09 грудня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2723/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 28.11.2018 року,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивачка), через свого представника, звернулася з позовною заявою до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради (далі - відповідач), у якій просить визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 28.11.2018 року, яким ОСОБА_1 було зобов'язано добровільно виконати знесення самочинно збудованої прибудови до квартири.
Ухвалою від 29.09.2020 р. позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.
08.10.2020 р. позивач вимоги ухвали виконав.
Ухвалою від 12.10.2020р. відкрите спрощене провадження у справі, розгляд справи призначений без виклику сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 15 листопада 2018 року по 28 листопада 2018 року Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради провело позапланову перевірку на об'єкті будівництва «Реконструкція однокімнатної квартири в двокімнатну з будівництвом прибудови за адресою: АДРЕСА_1 » (власник - ОСОБА_1 ). 28 листопада 2018 року, за результатами вищезазначеної перевірки відповідачем складений акт № 3/67, в якому встановлено невиконання вимог припису від 04.09.2018 року, а саме: надати до Управління документи, що надають право на проведення будівельних робіт у термін до 05.11.2018 року. Позивач вважає припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 28.11.2018 року, яким її було зобов'язано добровільно виконати знесення самочинно збудованої прибудови до квартири протиправним з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів позапланової перевірки, підставою для притягнення позивачки до адміністративної відповідальності стало начеб то невиконання вимог припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 04.09.2018 року. При цьому, вищезазначеним приписом позивачку було зобов'язано надати до Управління ДАБК ХМР документи, що надають право на проведення будівельних робіт у термін до 05.11.2018 року. В той же час, позивачка стверджує, що не отримувала будь-яких приписів від відповідача, в тому числі засобами поштового зв'язку. З вищезазначеного вбачається, що за відсутності доказів отримання та обізнаності позивачки про необхідність виконання вимог припису від 04.09.2018 року та припису від 28.11.2018 року виключається відповідальність за їх невиконання.
Із вказаних підстав просить суд задовольнити позов.
Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що 28.11.2018 на підставу наказу Управління № 298 від 15.11.2018 «Про проведення позапланової перевірки» та направлення для проведення позапланової перевірки та припису про усунення порушення вимог законодавства від 04.09.2018р. посадовою особою Управління проведена позапланова перевірка дотримання вимог містобудівного законодавства на об'єкті будівництва об'єкта «Реконструкція однокімнатної квартири в двокімнатну за адресою: АДРЕСА_1 » (замовник - ОСОБА_1 ). Підставою для перевірки став припис про усунення порушення вимог законодавства віл 04.09.2018 (який не оскаржувався та на даний час та є дійсним). Ним вимагається від забудовника надати до Управління у встановленому законодавством порядку документи, які падають право на проведення будівельних робіт у термін до 05.11.2018. За результатами позапланової перевірки встановлено, що під час проведення позапланової перевірки, вимоги припису від 04.09.2018 не виконані, а саме: документи, які надають право на виконання будівельних робіт, щодо реконструкції однокімнатної квартири в двокімнатну та адресою: АДРЕСА_1 не надані на розгляд до управління, чим порушено п.п. 3 п. 11 контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 № 553 та п.п. «а», «б» п. 3 ч. 3 ст. Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Стосовно цього порушення 28.11.2018 складений акт, за результатами проведеного позапланового заходу державною контролю, протокол про адміністративне правопорушення від 28.11.2018. видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 28.11.2018. З метою усунення виявленого порушення, відповідно до вказаного припису від 28.11.2018 Управління вимагало згідно ч. 1 ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» добровільно виконати знесення самочинно збудованої прибудови до квартири у термін до 28.01.2019.
Із вказаних підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.
Щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
У прохальній частині позовної заяви позивач просить поновити строк для звернення до адміністративного суду. Позивач стверджує, що про існування спірного припису вона дізналася лише 28.07.2020 р. під час ознайомлення з матеріалами справи №540/2192/19.
Для вирішення питання обізнаності позивача із спірним приписом, суд в ухвалі про відкриття провадження у справі витребував у відповідача докази надіслання оскаржуваного припису позивачу та вказав, що клопотанню про поновлення строку звернення до суду буде надана оцінка після отримання витребуваних в Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради документів.
Відповідач надіслав до суду копію поштового відправлення, адресованого позивачці та надісланого 04.12.2018 року, яке повернулось до відповідача із відміткою пошти «за закінченням встановленого строку зберігання». На рекомендованому повідомленні є напис припис.
