ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
09 грудня 2020 року м. Київ № 640/9591/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши, в порядку спрощеного провадження, адміністративну справу
за позовомПриватного підприємства "ДБР-3"
до Державної служби геології та надр України
провизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії щодо видання наказу про надання позивачу спеціального дозволу на користування надрами,
Приватне підприємство "ДБР-3" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії щодо видання наказу про надання позивачу спеціального дозволу на користування надрами.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.05.2020 (суддя Васильченко І.П.) відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2020, для розгляду справи № 640/18663/19 було визначено суддю Огурцова О.П.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що дії відповідача по поверненню листом від 26.03.2020 №5533/01/11-20 заяви позивача з доданими до неї документами на отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування ільменіт-апатитових руд Південної ділянки Давидківського родовища у Народицькому районі Житомирській області, суперечать нормам частини першій статті 58 Конституції України та вчинені відповідачем не в межах повноважень, визначених Положенням про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 року №1174 та є протиправними через не застосування положень підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 в редакції, що діяла до 25.02.2020, тобто на момент проведення позивачем геолого-економічної оцінки та апробації балансових запасів відповідного родовища затверджених протоколом ДКЗ від 12.04.2019 №4755-ДСК. Також позивач зазначив про те, що оскільки відповідачем не прийнято у формі наказу у визначений Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 строк рішення щодо видачі або відмови у видачі спеціального дозволу на користування надрами, то він, відповідно до вимог частини шостої статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", через 10 робочих днів з дня закінчення строку, встановленого для видачі або відмови у видачі спеціального дозволу на користування надрами фактично набув без отримання спеціального дозволу право на видобування корисних копалин загальнодержавного значення - ільменіт-апатитових руд Південної ділянки Давидківського родовища у Народицькому районі Житомирській області.
Відповідач заперечив проти позовних вимог з огляду на те, що Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 не має зворотної дії в часі, а відтак, станом на 16.03.2020, дату подання позивачем заяви на отримання спеціального дозволу на користування надрами, має застосовуватися лише в редакції, що діяла на зазначену дату. Також відповідач зазначив про те, що на момент подання позивачем заяви від 16.03.2020 № 88, не було підстави її розглядати, через наявність вимоги в зміненій постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 124 нормі підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615, а саме, щодо необхідності мати вже чинний спеціальний дозвіл на користування надрами, якого позивач так і не отримав.
Водночас відповідач зазначив про те, що законодавець передбачає, що видача спеціального дозволу на користування надрами здійснюються лише на розсуд відповідного органу виконавчої влади, тобто надає йому суб'єктивне право прийняття такого рішення, що за своєю правовою природою є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Позивачем надано суду відзив на позовну заяву в якому зазначено про те, що позивач у реалізацію положень саме підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615, в редакції яка діяла до 25.02.2020, тобто до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №124 подав відповідачу заяву з додатком всіх необхідних документів, які потребуються та є достатніми для отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування ільменіт-апатитових руд Південної ділянки Давидківського родовища у Житомирській області без проведення аукціону, оскільки ним було за власні кошти здійснено оцінку та апробацію балансових запасів даної ділянки надр. Також позивач зазначив про те, що в даному випадку відповідно до положень частини шостої статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» відповідач немає альтернативних правомірних управлінських рішень та у нього відсутня можливість обирати спосіб правомірної поведінки.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
16.03.2020 Приватне підприємство "ДБР-3" звернулося до Державної служби геології та надр України із заявою № 88 (зареєстрованою за Вх. № 5531/02/11-20) в якій відповідно до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3.05.2011 №615 та змін до нього, просило надати спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування, відповідно до підпункту 1 пункту 8 вказаного прядку Південної ділянки Давидківського родовища ільменіт - апатитових руд у Народицькому районі Житомирської області.
