ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
10 грудня 2020 року м. Київ № 640/16836/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., вирішивши у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування звукозаписувальним технічним засобом адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксани Анатоліївни
про визнання протиправною та скасування постанови від 07.07.2020 року,-
ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксани Анатоліївни (далі також - відповідач, приватний виконавець), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксани Анатоліївни від 07.07.2020 року про звернення стягнення на заробітну плату.
Адміністративний позов обґрунтовано протиправністю винесеної постанови приватного виконавця від 07.07.2020 року про звернення стягнення на заробітну плату в межах виконавчого провадження №60310672, оскільки в порушення частин першої, другої статті 68 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем не з'ясовано у боржника, яким є позивач, про наявність чи відсутність майна чи грошових коштів в банківських установах.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, в якій встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.
Позивач у встановлений строк недоліки позовної заяви усунув, а саме подано уточнену позовну заяву та заяву про поновлення строку для звернення до суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.08.2020 року відкрито провадження у справі з а правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Питання щодо поновлення позивачу строку звернення до суду ухвалено вирішити в судовому засіданні. Призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 09.09.2020 року. Витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії виконавчого провадження щодо ОСОБА_1 . Зобов'язано відповідача подати до суду належним чином засвідчені копії виконавчого провадження щодо ОСОБА_1 та відзив відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, який, з урахуванням вимог статей 269, 287 КАС України у строк до 04.09.2020 року таким чином, щоб у вказану дату витребувані матеріали знаходились у канцелярії суду.
Через канцелярію суду 02.09.2020 року приватним виконавцем подано заяву про долучення доказів до справи, а саме копії матеріалів виконавчого провадження №60310672.
Електронною поштою 09.09.2020 року відповідачем надіслано на електронну адресу суду відзив на позовну заяву.
У відзиві відповідач проти задоволення позову заперечує, оскільки приватний виконавець діяла у межах статей 68-70 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до змісту яких, виконавець здійснює стягнення, зокрема, на заробітну плату боржника за письмовою заявою стягувача про це.
Відповідно до Довідки секретаря судового засідання від 09.09.2020 року у зв'язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному, справи, призначені до розгляду 09.09.2020 року знято з розгляду.
Наступне судове засідання призначено на 05.11.2020 року, про що сторін повідомлено в порядку статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України.
Через канцелярію суду 22.09.2020 року позивачем подано відповідь на відзив.
У судове засідання 05.11.2020 року сторони не прибули, з огляду на що, згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Разом з тим, дослідивши матеріали справи, зокрема, долучені приватним виконавцем копії виконавчого провадження №60310672, та здійснивши їх перевірку на відповідність переліку виконавчих документів, винесених у межах виконавчого провадження №60310672 у Автоматизованій системі виконавчих проваджень, судом встановлено подання копій матеріалів виконавчого провадження приватним виконавцем не в повному обсязі, що, на переконання суду, перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному на цій стадії розгляду справи №640/16836/20.
Крім того, дослідивши надані приватним виконавцем матеріали виконавчого провадження №60310672, судом встановлено наявність в останніх двох ідентичних постанов приватного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, відмінність яких полягає лише у датах їх прийняття - 25.10.2019 року та 07.07.2020 року.
Зокрема, відповідно до відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень та Єдиного державного реєстру удових рішень, судом встановлено, що у провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває справа №761/44931/19 за позовом ОСОБА_1 про оскарження виконавчого напису нотаріуса від 05.10.2019 року №6187, з метою примусового виконання якого винесено оскаржувану у цій справі постанову.
Разом з тим, результатів оскарження правомірності виконавчого напису від 05.10.2019 року №6187 в матеріалах виконавчого провадження та в Єдиному реєстрі судових рішень відсутні.
