28.09.2020 Справа № 904/2434/19
м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65, зал №511
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач)
суддів: Березкіна О.В., Орєшкіна Е.В.
секретар судового засідання Пінчук Є.С.
за участю представників:
від позивача: - Горгіладзе С.С., довіреність №62 від 11.04.2018, представник;
- Нестеченко Д.С., ордер серії ДП №044 від 11.03.2020, адвокат
від відповідача-1: Пупченко В.В., довіреність №б/н від 09.01.2020, представник
від відповідача-2: Пупченко В.В., довіреність №б/н від 14.08.2007, представник
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Горгіладзе Андрія Сергійовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2019 у справі №904/2434/19 (суддя Назаренко Н.Г.; рішення ухвалене о 13:21 год. у місті Дніпро, повне рішення складено 28.11.2019)
за позовом фізичної особи-підприємця Горгіладзе Андрія Сергійовича, м.Нікополь, Дніпропетровська область
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Голівуд", м.Нікополь, Дніпропетровська область
відповідача-2: фізичної особи-підприємця Кононенко Миколи Григоровича, м.Нікополь, Дніпропетровська область
про стягнення завданих збитків у сумі 146184,02 грн.
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції
Фізична особа-підприємець Горгіладзе Андрій Сергійович (позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Голівуд" (відповідач-1) та фізичної особи-підприємця Кононенко Миколи Григоровича (відповідач-2) про стягнення завданих збитків (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) у сумі 146184,02 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що через протиправність дій відповідачів та завдану ними майнову шкоду, позивач втратив майно та зазнав суттєвих фінансових збитків.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2019 у справі №904/2434/19 відмовлено в задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця Горгіладзе Андрія Сергійовича (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) в частині солідарного стягнення з відповідачів - 1, 2 збитків на суму 69990,01 грн.
Закрито провадження у справі №904/2434/19 за позовом фізичної особи-підприємця Горгіладзе Андрія Сергійовича до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Голівуд", відповідача-2: фізичної особи-підприємця Кононенко Миколи Григоровича в частині стягнення збитків у сумі 76194,01 грн.
Витрати по сплаті судового збору покладено на позивача.
Означене судове рішення вмотивоване тим, що судом встановлено, що існують судові рішення у справах №904/4732/15 та №904/2391/18, що набрали законної сили, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ФОП Горгіладзе А.С. (позивач) звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати у повному обсязі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2019 у справі №904/2434/19, постановити нове рішення (постанову), яким стягнути з відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Голівуд" та відповідача-2 - фізичної особи-підприємця Кононенко Миколи Григоровича завдані збитки 146184,02 грн. солідарно.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В обґрунтування апеляційної скарги, позивач вказує на те, що:
- по-перше, суд першої інстанції у своєму рішенні порушив та невірно застосував норми процесуального права, не виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України та не врахував позицію Верховного Суду України щодо визначення тотожності позовів та судового процесу; порушив права позивача на справедливий судовий розгляд;
- по-друге, суд першої інстанції не перевірив належним чином та не врахував усі докази у сукупності, як того вимагає закон, не надав їм належної оцінки, а сутність частини доказів та позовних вимог позивача суд спотворив, що призвело до хибних висновків при прийнятті рішення;
- по-третє, суд першої інстанції не врахував обставини та факти встановлені судовими рішеннями апеляційної та касаційної інстанцій, які додані позивачем до позову, як загальної, так і господарської юрисдикцій, а також висновки Верховного Суду України у цих справах, в яких брали участь сторони цієї справи та які доводять провину відповідачів-1, 2 у завданні шкоди позивачу;
- по-четверте, суд невірно застосував норми матеріального права, що призвело до невірного вирішення питання при ухваленні рішення по суті спору.
Тому позивач вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким позовні вимоги ФОП Горгіладзе А.С. до ТОВ "Торговий дім "Голівуд" та ФОП Кононенко М.Г. слід задовольнити в повному обсязі.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
11.02.2020 надійшли відзиви ТОВ "Торговий дім "Голівуд" та ФОП Кононенко М.Г. на апеляційну скаргу, в відповідачі вважають, що апелянтом (позивачем в цій справі) не надано належних та допустимих доказів обставин протиправної поведінки відповідача-1 і відповідача-2 та понесених апелянтом збитків. Вказують на те, що судовими рішеннями в справах №904/4732/15 та №904/2391/18, які набрали законної сили, встановлені обставини відсутності протиправної поведінки відповідача-1 і відповідача-2 в липні 2007 року щодо майна апелянта, а також обставини відсутності доказів перебування майна апелянта в приміщенні магазину відповідача-1 та відсутності понесених апелянтом збитків. Отже в цій справі №904/2434/19 у суду першої інстанції були відсутні підстави для застосування у відношенні відповідачів відповідальності по стягненню збитків відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України. Вважають, що суд першої інстанції при ухваленні рішення від 25.11.2019 у справі №904/2434/19 правильно застосував норм матеріального і процесуального права, врахувавши практику Європейського суду з прав людини, повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, які є доведеними матеріалами справи, а висновки викладені у цьому рішенні суду першої інстанції відповідають обставинам справи.
Рух справи у суді апеляційної інстанції
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2020 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Орєшкіна Е.В. ШиробоковаЛ.П. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Горгіладзе Андрія Сергійовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2019 у справі №904/2434/19; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 19.02.2020 о 12:00 год.
19.02.2020 ФОП Горгіладзе А.С. подав до суду апеляційної інстанції відповідь на відзив відповідачів-1,2 на апеляційну скаргу позивача, в якій зазначає про те, що у своєму відзиві вони перекручують обставини справи, надаючи суду неправдиві свідчення, у якості своїх доказів надають документи, які раніше були скасовані, а підмінюючи поняття намагаються змусити суд йти хибним шляхом. Вважає посилання відповідачів на судові рішення у справах №904/4732/15 та №904/2391/18 безпідставними. Вказує на те, що рішення у справі №904/4732/15 не встановило обставин, а лише, як зазначив Дніпропетровський апеляційний господарський суд своєю постановою у справі №904/632/15 дало правову оцінку наведеним позивачем доказам, з цим погодився Вищий господарський суд України та Верховний Суд України, відмовивши відповідача-1,2 у задоволенні касаційної скарги та заяви про перегляд. Також зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції у справі №904/2391/18 не встановлювали обставин відсутності вини відповідачів-1,2, а лише процитували рішення суду у справі №904/4732/15. Натомість, позивач надав суду беззаперечні докази наявності цивільного правопорушення з боку відповідачів-1,2, необхідними елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина, які призвели до втрати позивачем майна, та на яке у нього, як встановлено судовими рішеннями, є право власності. На переконання ФОП Горгіладзе А.С., у суду першої інстанції у справі №904/2434/19 були усі підстави для задоволення позовної заяви та застосування у відношенні до відповідачів-1,2 відповідальності на підставі статті 1166 Цивільного кодексу України по стягненню заподіяних позивачу збитків.
Також 19.02.2020 апелянт подав до суду клопотання та просив долучити до матеріалів справи: нотаріально посвідчену заяву Туровського Владислава Івановича про отримання від Горгіладзе Андрія Сергійовича грошових коштів у сумі 64990,01 грн. на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2018 у справі №904/172/18.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.02.2020 за клопотанням апелянта відкладено апеляційний розгляд справи на 11.03.2020 о 12:00 год.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.2020 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Орєшкіна Е.В. Кощеєв І.М. прийнято апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Горгіладзе Андрія Сергійовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2019 у справі №904/2434/19 до свого провадження.
У судовому засіданні 11.03.2020 оголошувалась перерва до 30.03.2020 о 15:00 год.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.03.2020 повідомлено учасників справи, що на виконання Постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" зі змінами, враховуючи Рекомендації Ради суддів України викладених у листі №9рс-186/20 від 16.03.2020, на виконання рішення зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №1, оформленого протоколом зборів суддів від 17.03.2020 тимчасово на період з 18.03.2020 по 03.04.2020 встановлено особливий режим роботи Центрального апеляційного господарського суду; судове засідання у справі №904/2434/19 призначене на 30.03.2020 о 15:00 год. не відбудеться через запровадження карантинних заходів; після усунення вказаних обставин розгляд справи буде призначено у судовому засіданні ухвалою суду, про що сторони будуть повідомлені в передбаченому ГПК України порядку.
09.04.2020 ФОП Горгіладзе А.С. подано заперечення на заяви та твердження представника відповідачів-1,2, зроблені ним 11.03.2020 у судовому засіданні у справі №904/2434/19, в яких, зокрема вказує на те, що твердження відповідачів-1,2, у тому числі про продаж позивачем спірного майна, не відповідають обставинам встановленим судовими рішеннями та не були підтверджені ними належними та допустимими доказами.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.04.2020 розгляд справи призначено в судовому засіданні на 20.05.2020 о 16:00 год.
14.05.2020 до суду апеляційної інстанції надійшли два клопотання від відповідача-2 - ФОП Кононенка М.Г., в яких цей учасник судового процесу просив:
1) з метою повного і всебічного з'ясування обставин, на які посилаються відповідач-1 та відповідач-2, витребувати від Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи №904/4732/15 та матеріали справи №904/2391/18 як докази повторного звернення апелянта до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до тих самих відповідачів 1, 2 про той самий предмет і з тих самих підстав;
2) для встановлення тих обставин, що "Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження" від 09.08.2007 серії АЕ №967762, яка прийнята державним виконавцем Зеленською С.О., фактично складена на бланку відповідно до додатків 26, 26-1 Інструкції про проведення виконавчих дій, без виходу на місце зберігання майна та без передання майна на зберігання відповідачам-1,2 або іншій особі, оглянути в судовому засіданні оригінал Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 09.08.2007 серії АЕ №967762, прийняту державним виконавцем Нікопольського МУЮ Зеленською С.О. при примусовому виконанні ухвали Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07.08.2007 у справі №2-4885/07 та зобов'язується надати суду для огляду оригінал зазначеної постанови.
