Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
10 грудня 2020 р. № 520/12638/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
Позивачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , звернулись до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просять суд: визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДМС України в Харківській області від 30.08.2013 року про скасування рішення ГУ МВС України в Харківській області від 15.06.2005 року про набуття громадянство України громадянином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з його неповнолітнім сином: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позову позивачі зазначили, що спірне рішення ГУ ДМС України в Харківській області від 30.08.2013 року, яким скасовано рішення ГУ МВС України в Харківській області від 15.06.2005 року про набуття ними громадянства України прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без урахування принципу пропорційності, тобто при прийнятті рішення мало місце відсутність досягнення розумного балансу між публічними, на забезпечення яких спрямоване рішення, інтересами позивача, без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, є протиправним та таким, що грубо порушує законодавство України, права, свободи та законні інтереси позивачів, та підлягає скасуванню.
По справі ухвалою суду було відкрито спрощене провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку передбаченому ст. 257 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, та отримана ним.
Представник відповідача надав відзив на позов, в якому заперечував проти позову, просив у задоволенні заявлених вимог відмовити з огляду того, що рішенням ГУ МВС України в Харківській області від 15.06.2013 року про набуття громадянства України громадянином ОСОБА_1 за територіальним походженням разом з дитиною ОСОБА_2 було прийнято внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей, а тому спірне рішення ГУ ДМС України в Харківській області від 30.08.2013 року, є законним та обґрунтованим, прийняте відповідно до вимог Закону України «Про громадянство України». Одночасно, відповідач, звернувся з клопотанням про залишення позовної заяви без розгляду, в зв'язку з пропущенням строку звернення до суду з вказаним позовом.
Позивачі через свого представника надали до суду відповідь на відзив, в якому заперечували проти викладених доводів відповідача у відзиві, та підтримали позовні вимоги у повному обсязі. Одночасно, представником позивачів надано письмові пояснення на клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, в яких зазначено, що про існування спірного рішення позивачам стало відомо 02.09.2020 року, а тому, на його думку, позов подано в межах шестимісячного строку, передбаченого положеннями КАС України.
Заперечень зі сторони відповідача до суду не надходило.
Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Стосовно строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановлених цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня. коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 статті 122 КАС України адміністративний визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для вирішення питання про наявність або відсутність пропуску строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.
Тобто, згідно положень вказаної статті - початок перебігу строку звернення до суду безпосередньо пов'язане з часом коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, оскаржуване рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 30.08.2013 року про скасування рішення ГУ МВС України в Харківський області від 15.06.2005 року про набуття громадянства України громадянином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з його неповнолітним сином: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивачем було отримано 02.09.2020 року разом із письмовою відповіддю № 6301.6.2-15341/63.3-20 від 01.09.2020 року, наданою ГУ ДМС України в Харківський області адвокату Вітер Г.Р. на адвокатський запит №АЗ-114/20 від 25.08.2020 року.
Крім того, 08.07.2019 року органом 6333 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , документовано паспортом громадянина України у формі картки № НОМЕР_1 дійсним до 08.07.2023 року у зв'язку із досягненням 14-річного віку, тоді коли вже існувало рішення ГУ МВС України в Харківської області від 30.08.2013 року про скасування рішення ГУ МВС України в Харківської області від 15.06.2005 року про набуття ним громадянства України.
Доказів ознайомлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його неповнолітнього сина: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з оскаржуваним рішенням до суду не надано.
Отримана ж ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 05.09.2013 року довідка ГУ ДМС України в Харківській області № 5 «Про припинення громадянства України» від 30.08.2013 не є належним та допустимим доказом того, що ОСОБА_3 стало відомо про існування рішення ГУ МВС України в Харківської області від 30.08.2013 року про скасування рішення ГУ МВС України в Харківської області від 15.06.2005 року про набуття його сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянства України.
Так, довідкою ГУ ДМС України в Харківській області № 5 «Про припинення громадянства України» від 30.08.2013 року визначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 30.08.2013 року оформлено припинення громадянства України, відповідно до ст.21 Закону України « Про громадянства України».
Жодних відомостей щодо рішення ГУ МВС України в Харківської області від 30.08.2013 року про скасування рішення ГУ МВС України в Харківської області від 15.06.2005 року про набуття його сином ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянства України у довідки ГУ ДМС України в Харківській області № 5 «Про припинення громадянства України» не міститься.
Таким чином, враховуючи викладене, тільки 02.09.2020 року ОСОБА_3 стало відомо про існування рішення про скасування йому та його неповнолітній дитині громадянства України, а тому позивачі звернулися до Харківського окружного адміністративного суду в межах шестимісячного строку, передбаченого ст. 122 КАС України, що також узгоджується з правом позивача на доступ до правосуддя та сприяє запобіганню обмеження цього права.
