Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
"10" грудня 2020 р. № 520/6444/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чудних С.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження заяву Харківської обласної прокуратури про роз'яснення судового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Харківська обласна прокуратура звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про роз'яснення судового рішення від 12.11.2020 по адміністративній справі № 520/6444/2020 стосовно виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2020.
В обґрунтування заяви Харківська обласна прокуратура зазначила, що рішенням суду від 12.11.2020 позивача поновлено в органах Харківської обласної прокуратури на посаді, рівнозначній посаді, яку він займав станом на 24.04.2020 - прокурора відділу забезпечення обвинувачення в апеляційному суді управління підтриманим обвинувачення в суді Харківської обласної прокуратури. Однак, відповідно до наказу Генерального прокурора від 08.09.2020 №414 "Про день початку роботи обласних прокуратур" Харківська обласна прокуратура діє з 11.09.2020. Таким чином, поновлення ОСОБА_1 в Харківській обласній прокуратурі, якої не існувало до 11.09.2020, спричинило необхідність надання роз'яснення судом про те, яким чином має бути здійснено поновлення позивача у Харківській обласній прокуратурі.
Відповідно до частини 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином.
Відповідно до частини 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість розгляду заяви в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву відповідача про роз'яснення судового рішення, дослідивши доводи заяви, суд дійшов наступного.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Харківської області № 802-к від 22.04.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу забезпечення обвинувачення в апеляційному суді управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Харківської області та з органів прокуратури. Поновлено ОСОБА_1 в органах Харківської обласної прокуратури на посаді, рівнозначній посаді, яку він займав станом на 24.04.2020 - прокурора відділу забезпечення обвинувачення в апеляційному суді управління підтримання обвинувачення в суді Харківської обласної прокуратури. Стягнуто з Харківської обласної прокуратури (вул. Б. Хмельницького, 4, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 02910108) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 170087 (сто сімдесят тисяч вісімдесят сім) грн 35 коп. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді, рівнозначній посаді, яку він займав станом на 24.04.2020 - прокурора відділу забезпечення обвинувачення в апеляційному суді управління підтримання обвинувачення в суді Харківської обласної прокуратури та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
В заяві про роз'яснення рішення суду відповідач вказує на незрозумілість цього рішення в частині, що стосується поновлення ОСОБА_1 в органах Харківської обласної прокуратури на посаді, рівнозначній посаді, яку він займав станом на 24.04.2020 - прокурора відділу забезпечення обвинувачення в апеляційному суді управління підтримання обвинувачення в суді Харківської обласної прокуратури.
Згідно із статтею 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до частини 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Положеннями статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановляння ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (частина 2 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України).
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Вказана стаття Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку як незрозумілість судового рішення, можливість неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
У пункті 19 постанови "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 № 7 Пленум Верховного Суду України зазначає, що роз'яснення судового рішення можливо тоді, коли воно є незрозумілим. Поставлені у заяві питання розглядаються тільки судом, який ухвалив судове рішення. За правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановляння додаткового рішення цим же судом.
Суд зазначає, що роз'ясненню підлягають рішення чи ухвали суду у разі, якщо без такого роз'яснення їх тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Також роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання, тобто таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його нерозуміння під час виконання.
Отже, за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Таким чином, процесуальна процедура роз'яснення судового акту виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону виходить, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Виходячи з викладеного, роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Аналогічний висновок міститься в ухвалі Верховного Суду від 31.07.2018 по справі 823/361/18.
Дослідивши зміст мотивувальної та резолютивної частини рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 встановлено, що вказане рішення є зрозумілим, труднощів в розумінні не викликає, тому розширеного тлумачення шляхом його роз'яснення не потребує, а резолютивна частина судового рішення повністю узгоджується з вимогами статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України "Зміст рішення" та містить усі необхідні складові та реквізити.
Із змісту заяви про роз'яснення судового рішення вбачається, що фактично підставою для звернення із заявою слугувало не зрозумілість, яким чином та якою нормою при виконанні рішення має керувався відповідач.
Проте, мотивувальна частина зазначеного рішення суду відповідно до положень частини 4 статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України містить норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Крім того, суд зазначає, що мотиви для роз'яснення судового рішення від 12.11.2020, наведені заявником, є фактично вимогою про роз'яснення порядку його виконання, що суперечить нормам статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, суд зазначає, що під час розгляду справи № 520/6444/2020 встановлено, що Прокуратуру Харківської області перейменовано на Харківську обласну прокуратуру, тобто фактично здійснено перейменування однієї із складових системи прокуратури без процедури ліквідації чи реорганізації.
Крім того, судовим рішенням поновлено ОСОБА_1 в органах Харківської обласної прокуратури на посаді, рівнозначній посаді, яку він займав станом на 24.04.2020 - прокурора відділу забезпечення обвинувачення в апеляційному суді управління підтримання обвинувачення в суді Харківської обласної прокуратури.
Доказів, що такої посади, рівнозначній посаді, яку ОСОБА_1 займав станом на день звільнення, у Харківській обласній прокуратурі не має, заявником до суду не надано.
Суд вказує, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 по справі №520/6444/2020 прийняте у межах заявлених позовних вимог, та з мотивувальної та резолютивної частини рішення вбачається, що його текст труднощів для розуміння не викликає, суть його ясна та не двозначна, тому розширеного тлумачення шляхом його роз'яснення не потребує.
Крім того суд зазначає, що на підставі частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили. Згідно даних КП "Діловодство спеціалізованого суду" рішення по справі №520/6444/2020 на момент звернення із заявою не набрало законної сили.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява Харківської обласної прокуратури про роз'яснення судового рішення від 12.11.2020 не підлягає задоволенню.
Керуючись положеннями статей 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву Харківської обласної прокуратури про роз'яснення судового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя С.О.Чудних