Розглянувши в судовому засіданні 20.05.2020 заявлені клопотання відповідача-2, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, дослідивши докази у справі, але враховуючи обставини справи та доводи, наведені в обґрунтування заявлених клопотань, з метою забезпечення законних прав та інтересів усіх учасників справи, колегія суддів задовольнила клопотання про витребування з Господарського суду Дніпропетровської області матеріалів справ №904/4732/15 та №904/2391/18, та оголосила перерву у судовому засіданні до 06.07.2020 о 14:00 год., огляд оригіналу Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 09.08.2007 серії АЕ №967762 вирішено здійснити під час перевірки обставин справи наявними доказами у наступному судовому засіданні.
18.06.2020 ФОП Горгіладзе А.С. подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, які спростовують твердження відповідачів-1,2 під час судового засідання 20.05.2020:
1) копію клопотання від 21.10.2011 Кононенка М.Г. директора ТОВ "ТД "Голівуд" до судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Шестакової З.С. арк.116 т.3 справа №2-695/11;
2) копію клопотання від 21.05.2012 Кононенка М.Г. директора ТОВ "Торговий дім "Голівуд" до судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Шестакової З.С. арк.247 т.3 справа №2-695/11;
3) копію опису вкладення до листа від 05.06.2019 №5320004841673.
Крім того, 18.06.2020 апелянт подав інше клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, які, на його думку, спростовують твердження відповідачів-1,2 під час судового засідання 20.05.2020:
- копію першої сторінки постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.08.2007 на примусове виконання ухвали суду у справі №2-4885/07(№2-695/11);
- копію ухвали Нікопольського міськрайонного суду у справі №2-695/11 від 15.06.2010;
- копію ухвали Нікопольського міськрайонного суду у справі №2-695/11 від 12.11.2012;
- копію ухвали Нікопольського міськрайонного суду у справі №0426/7179/2012(2-695/11);
- копію рішення Нікопольського міськрайонного суду у справі №182/5328/13-ц від 10.10.2013 за позовом громадянина Маленка В.Є. до ФОП Горгіладзе А.С. про відшкодування вартості майна.
ФОП Кононенко М.Г. (відповідач-2) у відповідь на клопотання позивача подані 18.06.2020, звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням від 06.07.2020, в якому на підставі ч.3 ст.269 ГПК України просить не приймати вищенаведені докази, оскільки позивач не надав доказів неможливості подання нових доказів до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2020 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Подобєд І.М. (доповідач), судді - Березкіна О.В., Орєшкіна Е.В. прийнято апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Горгіладзе Андрія Сергійовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2019 у справі №904/2434/19 до свого провадження.
У судовому засіданні 06.07.2020 оголошувалась перерва до 15.07.2020 о 16:00 год.
15.07.2020 ФОП Горгіладзе А.С. (позивач) подав до суду додаткові заперечення на заяви відповідачів-1,2 у судовому засіданні 06.07.2020 про застосування строку позовної давності.
У судовому засіданні 15.07.2020 оголошувалась перерва до 28.09.2020 о 15:30 год.
У судовому засіданні 28.09.2020 позивачем надано, а судом оглянуто оригінал постанови державного виконавця від 09.08.2007 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а також переглянуто відеозапис на наданому позивачем компакт-диску.
За результатами розгляду справи судом апеляційної інстанції в судовому засіданні 28.09.2020 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, які приймали участь у судових засіданнях, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів виходить з такого.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини
19.07.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Голівуд" (сторона-1 - відповідач-1) в особі директора Кононенка М.Г., Товариством з обмеженою відповідальністю "Акцепт" (сторона-2) та фізичною особою-підприємцем Горгіладзе А.С. (сторона-3 - позивач) було укладено договір про сумісну діяльність, за умовами якого сторони за даним договором зобов'язуються шляхом об'єднання зусиль спільно діяти в сфері розвитку торгівлі та послуг для мешканців міста Нікополь та Нікопольського району, для досягнення наступних спільних цілей: створення нових робочих місць; зміна відношення до підприємництва, а слідом і до ринкових відносин узагалі; проведення косметичного та капітального ремонту та використання існуючих торгівельних приміщень за призначенням (п.1 договору про сумісну діяльність від 19.07.2006) (а.с.22-23 т.1).
Сторона-1 за цим договором зобов'язується: звільнити та надати в термін 7 днів з дня підписання даного договору існуюче приміщення площею 187 м2, розташоване за адресою: м.Нікополь, вул. Електрометалургів, 32а, власником якого є ТОВ "Торговий дім "Голівуд"; оформити договір оренди зі стороною-3 в термін 7 днів з дня підписання даного договору (п.3.1, п.3.4 договору про сумісну діяльність від 19.07.2006).
Відповідно до пункту 7.1. договору про сумісну діяльність від 19.07.2006, термін дії договору з моменту підписання до 17.07.2009.
26.07.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Голівуд" (наймодавець - відповідач-1) та Горгіладзе А.С. (наймач - позивач) був підписаний договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, за умовами якого з метою ефективного використання нерухомого майна та на виконання раніше підписаного договору про спільну діяльність наймодавець передає, а наймач приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно, що належить ТОВ "Голівуд" і знаходиться на балансі наймодавця, а саме - частину нежитлового приміщення (майно) загальною площею 187,0 м2, яке розташоване за адресою: м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 32а (п.1.1 договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна від 26.07.2009) (а.с.24-25 т.1).
Майно передається в найм (оренду) з метою використання його під розміщення магазину товарів для ремонтно-оздоблювальних робіт, товарів та обладнання для дому (п.1.2 договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна від 26.07.2009).
В пункті 8.1. сторони обумовили, що цей договір укладено строком на термін з 26.07.2006 до 31.12.2009 включно.
12.09.2006 ПП ОСОБА_1 за його відповідною заявою до Нікопольської міської ради було отримано Дозвіл на розміщення об'єкту торгівлі та послуг - магазину "Квадратний метр" (а.с.26-27 т.1).
24.11.2006 між ОСОБА_2 (Абонент) та ПП ОСОБА_3 (Виконавець) укладено договір №04032000/а від 24.11.2006 на абонентське обслуговування в мережі "Інтернет" (а.с.28 т.1).
29.12.2006 Нікопольською міської санепідемстанції Державної санітарно-епідеміологічною службою України складено Акт перевірки дотримання санітарноного законодавства в магазині "Квадратний метр", директором якого зазначено ОСОБА_2 (а.с.29 т.1).
04.01.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Нікопольського ЦЕЗ № 5 Дніпропетровської філії ВАТ "Укртелеком" та СПД Горгіладзе А.С. укладено Типовий договір №776 від 04.01.2007 про надання послуг електрозв'язку за адресою АДРЕСА_1 (а.с.31-33 т.1).
Позивач у позовній заяві зазначає, що для забезпечення виконання своїх договірних зобов'язань, у тому числі забезпечення магазину торговим, комп'ютерним, виставковим обладнанням, меблями, ФОП Горгіладзе А.С. (позивач) уклав договір з громадянином ОСОБА_4 про надання в користування майна, а також договори з постачальниками, у тому числі з ТОВ "Акцепт ЛТД" та ФОП Туровським, на постачання товарів.
Так 04.01.2007 між фізичною особою ОСОБА_5 (Депонент) та ФОП Горгіладзе А.С. (Виконавець) укладено Договір відповідального зберігання з правом використання, за умовами якого Депонент передає, а Виконавець приймає на відповідальне безоплатне зберігання майно (офісне та торгівельне обладнання), яке є особистою власністю ОСОБА_6 . Депонент передає майно Виконавцю згідно акт приймання-передачі, котрий є невід'ємною частиною цього договору, передача майна здійснюється за адресою - АДРЕСА_1 , приміщення магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (а.с.31 т.1).
04.01.2007 між ТОВ "Акцепт ЛТД" (Постачальник) в особі директора Маленко В.Е. та ФОП Горгіладзе А.С. (Отримувач) укладено договір №12-М поставки товарів в асортименті на склад Отримувача - АДРЕСА_1 , магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (а.с.30 т.1). За умовами цього договору передбачалася поставка товару постачальником отримувачу за накладними, отримувач зобов'язувався прийняти товар за актами приймання-передачі та оплатити його.
Між ТОВ "Акцепт ЛТД" та ПП Горгіладзе А.С. складено низку актів приймання-передачі, яким Покупець та Постачальник підтвердили передачу у власність ПП Горгіладзе А.С. матеріальних цінностей згідно опису, а саме:
- Акт приймання-передачі №3 від 12.01.2007 (а.с.34 т.1);
- Акт приймання-передачі №4 від 15.01.2007 (а.с.35 т.1);
- Акт приймання-передачі №5 від 15.01.2007 (а.с.36 т.1);
- Акт приймання-передачі №6 від 22.01.2007 (а.с.37 т.1);
- Акт приймання-передачі №7 від 30.01.2007 (а.с.38 т.1);
- Акт приймання-передачі №36 від 23.05.2007 (а.с.38 т.1);
- Акт приймання-передачі №37 від 24.05.2007 (а.с.40 т.1);
- Акт приймання-передачі №38 від 25.05.2007 (а.с.41 т.1);
- Акт приймання-передачі №45 від 13.06.2007 (а.с.42 т.1).
Факт приймання-передачі майна від ТОВ "Акцепт ЛТД" до ПП ОСОБА_2 підтверджується низкою накладних:
- накладна №3 від 12.01.2007 на суму 4585,13 грн. (а.с.43 т.1);
- накладна №4 від 15.01.2007 на суму 1794,63 грн. (а.с.44 т.1);
- накладна №5 від 15.01.2007 на суму 2229,35 грн. (а.с.45 т.1);
- накладна №6 від 22.01.2007 на суму 1815,65 грн. (а.с.46 т.1);
- накладна №7 від 30.01.2007 на суму 8358,46 грн. (а.с.47 т.1);
- накладна №36 від 23.05.2007 на суму 2779,73 грн. (а.с.48 т.1);
- накладна №37 від 24.05.2007 на суму 6319,74 грн. (а.с.49 т.1);
- накладна №38 від 23.03.2007 на суму 3843,60 грн. (а.с.50 т.1);
- накладна №45 від 13.06.2007 на суму 6309,80 грн. (а.с.51 т.1).
