30.11.2020 року м.Дніпро Справа № 904/2304/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чус О.В.
судді: Кузнецова І.Л., Широбокова Л.П.
Розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м. Павлоград, Дніпропетровська область на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2020 (суддя Золотарьова Я.С., повне рішення складено 27.08.2020) у справі № 904/2304/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ МІРКОМ", м. Запоріжжя
до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м. Павлоград, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості у розмірі 24 705,02 грн
Короткий зміст і підстави позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ МІРКОМ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" і просить суд стягнути заборгованість у розмірі 24 705,02 грн, з яких: основний борг у розмірі 23 076,00 грн, пеня у розмірі 1 153,80 грн, 3% річних у розмірі 335,84 грн, інфляційні втрати у розмірі 139,38 грн та судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов договору поставки №6313-ПУ-УМТС-Т від 19.03.2018. Позивачем поставлено товар відповідачу на суму 23 076,00 грн, який останній не оплатив.
Позивач ґрунтує свої вимоги на статтях 526, 549, 611, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2020 у справі № 904/2304/20 позов задоволено повністю.
Суд стягнув з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 76, ідентифікаційний код 00178353) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ МІРКОМ" (69121, м. Запоріжжя, вул. Маршала Чуйкова, буд. 26, кв. 165, ідентифікаційний код 37056017) основний борг у розмірі 23 076,00 грн, пеню у розмірі 1 153,80 грн, 3% річних у розмірі 335,84 грн, інфляційні втрати у розмірі 139,38 грн та судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.
Рішення мотивоване тим, що матеріалами справи доведено факт невиконання зобов'язання належним чином відповідно до умов договору. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій відповідно до вимог закону.
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Не погодившись із вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м. Павлоград, Дніпропетровська область звернулося до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2020 у справі № 904/2304/20 скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Зокрема, скаржник наголошує на тому, що для розрахунку суми позову Позивач використав не дату, яка повинна бути зазначена представником Покупця, а дату видаткової накладної (реквізитів документу), що не передбачено Договором. Це свідчить про те, що Позивачем невірно обраховано період для неустойки, 3% річних та інфляції.
Узагальнені доводи інших учасників справи.
Відзиву на апеляційну скаргу позивачем не надано. Згідно ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.09.2020 апеляційну скаргу залишено без руху, через не надання доказів на підтвердження сплати і зарахування до Державного бюджету судового збору за подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду у встановленому законом розмірі.
08.10.2020 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків та докази сплати судового збору.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.10.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м. Павлоград, Дніпропетровська область на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2020 у справі № 904/2304/20. Ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами.
19.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ МІРКОМ (постачальник) та Приватним акціонерним товариством "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" (покупець) було укладено договір поставки № 6313-ПУ-УМТС-Т (арк.с.19).
Відповідно до пункту 1.1 договору, в порядку і на умовах, передбачених цим договором, постачальник зобов'язується поставити у власність покупця продукція та/або обладнання виробничо-технічного призначення, в асортименті, кількості, у терміни, за ціною і з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в цьому договорі і специфікаціях, які є невід'ємними частинами до цього договору.
Згідно пункту 1.2 договору, покупець зобов'язаний прийняти та оплатити продукцію, яка поставляється у власність відповідно до умов цього договору.
На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв у власність товар на загальну суму 23 076,00 грн, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними № 157 від 24.07.2019 на суму 22 356,00 грн та № 261 від 27.11.2019 на суму 720,00 грн (арк.с.30,33).
Пунктом 4.7 договору передбачено, що датою поставки вважається дата, зазначена представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником.
Пунктом 5.4 договору (в редакції додаткової угоди до договору від 22.01.2019) передбачено, що розрахунки за поставлену постачальником продукцію за цим договором здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 робочих днів з 90 календарного дня з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку і за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 цього договору.
Відповідно до пункту 6.8 договору, в разі несвоєчасної оплати продукції, покупець на письмову вимогу постачальника. сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки оплати від вартості своєчасно не оплаченої продукції, однак не більше 5% від вартості своєчасно не оплаченої продукції.
Несплачена відповідачем сума становить 23 076,00 грн., що і стало причиною виникнення спору.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до положень ст.ст. 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на наявний в матеріалах справи договір, між сторонами склались правовідносини поставки товару.
Відповідно до ст.193 ГК України, ст.525, ст.526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 599 ЦК України встановлює, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1 3 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заборгованість відповідача в сумі 23 076,00 грн. підтверджується матеріалами справи. Доказів погашення заборгованості відповідач на момент розгляду спору не надав. Тому суд обґрунтовано стягнув суму заборгованості.
У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару, позивачем останньому нараховано пеню у розмірі 1 153,80 грн за період з 30.10.2019р. по 28.04.2020р.; 3% річних у розмірі 335,84 грн. за період з 30.10.2019р. по 28.04.2020р. та інфляційні втрати у розмірі 139,38 грн. за період листопад 2019 березень 2020р.
Колегія суддів перевіривши розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат визнає його арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою.
Рішення суду про стягнення основного боргу в сумі 23 076,00., пені у сумі 1 153,80 грн.; 3% річних в сумі 6 739,43 грн. та 139,38 грн. інфляційних грунтується на встановлених судом по справі обставинах, які підтверджуються наявними в матеріалах справи відповідними доказами.
Судова колегія приходить до висновку про те, що обставини, зазначені у апеляційній скарзі, не підтвердилися, що свідчить про безпідставність тверджень скаржника, з огляду на таке.
Пунктом 4.7 договору передбачено, що датою поставки вважається дата, зазначена представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником.
За змістом статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Спірні видаткові накладні підписані обома сторонами та містять усі обов'язкові реквізити.
Отже, оспорювання відповідачем видаткових накладних не спростовує самого факту поставки товару, реальності господарських операцій та виникнення зобов'язань у відповідача щодо оплати отриманого товару.
Частинами 1 та 3 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
До того ж, матеріалами справи підтверджується факт поставки позивачем товару відповідачу на суму 23 076,00 грн та отримання останнім цього товару без заперечень.
Колегія суддів зауважує, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин та застосував норми матеріального права при ухваленні оскаржуваного рішення.
Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.
Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги та вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника у справі.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 269-270, 275, 276, 281-282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м. Павлоград - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2020 у справі 904/2304/20 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений 10.12.2020р.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя І.Л. Кузнецова
Суддя Л.П. Широбокова