Листом від 26.03.2020 № 5033/01/11-20 Державна служба геології та надр України повідомила Приватному підприємству "ДБР-3" наступне: "В ході опрацювання пакету документів Приватного підприємства "ДБР-3" встановлено, що згідно з протоколами Державної комісії України по запасах корисних копали від 09.04.2015 № 3347-ДСК та від 12.04.2019 № 4755-ДСК проведено геолого - економічну оцінку та апробовано балансові запаси ільменіт - апатитових руд Південної ділянки Давидківського родовища у Житомирській області без наявності дозволу на геологічне вивчення даної ділянки надр.
Враховуючи зазначене, Державна служба геології та надр України повертає заяву з доданими до неї документами щодо надання зазначеного спеціального дозволу на користування надрами".
Приватне підприємство "ДБР-3" вважаючи, що йому має бути видано спеціальний дозвіл на користування надрами звернулось з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 14 Кодексу України про надра надаються у користування, зокрема, для видобування корисних копалин.
Відповідно до частини першої статті 19 Кодексу України про надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
Частиною шостою статті 16 Кодексу України про надра встановлено, що спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до підпунктів 9 та 11 пункту 3 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 року №1174 Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань: видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); здійснює переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), внесення до них змін та видачу дублікатів, продовжує строк дії спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами).
Абзацами 1 та 2 пункту 1 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2011 №615 встановлено, що цей Порядок регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони та поширюється на всі види користування надрами.
Пунктом 2 вказаного порядку встановлено повноваження Держгеонадр надавати спеціальні дозволи на користування надрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку.
Таким чином вирішення питання щодо надання суб'єктам господарювання спеціальних дозволів на користування надрами належить до повноважень Державної службу геології та надр України.
Позивач звернувся до відповідача з заявою від 16.03.2020 № 88 (зареєстрованою за Вх. №5531/02/11-20) в якій відповідно до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 та змін до нього, просив надати спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування, відповідно до підпункту 1 пункту 8 вказаного прядку Південної ділянки Давидківського родовища ільменіт - апатитових руд у Народицькому районі Житомирської області.
За результатами розгляду вказаної заяви відповідач повернув позивачу його документи з огляду на те, що в ході опрацювання пакету документів позивача було встановлено, що згідно з протоколами Державної комісії України по запасах корисних копали від 09.04.2015 № 3347-ДСК та від 12.04.2019 № 4755-ДСК проведено геолого - економічну оцінку та апробовано балансові запаси ільменіт - апатитових руд Південної ділянки Давидківського родовища у Житомирській області без наявності дозволу на геологічне вивчення даної ділянки надр. При цьому відповідач посилався на положення підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615.
Судом встановлено, що підпункт 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (в редакції станом на час проведення позивачем геолого - економічної оцінки та апробації балансових запасів ільменіт - апатитових руд Південної ділянки Давидківського родовища у Житомирській області та складання протоколу Державної комісії України по запасах корисних копали Державоїа служби геології та надр України від 12.04.2019 № 4755-ДСК) містив наступну редакцію: «Без проведення аукціону дозвіл надається у разі: 1) видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на користування надрами за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено в установленому порядку, та подав документи на отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин відповідного родовища не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів; видобування корисних копалин (крім нафти і газу), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин в установленому порядку; геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти виключно в результаті геологічного вивчення ділянки надр на підставі відповідного спеціального дозволу на користування надрами здійснив апробацію за умови затвердження в установленому порядку підрахунку запасів корисних копалин після отримання спеціального дозволу».
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 124 "Про внесення змін до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами" внесено зміни до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 відповідно до якої підпункт 1 пункту 8 вказаного Порядку було викладено в наступній редакції: «Без проведення аукціону дозвіл надається у разі: 1) видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на користування надрами за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено в установленому порядку, та подав документи на отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин відповідного родовища не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів».