Таким чином, з метою повного та всебічного розгляду справи, ухвалою суду від 05.11.2020 року витребувано у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксани Анатоліївни: належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №60310672 в повному обсязі; письмові пояснення щодо підстав прийняття двох однакових постанов та стану виконавчого провадження №60310672; пояснення щодо стану розгляду справи №761/44931/19 та запропонувати надати свою правову позицію щодо наявності чи відсутності необхідності зупинення провадження у справі №640/16836/20 до набрання законної сили судовим рішенням, постановленим за результатами розгляду справи №761/44931/19. Зобов'язано позивача ОСОБА_1 надати пояснення щодо стану розгляду справи №761/44931/19 та запропонувати надати свою правову позицію щодо наявності чи відсутності необхідності зупинення провадження у справі №640/16836/20 до набрання законної сили судовим рішенням, постановленим за результатами розгляду справи №761/44931/19. Належним чином засвідчені копії витребуваних документів та пояснень зобов'язано подати до канцелярії суду до 16.11.2020 року. Наступне судове засідання призначено на 23.11.2020 року.
Через канцелярію суду 19.11.2020 року відповідачем подані письмові пояснення, в обґрунтування яких зазначено, що первісну постанову від 25.10.2019 року про стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника винесено з урахуванням відповідей Пенсійного фонду України та Державної фіскальної служби України на запити приватного виконавця щодо отримання боржником доходів.
Після направлення цієї постанови роботодавцю боржника - до Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України на виконання, на адресу приватного виконавця надійшла заява від першого проректора Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України про те, що ОСОБА_1 звільнено з роботи в Інституті відповідно до наказу від 01.10.2019 року №220-к 02.10.2019 року.
Після повторного направлення запитів до Пенсійного фонду України та Державної фіскальної служби України приватним виконавцем встановлено, що боржником отримується дохід від Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, у зв'язку із чим, приватним виконавцем винесено постанову від 07.07.2020 року про стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Крім того, відповідачем зауважено, що остання проти зупинення провадження у справі №640/16836/20 до набрання законної сили судовим рішенням, постановленим за результатами розгляду справи №761/44931/19, заперечує у зв'язку із відсутністю підстав для такого зупинення.
Також, відповідачем долучено витребувані судом копії матеріалів виконавчого провадження №60310672.
Через канцелярію суду 20.11.2020 року позивачем подані письмові пояснення, відповідно до змісту яких, проти зупинення провадження у справі не заперечує та просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.
Разом з тим, обґрунтувань об'єктивної неможливості розгляду справи №640/16836/20 до набрання законної сили у справі №761/44931/19 позивачем не надано, як і не надано обґрунтувань необхідності встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Через канцелярію суду 20.11.2020 року позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, в прохальній частині якої просить: визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києві Клітченко О.А. щодо неприйняття постанови про зупинення виконавчого провадження №60310672 відповідно до ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 27.07.2020 року та зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києві Клітченко О.А. виконати ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 27.07.2020 року; прийняти окрему ухвалу щодо порушень законодавства під час здійснення виконавчих дій приватним виконавцем виконавчого округу м. Києві Клітченко О.А. та направити її в Міністерство юстиції України.
Через канцелярію суду 20.11.2020 року позивачем подано клопотання щодо стягнення з відповідача витрат на правові послуги в розмірі 3 000 грн.
Відповідно до Довідки секретаря судового засідання від 23.11.2020 року зважаючи на перебування головуючого судді у справі №640/16836/20, справу знято з розгляду.
Наступне судове засідання призначено на 09.12.2020 року, про що сторін повідомлено в порядку, встановленому статтею 124 Кодексу адміністративного судочинства України.
Через канцелярію суду 30.11.2020 року відповідачем подано заперечення на клопотання позивача щодо стягнення витрат на правові послуги.
Через канцелярію суду 08.12.2020 року клопотання про витребування доказів та відповідь на заперечення.
У судове засідання 09.12.2020 року прибув представник позивача. Належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи відповідачем участь уповноваженого представника не забезпечено.
Судом поставлені на вирішення клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, про витребування доказів, про збільшення позовних вимог та питання про зупинення провадження у справі.
Щодо дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами першою, другою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Відповідно до змісту заяви позивача про поновлення строку звернення до суду, остання дізналася про винесену приватним виконавцем постанову від 07.07.2020 року про стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника 13.07.2020 року після надходження поштового повідомлення на адресу місця роботи позивача - Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України.
