ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
09 грудня 2020 року м. Київ № 640/18284/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомПриватного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ»
доОфісу великих платників податків ДПС
про скасування податкових повідомлень-рішень
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» (далі також - позивач, ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ») з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі також - відповідач, Офіс ВПП ДФС) про скасування податкових повідомлень-рішень від 02.11.2018 №008414613 і №0008444613.
Позовна заява обґрунтована протиправністю висновків акта камеральної перевірки щодо порушення ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» граничних строків сплати податкових зобов'язань з податку на прибуток, що були задекларованого у звітній податковій декларації за 2017 рік (реєстр. №9299527103 від 01.03.2018) та уточнюючих розрахунках з реєстр. №9277028367 від 29.03.2018, №2971422161 від 29.03.2018. Позивач стверджує, що відповідно до витягу з особового рахунку платника податку ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» 31.01.2018 сплатило в якості авансу суму податку на загальну суму 50 000 000 грн. Крім того, 27.02.2018 та 07.03.2018 Акціонерне товариство сплатило в рахунок оплати податку ще кошти у сумах 450 000 000 грн. і 91 695 872,99 грн. Таким чином, всі вказані платежі були здійснені платником до закінчення граничного строку сплати грошових зобов'язань з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларацій за звітний період 2017 року. Станом на граничну дату сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток за 4-ий квартал 2017 року податковий борг за ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» не обліковувався. Надалі, 29.03.2018 ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» подало уточнюючі розрахунки за звітні періоди 2015 рік і півріччя 2016 року. На переконання представника позивача, сплачених ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» коштів було цілком достатньо для погашення всіх задекларованих у вказаній податковій звітності сум податкових зобов'язань. Однак контролюючий орган протиправно зарахував здійснені платником податку платежі в рахунок сплати податку за 4-ий квартал 2017 року не за їх призначенням. За наведених мотивів позивач вважає, що правові підстави для притягнення ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» до відповідальності за несвоєчасну сплату сум податку в даному випадку відсутні.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі №640/18284/19 за вказаним позовом та дану справу призначено до судового за правилами загального позовного провадження, з проведенням підготовчого засідання.
Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну з заяву з додатковими матеріалами (витягами з інтегрованої картки платника - ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» податку на прибуток приватних підприємств, код платежу « 11021000» за 2015 - 2018 роки, - далі інтегровані картки за відповідний рік). Свої заперечення відповідач мотивував тим, що за наслідками проведеної камеральної перевірки встановлено несвоєчасну сплату ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» сум узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток, задекларованих ним у поданій податковій звітності за звітні періоди 2015 рік, 1-е півріччя 2016 року та за 2017 рік. У зв'язку з порушенням позивачем граничних термінів сплати сум узгоджених податкових зобов'язань в розмірах 6 565 201 грн., 1 528 892 грн. і 3 177 грн. контролюючим органом до нього правомірно були застосовані штрафи згідно оспорюваних податкових повідомлень-рішень.
При цьому, представник відповідача зауважив, що протягом 2015 - 2017 років ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» користувалося розстроченням грошових зобов'язань (податкового боргу), що були надані йому відповідно до ст. 100 Податкового кодексу України. Після закінчення дії договорів про розстрочення грошового зобов'язання (податкового боргу) та сплати розстрочених сум Акціонерне товариство проценти за користування розстроченням самостійно не розрахувало та не сплатило, чим порушило вимоги п. 4.2 Порядку, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №574. Про необхідність сплати процентів за користування розстроченням платник був обізнаний, проте таких дій не вчинив. У зв'язку з цим сума нарахованих процентів, що не була сплачена платником (позивачем) у строки визначені договором про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу), відповідно до абз. 2 п. 1.6 Порядку №574 визнана сумою податкового боргу платника податку.
Таким чином, сплачені позивачем кошти, у розмірах та за дати наведені в позові, в автоматичному режимі були зараховані в погашення податкових зобов'язань в черговості виникнення податкового боргу, що відповідно призвело до несвоєчасного погашення задекларованих платником податкових 01.03.2018 та 29.03.2018 зобов'язань за звітні періоди 2017 року, 2015 року та півріччя 2016 року.
В подальшому представники сторін подали до суду відповідь на відзив та заперечення відповідно, разом з додатковими матеріалами.