Таким чином, на час проведення позивачем геолого - економічної оцінки та апробації балансових запасів ільменіт - апатитових руд Південної ділянки Давидківського родовища у Житомирській області (протокол Державної комісії України по запасах корисних копали Державноїслужби геології та надр України від 12.04.2019 № 4755-ДСК) з метою реалізації права передбаченого підпунктом 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 та на час звернення до відповідача з заявою щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування, відповідно до підпункту 1 пункту 8 вказаного Порядку Південної ділянки Давидківського родовища ільменіт - апатитових руд у Народицькому районі Житомирської області існували різні редакції підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615
Таким чином, в даному випадку, для встановлення наявності у позивача права на отримання спеціального дозволу на користування надрами відповідно до підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615, визначальним є визначення дії в часі постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 124 "Про внесення змін до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами", визначення поняття «набрання чинності нормативно-правовим актом» та «дата, з якої змінюються правові відносини, що регулюються нормативно-правовим актом».
Частиною першою статті 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" визначено, що постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування. У випадках, передбачених законом, постанови Кабінету Міністрів України або їх окремі положення, що містять інформацію з обмеженим доступом, не підлягають опублікуванню і набирають чинності з моменту їх доведення в установленому порядку до виконавців, якщо цими постановами не встановлено пізніший термін набрання ними чинності.
В пункті 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 124 "Про внесення змін до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами" зазначено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування, крім другого і третього речення абзацу п'ятнадцятого пункту 8 та другого речення абзацу - шостого пункту 14 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 615, - в редакції цієї постанови, які набирають чинності одночасно з Порядком функціонування електронного кабінету надрокористувача.
Отже, вказаною постановою визначено дату набрання нею чинності, зокрема щодо змін до підпунктом 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 - з дня його офіційного опублікування. Іншої дати, такої як «дата, з якої змінюються правовідносини, що регулюються нормативно-правовим актом», законодавством не передбачено.
Постанова Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 124 "Про внесення змін до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами" була офіційно опублікована у виданнях «Урядовий кур'єр, 2020, 02, 25.02.2020 N 36» та «Офіційний вісник України, 2020, N 23 (24.03.2020), ст. 844».
Отже, вказана Постанова Кабінету Міністрів України набрала чинності як нормативно-правовий акт саме - 25.02.2020.
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 року N 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
Таким чином, дія положень постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 124 "Про внесення змін до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами" не може поширюватись на правовідносини, що існували або виникли до набрання нею чинності - 25.02.2020.
Таким чином, положення підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615, в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 124 "Про внесення змін до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами", застосовуються виключно до правовідносин, що виникли з 25.02.2020.
Позивачем проведення геолого - економічної оцінки та апробації балансових запасів ільменіт - апатитових руд Південної ділянки Давидківського родовища у Житомирській області (протокол Державної комісії України по запасах корисних копали Державної служби геології та надр України від 12.04.2019 № 4755-ДСК) з яким законодавець пов'язує виникнення права на звернення до відповідача з заявою щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами в порядку підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 було здійснено в 2019 році.
Таким чином, при розгляді заяви позивача від 16.03.2020 № 88 відповідач повинен був застосовувати положення підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 в редакції станом на час проведення позивачем геолого - економічної оцінки та апробації балансових запасів ільменіт - апатитових руд Південної ділянки Давидківського родовища у Житомирській області (протоколу Державної комісії України по запасах корисних копали Державної служби геології та надр України від 12.04.2019 № 4755-ДСК), а саме, в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1131 від 18.12.2018.
В частині посилань відповідача на те, що до спірних правовідносин мають застосовуватись положення Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 в редакції чинній на момент подання позивачем заяви від 16.03.2020 № 88, суд звертає увагу на те, що вони є обґрунтованими лише в частині процедурного врегулювання порядку розгляду відповідної заяви відповідачем, оскільки дата подачі вказаної заяви зумовлює обов'язок розгляду її відповідачем та прийняття за її результатами відповідного рішення, водночас жодним чином не впливає на право позивача на звернення з відповідною заявою щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами, оскільки його виникнення передує факту подачі заяви та пов'язано з фактом проведення позивачем геолого - економічної оцінки та апробації балансових запасів ільменіт - апатитових руд Південної ділянки Давидківського родовища у Житомирській області (протокол Державної комісії України по запасах корисних копали Державної служби геології та надр України від 12.04.2019 № 4755-ДСК)
Відповідач в листі від 26.03.2020 № 5033/01-11-20 та в наданих суду запереченнях єдиною підставою для повернення позивачу заяви від 16.03.2020 № 88 зазначає її невідповідність положенням підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 124 "Про внесення змін до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами".