По суті позовних вимог, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився у с. Шаулян Марнеульського району республіки Грузія.
15.06.2005 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до ВГІРФО УМВС України в Харківській області про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням разом із своєю неповнолітньою дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
15.06.2005 року ВГІРФО УМВС України в Харківській області прийнято рішення про набуття ОСОБА_1 громадянства України, згідно із ст. 8 Закону України «Про громадянство України».
23.06.2005 року Вовчанським РВ УМВС України в Харківській області громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 документовано паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 .
29.08.2005 року ОСОБА_1 одержав ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 .
Відповідно до свідоцтва про народження від 15.11.2006 року серії НОМЕР_4 , ОСОБА_1 громадянин України, записаний батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що в Книзі реєстрації народжень 15.11.2006 року зроблено відповідний актовий запис за № 197.
Згідно свідоцтва про народження від 06.05.2005 року серії НОМЕР_5 , ОСОБА_1 громадянин України, записаний батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в Книзі реєстрації народжень 18.01.2005 року зроблено відповідний актовий запис за № 5.
08.07.2019 року органом 6333 громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 документовано паспортом громадянина України у формі картки № НОМЕР_1 дійсним до 08.07.2023 року у зв'язку із досягненням 14-річного віку.
Провідним спеціалістом ГУ ДМС України в Харківській області ОСОБА_5 складено від 30.08.2013 року подання № 5 про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням ГУ ДМС України в Харківській області від 30.08.2013 року скасовано рішення ГУ МВС України в Харківській області від 15.06.2005 року про набуття громадянином ОСОБА_1 громадянства України за територіальним походженням разом з дитиною: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з тим що громадянство України було набуто унаслідок подання свідомо неправдивих відомостей.
Не погодившись з вказаним рішенням, позивачі звернулися до суду з даним позовом задля захисту своїх прав.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про громадянство України», Громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках; громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.
Частинами першою, другою статті 8 «Про громадянство України», в редакції чинній на час набуття позивачами громадянства України, передбачено, що особа, яка сама або хоча б один з її батьків, дід чи баба, повнорідні брат чи сестра народилися або постійно проживали до 16 липня 1990 року на території, яка стала територією України відповідно до статті 5 Закону України "Про правонаступництво України" ( 1543-12 ), а також на інших територіях, що входили до складу Української Народної Республіки, Західно-Української Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, що взяв зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її діти реєструються громадянами України. Дитина, яка народилася чи постійно проживала на території УРСР (або хоча б один з її батьків, дід чи баба народилися чи постійно проживали на територіях, зазначених у частині першій цієї статті) і є особою без громадянства, реєструється громадянином України за заявою одного з батьків або опікуна чи піклувальника.
Стаття 17 Закону України «Про громадянство України» передбачає, що громадянство України припиняється: 1) внаслідок виходу з громадянства України: 2) внаслідок втрати громадянства України; 3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
Пункт 2 частини першої статті 19 Закону України «Про громадянство України», зазначає підставами для втрати громадянства України є, зокрема, набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього Закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів.
Відповідно до стаття 21 Закону України «Про громадянство України», рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджено Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 (надалі - Порядок №215) .
Пункт 44 Порядку № 215 зазначає, у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави. Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.
Відповідно до пункту 88 Порядку № 215, в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення, Для скасування рішень про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону органами міграційної служби, дипломатичними представництвами чи консульськими установами України готуються такі документи: а) подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України; б) документи, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням (стаття 8 Закону) або була поновлена у громадянстві України (стаття 10 Закону) шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України (довідка органу міграційної служби, дипломатичного представництва чи консульської установи про те, що іноземець, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, не подав документ про припинення цього громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації його громадянином України, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства не існують (частина п'ята статті 8 та частина друга статті 10 Закону); інформація органу міграційної служби про те, що іноземець, який подав декларацію про відмову від іноземного громадянства, не повернув паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави (частина восьма статті 8 та частина сьома статті 10); інформація про те, що на момент реєстрації громадянином України існували підстави, за наявності яких особа не поновлюється у громадянстві України (частини перша та друга статті 10 з урахуванням частини п'ятої статті 9 Закону; частина п'ята статті 10 Закону); інформація про інші неправдиві відомості та фальшиві документи, які були подані для набуття громадянства України відповідно до статей 8 та 10 Закону, або інформація про приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України відповідно до статей 8 та 10 Закону.