Зокрема, в тексті своєї відповіді на відзив представник позивача підтвердив обставини укладення в 2015 і 2016 роках між ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» і податковим органом договорів розстрочення строків сплати сум грошових зобов?язань з податку на прибуток, та що, за умовами таких договорів ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» мало сплачувати проценти за користування таким розстрочення до державного бюджету. За даними позивача ним в повному обсязі та своєчасно сплачені проценти за користування розстроченням за 2015 - 2017 роки згідно укладених договорів.
При цьому, представник позивача зазначив, що станом на 11.03.2018 по особовому рахунку платника податку (ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ») не обліковувалися суми податкового боргу. Однак відповідач 11.03.2018 збільшив в інтегрованій картці платника недоїмку на 40 780 147,60 грн. А саме контролюючий орган через певні технічні несправності роботи системи (що вбачається зі змісту листа Офісу ВПП ДФС від 03.04.2018 №14875/10/28-10-46-21-14) відобразив у березні 2018 року в інтегрованій картці платника (ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ») проценти за користування розстроченням, погасив їх за рахунок сплати податку на прибуток за 4-ий квартал 2017 року та подальші платежі позивача спрямував на погашення податку на прибуток за 4-ий квартал 2017 року.
Таким чином, суми самостійно розрахованих і сплачених позивачем у 2015 - 2016 роки процентів за користування розстроченням були фактично відображені контролюючим органом в інтегрованій картці у періоді березні 2018 року. Наведений порядок дій органу ДФС позивав вважає незаконним, а сформовану в березні 2018 року в інтегрованій картці суму податкового боргу - такою, що утворилася внаслідок помилки та з вини контролюючого органу.
У свою чергу представник Офісу ВПП ДФС у своїх письмових запереченнях зазначив, що інтегрована карта платника є суто технічним засобом фіксації інформації, яка відображена у первинних документах (в т.ч. у документах на перерахування до бюджету податків і платежів). Відповідач вважає, що не технічна помилка, а саме порушення позивачем норм податкового законодавства та відсутність первинних документів на перерахування повної суми самостійно розрахованих відсотків за договором розстрочення обумовило виникнення податкового боргу.
Додатково представник відповідача повідомив суд, що ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» 18.05.2018 сплатило самостійно суму податкового боргу, що призвела до виникнення несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов?язань, визначених у податковій звітності з податку на прибуток.
16.03.2020 суд ухвалив замінити сторону - відповідача у справі його процесуальним правонаступником - Офісом великих платників податків ДПС, та ухвалив про закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті.
Присутні у судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги повністю та просив суд їх задовольнити, а представник відповідача заперечував проти позову.
Суд, на підставі ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
В подальшому, від представника позивача надійшла заява про уточнення предмету позову від 17.06.2020, яка надійшла на електронну адресу суду. Зокрема, в тексті зазначеної заяви про уточнення предмету позову від 17.06.2020 представник позивача збільшив розмір первісно заявлених вимог, шляхом заявлення нової вимоги про визнання протиправними дій Офісу ВПП ДПС щодо нарахування податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 6 565 201 грн.
З приводу вказаної заяви позивача, суд зазначає наступне.
У силу ч. 1 ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Так, оскільки розгляд даної адміністративної справи здійснювався за правилами загального позовного провадження, з проведенням підготовчого засідання, про що було зазначено в ухвалі про відкриття провадження у справі від 01.10.2019, строк подачі позивачем заяви про збільшення розміру позовних вимог, обмежено тривалістю підготовчого провадження у справі, та відповідно, сплив 16.03.2020 (тобто, на дату закриття підготовчого провадження у справі).
Проте, як було зазначено вище, заяву про збільшення (уточнення) позовних вимог позивачем подано вже після 16.03.2020, тобто з пропуском встановлено для цього строку, з огляду на що, остання не підлягає прийняттю до розгляду.
Розглянувши подані представниками сторін документи, заслухавши усні пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
17.10.2018 працівником Дніпропетровського управління Офісу ВПП ДФС проведена камеральна перевірка, предметом якої було питання дотримання ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань, визначених у податковій декларації з податку на прибуток за 2017 рік (реєстр. №9299527103 від 01.03.2018), уточнюючих розрахунках з податку на прибуток за 2015 рік (реєстр. №9277028367 від 29.03.2018) та за 1-е півріччя 2016 року (реєстр. №2971422161 від 29.03.2018). За результатами такої перевірки складений акт від 17.10.2018 №471/28-10-46-13/00178353.
