10 грудня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2998/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Новофедорівської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду із адміністративним позовом до Новофедорівської сільської ради (далі - відповідач), у якому просить визнати бездіяльність відповідача у видачі дозволу на розробку проекту землеустрою (чи мотивованої відмови в цьому) такою, яка є незаконною та порушує права, у зв'язку з чим зобов'язати відповідача виконати свій обов'язок щодо поданих заяв.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.08.2020 р. позивач подала до Новофедорівської сільської ради дві заяви з відповідними додатками про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку. Проте, у місячний термін, як того вимагає положення глави 19 ЗК України, дозвіл на розробку проекту землеустрою чи вмотивованої відмови позивач не отримала. Позивач стверджує, що намагалась скористатись правом передбаченим аб.3 п.7 ст.118 ЗК України, однак всі землевпорядні організації відмовились від її замовлення. Враховуючи зазначене, вважає бездіяльність відповідача протиправною, та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (ч.7 ст.262 КАС України).
Згідно з ч.2 ст.262 КАС України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою від 15.10.2020 р. відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Зазначену ухвалу суду було направлено відповідачу на адресу виконавчого комітету Новофедорівської сільської ради, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 75652, Херсонська область, Голопристанський район, с.Новофедорівка, вул.Незалежності, 22, та згідно інформації рекомендованого повідомленням про вручення поштового відправлення №7302702337587, було вручено уповноваженому працівнику 22.10.2020 року.
Проте, відповідач не скористався своїм правом подання пояснень, і станом на день розгляду справи відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми податкового законодавства України, суд встановив наступне.
20.08.2020 р. ОСОБА_1 подала до Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області заяви (реєстраційні номери 177/09-08 та 178/09-08), у яких просила надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку площею до 0,2500 гектар. У заяві позивач зазначила кадастрові номера земельних ділянок з якими межує бажана земельна ділянка.
Однак, як зазначає позивач, жодного дозволу чи вмотивованої відмови вона не отримала, що і стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.
Вирішуючи дані спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Варто зазначити, що метою подання позивачем заяв від 20.08.2020 р. було отримання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою для подальшого отримання земельної ділянки безоплатно у власність.
Відповідно до ст.40 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 116 ЗК України встановлено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
З огляду на наведені вище норми ЗК України, позивач має право на набуття права власності на земельні ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Втім, орган місцевого самоврядування приймає рішення з дотриманням певної процедури.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У світлі вимог цієї конституційної норми така процедура є способом реалізації повноважень відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України визначено у статті 118 ЗК України. Відповідно до положень ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 7 ст.118 ЗК України).
Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Протоколи сесій сільської, селищної, міської ради, прийняті нею рішення підписуються особисто сільським, селищним, міським головою, районної у місті, районної, обласної ради - головою відповідної ради, у разі їх відсутності - відповідно секретарем сільської, селищної, міської ради, відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради, а у випадку, передбаченому частинами сьомою та восьмою цієї статті, - депутатом ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні (ч. 16 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
З аналізу зазначених норм випливає, що орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність чи користування розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Втім, з матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем, в порушення вимог статті 118 ЗК України, за результатами розгляду заяв позивача не прийнято жодного рішення чи мотивованої відмови.
Крім того, відповідач не надав до суду жодних доказів розгляду заяв позивача від 20.08.2020 р.
За таких обставин суд вважає, що відповідач ухилився від розгляду заяв позивача по суті, як того вимагає ч. 7 ст. 118 ЗК України, а тому існують підстави для визнання протиправною бездіяльності Новофедорівської сільської ради щодо неприйняття рішення за розглядом заяв позивача від 20.08.2020 року №177/09-08 та №178/09-08 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку площею до 0,2500 га.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Суд зауважує, що наявність дискреційних повноважень не означає, що суб'єкт владних повноважень може діяти свавільно при прийнятті тих чи інших рішень, такі повноваження мають межу.
За правовою позицією, яку Європейський суд з прав людини неодноразово викладав у своїх рішеннях, у національному законодавстві повинно бути з достатньою чіткістю визначено межі та спосіб здійснення відповідних дискреційних повноважень державних органів з метою забезпечення особам мінімального рівня захисту, на який вони мають право в умовах верховенства права в демократичному суспільстві.
При цьому, презюмується, що дискреційними повноваженнями є повноваження обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є законною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може". У такому випадку суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде законним.
Натомість, у цій справі, відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, ухилитись від розгляду заяв про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або ні. Безперечно, правомірним у даному випадку є лише один варіант поведінки, залежно від фактичних обставин.
Отже, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду Касаційного адміністративного суду від 28.02.2018 року в справі №816/591/15-а.
У разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження.
Повноваження суду при вирішенні адміністративної справи визначені статтею 245 КАС України, відповідно до пункту 4 частини 2 якої у разі задоволення адміністративного позову суд може визнання бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
За таких обставин суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача розглянути по суті заяви позивача від 20.08.2020 року зареєстровані за №177/09-08 та №178/09-08 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку площею до 0,2500 га. з прийняттям відповідних рішень.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність своїх дій (бездіяльності) щодо не розгляду заяв позивача.
Враховуючи зазначене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене та враховуючи, що позов задоволено в повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору підлягають оплаті відповідачем, шляхом стягнення коштів за рахунок бюджетних асигнувань Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, що полягає у не розгляді по суті заяв ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) від 20.08.2020 р. №177/09-08 та №178/09-08 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку площею до 0,2500 га.
Зобов'язати Новофедорівську сільську раду Голопристанського району Херсонської області (75652, Херсонська область, Голопристанський район, с.Новофедорівка, вул.Незалежності,22) розглянути по суті заяви ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) від 20.08.2020 року зареєстровані за №177/09-08 та №178/09-08 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку площею до 0,2500 га. та прийняти за результатами розгляду відповідне рішення.
Стягнути з Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області (75652, Херсонська область, Голопристанський район, с.Новофедорівка, вул.Незалежності,22) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Г.М. Морська
кат. 109020100