Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
02 грудня 2020 р. № 520/11276/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Бідонько А.В.
при секретарі судового засідання - Блудової А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом позов Приватного підприємства "Українська виноробна компанія" (вул. Плеханівська, буд. 126/1, м. Харків, 61037) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40,м. Харків,61002) про визнання протиправним та скасування припису, -
Позивач, Приватне підприємство "Українська виноробна компанія", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: скасувати припис №ХК11365/3092/АВ/П (код ЄДРПОУ 42502376) про усунення виявлених порушень від 14.07.2020р.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що припис про усунення порушень від 14. 07.2020 року №ХК11365/3092/АВ/П є незаконним, необґрунтованим, а отже таким, що підлягає скасуванню, оскільки позивачем не було допущено порушень на які посилається відповідач, натомість відповідачем під час проведення перевірки було допущено процедурні порушення. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.
Представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позов, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує оскільки під час проведення інспекційного відвідування підприємства позивача було встановлено наявність порушень в діяльності останнього, що належним чином зафіксовано в акті інспекційного відвідування юридичної особи №ХК 11365/3092/АВ від 14.07.2020 року, а отже на підставі висновків вказаного акту та у зв'язку з встановленням порушень посадовою особою було видано позивачу припис про усунення виявлених порушень від 14. 07.2020 року №ХК11365/3092/АВ/П. З огляду на вказане, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.
Представник позивача та представник відповідача в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що інспектором праці Головного управління Держпраці у Харківській області на підставі Наказу про проведення заходу державного нагляду від 02.07.2020 р. №1014 , направлення від 02.07.2020 № 02.03-03/1718 р. та звернення фізичної особи ОСОБА_1 за вх. №С-587 від 15.06.2020р. проведено інспекційне відвідування ПП «Українська виноробна компанія» на предмет додержання вимог законодавства про працю, за результатами якого складено акт інспекційного відвідування №ХК11365/3092АВ від 14.07.2020 року.
Відповідно до висновків вказаного акту інспекційного відвідування встановлено порушення: ст.29 КЗпП ОСОБА_1 не ознайомлена з посадовою інструкцією під особистий підпис, чим не дотримані норми ст. 29 КЗпП України, а саме перед початком роботи працівник не проінформований під особистий підпис з умовами праці; ч.2 ст. 97 КЗпП України, ч.1 ст. 115 Закону України «Про оплату праці» штатний розпис затвердженний наказом директора підприємства ОСОБА_2 , однак не погоджений з уповноваженим на представництво трудовим колективом органом; ч 4. ст.96 КЗпП України, ч.4 ст.6 Закону України «Про оплату праці» посадові оклади встановлені без урахування міжпосадових співвідношень; ст. 149 КЗпП України, п.31 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку ОСОБА_1 не було повідомлено під розписку про стягнення у вигляді догани.
На підставі висновків акту відповідачем було складено припис про усунення виявлених порушень №ХК11365/3092/АВ/П.
Позивач, вважаючи припис про усунення виявлених порушень протиправним з огляду на недопущення позивачем порушень, на які посилається відповідач, та враховуючи процесуальні порушення відповідача під час проведення перевірки, звернувся до суду з даним позовом.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам п. 3 ч. 2 та ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" дія якого поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Зазначені у ч. 4 цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог ст. 1, ст. 3, ч. 1, 4, 6 - 8, абз. 2 ч. 10, ч. 13 та 14 ст. 4, ч. 1 - 4 ст. 5, ч. 3
Відповідно до ч. 1 ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 від 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 року № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 від 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 року № 1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю від 21.08.2019 року № 823.
Відповідно до п. 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Згідно з п.п. 1 п. 5 Порядку № 823 підставою для здійснення інспекційних відвідувань є звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю.
Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що відповідачем було допущено процедурні порушення, а саме інспектування було проведено за межами предмету перевірки, порушено право об'єкта відвідування щодо надання заперечень на акт перевірки, складання припису в один і той самий день, що і акт перевірки. Позивач зазначає, що недотриманням інспектором п.21, п.24 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю №295 від 26.04.2017 року є підставою для скасування припису.
Щодо вищезазначених тверджень позивача суд зазначає, що якщо допуск до проведення заходу державного контролю відбувся, в подальшому предметом розгляду має бути лише суть виявлених порушень законодавства, дотримання якого контролюється контролюючим органом. Також посилання позивача на Порядок №295 від 26.04.2017 року є недоречним, оскільки на момент проведення позапланового заходу він втратив чинність.