Щодо наявності інших підстав для повернення позивачу його заяви від 16.03.2020 № 88 та доданих до неї документів відповідачем зазначено не було, як і не було надано суду відповідних доказів.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, оскільки позивачем заяву від 16.03.2020 № 88 подано у відповідності до положень підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 1131 від 18.12.2018 та відповідачем не наведено доводів та не надано суду доказів на підтвердження наявності інших підстав для повернення позивачем вказаної заяви та доданих до неї документів, крім її невідповідності вказаній нормі, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача по поверненню листом від 26.03.2020 №5533/01/11-20 позивачу заяви від 16.03.2020 з додатками документів щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування ільменіт-апатитових руд Південної ділянки Давидківського родовища у Народицькому районі Житомирській області.
Відповідно до абзаців 15 та 16 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2011 №615 (в редакції чинній станом на 16.03.2020) для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1, у паперовій та електронній формі (далі - заява). В електронній формі заява та документи подаються через електронний кабінет надрокористувача. Порядок функціонування електронного кабінету надрокористувача затверджується Мінекоенерго. Разом із заявою подаються дві копії заяви та доданих до неї документів. У заяві зазначаються назва ділянки надр, її місцезнаходження відповідно до адміністративно-територіального устрою України (область, район, населений пункт, прив'язка на місцевості), географічні координати ділянки надр, вид корисних копалин, вид користування надрами, строк дії дозволу, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта такої особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті), інформація для здійснення зв'язку із заявником (номер телефону, адреса електронної пошти), а також підстава для надання дозволу згідно з пунктом 8 цього Порядку.
Згідно з абзацом 21 вказаного пункту рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається органом з питань надання дозволу відповідно до даних, зазначених у заяві, протягом 30 календарних днів після отримання всіх погоджень, передбачених пунктом 9 цього Порядку, та пропозицій Мінекоенерго, передбачених пунктом 24 цього Порядку. Зазначене рішення розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу протягом п'яти робочих днів з дня його прийняття.
Абзацами 1, 2 та 3 пункту 9 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2011 №615 (в редакції чинній станом на 16.03.2020) надання у користування ділянок надр, що містять корисні копалини місцевого значення, погоджується з: відповідними районними, міськими, селищними, сільськими радами і радами об'єднаних територіальних громад; обласними державними військово-цивільними адміністраціями - у районі проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил.
Відповідно до абзаців 5, 6, 7, 8, 9 пункту 9 вказаного Порядку перелік органів місцевого самоврядування та відповідних місцевих держадміністрацій, визначених у статті 21 Кодексу України про надра, яким надсилається на погодження надання у користування відповідної ділянки надр, визначається органом з питань надання дозволу відповідно до географічних координат ділянки надр, зазначених у заяві. Дії щодо погодження видачі дозволу вчиняються органом з питань надання дозволу без залучення особи, що звернулася за одержанням дозволу, відповідно до географічних координат ділянки надр, зазначених у заяві, в межах строку, встановленого для видачі дозволу. Для здійснення погодження орган з питань надання дозволу не пізніше ніж протягом семи робочих днів з дати реєстрації заяви надсилає її копію у паперовому або електронному вигляді органам, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту, та встановлює строк розгляду зазначених документів. За результатами розгляду документів, надісланих на погодження, органи, зазначені в абзацах другому та третьому цього пункту, надають погодження, які у паперовому або електронному вигляді надсилають органу, який видає дозвіл. У разі ненадання органами, зазначеними в абзацах другому та третьому цього пункту, позитивної або негативної відповіді щодо погодження за результатами розгляду на найближчій сесії (але не пізніше ніж через 45 календарних днів з дати отримання документів від органу з питань надання дозволу) вважається, що надання дозволу ними погоджено.