17.01.2007 між фізичною особою-підприємцем Туровським В.І. (постачальником) та фізичною особою-підприємцем Горгіладзе Андрієм Сергійовичем (отримувачем) укладено договір №17.01-07, за умовами якого також передбачалася поставка товару постачальником отримувачу за накладними та оплата такого товару на умовах цього договору (а.с.52 т.1).
За накладною №25/06-7 від 25.06.2007 ПП ОСОБА_7 передав ПП ОСОБА_2 згідно договору №17.01-07 від 17.01.2007 товар на суму 11040,00 грн.:
конд ВЕКО ВКН-071 у кількості 2 шт. за ціною 1680,00 грн. на суму 3360,00 грн.;
конд МІDEA MSG-12HR-ION у кількості 2 шт за ціною 1960,00 грн. на суму 3920,00 грн.;
конд Samsung HR-09-FAN у кількості 2 шт за ціною 1880,00 грн. на суму 3760,00 грн.
За накладною №11/06-7 від 11.06.2007 ПП ОСОБА_7 передав ПП ОСОБА_2 згідно договору №17.01-07 від 17.01.2007 товар на суму 40571,80 грн.:
конд EUROFAN EFR-07CH у кількості 5 шт за ціною 1575,60 грн. на суму 7878,00 грн.
конд EUROFAN EFR-09CH у кількості 8 шт за ціною 1848,30 грн. на суму 14786,40 грн.
EUROFAN EFR-12CH у кількості 6 шт за ціною 1878,60 грн. на суму 11271,60 грн.
WELFAR ASW-H09A4/QA у кількості 2 шт за ціною 1575,60 грн. на суму 3151,20 грн.
WELFAR ASW-H12A4/QA у кількості 2 шт за ціною 1742,30 грн. на суму 3484,60 грн.
За накладною №02/04-7 від 02.04.2007 ПП ОСОБА_7 передав ПП ОСОБА_2 згідно договору №17.01-07 від 17.01.2007 товар на суму 2874,96 грн.:
- панель ПВХ 250 біла у кількості 120,00 м кв. за ціною 16,47 грн. на суму 1976,40 грн.
- панель ПВХ 200 мр. син. у кількості 48,00 м кв. за ціною 18,72 грн. на суму 898,56 грн.
За накладною №14/05-07 від 14.05.2007 ПП ОСОБА_7 передав ПП ОСОБА_2 згідно договору №17.01-07 від 17.01.2007 товар на суму 2860,00 грн.:
Двері ламін ПП 80 Арт-S у кількості 2 шт за ціною 715 грн. на суму 1430,00 грн.
Двері ламін ПГ80 Арт-S у кількості 2 шт за ціною 715 грн. на суму 1430,00 грн.
За накладною №06/06-7 від 06.06.2007 ПП ОСОБА_7 передав ПП ОСОБА_2 згідно договору №17,01-07 від 17.01.2007 товар на суму 335,38 грн.:
Металопрофіль у кількості 6,33 м кв. за ціною 53 на суму 335,38 грн.
За накладною №22/05-7 від 25.05.2007 ПП ОСОБА_7 передав ПП ОСОБА_2 згідно договору №17.01-07 від 17.01.2007 товар на суму 814,50 грн.:
Металопрофіль у кількості 15,37 м кв. за ціною 53 на суму 814,50 грн.
Відповідно до умов обох вказаних вище договорів постачальник здійснює доставку товару на склад отримувача - АДРЕСА_1 , магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
05.07.2007 ФОП Туровський В.І. у складі комісії прийняв участь у проведенні інвентаризації залишків товарно-матеріальних цінностей, що знаходилися в магазині "Квадратний метр" у ФОП ОСОБА_2 . За результатами інвентаризації було складено Інвентаризаційний опис №01, який зі сторони покупця підписано ФОП Горгіладзе А.С.
У позовній заяві позивач зазначає, що 17.07.2007 близько 11 години ТОВ "ТД "Голівуд" (відповідач-1), в особі його директора ОСОБА_8 , за участю декількох службовців охоронної фірми "ГрифонК", увірвався до приміщення магазину "Квадратний метр" і з застосуванням фізичного насильства вигнав з приміщення продавця ОСОБА_9 , знищив систему сигналізації, встановлену Нікопольським відділенням Державної служби охорони, телефонний зв'язок та обмежив позивачу доступ до вказаного приміщення та майна.
Позивач зазначив, що в подальшому відповідач-1, посилаючись на недійсність договору оренди, позивача до приміщення магазину "Квадратний метр" не пустив та майно, яке залишилося в приміщенні, позивачу не повернув.
Крім того, позивач вказує на те, що відповідач-2 розпоряджався означеним приміщенням на свій розсуд, не дивлячись на заборону, встановлену ухвалою Нікопольського міськрайонного суду від 07.08.2007 року, вчиняти щодо приміщення та майна певні дії, неодноразово передавав вказане приміщення в суборенду третім особам, в результаті чого, майно, яке було до цього у володінні та власності позивача та знаходилося у вищезазначеному приміщенні, було останнім втрачено.
За твердженням позивача, згідно з переліком майна, який викладений позивачем у позовній заяві, ним було втрачено наступне майно:
з/пНайменуванняКількістьЦіна за од. грн..Сума грн.Примітки
1Герметик силик. санит. (шт.)20,010,34206,80Накл. № 3 от 12.01.07 Акт прием. перед. № Зот 12.01.2007г.
2Герметик силик. Унив. (шт.)20,010,09201,74
3Герметик акриловий (шт....)19,05,37107,32
4Пена Mixon (шт.)24,013,82331,68
5Угол перфори. 25x25x3000 (ал.) (шт.)62,02,13132,06
6Арм. Сетка (м.п.)50,04,39219,50
7Канализация в ассортименте (шт.)375,0 1794,63Накл. №4 от 15.01.07 Акт прием. перед. №4 от 15.01.2007г.
8Фитинги отводьі в ассортименте (шт.)156,0 2229,35Накл. №5 от 15.01.07 Акт прием. перед. № 5 от 15.01.2007г.
9Метизы в ассортименте (шт.)43424,0 1815,65Накл. №6 от 22.01.07 Акт прием. перед. № бот 22.01.2007г.
10Ванна "Estap"+ножки(шт...)2,0418,56837,12Накл. №7 от 30.01.07 Акт прием. перед. №7бт 30.01.2007г.
11Ванна "Smavit+ножки (шт.)1,0382,80382,80
12Унитаз СЕНАТОР (шт.)1,0573,00573,00
13Душ. Каб. Гл. АВРОРА (шт.)1,01320,001320,00
14Душ. Каб. АВРОРА (шт.)1,01150,001150,00
15Панель ПВХ (Decopan) Х800 Белый глянец (0,25*5,95*0,005) (Decopan) (м.кв.)68,018,881283,84Накл. №36 от 23.05.07 Акт прием. перед. №36 от 23.05.2007г.
16Двери ламинированные 111180 Арт-S (шт.)2715,001430,00Накл. №14\05-7 от 14.05.2007
17Двери ламинированные 111 80 Арт-S (шт)2715,001430,00
18Панель ПВХ 250 белая (м.кв.)12016,471976,40Накл. №02\04-7 от 02.04.2007
19Панель ПВХ 200 мр. Син. (м.кв.)4818,72898,56
20Металопрофиль (м.кв.)6,3353,00335,38Накл. №06/06-7 от 06.06.2007
21Металопрофиль (м.кв.)15,3753,00814,50Накл. №22/05-7 от 22.05 2007
22Панель ПВХ (Decomax)Д023 Береза карельская (0,25*6,00*0,008) (м.кв.)15,026,00390,00Накл. №37 от 24.05.07 Акт прием. перед. №37 от 24.05.2007г.
23Панель ПВХ (Decomax) А013 Снежно-белый суперглянец (0,25*6,00*0,008) (м.кв.)15,026,00390,00
24Панель ПВХ (Decomax)Д033 Клен канадский (0,25*6,00*0,008) (м.кв.)15,026,00390,00
25Панель ПВХ (Decopan) МН02 Штукатурка голубая 10,25*5,95*0,008) (м.кв.)129,7518,872448,38
26Панель ПВХ (Decopan) МВ03 Мрамор зеленый (0,25*5,95*0,008) (м.кв.)29,7518,87561,38
27Панель ПВХ (Decopan) МН06 Штукатурка бежевая 10,25*5,95*0,005) (м.кв.)41,6515,15631,00Накл. №37 От 24.05.07 Акт прием. перед. №37 от 24.05.2007г.
28Профиль ПВХ Укр ЦР 100 Старт, снежн. белая (6,00*0,008) (м.п.)120,00,95114,00
29Профиль ПВХ Укр ЦР 112 Плинтус снежн. белый (6,00*0,008) (пж)120,00,95114,00
ЗОПрофиль ПВХ Укр ЦР 101 наружный снежно-белый (6,00*0,008) (м.п.)240,00,95228,00
31Дв. Полотно Брама Классики 2.1-80 Кр. Кипарис1,0196,00196,00
32Панель ПВХ (Deco) А013 Снежно-белый суперглянец 0,25*6,00*0,008) (м.кв.)60,026,001560,00Накл. №38 от 25.05.07 Акт прием, перед. №38 от 25.05.2007г.
33Панель ПВХ фесорап) МС07 Мрамор розовый (0,25*5,95*0,008) (м.кв.)14,87518,87280,69
34Панель ПВХ (Ресорап) МВ03 Мрамор зеленый (0,25*5,95*0,008) (м.кв.)44,62518,87842,07
35Дверь металлическая (Китай) К левая (шт.)1,0690,00690,00Накл. №45 от 13.06.07 Акт прием. перед. №45 от 13.06.2007г.
36Дверь металлическая (Китай) Ж правая (шт.)1,0699,60699,60
37Дверь металлическая (Китай) Ж левая (шт.)1,0699,60699,60
38Конд. EUROFAN EFR-07СН5,01575,607878,00Накл. №11\06-7 от 11.06.07.