Під час такої перевірки використані інформація з комп'ютерної автоматизованої системи «Податковий блок» (підсистеми «Облік платежів», «Податковий аудит»).
За висновком цього акта в ході перевірки встановлено порушення платником вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, що полягає у несвоєчасній сплаті наступних сум узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток:
- визначеного за 4-ий квартал 2017 року в податковій декларації за 2017 рік (реєстр. №9299527103 від 01.03.2018) у розмірі 6 565 201 грн. (по строку сплати 11.03.2018) фактично сплачено: у сумі 1 926 611 грн. із затримкою на 18 календарних днів; у сумі 4 638 590 грн. із затримкою на 66 календарних днів;
- визначеного в уточнюючому розрахунку реєстр. №9277028367 від 29.03.2018 (по строку сплати 29.03.2018) у сумі 1 528 892 грн. фактично сплачено 16.05.2018, тобтоіз затримкою на 48 календарних днів;
- визначеного в уточнюючому розрахунку реєстр. №2971422161 від 29.03.2018 (по строку сплати 29.03.2018) у сумі 3 177 грн. фактично сплачено 16.05.2018, тобто із затримкою на 48 календарних днів.
За змістом акта (стор. 2 - 3 такого акта) наведені висновки контролюючого органу мотивовані наступним: ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» 01.03.2018 засобами електронного зв'язку подало до Дніпропетровського управління Офісу ВПП ДФС податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2017 рік (реєстр. №9299527103) із задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету за 4-ий квартал 2017 у розмірі 591 629 911 грн. Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, граничний термін сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток за 4-ий квартал 2017 року припадав на 11.03.2018. Однак фактично, зазначена сума у встановлені законодавством терміни, платником не була сплачена в повному обсязі, що призвело до виникнення податкового боргу у розмірі 6 565 201 грн.
Так, згідно даних інтегрованої картки платника податку погашення податкового боргу, який виник в інтегрованій картці платника за кодом бюджетної класифікації 11021000 («податок на прибуток приватних підприємств»), платником здійснено 29.03.2018 у сумі 1 926 611 грн. (в т.ч.: згідно платіжних доручень від 29.03.2018 №2117131845 на суму 1 532 070 грн., від 29.03.2018 №2117131876 на суму 394 446 грн., від 29.03.2018 №2117131869 на суму 95 грн.) та 16.05.2018 у сумі 4 638 590 грн. (в т.ч.: згідно платіжних доручень від 16.05.2018 №18 на суму 2 130 606,62 грн., від 16.05.2018 №19 на суму 2 507 983 грн.).
Крім того, ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» 29.03.2018 засобами електронного зв'язку подано до Дніпропетровського управління Офісу ВПП ДФС наступні уточнюючі податкові декларації з податку на прибуток підприємств:
реєстр. №9277028367 від 29.03.2018 за звітний період 2015 рік, в якій задекларовано суму податку, що підлягає сплаті, - 1 528 892 грн.;
реєстр. №9271422161 від 29.03.2018 за звітний період 1-е півріччя 2016 року, в якій задекларовано суму податку, що підлягає сплаті, - 3 177 грн.
По строку 29.03.2018 по особовому рахунку ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» були проведені нарахування цих узгоджених податкових зобов?язань (всього на загальну суму 1 532 069 грн.).
Проте на момент подання таких уточнюючих розрахунків по особовому рахунку платника обліковувався податковий борг. Фактично вказана сума у встановлені законодавством терміни підприємством сплачена не була, що призвело до збільшення податкового боргу на загальну суму 1 532 069 грн.
Погашення такого боргу було здійснено платником лише 16.05.2018 згідно платіжного доручення від 16.05.2018 №19 (тобто, із затримкою на 48 календарних днів).