Таким чином законодавець передбачив чіткий алгоритм дій уповноваженого органу, в даному випадку - Державної служби геології та надр України при прийнятті рішення про надання спеціального дозволу на користування надрами. Зокрема, Державна служба геології та надр України за наявності передбачених законом підстав для відмови у наданні дозволу на користування надрами протягом 30 днів з дня отримання всіх погоджень приймає відповідне рішення про відмову у наданні такого дозволу. За відсутності зазначених вище підстав для відмови - уповноважений орган зобов'язаний прийняти рішення про надання спеціального дозволу на користування надрами. При цьому відповідні погодження мають бути надані не пізніше ніж через 45 календарних днів з дати отримання документів від органу з питань надання дозволу, який має їх направити не пізніше ніж протягом семи робочих днів з дати реєстрації заяви щодо надання спеціального дозволу на користування надрами.
Відповідно до пункту 9 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 року №1174 Держгеонадра у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України і наказів Мінекоенерго видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.
Пунктом 24 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2011 №615 (в редакції чинній станом на 16.03.2020) встановлено, що про надання, продовження строку дії, зупинення дії, поновлення дії, переоформлення, анулювання дозволу та внесення змін до нього Держгеонадра видає наказ, а Рада міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження. Наказ Держгеонадр та розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим про надання, переоформлення, продовження строку дії, внесення змін до дозволу, зупинення дії, поновлення дії, анулювання, відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу розміщуються протягом п'яти робочих днів на офіційному веб-сайті відповідного органу. Наказ Держгеонадр та розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим про надання, переоформлення, продовження строку дії, внесення змін до дозволу, зупинення дії, поновлення дії, анулювання, відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.
Тобто, у разі відмови в наданні спеціальних дозволів на користування надрами відповідач повинен прийняти відповідне рішення, яке оформлюється наказом.
Відповідачем доказів на підтвердження прийняття за результатами розгляду заяви позивача від 16.03.2020 №88 про отримання спеціального дозволу на користування надрами рішення у формі наказу, яке повинно бути протягом 5 (робочих) днів розміщене на офіційному веб-сайті Держгеонадра, суду надано не було, як і не було зазначено про наявність відповідного наказу.
Таким чином за результатами розгляду заяви позивача від 16.03.2020 №88 відповідачем не було належним чином прийняте рішення у формі наказу.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (в редакції чинній станом на 16.03.2020) видача (відмова у видачі, переоформлення, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".
Згідно з частиною шостою статті 41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» у разі, якщо у встановлений законом строк суб'єкту господарювання не видано або не направлено документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі, то через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Днем видачі документа дозвільного характеру вважається останній день строку розгляду заяви дозвільним органом, передбаченого законом.
Таким чином, зазначеною нормою Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», відповідно до якого здійснюється, зокрема видача спеціальних дозволів на користування надрами, закріплений принцип «мовчазної згоди», який згідно зі статті 1 вказаного Закону розуміється як такий, за яким суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.
Отже, неприйняття у визначені строки дозвільним органом відповідного рішення у формі наказу, стає передумовою для виникнення правовідносин, у яких суб'єкт господарювання може застосувати принцип мовчазної згоди. При цьому дії дозвільного органу, які пов'язані з несвоєчасним направленням суб'єкту господарювання неналежно оформленого рішення про відмову у видачі документу дозвільного характеру, не створюють для нього (суб'єкта) ніяких правових наслідків, оскільки виконання таких дій дозвільним органом здійснюється з порушенням умов, зазначених у Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615.
З огляду на зазначене враховуючи те, що у встановлений законодавством спосіб та строк відповідач не прийняв належно оформленого рішення, щодо якого звернувся позивач із заявою від 16.03.2020, то на підставі приписів Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання за позивачем права з урахуванням принципу мовчазної згоди через 10 робочих днів з дня закінчення строку, встановленого для видачі або відмови у видачі спеціального дозволу на користування надрами, здійснювати господарську діяльність з користування надрами без проведення аукціону, з метою видобування корисних копалин - ільменіт-апатитових руд Південної ділянки Давидківського родовища у Народицькому районі Житомирській області та зобов'язання відповідача прийняти рішення у формі наказу про надання позивачу спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування корисних копалин - ільменіт-апатитових руд Південної ділянки Давидківського родовища у Народицькому районі Житомирській області.