У відзиві відповідач стверджує, що 12.03.2020 р. позивач звернувся до Херсонського міського районною суду Херсонської області з позовною заявою про визнання протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення (справа №766/4263/20), де предметом розгляду справи була перевірки від 28.11.2020 під час якої був винесений оскаржуваний припис від 28.11.2020. А також надав суду копію відповіді відповідача на запит адвоката позивача про надання копій документів позапланових перевірок об'єкта будівництва «Реконструкція однокімнатної квартири в двокімнатну за адресою: АДРЕСА_1 » (замовник - ОСОБА_1 ), із відміткою про їх отримання 05.03.2020р. ОСОБА_2 .
Тобто позивачка з 05.03.2020р. була обізнана із існуванням спірного припису.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Судом встановлено, що позивачка з 05.03.2020р. була обізнана із існуванням спірного припису, до суду про його скасування вона звернулась 23.09.2020р., тобто пропустивши шестимісячний строк на 18 днів.
Враховуючи значимість даного спору для позивачки (спір стосується знесення перебудови житла) та враховуючи незначний термін пропуску строку, суд вважає за необхідне поновити позивачці строк звернення до суду.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.
Відповідно до наказу Управління з питань державного архітектурно - будівельного контролю Херсонської міської ради № 238 від 31.08.2018 «Про проведення позапланової перевірки» та до направлення для проведення позапланової перевірки від 31.08.2018 № 3/46, строк дії направлення з 31 серпня до 13 вересня 2018), та заяви гр. ОСОБА_3 від 27.08.2018 № 333/01- 25М посадовою особою Управління проведено позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства на об'єкті будівництва «Реконструкція однокімнатної квартири в двокімнатну за адресою: АДРЕСА_1 ».
Відповідно до припису від 04.09.2018р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил встановлено, що Головним спеціалістом Управління з питань державного архітектурно - будівельного контролю Херсонської міської ради 31.08.2018 відкрита позапланова перевірка об'єкта будівництва «Реконструкція однокімнатної квартири в двокімнатну за адресою: АДРЕСА_1 » (замовник - ОСОБА_1 ) згідно заяви ОСОБА_3 від 27.08.2018 №333/01-25М. Управлінням ДАБІ у Херсонській області зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт від 03.08.2015 №ХС 082152120566 об'єкта «Реконструкція однокімнатної квартири в двокімнатну за адресою: АДРЕСА_1 » (замовник - ОСОБА_1 ), де зазначено, що реконструкція проводиться в межах існуючої будівлі без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані. Під час виїзду на об'єкт, встановлено, що ОСОБА_1 розпочала реконструкцію власної квартири з будівництвом прибудови з фундаментом та зміною зовнішніх геометричних розмірів фундаментів житлового будинку у плані. Документи на земельну ділянку під прибудову відсутні, чим порушено підпункт 5 пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 17.01.2017 № 1817-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності». З метою усунення виявлених порушень вимагали надати до Управління у встановленому законодавством порядку документи, що надають право на проведення будівельних робіт у термін до 05.11.2018р., про що складений акт №3/67 від 04.09.2018р.
За наслідками проведення позапланової перевірки об'єкта будівництва, головним спеціалістом Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради 04.09.2018 року складений припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким зобов'язано ОСОБА_1 надати до Управління у встановленому законодавством порядку документи, що надають право на проведення будівельних робіт у термін до 05.11.2018р.
Згідно відмітки у вказаному приписі, позивач від його отримання відмовилась, у зв'язку з чим він був направлений 05.09.2018 року на її адресу поштою (номер поштового відправлення 7300502410309).
У період з 15.11.2018 року по 28.11.2018 року Управлінням з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради було проведено позапланову перевірку дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті: «Реконструкція однокімнатної квартири в двокімнатну за адресою: АДРЕСА_1 » (замовник - ОСОБА_1 ), з метою перевірки виконання припису від 04.09.2018 року.
Згідно складеного 28.11.2018 року акту перевірки, перевіряючими за наслідками позапланової перевірки встановлено, що вимоги припису від 04.09.2018 року не виконані, у зв'язку з чим було складено припис від 28.11.2018 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким зобов'язано ОСОБА_1 у термін до 28.01.2019 року добровільно виконати знесення самочинно збудованої прибудови до квартири.
Крім того, 28.11.2018 року Управлінням з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради складений протокол про адміністративне правопорушення від 28.11.2018 року стосовно ОСОБА_1 .
Вказані припис та протокол по справі про адміністративне правопорушення також були направлені на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку.