39Конд. EUROFAN EFR -09СН8,01848,3014786,40
40Конд. EUROFAN EFR -12СН6,01878,6011271,60
41Конд. WELFAR ASW-H09A4/QA2,01575,603151,20
42Конд. WELFAR ASW-H12A4/QA2,01742,303484,60
43Конд. ВЕКО ВКН-0712,01680,003360,00Накл. №25\06-7 от 25.06.07.
44Конд. MIDEA VSG_HR-ION2,01960,003920,00
45Конд. Samsung HR-09-FAN2,01880,003760,00
Всього на загальну суму 81 316,85
До того ж позивач вказує, що в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області вже перебувала справа №904/172/18 за позовом ФОП Туровського Владислава Івановича до ФОП Горгіладзе Андрія Сергійовича про стягнення 51611,80 грн. заборгованості за договором №17.01-17 від 17.01.07.
Під час розгляду справи №904/172/18 ФОП ФОП Горгіладзе А.С. підтвердив (визнав) фактичні обставини, викладені у позовній заяві, доказів оплати вартості товару не надав. В той же час, заперечував проти позовних вимог, зазначаючи, що товар, який був поставлений йому та який знаходився в приміщенні магазину "Квадратний метр" (за адресою, м.Нікополь, вул.Електрометалургів, 32а), був захоплений власником нежитлового приміщення, де знаходився цей магазин; факт обмеження доступу ФОП Горгіладзе А.С. до магазину було встановлено рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06.11.2012 у справі №2-695/11.
Рішенням Господарського Дніпропетровської області від 13.03.2018 у справі №904/172/18 позовні вимоги фізичної особи - підприємця Туровського Владислава Івановича задоволено у повному обсязі. Стягнуто з відповідача - Фізичної особи - підприємця Горгіладзе Андрія Сергійовича на користь позивача - Фізичної особи - підприємця Туровського Владислава Івановича 51 611,80 грн. - заборгованості та 1762,00 грн. - витрат на сплату судового збору.
Також, як вказує позивач, в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебувала справа №904/1983/18 за позовом фізичної особи - підприємця Туровського Владислава Івановича до фізичної особи - підприємця Горгіладзе Андрія Сергійовича про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 57144,72 грн. за договором №17.01-07 від 17.01.2017.
Рішенням Господарського Дніпропетровської області від 06.11.2018 у справі №904/1983/18 позов задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Горгіладзе Андрія Сергійовича на користь Фізичної особи - підприємця Туровського Владислава Івановича суму 64029,56 грн. основного боргу, 960,45 грн. судового збору.
Таким чином, звертаючись у червні 2019 року до господарського суду із позовом, який є предметом розгляду у цій справі, позивач зазначає, що через протиправні дії відповідачів-1,2, які мали місце 17.07.2007, та завдану ними майнову шкоду, позивач втратив майно та зазнав фінансових збитків.
В своїй заяві від 16.03.2019 (а.с.230-205 т.2) про збільшення позовних вимог, яку прийнято до розгляду судом першої інстанції, позивач просив суд стягнути з відповідачів-1,2 солідарно збитки у розмірі 146184,02 грн., з яких:
138461,57 грн. - вартість майна, яке втрачено позивачем через протиправні дії відповідачів-1,2, де: сума 81316,85 грн. - це вартість захопленого майна (за переліком позивача), а сума 57144,72 грн. - це сума, яку стягнуто з ФОП Горгіладзе А.С. на користь ФОП Туровського В.І. за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2018 у справі №904/1983/18.
1762,00 грн. - сума судових витрат, яку стягнуто з позивача за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2018 у справі №904/172/18;
960,45 грн. - сума судових витрат, яку стягнуто з позивача за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2018 у справі №904/1983/18;
5000,00 грн. - гонорар адвоката за договором про надання правової допомоги.
Зі змісту заявлених позивачем вимог, які є предметом спору у цій справі, та наведених ним в обґрунтування цих вимог обставин та правових норм, судом встановлено, що спірні правовідносини сторін виникли з приводу відшкодування збитків, які за твердженням позивача спричинені особами, з якими він знаходився у договірних правовідносинах з приводу використання приміщень магазину "Квадратний метр" у м. Нікополь по вул.Електрометалургів, 32А, однак які протиправно заволоділи майном, що перебувало у приміщеннях цього магазину та належало позивачу або було передано позивачу у користування третіми особами. До того ж, до складу збитків позивачем включені витрати, які понесені чи мають бути понесені позивачем на виконання судових рішень на користь постачальника товару та відшкодування судових витрат, у зв'язку із розглядом таких справ.
Статті 15 та 16 Цивільного кодексу України встановлюють, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Згідно з частиною першою статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Згідно зі статтею 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Юридичною підставою для позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, необхідними елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою та вина.
Як правильно визначив суд першої інстанції, обов'язковими обставинами, які є предметом доказування у даній справі, є встановлення факту завдання матеріальної шкоди позивачу відповідачами-1,2 та її реальний розмір.
На підтвердження обставин, викладених у позовній заяві позивач надав до матеріалів справи наступні докази:
- Договір про сумісну діяльності від 19 липня 2006р. (а.с.22-23 т.1);
- Договір оренди нерухомого майна від 26 липня 2006р. (а.с.24-25 т.1);
- Заява на розміщення об'єкту торгівлі від 09.08.2006р. (а.с.27 т.1);
- Дозвіл на розміщення об'єкту торгівлі №153 від 12.09.2006 (а.с.26 т.1);
- Договір №04032000/а від 24.11.2006р. на абонентське обслуговування в мережі "Інтернет" (а.с.28 т.1);
- Акт перевірки дотримання санітарного законодавства від 29.12.2006р. (а.с.29 т.1);
- Договір поставки №12-М від 04.01.2007р. (а.с.30 т.1);
- Договір відповідального зберігання з правом користування від 04.01.2007р. (а.с.31);
- Договір про надання послуг електрозв'язку № 776 від 04.01.2007 (а.с.32-33 т.1);
- Акт приймання-передачі №3 від 12.01.2007 до договору поставки №12-М від 04.01.2007р. (а.с.34 т.1);
- Акт приймання-передачі №4 від 15.01.2007 до договору поставки №12-М від 04.01.2007р. (а.с.35 т.1);
- Акт приймання-передачі №5 від 15.01.2007 до договору поставки №12-М від 04.01.2007р. (а.с.36 т.1);
- Акт приймання-передачі №6 від 22.01.2007 до договору поставки №12-М від 04.01.2007р. (а.с.37 т.1);
- Акт приймання-передачі №7 від 30.01.2007 до договору поставки №12-М від 04.01.2007р. (а.с.38 т.1);
- Акт приймання-передачі №36 від 23.05.2007 до договору поставки №12-М від 04.01.2007р. (а.с.39 т.1);
- Акт приймання-передачі №37 від 24.05.2007 до договору поставки №12-М від 04.01.2007р. (а.с.40 т.1);
- Акт приймання-передачі №38 від 25.05.2007 до договору поставки №12-М від 04.01.2007р. (а.с.41 т.1);
- Акт приймання-передачі №42 від 13.06.2007 до договору поставки №12-М від 04.01.2007р. (а.с.42 т.1);
- накладна №3 від 12.01.2007 (а.с.43 т.1);
- накладна №4 від 15.01.2007 (а.с.44 т.1);
- накладна №5 від 15.01.2007 (а.с.45 т.1);
- накладна №6 від 22.01.2007 (а.с.46 т.1);
- накладна №7 від 30.01.2007 (а.с.47 т.1);
- накладна №36 від 23.05.2007 (а.с.48 т.1);
- накладна №37 від 24.05.2007 (а.с.49 т.1);
- накладна №38 від 23.03.2007 (а.с.50 т.1);
- накладна №45 від 13.06.2007 (а.с.51 т.1);
- Договір поставки №17.01-07 від 17 січня 2007 (а.с.52 т.1);
- Додаткова угода від 15.10.2008 до Договору №17.01-07 від 17 січня 2007р. (а.с.53 т.1);
- Специфікація до №17.01-07 від 17 січня 2007р., станом на липень 2010 (а.с.54 т.1);
- накладна №25/06-7 від 25.06.2007 до договору поставки №17.01-07 від 17.01.2007р. (а.с.55 т.1);
- накладна №11/06-7 від 11.06.2007 до договору поставки №17.01-07 від 17.01.2007р. (а.с.55 т.1);
- накладна №02/04-7 від 02.04.2007 до договору поставки №17.01-07 від 17.01.2007р. (а.с.56 т.1);
- накладна №14/05-7 від 14.05.2007 до договору поставки №17.01-07 від 17.01.2007р. (а.с.56 т.1);
- накладна №06/06-7 від 06.06.2007 до договору поставки №17.01-07 від 17.01.2007р. (а.с.57 т.1);
- накладна №22/05-7 від 06.06.2007 до договору поставки №17.01-07 від 17.01.2007р. (а.с.57 т.1);
- лист ФОП Туровського В.І. до ФОП Горгіладзе А.С. від 03.07.2007р. (а.с.58 т.1);
- Договір централізованого спостереження за станом систем тривожної сигналізації та реагування ГЗ ПЦО на відповідні сигнали №5132/15-2007 від 20.06.2007(а.с.59-60т.1);
- Договір на централізовану охорону майна на об'єкті підрозділом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України №5140/15-2007 від 20.06.2007р. (а.с.61-62 т.1);
- Протокол узгодження договірної ціни до договору №5140/15-2007 від 20.06.2007р. (а.с.63 т.1);
- Договір добровільного страхування МБ 12/33 №0001709 від 27.06.2007р. (а.с.64 т.1);
- Заява на страхування за договором добровільного страхування МБ 12/33 №0001709 від 27.06.2007р. (а.с.65-66 т.1);
- лист ТОВ "Акцепт.ЛТД" №02/ХІІ-2007 від 02.07.2007р. (а.с.67 т.1);
- наказ ТОВ "Акцепт.ЛТД" №02/07 від 02.07.2007р. (а.с.68 т.1);
- лист в.о прокурора від 18.07.2007р. (а.с.69 т.1);
- лист Начальника НМВДСО Сизько №1168 від 18.07.2007р. (а.с.70 т.1);
- лист Начальника Нікопольського МВ УМВС України в Дніпропетровській області від 27.07.2007 (а.с.71 т.1);
- постанова ДІМ Нікопольського МВ УМВС від 27 липня 2007р. (а.с.72 т.1);
- постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 09.08.2007 (а.с.73-82 т.1);
- постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 11.08.2007р. (а.с.82 т.1);
- постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 02.09.2007р. (а.с.83-84 т.1);
- постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 10.03.2009р. (а.с.85 т.1);
- постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 10.12.2010р. (а.с.86 т.1);