Стосовно тверджень відповідача про втручання суду у дискреційні повноваження відповідача у разі задоволення заявлених вимог позивача у повному обсязі, варто вказати на наступне.
Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Верховним Судом підготовлений науковий висновок щодо меж дискреційного повноваження суб'єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією (https://supreme.court.gov.ua/supreme/pro sud/naukovi visnovki/nauk visnovok 01 03 2018), згідно з яким: дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким; дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни "мож", "має право", "за власної ініціативи", "дбає", "забезпечує", "веде діяльність", "встановлює", "визначає", "на свій розсуд". Однак, наявність такого терміну у законі не свідчить автоматично про наявність у суб'єкта владних повноважень дискреційного повноваження; подібний термін є приводом для докладного аналізу закону на предмет того, що відповідне повноваження є дійсно дискреційним; при реалізації дискреційного повноваження суб'єкт владних повноважень зобов'язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог; критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об'єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття.
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку. Таким чином, дискреційні повноваження будь-якого суб'єкта владних повноважень завжди мають межі, встановлені законом.
Підстави, за яких орган відмовляє у видачі спеціального дозволу на користування надрами, визначені Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615, якщо такі умови відсутні, відповідач має видати спеціальний дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - видати спеціальний дозвіл на користування надрами або відмовити у його видачі. Тобто, відповідно до спеціального нормативно-правового акта, що регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами, відповідач не володіє правом вільного розсуду, а має прийняти єдине можливе у даному випадку рішення - видати наказ про видачу спеціального дозволу на користування надрами.
Ця позиція, зокрема, узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23.01.2018 у справі №208/8402/14-а та від 27.02.2018 у справі №816/591/15-а.
Враховуючи, що при наявності визначених законодавством умов, зокрема, звернення позивача із заявою на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, відповідач не вчинив конкретних дій, а саме не прийняв рішення у формі наказу про видачу чи відмову у видачі спеціального дозволу протягом встановленого строку, наявні достатні підстави для зобов'язання відповідача вчинити такі дії у судовому порядку.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246, 262, 263, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов Приватного підприємства "ДБР-3" (02232, м. Київ, просп. Маяковського, буд. 68, кв. 233, код ЄДРПОУ 32591805) до Державної служби геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, код ЄДРПОУ 37536031) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії щодо видання наказу про надання позивачу спеціального дозволу на користування надрами - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії по поверненню Державною службою геології та надр України листом від 26.03.2020 №5533/01/11-20 Приватному підприємству «ДБР-3» заяви від 16.03.2020 з додатками документів щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування ільменіт-апатитових руд Південної ділянки Давидківського родовища у Народицькому районі Житомирській області.
3. Визнати за Приватним підприємством "ДБР-3" право з урахуванням принципу мовчазної згоди через 10 робочих днів з дня закінчення строку, встановленого для видачі або відмови у видачі спеціального дозволу на користування надрами, здійснювати господарську діяльність з користування надрами без проведення аукціону, з метою видобування корисних копалин - ільменіт-апатитових руд Південної ділянки Давидківського родовища у Народицькому районі Житомирській області
4. Зобов'язати Державну службу геології та надр України прийняти рішення у формі наказу про надання Приватному підприємству «ДБР-3» спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування корисних копалин - ільменіт-апатитових руд Південної ділянки Давидківського родовища у Народицькому районі Житомирській області.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України (03680, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 16, код ЄДРПОУ 37536031) на користь Приватного підприємства "ДБР-3" (02232, м. Київ, просп. Маяковського, буд. 68, кв. 233, код ЄДРПОУ 32591805) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 6306 (шість тисяч триста шість) грн. 00 коп.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.П. Огурцов