Щодо встановленого порушення позивачем ст. 29 КЗпП України, а саме не ознайомлення ОСОБА_1 з посадовою інструкцією під особистий підпис, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору; ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором; визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами; проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.
Судом встановлено, що в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 про прийняття на роботу на ПП «Українська виноробна компанія» від 04.12.2018 року, відповідно до якої остання була ознайомлення зі своїми правами та обов'язками про що свідчить особистий підпис в заяві (а.с. 30). Також в матеріалах справи наявний документ в якому передбачені права та обов'язки адміністративного помічника, (посадова інструкція), які затверджені наказом від №4 від 05.11.2018 року та який і надавався для ознайомлення ОСОБА_1 .
У зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 було ознайомлено з правами та обов'язками, а тому висновки відповідача про порушення позивачем положень ст. 29 КЗпП України є безпідставними та припис в цій частині підлягає скасуванню.
Щодо порушення позивачем ч.2 ст. 97 КЗпП України, ч.1 ст. 15 Закону України «Про оплату праці», а саме штатний розпис затвердженний наказом директора підприємства Джаббарова Т.А., однак не погоджений з уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, суд виходить з наступного.
Нормами статті 97 КЗпП, статті 15 Закону України «Про оплату праці» визначено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.
З матеріалів справи судом встановлено, що штатний розпис ПП «Українська виноробна компанія», який діє з 01.02.2020 року затверджений лише наказом директора Джаббарова Т.А. проте не погоджений з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
При цьому, суд звертає увагу, що позивачем так не було надано відповідних доказів на спростування виявлених порушень.
Отже дане порушення знайшло своє підтвердження під час розгляду справи, а тому вимоги позивача про визнання припису про усунення виявлених порушень в цій частині не підлягають задоволенню.
Щодо порушення позивачем положень ч 4. ст.96 КЗпП України, ч.4 ст. 6 Закону України «Про оплату праці», а саме посадові оклади встановлені без урахування міжпосадових співвідношень, суд зазначає наступне.
Статтею 97 КЗпП України передбачено, що Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Крім того, згідно статті 6 Закону України «Про оплату праці» системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників.
Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і професійні стандарти (кваліфікаційні характеристики).
Тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати.
Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
Схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, формується на основі: мінімального розміру посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України; міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів».
Оскільки позивач не фінансується з Державного бюджету, його працівникам не потрібно встановлювати схему посадових окладів, що формується на основі міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів і тарифних коефіцієнтів. Все, що стосується оплати праці встановлюється у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами
Таким чином, суд вважає безпідставними висновки відповідача про порушення позивачем положень ч.2 ст. 97 КЗпП України, ч.1 ст. 15 Закону України «Про оплату праці.
Щодо порушення позивачем ст. 149 КЗпП України, п.31 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку, а саме те що ОСОБА_1 не було повідомлено під розписку про стягнення у вигляді догани суд виходить з наступного.
Відповідно ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 не була ознайомлення з наказом № 17/06-П від 22.06.2020 року, яким на неї було накладено дисциплінарне стягнення, а тому суд приходить до висновку, що дане порушення знайшло своє підтвердження під час розгляду справи, а тому вимоги позивача про визнання припису про усунення виявлених порушень в цій частині не підлягають задоволенню.
Щодо тверджень позивача про те, що ОСОБА_1 перебувала на лікарняному та не можливо було ознайомити з наказом, суд зазначає, що ст. 149 КЗпП України не містить жодних виключень, а тому такі доводи позивача не впливають на висновки суду.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Приватного підприємства "Українська виноробна компанія" (вул. Плеханівська, буд. 126/1, м. Харків, 61037) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40,м. Харків,61002) про визнання протиправним та скасування припису - задовольнити частково.
Скасувати п.1 та п. 3 Припису Головного управління Держпраці у Харківській області №ХК7407/290/2НД/АВ/П від 08.01.2020 року про усунення виявлених порушень, внесений Приватному підприємству "Українська виноробна компанія".
У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь Приватного підприємства "Українська виноробна компанія" (вул. Плеханівська, буд. 126/1, м. Харків, 61037, код ЄДРПОУ 42502376) судовий збір у сумі 1051,00 грн. (одна тисяча п'ятдесят одна гривна ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці в Харківській області (ЄДРПОУ 39779919, 61002,Харківська обл., м. Харків, вул. Алчевських, буд. 40)
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст рішення виготовлено 09 грудня 2020 року.
Суддя Бідонько А.В.