У якості доказів цих обставин позивачем до заяви долучено копію конверту, на якому зазначено відправником приватного виконавця Клітченко О.А., отримувачем - Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України; штрих-код « 0200246007119».
Відповідно до відомостей сайту Укрпошта Трекінг за посиланням https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html, судом встановлено, що поштове повідомлення із штрих-кодом « 0200246007119» відправлено 08.07.2020 року та отримано адресатом 13.07.2020 року.
Згідно із відбитком штемпелю вхідної кореспонденції Окружного адміністративного суду міста Києва на позовній заяві, остання надійшла до суду поштовим зв'язком 22.07.2020 року, саме ж поштове відправлення конверту із позовом та додатками здійснено позивачем 21.07.2020 року відповідно до відбитку штемпелю працівника АТ «Укрпошта», тобто, у межах десятиденного строку, з дня, коли позивач дізналася про винесену приватним виконавцем постанову, яка є предметом оскарження у справі №640/16836/20.
Відповідачем дотримання позивачем строку звернення до суду під сумнів не ставиться.
За таких обставин, на переконання суду, строк звернення до суду в розумінні пункту 1 частини другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем дотримано, у зв'язку із чим, останній поновленню не підлягає.
Щодо заяви позивача від 20.11.2020 року про збільшення позовних вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Так, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога (збільшення чи зменшення ціни позову тощо). Тобто, збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір заявлених вимог.
Разом з тим, під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві, тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не зазначалося в позовній заяві.
Із змісту позовної заяви судом встановлено, що її предметом є позовна вимога немайнового характеру: визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксани Анатоліївни від 07.07.2020 року про звернення стягнення на заробітну плату.
Проте, ця позовна вимога не містить вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги та кількісних показників, в той час, як позивачем заявлено додаткову позовну вимогу немайнового характеру, яка фактично є самостійною позовною вимогою із своїми підставами, не пов'язаними з первісною позовною вимогою.
Отже, фактично йдеться про подання іншого позову, що виключає можливість збільшення або зменшення розміру заявлених позовних вимог.
Таким чином, враховуючи те, що позовні вимоги у первісному позові стосуються визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксани Анатоліївни від 07.07.2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, а у заяві від 20.11.2020 року про збільшення позовних вимог позивачем заявлено додаткову позовну вимогу немайнового характеру, яка фактично є самостійною позовною вимогою, суд не вбачає підстав для прийняття до розгляду заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог.
Крім того, із змісту заяви про збільшення позовних вимог висновується, що ОСОБА_1 фактично змінює як предмет позову та і його підставу, що суперечить вимогам частини першої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 від 20.11.2020 року про збільшення позовних вимог.
Щодо питання зупинення провадження у справі №640/16836/20, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
З матеріалів адміністративної справи №640/16836/20 та відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що у провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває справа №761/44931/19 за позовом ОСОБА_1 про оскарження виконавчого напису нотаріуса від 05.10.2019 року №6187, з метою примусового виконання якого винесено оскаржувану у цій справі постанову.
Відповідно до пояснень сторін та відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, судом встановлено, що судове рішення за результатами розгляду справи №761/44931/19 не прийнято.
Разом з тим, підставою позову у цій справі є недотримання відповідачем частин першої, другої статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» під час винесення постанови від 07.07.2020 року про звернення стягнення на заробітну плату.
Дослідивши матеріали справи в межах вирішення питання зупинення провадження у справі №640/16836/20, з огляду на те, що докази, які дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у цій справі зібрано, у суду відсутні підстави посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи №64016836/20 до набрання судовим рішенням у справі №761/44931/19 законної сили.
Крім іншого, суд дійшов висновку повернути без розгляду викладене у поясненнях позивача від 20.11.2020 року про зупинення провадження у справі як необґрунтоване на підставі частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на достатність доказів в матеріалах справи, суд дійшов висновку про розгляд справи №640/16836/20 по суті 09.12.2020 року.
Щодо клопотання представника позивача від 08.12.2020 року про витребування доказів, суд зазначає наступне.