- клопотання ФОП Кононенка М.Г. від 19.10.2012р. та товарні чеки (а.с.87-89 т.1);
- заява ФОП Туровського В.І. від 07.05.2018 (а.с.90 т.1);
- Інвентаризаційний опис № 01 від 05 липня 2007р. (а.с.91-101 т.1);
- позовна заява гр. Маленко В.Є. та ФОП Горгіладзе А.С. до ТОВ "ТД "Голівуд" (а.с.103-105 т.2);
- ухвала Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.05.2012 у справі №2-695/11, провадження 2/426/252/2012 (а.с.107 т.2);
- позовна заява ФОП Кононенко М.Г. до гр. Маленко В.Є., ФОП Горгіладзе А.С. та до ТОВ "ТД "Голівуд" (а.с.108-109 т.2);
- Специфікація до договору поставки від 08.01.2007 (а.с.210 т.2);
- Перелік майна (а.с.111-112 т.2);
- ухвала Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.12.2012 у справі №0426/7179/2012, провадження 2/0426/3342/2012 (а.с.113 т.2);
- заява ТОВ "ТД "Голівуд" про зняття заходів забезпечення позову від 20.12.2012 (а.с.114 т.2);
- апеляційна скарга ТОВ "ТД "Голівуд” на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.10.2013 у справі №182/5328/13-ц провадження №2/0182/2672/2013 (а.с.115-117 т.2);
- ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області про відкриття апеляційного провадження від 26.03.2015 у справі №182/5328/13-ц провадження №2/0182/2672/2013 (а.с.115-117 т.2);
- носій CD-R (а.с.149 т.2);
- рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06.11.2012 у справі №22-ц/490/7305/12 (а.с.158-161 т.2);
- ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.08.2015 у справі №182/5328/13-ц провадження №2/0182/2672/2013 (а.с.162-165 т.2);
- ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.10.2015 у справі №182/5328/13-ц провадження №6-28844св15 (а.с.164-166 т.2);
- постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2016 у справі №904/632/15 (а.с.167-175 т.2);
- постанова Вищого господарського суду України від 30.08.2016 у справі №904/632/15 (а.с.176-180 т.2);
- ухвала Верховного Суду України від 24.10.2016 у справі №904/632/15 (а.с.181-182 т.2);
- ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 у справі №904/632/15 (а.с.183-187 т.2);
- рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2018 у справі №904/172/18 (а.с.188-192 т.2);
- рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2018 у справі №904/1983/18 (а.с.206-208 т.2);
- наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2018 у справі №904/1983/18 (а.с.209 т.2);
- заперечення на пояснення позивачів та нові позовні вимоги у справі №2-695/11 (2-4382/10) та доповнення до позовної заяви у справі №2-695/11 (2-4382/10) (а.с.231-235 т.2);
- ухвала Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.06.2010 у справі №2-4382/10 (а.с.236 т.2);
- заява ТОВ "ТД "Голівуд" у справі №2-4382/10 (а.с.237 т.2);
- постанова про скасування постанови про відмову у порушенні кримінальної справи та направлення на додаткову перевірку (а.с.238 т.2);
- Договір поставки від 08.01.2007 (а.с.239 т.2);
- лист від 25.10.2011 №1 Відділу з питань сприяння розвитку малого та середнього бізнесу Нікопольської міської ради (а.с.240 т.2);
- заява Маленко В.Є. від 29.08.2007 (а.с.241 т.2);
Відповідач-1 на підтвердження своїх заперечень, викладених у відзиві на позовну заяву, надав до матеріалів справи такі докази:
- позовна заява ФОП Горгіладзе А.С. у справі №904/4732/15 (а.с.149-153 т.1);
- позовна заява ФОП Горгіладзе А.С. у справі №904/2391/18 (а.с.154-159 т.1);
- постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 09.08.2007 з додатком (а.с.160-169 т.1);
- ухвали Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.05.2012 та від 21.12.2012 у справі №2-695/11, провадження 2/426/252/2012 (а.с.170-184 т.1);
- постанова про закінчення виконавчого провадження від 01.02.2013 (а.с.185-192 т.1);
- постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 02.09.2007 (а.с.193-194 т.1);
- постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 04.08.2010 (а.с.195 т.1);
- рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06.11.2012 у справі 22-ц/490/7305/12 (а.с.196-197 т.1);
- рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2015 у справі №904/4732/15 (а.с.198-201 т.1);
- постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 у справі №904/4732/15 (а.с.202-207 т.1);
- протокол огляду від 28.08.2007 (а.с.208-2013 т.1);
- Договір добровільного страхування МБ 12/33 №0001709 від 27.06.2007р. (а.с.214-215 т.1);
- ухвала Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07.08.2007 у справі №2-4885/07 (а.с.216-224 т.1);
- рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2018 у справі №904/2391/18 (а.с.225-227 т.1);
- постанова Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2019 у справі №904/2391/18 (а.с.228-231 т.1).
Відповідач-2 на підтвердження своїх заперечень, викладених у відзиві на позовну заяву, надав наступні докази:
- Договір добровільного страхування МБ 12/33 № 0001709 від 27.06.2007р. (а.с.17-18 т.2);
- ухвала Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.05.2012 у справі №2-695/11, провадження 2/426/252/2012 (а.с.19 т.2);
- постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 02.09.2007 (а.с.20-21 т.2);
- постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 04.08.2010 (а.с.22 т.2);
- рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06.11.2012 у справі 22-ц/490/7305/12 (а.с.23-24 т.2);
- рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2015 у справі №904/4732/15 (а.с.25-28 т.2);
- постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 у справі №904/4732/15 (а.с.29-34 т.2);
- рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2018 у справі №904/2391/18 (а.с.35-37 т.2);
- постанова Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2019 у справі №904/2391/18 (а.с.38-41 т.2);
- Витяг з кримінального провадження №12015040340001695 (а.с.216 т.2).
Дослідивши надані сторонами докази, суд першої інстанції встановив відсутність в матеріалах справи доказів, які б підтверджували протиправні дії відповідачів у зникненні товару та спричиненні позивачу матеріальної шкоди.
При цьому суд першої інстанції врахував на те, що зазначені факти також встановлені у постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 у справі №904/4732/15 та у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2019 у справі №904/2391/18, які набрали законної сили, а відтак місцевий господарський суд дійшов до висновку про недоведеність позивачем позовних вимог про солідарне стягнення збитків з відповідачів-1,2 у розмірі 69990,01 грн.
Одночасно з цим суд першої інстанції зазначив, що в ході розгляду справи судом було досліджено матеріали справи №904/4732/15 та №904/2391/18 та встановлено, що позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків вже були заявлені до стягнення у справах №904/4732/15 та №904/2391/18 на загальну суму 76194,01 грн. Отже існують судові рішення у справах №904/4732/15 та №904/2391/18, що набрали законної сили, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що необхідно закрити провадження у цій справі в частині позовних вимог про солідарне стягнення з відповідача-1,2 збитків у розмірі 76194,01 грн., заявлених позивачем до стягнення у справах №904/4732/15 та №904/2391/18, а в задоволенні позовних вимог в частині солідарного стягнення з відповідачів-1,2 збитків у розмірі 69990,01 грн. - слід відмовити.
Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів частково погоджується з аргументами апелянта (позивача) про не відображення в оскарженому судовому рішенні усіх обставин, які можуть мати преюдиційне значення.
Так позивач вказує, що у своїх позовних вимогах він, як позивач, посилався на факти, які були встановлені низкою судових рішень, що були додані позивачем до позовної заяви та залучені до матеріалів справи.
За твердженням позивача факт користування ФОП Горгіладзе А.С. частиною торгівельного залу під розміщення магазину "Квадратний метр" за адресою вул.Електрометалургів, 32 А у м.Нікополь, ведення ним в цьому приміщенні господарської діяльності, факт знаходження там майна, яке він отримав, та хто є власником цього майна, а також обставини захоплення відповідачами-1,2 цього приміщення та обмеження позивачу доступу до цього приміщення, факт неповернення цього майна на вимогу власника раніше вже були встановлені судовими рішеннями та мають преюдиційне значення у цій справі.
За приписами частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Дослідивши як невідображення в оскарженому судовому рішенні у цій справі зазначених вище позивачем (апелянтом) обставин та преюдиційних фактів, які вже встановлені у інших справах вплинуло на правильність ухваленого у цій справі судового рішення, колегія суддів виходить з такого.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що як на докази спричинення позивачу шкоди у сумі 138461,57 грн. позивач у цій справі посилається на інвентаризаційний опис №01 від 05.07.2007, договір №12-М від 04.01.2007, договір №17.01-07 від 17.01.2007, накладні та акти приймання-передачі товару.
Судом першої інстанції також правильно встановлено, що господарськими судами вже розглядались справи №904/4732/15 та №904/2391/18 у спорах, де сторонами є ті ж самі особи, що й у цій справі (№904/2434/19), яка наразі переглядається судом апеляційної інстанції.
Так із рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2015 у справі №904/4732/15 можна побачити, що фізична особа - підприємець Горгіладзе Андрій Сергійович (позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Голівуд", (відповідач-1) фізичної особи - підприємця Кононенко Миколи Григоровича (відповідач-2) про стягнення 91312,16 грн. завданої шкоди та визнання Договору оренди індивідуального визначеного нерухомого майна б/н від 26.07.2006 дійсним.
