даному випадку за підготування відзиву на апеляційну скаргу та правовий аналіз апеляційної скарги.
Обставини справи свідчать, що справа є не складною і підготовка до її розгляду (в апеляційній інстанції) не потребує аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль; при цьому, розгляд справи не був тривалим (апеляційна скарга розглянута за одне засідання).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що витрати порівняно зі складністю справи є не співрозмірними та достатньо завищеними, тому вирішив обмежити розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з позивача на користь відповідача до розумного розміру - до 2000 грн, щодо стягнення 17000 грн за супроводження справи в суді апеляційної інстанції та завищеної на 1000 грн вартості робіт на підготування відзиву (1 година за вартістю згідно прайсу 1000 грн) суд відмовляє.
Враховуючи наведені обставини, заяву відповідача щодо ухвалення додаткової постанови про розподіл судових витрат слід задовольнити частково, присудивши до стягнення з позивача на користь відповідача 2000 грн із заявлених 20 000 грн.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 130, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Заяву Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро на користь Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області 2000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.
Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст додаткової постанови виготовлено та підписано 10.12.2020.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя С.Г. Антонік
Суддя О.В. Березкіна