02.11.2018 на підставі цього акта камеральної перевірки Офіс ВПП ДФС прийняв спірні у справі податкові повідомлення-рішення форми «Ш»:
- за №0008414613, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств (код платежу 11021000) у розмірі 1 926 611 грн. нарахувало Акціонерному товариству штраф у сумі 192 661,10 грн. (що, складає 10% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання);
- за №0008444613, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств (код платежу 11021000) у розмірі 6 170 659 грн. нарахувало Акціонерному товариству штраф у сумі 1 234 131,80 грн. (що, складає 20% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання).
Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, а, відтак, такими що підлягають скасуванню, позивач звернувся із цим позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Так, відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно норм ст. 36 цього Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
За загальним правилом нарахування та сплати податків, визначеним в абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Поряд з цим, у п. 137.4 ст. 137 ПК України визначено, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.
У свою чергу в силу положень п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Крім того, нормами ст. 50 ПК України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Відповідно до п. 31.1 і п. 31.3 ст. 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному додатковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України).
У силу приписів пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 ПК України).
Зокрема, згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Дослідивши та проаналізувавши надані сторонами матеріали суд встановив, що 01.03.2018 ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» подало до контролюючого органу за місцем податкового обліку податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітний період 2017 рік, з позначкою «звітна». В цій податковій декларації Акціонерне товариство задекларувало до сплати суму податку 591 629 911 грн.
Відповідно до змісту процитованого вище по тексту цього судового рішення п. 57.1 ст. 57 ПК України, граничний строк сплати такого задекларованого позивачем податкового зобов'язання з податку на прибуток становив 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації, тобто - до 11.03.2018 включно.
В подальшому, 29.03.2018 ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» подало до відповідного контролюючого органу уточнюючі розрахунки до поданих за попередні звітні періоди податкових декларацій з податку на прибуток, а саме: податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітний період 2015 рік, з позначкою «уточнююча», - за змістом якої не можливо встановити суму збільшення (зменшення) податкового зобов?язання за звітний період в результаті такого уточнення; податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітний період півріччя 2016 року, з позначкою «уточнююча», - за змістом якої платником в ряд. 26 задекларовано збільшення податкового зобов?язання в результаті виправленої помилки на суму 3 177 грн.
В розумінні норм ст. 50 ПК України граничним строком сплати податкових зобов?язань, нарахованих платником в результаті уточнення показників попередніх звітних періоди, вважається дата подання таким платником до контролюючого органу відповідного уточнюючого розрахунку (в даному випадку - 29.03.2018).
За даними наданого відповідачем до матеріалів справи витягу з інтегрованої картки платника податку на прибуток приватних підприємств (код платежу «11021000») за 2018 рік, за наслідками подання позивачем переліченої вище податкової звітності в інтегрованій картці останньому були проведені нарахування до сплати сум податку: 11.03.2018 - в розмірі 591 629 911 грн., 29.03.2018 - в розмірах 1 528 892 грн. і 3 177 грн. Такі дії контролюючого органу по проведенню нарахувань сум податкових зобов?язань у зазначені дати та у таких розмірах позивачем не заперечуються.
Зі змісту поданих позивачем копій платіжних доручень від 31.01.2018 №2117078220, від 03.07.2018 №2117114755, від 27.02.2018 №2117103338, від 29.03.2018 №2117131845 з відмітками банку вбачається, що ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» перерахувало на відповідний казначейський рахунок суми безготівкових коштів в рахунок оплати самостійно визначених ним податкових зобов?язань з податку на прибуток за звітні періоди 2017 рік та 2015 - 2016 роки (згідно поданих уточнюючих розрахунків). А саме в рахунок оплати податку за 2017 рік - 50 000 000 грн. (31.01.2018), 450 000 000 грн. (27.02.2018), 91 695 872,99 грн. (07.03.2018), та в рахунок оплати податку за 2015 - 2016 роки - 1 532 070 грн. (29.03.2018).
Інформація про сплату позивачем таких сум коштів згідно перелічених вище платіжних документів відображена в інтегрованій картці за 2018 рік.
Водночас, як видно зі змісту інтегрованої картки за 2018 рік, станом на 31.12.2017 за ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» обліковувався податковий борг на загальну суму 40 171 772,40 грн. (з них недоїмки - 39 429 071,90 грн., пеня - 742 700,50 грн.).