Позовні вимоги позивача у справі №904/4732/15 обґрунтовані тим, що позивач не мав змоги користуватися орендованим у відповідача-1 приміщенням у зв'язку з захопленням його відповідачем-2, у зв'язку з чим у позивача не було можливості забрати наявний в приміщенні товар та майно, що свідчить на думку останнього про необхідність визнання договору укладеним, а також стягнення шкоди внаслідок втрати наявного в приміщенні майна.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2015 у справі №904/4732/15 в задоволенні позову - відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна від 26.07.2006 року підписаний між сторонами без додержання встановлених законом вимог щодо його нотаріального посвідчення та державної реєстрації, наявність яких впливає на дійсність такого договору, а отже він є неукладеним; крім того, в матеріалах справи відсутні докази фактичної передачі майна в оренду. Також, місцевий господарський суд дійшов висновку, що звернувшись з вимогами про визнання дійсним спірного договору, позивач обрав неналежний спосіб захисту свого права. У позовних вимогах про стягнення шкоди судом відмовлено з тих підстав, що позивачем не доведено наявність у приміщенні, розташованому за адресою: м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 32а, площею 187 кв. м, товару, на який у позивача наявне право власності, а отже позивачем не доведено факту втрати свого майна, що свідчить про відсутність усіх елементів складу цивільного правопорушення, які необхідні для встановлення такої міри відповідальності як стягнення збитків. У зв'язку з необґрунтованістю заявлених позивачем вимог та відсутністю підстав для їх задоволення суд не досліджував обставини пропуску строку позовної давності, про застосування якої заявили відповідачі.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Горгіладзе Андрія Сергійовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2015 у справі №904/4732/14 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2015 у справі №904/4732/14 - залишено без змін.
При цьому суд апеляційної інстанції встановив, що:
"Як на доказ спричинення позивачу шкоди у сумі 91312,16 грн. позивач посилається на інвентаризаційний опис №01 від 05.07.2007 року (а.с.44-54, т.1), договір №12-М від 04.01.2007 року (а.с.97, т.1), договір №17.01.-07 від 17.01.2007 (а.с.96, т.1), накладні (а.с.78-86, 98,т.1) та акти приймання-передачі (а.с.87-95, т.1).
Враховуючи наведені вище надані позивачем докази, дійсно 04.07.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Акцепт" (постачальником) та Фізичною особою-підприємцем Горгіладзе Андрієм Сергійовичем (отримувачем) укладено договір №12-М, за умовами якого передбачалась поставка товару постачальником отримувачу за накладними, отримувач зобов'язувався прийняти товар за актами приймання-передачі та оплатити його.
17.01.2007 року між фізичною особою - підприємцем Туровським В.І. (постачальником) та фізичною особою - підприємцем Горгіладзе Андрієм Сергійовичем (отримувачем) укладено договір №17.01-07, за умовами якого також передбачалася поставка товару постачальником отримувачу за накладними.
Відповідно до умов обох договорів постачальник здійснює доставку товару на склад отримувача - м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 32а, магазин "Квадратний метр".
Як на виконання договору №12-М від 04.01.2007 року, так і на виконання договору №17.01-07 від 17.01.2007, здійснювалася поставка товару від постачальників позивачу (накладні, акти приймання-передачі - а.с.78-95, 98 т.1).
Поставка товару за вказаними накладними та актами приймання-передачі відбувалася у період з 12.01.2007 по 13.07.2007 року, однак, враховуючи, що господарською діяльністю позивача є реалізація товарів, станом на 13.07.2007 року (дата, зазначена позивачем як дата не допуску позивача до приміщення магазину "Квадратний метр") вказані документи не можуть бути доказами для встановлення обставин, який саме товар, що поставлявся за накладними, про поставку якого складалися акти приймання-передачі, та у якій кількості, відповідно, і якої вартості залишився нереалізованим (чи не використаний іншим чином) та чи був він в наявності у спірному приміщенні.
05.07.2007 року комісією у складі директор ТОВ "Акцепт" Маленко В.Є. (голова комісії), Горгіладзе Андрія Сергійовича та ще двох членів комісії складено інвентаризаційний опис №01, у якому наведено перелік товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться у магазині "Квадратний метр" по вул. Електрометалургіа, 32а м. Нікополь на відповідальному володінні Фізичної особи-підприємця Горгіладзе Андрія Сергійовича.
Проте, вказаний інвентаризаційний опис є внутрішнім документом позивача та складений лише представниками зацікавлених сторін, зокрема, самим позивачем.
Жодних інших документів, які б підтверджували наявність майна, належного позивачу на праві власності, у приміщенні спірного магазину на дату, визначену позивачем як дата не допуску позивача до цього приміщення, у тому числі і майна, переліченого позивачем в позовній заяві у визначеній позивачем кількості та на відповідну суму, чи втрату такого майна внаслідок дій відповідачів матеріали справи не містять.
Окрім того, апеляційний господарський суд критично оцінює вказаний інвентаризаційний опис як доказ підтвердження обставин втрати позивачем належного йому на праві власності майна, оскільки 28.08.2007 року оперуповноваженим СДСБЕЗ Нікопольського МВ УМВС України у Дніпропетровській області старшим лейтенантом КущС.Д. проведено опис майна, що перебувало у спірному приміщенні магазину, про що складено протокол огляду (а.с.44-54, т.2), однак, як зазначено у постанові про відмову у порушенні кримінального провадження від 02.09.2007 року (а.с.63-64, т.1), майно, описане у протоколі огляду (тобто майно, яке було в наявності після 17.07.2007 року), неможливо співставити з майном, яке знаходилося у приміщенні до 17.07.2007 року, оскільки працівникам міліції надано на підтвердження обставин наявності майна лише накладні на поставку товару; данні інвентаризації не були надані.
Щодо доводів позивача про вибуття з його власності товарів на заявлену суму внаслідок протиправних дій відповідачів, суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази викрадення чи іншого протиправного вибуття із власності позивача відповідного майна саме внаслідок дій відповідачів. Водночас, інвентаризацій опис не є тим, доказом, який підтверджує протиправні дії відповідачів у зникненні товару та спричиненні позивачу матеріальної шкоди. Не є належним і допустимим доказом вказаний інвентаризаційний опис і у зв'язку з обставинами його складання та підписання лише зацікавленими особами.
Окрім того, наданий позивачем інвентаризаційний опис має численні помарки, закреслення, виправлення та дописки.
Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 року №69, на яку посилається позивач та яка була чинною на час виникнення спірних відносин, визначено порядок проведення інвентаризації юридичними особами. Можливість проведення інвентаризації у фізичної особи-підприємця положеннями даної Інструкції не передбачено, оскільки проведення інвентаризації базується на співставленні фактичних даних з даними бухгалтерського обліку, який фізична особа-підприємець відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" вести не зобов'язана (веде спрощену систему обліку і звітності). Дані бухгалтерського обліку для співставлення відповідних даних позивачем до матеріалів справи не надавались.
Також не підтверджує наявність певного майна у спірному приміщенні і постанова державного виконавця відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 09.08.2007 року, винесена на підставі ухвали Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07.08.2007 року по справі №2-4885/07 (а.с.193-201, 207-215, т.1), оскільки акт опису та арешту майна державним виконавцем за місцезнаходженням майна та у присутності сторін не складався, а отже не може бути належним доказом як фактичної наявності майна у спірному приміщенні, так і належності його на праві власності саме позивачу.
Вказана ухвала суду по справі №2-4885/07 теж не встановлює факту, що майно, на яке накладено арешт, є власністю Фізичної особи-підприємця Горгіладзе Андрія Сергійовича; арешт накладено за переліком майна, наданим позивачами по цій справі: Маленко В.Є. та фізична особа-підприємець Горгіладзе А.С., які в обґрунтування позовних вимог та заяви про забезпечення позову навели суду лише доводи про належність їм цього майна.
Колегія суддів апеляційного господарського суду не вбачає можливості співставити дані вказаного інвентаризаційного опису, опису складеного працівником міліції та видаткових накладних, оскільки найменування товару, його кількість та вартість не співпадають за вказаними документами.
Враховуючи заперечення відповідачів проти заявлених позивачем вимог в частині стягнення шкоди, позивач коригував розрахунок суми спричиненої йому шкоди (не змінюючи позовні вимоги), уточнював перелік втраченого майна в порівнянні з наведеним у позовній заяві як на стадії розгляду справи судом першої інстанції шляхом подання додаткових пояснень до позовної заяви, так і при розгляді справи апеляційним господарським судом шляхом подання додаткових пояснень до апеляційної скарги (а.с.44-49, т.3; а.с.162-166, т.3), що свідчить про ті обставини, що і сам позивач не має змоги точно визначитися з переліком нібито втраченого ним майна, його кількістю та вартістю.
У рішенні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.10.2013 року по справі №182/5328/13-ц (а.с.203, т.1), залишеному без змін судом апеляційної інстанції (а.с.133-134, т.3), суд послався на факт обмеження доступу позивача до приміщення за адресою вул. Електрометалургів, 32а у м. Нікополь з боку відповідачів як преюдиційний факт встановлений рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 06.11.2012 року (а.с.205-206, т.1).
Однак, ні судовим рішенням по справі №182/5328/13-ц, ні рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 06.11.2012 року (провадження №22-ц/480/7305/12) не встановлено факту протиправного заволодіння відповідачами майном позивача та яким саме.
Не встановлюють факт обмеження доступу позивача до спірного приміщення чи винесення відповідачами майна позивача зі спірного приміщення і постанови про відмову у порушенні кримінальних справ, оскільки за приписами ч.6 ст.75 ГПК України є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Жодного вироку про притягнення винних осіб до відповідальності за подіями, на які посилається позивач та які, за його доводами, спричинили шкоду, матеріали справи не містять.
Можливості самостійно встановити факт протиправного заволодіння відповідачами майном позивача та спричинення протиправних перешкод позивачу у доступі до спірного приміщення, при тому, що були відсутні правові підстави у позивача користуватися приміщенням, апеляційний господарський суд не має, оскільки процесуальний закон не наділяє його відповідними повноваженнями.