Представником позивача клопотання підтримано, в якому просить:
- витребувати від приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксани Анатоліївни примірник постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.10.2019 року;
- з метою ефективного захисту порушених прав ОСОБА_1 вийти за межі позовних вимог. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду про визнання протиправним та скасування постанови від 16.10.2019 року та визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксани Анатоліївни від 16.10.2019 року про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису нотаріуса про стягнення з 38053 грн. 34 коп. з ОСОБА_1 .
Ознайомившись із клопотанням представника позивача, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Представник позивача просить суд витребувати у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клітченко Оксани Анатоліївни примірник постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.10.2019 року, яку приватним виконавцем долучено разом із копіями виконавчого провадження №60310672, що свідчить про безпідставність заявленого клопотання про витребування доказів.
Крім того, заявлена вимога у прохальній частині клопотання про «вихід за межі позовних вимог; поновлення ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду про визнання протиправним та скасування постанови від 16.10.2019 року та визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця від 16.10.2019 року про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису нотаріуса про стягнення з 38053 грн. 34 коп. з ОСОБА_1 » не відповідає вимогам, встановленим статтею 80 Кодексу адміністративного судочинства України до клопотання про витребування доказів.
Враховуючи встановлене, суд дійшов висновку про повернення клопотання представника позивача від 08.12.2020 року про витребування доказів без розгляду.
Заслухавши по суті позову вступне слово представника позивача, закінчивши з'ясування обставин справи та перевірку їх доказами, судом оголошено про вихід до нарадчої кімнати до 10.12.2020 року з метою складання повного судового рішення відповідно до вимог частини першої статті 271 Кодексу адміністративного судочинства України.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судове засідання 10.12.2020 року сторони не прибули, з огляду на що, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до частини четвертої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, ознайомившись із відомостями Автоматизованої системи виконавчих провадження, Єдиного державного реєстру судових рішень, судом встановлено наступне.
Приватним нотаріусом Броварського нотаріального округу Київської області Гамазатовою Аліною Анатоліївною 05.10.2019 року вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №6187, відповідно до змісту якого запропоновано звернути стягнення з громадянки України ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 ) у розмірі 37 403, 34 грн. (далі також - Виконавчий напис №6187).
До приватного виконавця Клітченко О.А. 11.10.2019 року надійшла заява ТОВ «Вердикт Капітал» про примусове виконання Виконавчого напису №6187, в якій стягувач просить у випадку встановлення доходу боржника ОСОБА_1 , звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягненнч на його майно та без перевірки його майнового стану за місцем проживання (перебування) боржника.
Постановою приватного виконавця Клітченко О.А. від 16.10.2019 року відкрито виконавче провадження №60310672.
Постановою приватного виконавця Клітченко О.А. від 16.10.2019 року стягнено з боржника основну винагороду.
Приватним виконавцем Клітченко О.А. винесено постанову від 25.10.2019 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, відповідно до змісту якої, звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 від особи, якою є Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України.
У матеріалах виконавчого провадження №60310672 міститься лист першого проректора Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України від 11.11.2019 року №716/08/19, до якого долучено копію наказу першого проректора Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України від 01.10.2020 року про звільнення ОСОБА_1 02.10.2019 року.
Приватним виконавцем Клітченко О.А. винесено постанову від 07.07.2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, відповідно до змісту якої, звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 від особи, якою є Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України.
Листом ректора Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України від 21.07.2020 року №320/06/20, до якого долучено копію наказу першого проректора Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України від 01.10.2020 року про звільнення ОСОБА_1 02.10.2019 року. Повідомлено приватному виконавцю, що подальше місце роботи ОСОБА_1 Інституту не відоме.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 27.07.2020 року у справі №761/44931/19 pаяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - задоволено. З метою забезпечення позову зупинено стягнення за ВП №60310672, розпочатим за виконавчим написом приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової Аліни Анатоліївни від 05.10.2019 року, зареєстрованого у реєстрі за №6187, за яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованість в сумі 38053 гривень 34 копійки.