Сплачені позивачем 31.01.2018 кошти у сумі 50 000 000 грн. були зараховані контролюючим органом наступним чином: в рахунок погашення грошових зобов?язань, визначених згідно податкових повідомлень-рішень від 14.07.2017 №000553613, від 08.02.2017 №0000574613 та від 14.07.2017 №000540613, в рахунок зменшення боргу «по пені КОР нарахованої у минулих роках/поточному році невизначений документ з 01.12.2017 по 05.03.2019», та в решті суми коштів - були зараховані 11.03.2018 в рахунок погашення податкового зобов?язання з податку за 2017 рік.
Сплачені позивачем 27.02.2018 та 07.03.2018 суми коштів (450 000 000 грн. і 91 695 873 грн.) зараховані контролюючим органом 11.03.2018 в рахунок погашення податкового зобов?язання з податку за 2017 рік.
Станом на 11.03.2018 в інтегрованій картці позивача був сформований податковий борг зі сплати податкового зобов?язання, визначеного у податковій декларації з податку на прибуток приватних підприємств за 2017 рік у сумі 40 780 147,60 грн. (сума недоїмки).
29.03.2018 зазначена сума податкового боргу була частково погашена за рахунок сплачених позивачем згідно платіжних доручень від 29.03.2018 за №2117131845 і №2117131876 коштів у сумах 1 532 070 грн. і 394 446 грн.
При цьому, нараховані позивачу 29.03.2018 до сплати згідно поданих ним уточнюючих розрахунків суми податкових зобов?язань у розмірах 3 177 грн. і 1 528 892 грн. були віднесені контролюючим органом після 29.03.2018 до складу наявного податкового боргу.
16.05.2018 вказана сума податкового боргу погашена за рахунок коштів, сплачених позивачем згідно платіжних доручень від 16.05.2018 за №18 і №19.
Таким чином, за змістом інтегрованої картки суд встановив, що позивачем проводилася оплата грошових зобов'язань з податку на прибуток за звітні періоди 2017 рік, 2015 - 2016 роки (згідно уточнюючих розрахунків), проте грошові кошти, що надходили в оплату таких поточних податкових зобов'язань, відповідачем автоматично зараховувалися в рахунок погашення податкового боргу минулих податкових (звітних) періодів.
У контексті з наведеним суд зазначає, що в силу приписів п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Аналіз наведених положень ст. 87 ПК України свідчить про те, що зарахування сплачених платником коштів в рахунок погашення податкового боргу, всупереч напряму сплати, визначеного платником податків, прямо передбачено нормами чинного податкового законодавства України. Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 22.04.2019 у справі №804/15898/15.
Як вже було зазначено вище по тексту цього судового рішення, суд за даними інтегрованих карток за 2017 - 2018 роки встановив облік органом ДФС за ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» станом на 01.01.2018 та 31.01.2018 податкового боргу в розмірі 40 171 772,40 грн., що виник у зв?язку з:
не погашенням платником станом на вказані дати грошового зобов?язання, визначеного контролюючим органом платнику згідно податкового повідомлення-рішення від 08.02.2017 №0000574613, - на суму 3 587 476 грн. За даними інтегрованої картки за 2017 рік сума грошового зобов?язання, визначеного згідно зазначеного податкового повідомлення-рішення в розмірі 3 587 476 грн., була включена до складу недоїмки за наслідками узгодження з 09.06.2017,
не погашенням платником на вказані дати грошового зобов?язання, визначеного контролюючим органом платнику згідно податкового повідомлення-рішення від 14.07.2017 №0005404613, - на суму 35 255 125,40 грн. За даними інтегрованої картки за 2017 рік сума грошового зобов?язання, визначеного згідно зазначеного податкового повідомлення-рішення в розмірі 35 255 125,40 грн., була включена до складу недоїмки за наслідками узгодження з 09.12.2017
не повним погашенням платником на вказані дати грошового зобов?язання, визначеного контролюючим органом платнику згідно податкового повідомлення-рішення від 14.07.2017 №0005534613, - на суму 186 470,50 грн. (із визначеної загальної суми 37 251 112,80 грн.). За даними інтегрованої картки за 2017 рік сума грошового зобов?язання, визначеного згідно зазначеного податкового повідомлення-рішення в розмірі 37 251 112,80 грн., була включена до складу недоїмки за наслідками узгодження з 30.11.2017;
- несвоєчасним погашенням платником станом 27.12.2017 сум грошових зобов?язань, визначених йому контролюючим органом згідно податкових повідомлень-рішень від 13.05.2017 №0003314613, від 14.07.2017 №0005534613.