В силу п. 90 № 215, головне управління міграційної служби перевіряє відповідність оформлення документів щодо встановлення або оформлення належності до громадянства України вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими закон пов'язує належність особи до громадянства України. Якщо документи оформлені належним чином і підтверджують наявність фактів, з якими закон пов'язує належність особи до громадянства України, начальник головного управління міграційної служби або його заступник приймають рішення про встановлення або оформлення належності особи до громадянства України.
Пункт 96 Порядку № 215 передбачає, що подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону, стосовно особи, яка проживає в Україні, готується управлінням, відділом (сектором) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, до якого цією особою подавалися документи щодо оформлення набуття громадянства України. Подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України разом із документами, передбаченими підпунктом "б" пункту 88 цього Порядку, надсилається до головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі.
Згідно пункту 97 Порядку № 215 рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується начальником головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі або його заступником.
Повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у тижневий строк надсилається до управління, відділу (сектору) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, яким було внесено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України.
Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у тижневий строк з дня одержання повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України повідомляє про це відповідну особу у письмовій формі із зазначенням причин скасування такого рішення.
З аналізу наведених норм вбачається, що скасування рішення про оформлення набуття громадянства відбувається на підставі документів, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
При цьому, скасуванню рішення про оформлення набуття громадянства потребує наявності достатніх та належних доказів щодо встановлення факту подання особою свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів.
Крім того, встановленню підлягають також факти, підтверджуючі провину або злочинний намір, подачу завідомо неправдивих відомостей, обман заявника при отриманні ним паспорта громадянина України.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14 листопада 2018 року по справі №820/1293/16, від 21 серпня 2020 року по справі №520/2915/19, від 28 лютого 2020 року по справі №520/4398/19, що врахована судом відповідно до ч. 5 ст.242 КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач - ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з дитиною ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , набув громадянство України за територіальним походженням згідно рішення ГУ МВС України в Харківської області від 15.06.2005 року.
Підставою для набуття позивачем громадянства України зазначено факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України з 1990 року до 2008 року.
В якості підтвердження свого постійного проживання на території України, позивач, ОСОБА_1 , надав рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 04 лютого 2005 року, яким встановлено, що ОСОБА_1 постійно проживав на території України з 1989 року.
В заві позивач зазначив, що достовірність викладених у заяві відомостей і дійсність поданих документів він підтверджує, а також під його підпис йому повідомлено, що в разі подання завідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів він втратить громадянство на підставі ст. 21 Закону України «Про громадянство України».
Заяву прийняв, правильність її заповнення та всі необхідні документи, додані до заяви, перевірив: начальник ВГІРФО Золочівського РВ МВС України в Харківській області капітан міліції П.М. Івіна.
Як вбачається з оскаржуваного рішення про скасування попереднього рішення від 15.06.2005 року про оформлення набуття громадянства ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з дитиною ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , єдиною підставою для скасування цього рішення стала інформація, яка зазначена у листі Вовчанського районного суду Харківської області від 17.02.2012 року №2801/12, про те, що від ОСОБА_1 заява про встановлення факту постійного провадження на території України в провадженні суду не перебувала.
З цього приводу, суд звертає увагу, що чинним законодавством підставою для скасування громадянства визначено набуття громадянства шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь- якого суттєвого факту.
Однак, відповідач, для визначення дій позивача як свідоме надання неправдивих відомостей та підроблених документів врахував лише відповідь Вовчанського районного суду Харківської області.
При цьому, матеріалами справи підтверджено, що представником позивача направлено адвокатські запити № АЗ-141/20 від 05.10.2020 року, № АЗ-142/20 від 05.10.2020 року, № АЗ-143/20 від 05.10.2020 року до Головного управління поліції в Харківській області з метою з'ясування, чи містяться за автоматизованими обліками ГУ НП в Харківській області відомості щодо оголошення про підозру (пред'явлення обвинувачення) у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 або посадовими особами УГІРФО ГУМВСУкраїни в Харківській області.
У відповідь на адвокатські запити повідомлено:
- листом ГУ НП в Харківській області від 12.10.2020 року № 97аз/119-27/01-2020 повідомлено, що станом на 08.10.2020 року відомостей, щодо оголошення про підозру (пред'явлення обвинувачення) у вчиненні кримінального правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Департаменті інформатизації МВС України, немає.
- листом ГУ НП в Харківській області від 19.10.2020 року № 98аз/119-27/01-2020 повідомлено, що згідно обліків УІАП ГУНП України в Харківській області відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , факту порушення кримінальної справи (кримінального провадження) стосовно здійснення ним підробки рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 04.02.2005 року про встановлення факту проживання на території України громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не встановлено.