Отже, позивач не довів належними та допустимими доказами наявності існування у спірних відносинах сукупності усіх елементів складу цивільного правопорушення, які необхідні для встановлення такої міри відповідальності як стягнення збитків. Так позивачем не доведено перебування у вказаному приміщенні товару, на який у нього наявне право власності, його склад, кількість та вартість, як до моменту нібито порушення його прав з боку відповідачів, так і після, не доведено факту втрати (вилучення) свого майна тобто факту понесення ним шкоди у певному розмірі; неправомірної діяльності відповідачів, підтвердженої належними доказами, яка була б в причинному зв'язку зі спричиненою шкодою.
У зв'язку з наведеним місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог в частині стягнення шкоди у сумі 91312,16 грн.
Також, місцевим господарським судом правомірно не досліджувалося питання щодо позовної давності, про сплив якої заявлено відповідачами, оскільки у даному випадку позов не підлягає задоволенню з підстав його необґрунтованості.
Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи позивача, що спірна частка торгівельного залу площею 187 кв. м не може вважатися окремою частиною будівлі, отже договір оренди не підлягав обов'язковій державній реєстрації. Частина приміщення є об'єктом нерухомості, частиною внутрішнього об'єму житлових будинків/будівлі обмеженою будівельними елементами, а отже підпадає під визначення окремої частини будівлі, передача в оренду якої на строк, що перевищує один рік, на момент укладення договору потребувала нотаріального посвідчення та державної реєстрації. Виділення вказаної частини приміщення в самостійний об'єкт нерухомості не вимагається приписами ст.ст. 79, 794 ЦК України.
Колегія суддів відхиляє решту доводів позивача, наведених в обґрунтування апеляційної скарги як таких, що спростовується зазначеним вище.
Оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга позивача на це рішення - без задоволення.
Помилкова правова кваліфікація спірних відносин (договірні збитки, а не позадоговірна шкода (делікт)), не призвела до прийняття місцевим господарським судом неправильного рішення у справі, відповідно не є підставою для зміни або скасування рішення суду".
Щодо правової кваліфікації спірних правовідносин в постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 у справі №904/4732/15 зазначено, зокрема, про таке:
"Як на правові підстави заявлених вимог про стягнення з відповідачів завданої позивачу шкоди позивач посилався на ч. 1 ст. 193 ГК України (виконання суб'єктами господарювання господарських зобов'язань належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів), ч.1 ст. 216 ГК України (господарсько-правова відповідальність настає за порушення у сфері господарювання та шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій), ст. 218 ГК України (підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання).
Вирішуючи спір у даній справі за вимогами про стягнення шкоди місцевий господарський суд керувався, зокрема, приписами частини другої статті 224, статтею 225 Господарського кодексу України.
Однак колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що посилання на вказані вище норми матеріального права к даному випадку не є правильним.
Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, необхідним є з'ясування правових підстав покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору, від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок заподіяння шкоди (глава 82 ЦК України). Водночас необхідно враховувати, що можуть мати місце випадки, коли сторони перебувають у договірних відносинах, але заподіяння шкоди однією із сторін іншій стороні не пов'язане з виконанням зобов'язання, що випливає з цього договору. За таких обставин, незалежно від наявності договору, при вирішенні спору слід керуватися нормами ЦК України та ГК України щодо відшкодування позадоговірної шкоди.
Як встановлено вище, між сторонами не існувало договірних зобов'язань, шкода, про стягнення якої заявлено позов у справі, не є наслідком невиконання чи неналежного виконання договору, отже, до вимог про її стягнення підлягають застосуванню норми про відповідальність за делікт.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Виходячи з наведеного, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку, заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні статті 1193 ЦК України.
При цьому, виходячи із загальних правових норм, протиправність (неправомірність) поведінки означає порушення чужого суб'єктивного права. Під збитками розуміється матеріальна шкода, яка виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому матеріального права та (або) зменшення нематеріального блага.
За відсутності хоча б одного з вказаних вище елементів складу цивільного правопорушення цивільна відповідальність не настає".
Зазначені вище рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2015 у справі №904/4732/14 та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 набрали законної сили.
Суд першої інстанції у цій справі також правильно встановив та врахував, що на розгляді Господарського суду Дніпропетровської області також перебувала й інша справа №904/2391/18 за позовом фізичної особи - підприємця Горгіладзе Андрія Сергійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Голівуд" (відповідач-1) та фізичної особи-підприємця Кононенко Миколи Григоровича (відповідача-2) про стягнення 53373,80 грн.
Позивач вказував у справі №904/2391/18 в обґрунтування своїх позовних вимог, що відповідачі мають відшкодувати спричинену йому шкоду, а саме збитки, які він поніс, виконавши рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2018 у справі №904/172/18. На думку позивача у даному випадку відсутні підстави для застосування строку позовної давності, оскільки позов було заявлено щодо стягнення завданих збитків, а саме компенсації виплачених ФОП Туровському В.І. грошових коштів, згідно рішення господарського суду від 13.03.2018 у справі №904/172/18.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2019 у справі №904/2391/18 в задоволенні позову відмовлено. Це рішення обґрунтовано посиланням на те, що трирічний строк позовної давності для захисту позивачем свого права сплив у липні 2010.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2019 у задоволенні апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Горгіладзе Андрія Сергійовича відмовлено, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2018 у справі №904/2391/18 залишено без змін.
Переглядаючи справу №904/2391/18 в апеляційному порядку, колегія суддів встановила, зокрема:
"Матеріали справи свідчать про те, що позовні вимоги обґрунтовані посиланням на виконання позивачем рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2018 у справі №904/172/18, внаслідок чого йому спричинені збитки.
Предметом спору у справі №904/172/18 є стягнення заборгованості за договором поставки №17.01-07 від 17.01.2017, у зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань з оплати поставленого позивачем товару.
Колегія суддів вважає, що здійснення фізичною особою-підприємцем Горгіладзе А.С. оплати заборгованості за договором поставки не є шкодою в розумінні ч.1 ст. 1166 ЦК України, а тому позивач не є особою, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, у зв'язку з чим не набуває права зворотної вимоги до винної особи відповідно до ч.1 ст. 1191 ЦК України.
З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Щодо застосування до спірних відносин позовної давності, суд апеляційної інстанції прийняв до уваги, зокрема, що основне зобов'язання на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2018 у справі №904/172/18 виконано Фізичною особою-підприємцем Горгіладзе А.С. 25.08.2018, а тому місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку щодо застосування до спірних правовідносин позовної давності.
Зважаючи на те, що резолютивна частина рішення суду першої інстанції є правильною, хоча відповідні висновки суду першої інстанції й не буди належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду відповідно до вимог законодавства вважала необхідним залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення".
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2018 та постанова Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2019 у справі №904/2391/18 набрали законної сили.
Між тим колегія суддів погоджується з апелянтом (позивачем), що в матеріалах цієї справи знайшло також підтвердження й те, що на розгляді господарських судів перебували й інші справи.
Так Господарським судом Дніпропетровської області розглядалась справа №904/632/15 за позовом фізичної особи-підприємця Горгіладзе Андрія Сергійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Голівуд" (відповідач-1) та фізичної особи-підприємця Кононенка Миколи Григоровича (відповідач-2) про стягнення завданої шкоди в порядку регресу.
Предметом спору у справі №904/632/15 були вимоги позивача до відповідачів-1,2 про відшкодування вартості майна, яке було передано ФОП Горгіладзе А.С. від ОСОБА_5 за договором відповідального зберігання з правом користування від 04.01.2007, але яке ФОП Горгіладзе А.С. не зберіг у зв'язку із обмеженням ТОВ "Торговий дім "Голівуд" та у доступі ОСОБА_2 та Маленку В.Є. до приміщення магазину "Квадратний метр" за адресою: вул. Електрометалургів, 32а у м. Нікополь.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2016 у справі №904/632/15 такі позовні вимоги ФОП Горгіладзе А.С. були задоволені частково та стягнуто з ТОВ "Торговий дім "Голівуд" та ФОП Кононенко М.Г. солідарно на користь ФОП Горгіладзе А.С. суму 27000,00 грн. на відшкодування шкоди у порядку регресу.
Таким чином, на користь позивача постановлено судове рішення про відшкодування збитків, пов'язаних із втратою майна, яке було передано йому Маленком А.Є. за договором відповідального зберігання з правом користування від 04.01.2007.
Також в матеріалах цієї справи знайшло підтвердження те, що ФОП Туровський В.І. звертався із позовом до ФОП Горгіладзе А.С. про стягнення 51611,80 грн. заборгованості за договором №17.07-17 від 17.01.2007 (укладеного між сторонами), позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх обов'язків за договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2018 у справі №904/172/18 стягнуто з ФОП Горгіладзе А.С. на користь ФОП Туровського В.І. суму 51611,80 грн. заборгованості та 1762,00 грн. - витрат на сплату судового збору.
Задовольняючи позов ФОП Туровського В.І. до ФОП Горгіладзе А.С. у справі №904/172/18 суд виходив із того, що встановив, зокрема, що між ФРП Туровський В.І. (постачальник) та ФОП Горгіладзе А.С. (одержувач) укладено договір №17.01-07, відповідно до умов якого постачальник поставив товар на загальну суму 51611,80 грн. Відповідно до пункту 2.2. договору постачальник доставляє товар на склад одержувача м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 32, магазин "Квадратний метр". З матеріалів справи вбачається, що 03.07.07р. позивач звернувся до відповідача з пропозицією провести звірку (інвентаризацію) залишків поставленого товару. 05.07.07р. позивач у складі комісії прийняв участь у проведенні інвентаризації залишків товарно-матеріальних цінностей, що знаходилися у відповідача в магазині "Квадратний метр". За результатами інвентаризації було складено Інвентаризаційний опис №01, який підписано відповідачем. 15.10.08р. між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду до Договору №17.01-07 від 17.01.2007 року, за якою обумовили, що постачальник в односторонньому порядку має право збільшити розмір поставленого одержувачу товару. 21.07.2010р. позивач та відповідач підписали специфікацію, згідно якої вартість поставленого за договором але не оплаченого товару склала 108756,52 грн. В порушення прийнятих на себе зобов'язань відповідач поставлений на його адресу товар у встановлений договором строк не оплатив, у зв'язку з чим, за ним станом на цей час рахується заборгованість за вищезазначеним договором в розмірі 51611,80 грн.