Під час судового розгляду даної справи позивач факт існування таких податкових повідомлень-рішень та їх узгодження у встановленому законом порядку не заперечував, як і свій обов?язок по сплаті грошових зобов?язань, визначених згідно цих податкових повідомлень-рішень.
17.02.2020 представник позивача подав до суду письмові пояснення (останні були оформлені у вигляді клопотання від 14.02.2020), в тексті яких останній посилався на обставину погашення ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» 27.12.2017 грошових зобов?язань за податковими повідомленнями-рішеннями від 08.02.2017 №0000574613 у розмірі 3 587 476 грн., за податковим повідомленням-рішенням від 14.07.2017 №0005404613 у розмірі 35 255 125,40 грн. та за податковим повідомленням-рішенням від 14.07.2017 №0005534613 у розмірі 37 251 112,70 грн. повністю, за рахунок державних субвенцій.
Позивач вважає, що відомості про повне погашення ним станом на 27.12.2017 податкового боргу, що сформувався за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, зафіксовано в тексті акта Офісу ВПП ДФС від 16.03.2018 №101/28-10-46-13/00178353 «Про результати камеральної перевірки ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» (код ЄДРПОУ 00178353) з питання своєчасності сплати до бюджету узгоджених сум грошових зобов?язань, визначених контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях, за результатами проведених перевірок».
Дослідивши та проаналізувавши зміст поданих позивачем разом із клопотанням від 14.02.2020 документів (зокрема, акта камеральної перевірки від 16.03.2018, платіжних доручень від 27.12.2017) у сукупності з відомостями з інтегрованої картки платника за 2017 рік, суд дійшов висновку, що наданими позивачем поясненнями та документами не спростовується виникнення у ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» станом на кінець 2017 року, 01.01.2018 та 31.01.2018 непогашеного податкового боргу у сумі 39 429 071,90 грн.
Так, згідно даних інтегрованої картки за 2017 рік за ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» станом на 27.12.2017 обліковувався податковий борг на загальну суму 659 402 061,10 грн., та як наслідок перерахованих платником на підставі платіжних доручень від 27.12.2017 за №48, №49 і №50 коштів виявилося недостатньо для погашення такої суми податкового боргу повністю.
При цьому, в ході розгляду судом даної справи сторони не подали до суду документальні докази на підтвердження обставин визнання у досудовому та/або судовому порядку протиправними дій (бездіяльності) Офісу ВПП чи його посадових осіб щодо внесення ними відомостей до інтегрованої картки платника податку на прибуток приватних підприємств за періоди та внаслідок певних подій, що мали місце до 31.01.2018.
Також у матеріалах справи відсутні документальні докази визнання в судовому порядку протиправними дій (бездіяльності) контролюючого органу чи його конкретних працівників, вчинених (допущених) ними внаслідок ведення обліку нарахованих і сплачених ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» платежів (податків, сум процентів) на виконання договорів про розстрочення грошових зобов?язань (податкового боргу). Поряд з цим правомірність таких дій (бездіяльності) не є предметом розгляду цієї справи.
З огляду на це, суд вважає, що вчинені органом ДФС дії по зарахуванню сплаченої позивачем 31.01.2018 згідно платіжного доручення №2117078220 від 31.01.2018 суми коштів в рахунок погашення такого податкового боргу відповідали п. 87.9 ст. 87 ПК України.
У свою чергу сплата платником податкового зобов'язання перед погашенням податкового боргу, тобто з порушенням приписів п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, внаслідок чого контролюючий орган здійснював зарахування коштів на погашення податкового боргу замість платника податків, не може вважатися належною сплатою податкового зобов'язання та тягне за собою відповідальність, передбачену п. 126.1 ст. 126 ПК України.
Аналогічний правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 22.04.2019 у справі №804/15898/15.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази спростування встановлених в акті камеральної перевірки від 17.10.2018, а тому не вбачає підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.11.2018 №008414613 і №0008444613.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» до Офісу великих платників податків ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Скочок