- листом Слідчого управління ГУ НП в Харківській області від 08.10.2020 року № 233аз, 234аз/119-24/01-2020 повідомлено, що в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відсутні відомості про розпочаті кримінальні провадження слідчим ГУНП в Харківській області стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та посадових осіб УГІРФО ГУ МВС України в Харківській області.
- листом ГУ НП в Харківській області від 19.10.2020 року № 99аз/119-27/01-2020 повідомлено, згідно обліків УІАП ГУНП України в Харківській області відносно співробітників УГІРФО ГУ МВС України в Харківській області, факту порушення кримінальної справи (кримінального провадження) стосовно здійснення ними підробки рішення Вовчанського районного суду Харківської області про встановлення факту проживання на території України громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не встановлено.
В свою чергу, наведена інформація в листі Вовчанського районного суду Харківської області від 17.12.2012 року №2801/12 жодним чином не спростовує факту проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України з 1989 року.
Крім того, суд звертає увагу на те, що рішення у вказаній справі стосувалось зокрема ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та не стосується дітей позивача особисто, оскільки до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання звертався батько ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
До матеріалів справи не додано жодних доказів на підтвердження факту подання заявником на момент набуття громадянства свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
Також, відповідачем не надано жодних доказів того, що позивач не проживав на території України в період з 1989 рік, даний факт не спростовано.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, висновок відповідача щодо надання позивачем на момент набуття громадянства України свідомо неправдивих відомостей або підроблених документів є передчасним та необґрунтованим, а оскаржуване рішення прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та без урахування принципу пропорційності, а також за відсутності належних доказів.
Окрім цього, оскаржуване рішення про скасування рішення ГУ МВС України в Харківській області від 15.06.2005 року про набуття громадянство України громадянином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з його неповнолітнім сином: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийняте після спливу 8 років після набуття позивачами громадянства України.
При цьому, суд враховує, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , документовано паспортом громадянина України № НОМЕР_1 , виданий органом 6333 від 08.07.2019 року, терміном дії до 08.07.2023 року.
Згідно ст.25 Конституції України, громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про громадянство України», особа, яка народилася на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків, є громадянином України.
Частиною 8 цієї статті передбачено, що особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.
Відповідно до ст. 15 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної резолюцією 217 А (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року, кожна людина має право на громадянство, ніхто не може бути безпідставно позбавлений громадянства або права змінити своє громадянство.
Відповідно до ст. 8 Конвенції про скорочення без громадянства, вчиненої 30 серпня 1961 року у м. Нью-Йорку, дата набрання чинності для України 23.06.2013р. Договірна Держава не позбавляє особу її громадянства, якщо таке позбавлення зробило б цю особу апатридом.
Крім цього, позивачі - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з дитиною ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , не набували громадянства іншої держави, адже в матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували цей факт.
При цьому, чинне законодавство не передбачає автоматичного припинення громадянства України особою, лише з підстав втрати чи припинення громадянства одного з батьків, навіть якщо це громадянство було набуте особою під час її неповноліття за заявою батька чи матері, які згодом це громадянство втратили.
Так само, позивач у справі - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 набув громадянства України відповідно вимог ст. 8 Закону України «Про громадянство України» за умов, що його батько, який, в свою чергу, проживав на території України.
Судом також враховано, що для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з дитиною ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , скасування рішення про набуття громадянства України мас наслідком повну зміну способу життя родини.
Проте, дані обставини не були враховані відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення від 15.11.2013 року.
До того ж, матеріали справи не містять жодного доказу, що позивачі мають будь-які зв'язки з державою походження та державою походження батьків.
Таким чином, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення мало місце відсутність досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямоване рішення та дії, та інтересами позивача, без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, чим порушено вимоги чинного законодавства України.
У зв'язку з чим, суд вважає, що рішення ГУ ДМС України в Харківській області від 30.08.2013 року про скасування рішення ГУ МВС України в Харківській області від 15.06.2005 року про набуття громадянство України громадянином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з його неповнолітнім сином: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є протиправним, а тому такий підлягає скасуванню.
Згідно ч.1 та 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході розгляду справи знайшов своє підтвердження той факт, що спірне рішення не відповідає критеріям, що встановлені ч.2 ст.2 КАС України, водночас відповідачем зазначене нічим не спростоване.
Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 30.08.2013 року про скасування рішення ГУ МВС України в Харківській області від 15.06.2005 року про набуття громадянства України громадянином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з його неповнолітнім сином: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (вул. Римарська, буд. 24, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 37764460) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 10 грудня 2020 року.
Суддя Заічко О.В.