Відповідно до припису від 28.11.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, за результатами перевірки, проведеної на об'єкту «Реконструкція однокімнатної квартири в двокімнатну за адресою: АДРЕСА_1 » (замовник - ОСОБА_1 ) встановлено, що вимоги припису від 04.09.2018р. не виконані, що є порушенням п.п. «а», «б» п.3 ч.3 «Про регулювання містобудівної діяльності», пп.3 п.11 ПКМУ №553 «Порядок здійснення державного архітектурно-будівного контролю». З метою усунення виявлених порушень, вимагали згідно до ч.1 ст.38 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» добровільно виконати знесення самочинно збудованої прибудови до квартири у термін до 28.01.2019р.
Зазначені обставини встановлені рішенням Херсонського міського суду та постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду у справі № 766/4263/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адмінправопорушення, тобто між тими самими сторонами. Рішення суду набрало законної сили на підставі постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2020р., відтак в силу ч. 4 ст. 78 КАС України не підлягають доказуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).
Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Стаття 4 Закону №3038-VI встановлює, що об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури. До об'єктів будівництва не належать нафтові і газові свердловини та об'єкти їх влаштування.
Суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №3038-VI встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Згідно ст. 41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначений Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V.
Відповідно до ч.1 ст.1 цього Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно з абз. 6 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 7 Порядку № 553 підставами для проведення позапланової перевірки є: …
4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; ... 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Частиною 3 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:
1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;
2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Згідно п. 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Пунктом 11 Порядку № 553 визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Згідно п. 14 Порядку № 553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Пунктами 16-17 Порядку № 553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Судом встановлено, що спірний припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил прийнятий за результатами позапланової перевірки, метою якої було перевірити виконання припису від 04.09.2018р., яким зобов'язано ОСОБА_1 надати до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради у встановленому законодавством порядку документи, що надають право на проведення будівельних робіт у термін до 05.11.2018р.
Зазначений припис від 04.09.2018р. є чинним, не скасований та не визнаний у встановленому порядку протиправним. Суд не надає оцінку його правомірності у даній справі, оскільки це не є предметом спору. Відтак зазначений припис є обов'язковим до виконання.
Суд не приймає до уваги твердження позивача про його неотримання, оскільки із матеріалів справи слідує, що припис був надісланий відповідачем на адресу позивачки АДРЕСА_1 , який зазначений також і у позовній заяві як адреса позивача, відтак відповідач виконав свій обов'язок щодо надіслання документів особі, яка перевірялась, а позивачка мала б забезпечити отримання кореспонденції за адресою проживання.
Також суд відмічає, що позивач не надала суду жодних доказів виконання зазначеного припису щодо усунення виявлених порушень та надання до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради у встановленому законодавством порядку документів, що надають право на проведення будівельних робіт.
Крім цього судом встановлено, що разом із спірним приписом 28.11.2018 року Управлінням з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради складений протокол про адміністративне правопорушення від 28.11.2018 року стосовно ОСОБА_1 . Вказані припис та протокол по справі про адміністративне правопорушення також були направлені на адресу позивачки засобами поштового зв'язку.
Постановою Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради №78/886/01-22 від 12.12.2018р. встановлено порушення ОСОБА_1 положень підпунктів "а" та "б" пункту 3 частини 3 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п.п. 3 п. 11 Постанови КМУ "Про порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю", відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу у розмірі 5 100 грн.
Правомірність цієї постанови була предметом розгляду Херсонським міським судом та П'ятим апеляційним адміністративним судом у справі № 766/4263/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адмінправопорушення.
Суд визнав правомірним встановлення Управлінням з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради порушення ОСОБА_1 положень підпунктів "а" та "б" пункту 3 частини 3 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п.п. 3 п. 11 Постанови КМУ "Про порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю", та законність притягнення її до адмінвідповідальності за 1 ст. 188-42 КУпАП - «Невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян». Також суд визнав правомірність накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 5100 грн.
Відповідно до ч. 4, 6 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Враховуючи наведене вище, суд вважає припис Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 28.11.2018 року правомірним.
Також суд вважає помилковим посилання позивача на постанову ВС від 15.05.2018р. у справі № 809/1578/17, оскільки дана постанова стосується аналізу порядку проведення податкових перевірок, який регламентований нормами ПК України та не розповсюджується на перевірки з питань дотримання державних архітектурно-будівельних норм.
Із наведених підстав, суд відмовляє у задоволенні позову.
За правилами ст.139 КАС України при відмові у задоволенні позову, судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Г.М. Морська
кат. 109010000