ОСОБА_1 звернулася до приватного виконавця Клітченко О.А. із Заявою від 19.08.2020 року (вх.26.08.2020 року №19444) про зупинення виконавчого провадження №60310672 на підставі ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 27.07.2020 року у справі №761/44931/19 про забезпечення позову.
Постановою приватного виконавця Клітченко О.А. від 27.08.2020 року зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання Виконавчого напису №6187. Відповідно до змісту пункту 2 резолютивної частини постанови: «до вирішення питання по суті: зупинено звернення стягнення на доходи боржника, які проводяться відповідно до постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника АСВП №60310672, виданої приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клітченко О.А.».
Вважаючи постанову приватного виконавця від 07.07.2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, винесеною протиправно, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, пояснення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 02.06.2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон №1404), Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 (із змінами і доповненнями) (далі також - Інструкція №512/5).
Відповідно до статті 1 Закону № 1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Пунктом 3 частиною першою статті 3 Закону №1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих написів нотаріусів.
Згідно з частиною першою, пунктами 16, 18 частини третьої статті 18 Закону №1404 виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 10 Закону №1404 заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.
Згідно із статтею 68 Закону №1404 стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
З матеріалів справи судом встановлено, що приватним виконавцем Клітченко О.А. винесено постанову від 07.07.2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, відповідно до змісту якої, звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 від особи, якою є Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України, з підстав письмової заяви стягувача про звернення стягнення на заробітну плату боржника без перевірки його майнового стану за місцем проживання, що не суперечить вимогам частини другої статті 68 Закону №1404.
Крім того, суд зауважує наступне.
Статтями 8, 55 Конституції України передбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційне право на судовий захист належить до невідчужуваних та непорушних. Частина перша статті 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов'язує суди приймати заяви про розгляд навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв чи скарг, які відповідають встановленим законом вимогам, є порушенням права на судовий захист, яке відповідно до статті 64 Конституції України не може бути обмежене.
Як зазначалося, статтею 55 Конституції України передбачено, що кожній людині гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових осіб і службових осіб, а тому суд не має права відмовляти особі в прийнятті чи розгляді скарги з підстав, передбачених законом, який це право обмежує.
Здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Оскаржуваною постановою завернуто стягнення на заробітну плату позивача, яка, відповідно до встановлених приватним виконавцем даних від Пенсійного фонду України та Державної фіскальної служби України, отримує дохід від Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України.
Із змісту позовної заяви та заяви про поновлення строку звернення до суду вбачається, що роботодавцем позивача дійсно є Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України.
Разом з тим, судом встановлено, що у матеріалах виконавчого провадження №60310672 містяться лист, зокрема, ректора Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України від 21.07.2020 року №320/06/20, до якого долучено копію наказу першого проректора Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України від 01.10.2020 року про звільнення ОСОБА_1 02.10.2019 року, та яким повідомлено приватному виконавцю, що подальше місце роботи ОСОБА_1 Інституту не відоме.
Вказаний лист надійшов приватному виконавцю у відповідь на отриману постанову від 07.07.2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 .
Встановлене судом позивачем не спростовано та не заперечується, що ставить під сумнів порушене право позивача оскаржуваною постановою.
Разом з тим, позивач скористався своїм правом на судовий захист та йому такий захист надано відповідно до способу захисту, обраного позивачем.
Відповідно до змісту частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .
Відмова у задоволенні позову також є підставою для залишення без розгляду клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення, оскільки не може бути розглянуто по суті в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, як і не підлягає розгляду судом клопотання позивача від 20.11.2020 року щодо стягнення з відповідача витрат на правничі послуги.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та враховуючи, що судом не виявлено порушень відповідачем вимог законодавства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 6, 9, 11, 73 - 78, 90, 241- 246, 250, 271, 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 287, 293, 295 - 297 КАС України.
Згідно з частиною шостою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
У відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:
Позивач: ОСОБА_1 (іпн.: НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_1 );
Відповідач: Приватний виконавець виконавчого округу м. Києві Клітченко Оксана Анатоліївна (іпн. НОМЕР_2 , адреса: 02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 4, корпус А, офіс 35 А).
Повне рішення складено 10.12.2020 року.
Суддя Л.О. Маруліна