Також в матеріалах справи знайшло підтвердження те, що ФОП Туровський В.І. звертався з позовом до ФОП Горгіладзе А.С. про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 57144,72 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2018 у справі №904/1983/18 стягнуто з ФОП Горгіладзе А.С. на користь ФОП Туровського В.І. суму 64029,56 грн. основного боргу, 960,45 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позов ФОП Туровського В.І. до ФОП Горгіладзе А.С. у справі №904/1983/18 суд виходив із того, що встановив, зокрема, що на час розгляду справи №904/1983/18 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2018 у справі №904/172/18 набрало законної сили, що, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для звільнення позивача від доказування обставин, встановлених під час розгляду справи №904/1983/18. З огляду на те, що Специфікацією від 21.07.2010 року визначено вартість поставленого за Договором але не оплаченого товару у розмірі 108756,52 грн., а відповідачем не повернуто товару, що вказує на погодження ним нової вартості товару згідно Специфікації від 21.07.2010 року, за відповідачем рахується заборгованість щодо оплати решти вартості поставленого товару на суму 57144,72 грн. Разом з тим, відповідачем не надано доказів оплати товару, поставленого позивачем згідно накладної №14/05-7 від 14.05.2007, №02/04-7 від 02.04.2007, №06/06-7 від 06.06.2007, №22/05-7 від 22.05.2007 на загальну суму 6884,84 грн. За викладених обставин суд дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог позивача в частині стягнення з відповідача вартості поставленого товару на загальну суму 64029,56 грн.
Частина перша статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що право на звернення до господарського суд в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 Господарського процесуального кодексу України).
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Щодо аргументів сторін та висновків суду першої інстанції з тотожності позовних вимог, які є предметом розгляду у цій справі, з предметами розгляду у інших справах у спорах між цими ж особами, колегія суддів виходить з такого.
Колегія суддів встановила, що предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення завданих збитків у сумі 146184,02 грн., яка спрямована позивачем до двох відповідачів та пов'язується із солідарним обов'язком останніх нести відповідальність за спричинену позивачу шкоду, що була спричинена протиправним позбавленням майна, яке належало позивачу та третім особам, але перебувало у користуванні позивача.
Ця вимога складається з суми 138461,57 грн. - вартість майна, яке втрачено позивачем через протиправні дії відповідачів-1,2, де: сума 81316,85 грн. - це вартість захопленого майна (за переліком позивача), а сума 57144,72 грн. - це сума, яку стягнуто з ФОП Горгіладзе А.С. на користь ФОП Туровського В.І. за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2018 у справі №904/1983/18.
1762,00 грн. - сума судових витрат, яка стягнути з позивача за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2018 у справі №904/172/18;
960,45 грн. - сума судових витрат, яка стягнути з позивача за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2018 у справі №904/1983/18;
5000,00 грн. - гонорар адвоката за договором про надання правової допомоги.
Таким чином, позивач, звертаючись в червні 2019 року до господарського суду з черговим позовом до відповідачів-1,2 про стягнення збитків у сумі 146184,02 грн., посилається на те, що означеними вище рішеннями вже було встановлено факт того, що мало місце протиправне заволодіння майном з боку відповідачів та спричинення йому такими діями відповідачів майнової шкоди.
Дослідивши позовні вимоги позивача, які є предметом спору у цій справі, із позовними вимогами, які вже були предметом розгляду у інших справах, а також підстави заявлених позовів, колегія суддів встановила та погоджується з аргументами апелянта (позивача), що підстави цих позовів дійсно відрізняються сукупністю наведених сторонами фактів та представленими суду доказами, але водночас мають посилання на одні й ті самі факти та докази, зокрема й відносно переліку майна, з протиправним заволодінням якого позивач пов'язує спричинення йому відповідачами шкоди та понесення збитків, тобто тотожні в частині певних обставин.
Умовно такі обставини та докази можливо поділити на такі групи:
- обставини, які пояснюють коли виникли та на підставі чого існували правовідносини між позивачем (як орендарем) та відповідачами (як орендодавцем і власником приміщень магазину "Квадратний метр"), а також третіми особами (постачальниками товарів);
- обставини, які стосуються моменту у часі, коли наприкінці липня 2007 року відповідачами було позбавлено позивача у доступі до належного йому та третім особам майна;
- обставини, які виникли у правовідносинах сторін вже після події заволодіння майном в ході намагань позивача повернути майно та відшкодувати спричинену шкоду.
Таким чином, як в основу позовних вимог позивача до відповідачів у означених вище інших справах, так і в основу позовних вимог позивача до відповідачів у цій справі покладено одну й ту саму головну обставину - факт протиправного заволодіння 17.07.2007 в магазині "Квадратний метр" у м. Нікополь за адресою вул. Електрометалургів, 32а належного позивачу майна та майна, яке було передано позивачу третіми особами.
Саме з цими обставинами позивач безпосередньо пов'язує порушення своїх прав та вимогу про їх захист в судовому порядку.
Решта зазначених позивачем обставин та доказів, як встановлено судом вище, спрямована пояснити та довести суду факти належності позивачу певного майна та підстав його набуття з метою доведення того факту, що внаслідок протиправного позбавлення відповідачами позивача у допуску до приміщень магазину "Квадратний метр", позивач втратив певне майно, а також довести вартість цього майна та факт спричиненої йому внаслідок таких дій відповідачів шкоди та понесення збитків.
За наведеного вище колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що наразі у цій справі розглядаються позовні вимоги позивача до відповідачів-1,2 про відшкодування збитків, частина яких (вимог), а саме про стягнення завданої шкоди у розмірі 91312,16 грн. - вже була предметом розгляду у інших справах між цими ж сторонами та з тих самих підстав, а саме у справі №904/4732/15, де в задоволенні цих вимог на суму 91312,16 грн. господарським судом вже було відмовлено, та у справі №904/632/15, де позовні вимоги на суму 27600,00 грн. господарським судом вже були задоволені.
При цьому доводи апелянта (позивача) про те, що у цій справі йдеться про інший склад фактичних обставин, предмет спору та правове обґрунтування відхиляються судом апеляційної інстанції, так як ця відмінність стосується лише частини вимог позивача - в частині вимог про стягнення з відповідачів-1,2 солідарно суми 1762,00 грн. - судових витрат, яка стягнута з позивача за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2018 у справі №904/172/18; суми 960,45 грн. - судових витрат, яка стягнута з позивача за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2018 у справі №904/1983/18 та суми 5000,00 грн. - гонорар адвоката за договором про надання правової допомоги.
Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду
З встановлених у цій справі обставин суд апеляційної інстанції доходить висновку, що відповідачі-1,2 порушили майнові права позивача внаслідок обмеження йому доступу 17.07.2007 до майна в магазині "Квадратний метр" у м. Нікополь по вул. Електрометалургів, 32а. Тому не погоджується з судом першої інстанції у його висновку, що в матеріалах цієї справи не доведено факту протиправних дій відповідачів.
Разом із цим вирішуючи спір у цій справі за вимогами позивача про солідарне стягнення з означених відповідачів-1,2 спричинених йому збитків, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для захисту прав позивача саме в цій справі.
Так відповідно до пункту 3 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.
Такою обставиною, зокрема, є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
У зазначеній процесуальній нормі реалізовано принцип, за яким позивач має обирати такий спосіб захисту свого права та вживати усіх заходів для доведення перед судом обґрунтованості своїх позовних вимог, щоб такий спір вирішувався судом лише в одній справі.
Встановлення після розгляду такої справи (у даному випадку це справа №904/4732/15) нових фактів чи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи або скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду - є підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами в порядку, встановленому главою 3 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, розгляд господарськими судами низки справ, у тому числі означених вище справ №904/632/15, №904/172/18 та №904/1983/18, в яких вже було встановлено певні обставини, зокрема, щодо кількості та вартості майна, яке могло перебувати в магазині "Квадратний метр" за станом на 17.07.2007, з втратою якого позивача наразі у цій справі заявляє вимоги про відшкодування збитків, хоча й встановили низку фактів, що можуть мати преюдиційне значення для цієї справи (оскільки розглянуті раніше за часом та між тими ж сторонами), проти такі обставини вже не можуть бути враховані судом у цій справі (№904/2434/19), яка в частині вимог позивача повторює справу №904/4732/15, а в іншій частині вимоги позивача у цій справі є додатковими витратами позивача, які були покладені на нього судом (сума судових витрат) у зв'язку із розглядом справи №904/172/18 та справи №904/1983/18, в яких не приймали участі особи, які є відповідачами-1,2 у цій справі, а тому спричинення цих збитків позивачу не знаходиться в прямому причинному зв'язку із діями відповідачів-1,2.
Тому колегія суддів погоджується з урахуванням встановлених вище обставин цієї справи, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку та правомірно закрив провадження у цій справі щодо частини позовних вимог позивача про солідарне стягнення з відповідачів-1,2 збитків у сумі 76194,01 грн., яка вже вирішувалась між цими ж сторонами господарськими судами в іншій справі за №904/4732/15, а в решті позовних вимог - вмотивовано та правомірно відмовив, як необґрунтованих.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
За приписами частин 1 - 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог частин 1 - 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За викладених обставин колегія суддів суду апеляційної інстанції встановила, що суд першої інстанції хоча і неповно, однак правильно встановив обставини справи, що мають значення для вирішення даного спору та правильно застосувавши матеріальний закон, який регулює спірні правовідносини, та норми процесуального законодавства, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог на суму 76194,01 грн. та про наявність підстав для відмови у позові в решті вимог на суму 69990,01 грн.
Тому підстав для задоволення апеляційної скарги позивача та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення немає.
Розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати на оплату судового збору, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Горгіладзе Андрія Сергійовича - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2019 у справі №904/2434/19 - залишити без змін.
Судові витрати у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на фізичну особу-підприємця Горгіладзе Андрія Сергійовича.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту з підстав, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 10.12.2020.
Головуючий суддя І.М. Подобєд
Суддя О.В. Березкіна
Суддя Е.В. Орєшкіна