Справа № 500/3300/20
09 грудня 2020 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб'юка П.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення №961170815701 від 08.05.2020 р. та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №961170815701 від 08.05.2020 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугою років в зв'язку з звільненням з роботи в розмірі 60% від місячного заробітку в сумі 51036,33 гривень, без обмеження її максимального (граничного) розміру;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 01 січня 2020 року перерахунок та виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 без обмеження її максимального (граничного) розміру відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (в редакції що діяла на час призначення пенсії), з розрахунку 60% від суми місячної заробітної плати що складає 51036,33 гривень, зазначеної у довідці прокуратури Тернопільської області про складові заробітної плати (за будь-які 60 календарних місяців підряд перед призначенням/перерахунком пенсії), що є невід'ємним додатком до довідки прокуратури Тернопільської області №18-100-20 від 30.04.2020 без обмеження її максимального (граничного) розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з 25.02.2015 перебуває у відповідача на пенсійному обліку та отримує пенсію за вислугу років у розмірі 60 % від суми місячного заробітку, на підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», чинної на час призначення пенсії.
Позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку із звільненням з органів прокуратури, до якої долучила довідку прокуратури Тернопільської області №18-100-20 від 30 квітня 2020 року про складові заробітної плати та довідку про складові заробітної плати за 60 календарних місяців роботи підряд перед призначенням /перерахунком/пенсії. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відмовлено позивачу в перерахунку пенсії в розмірі 60% від місячного заробітку в сумі 51036,33 грн, без обмеження її максимального розміру. Відповідно до даного рішення відповідача позивачці відмовлено у перерахунку пенсії в розмірі 60% від суми її місячної заробітної плати, яка відповідно до довідки прокуратури Тернопільської області №18-100-20 від 30.04.2020 про складові заробітної плати та довідки про складові заробітної плати за 60 календарних місяців роботи підряд перед призначенням/перерахунком/ пенсії складає 51036,33 гривень та обмежено виплату максимальним розміром.
Позивач вважає протиправною вказану відмову відповідача у проведенні перерахунку пенсії та зазначає, що на даний час чинним законодавством України передбачено можливість перерахунку раніше призначених пенсій, а відтак - встановлене право позивача на перерахунок пенсії, адже вона отримує призначену відповідно до Закону України «Про прокуратуру» пенсію за вислугу років.
Позивач також вказує, що враховуючи те, що вона є пенсіонером і пенсія їй була призначена до 01.01.2016, тому до розміру її пенсії не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, визначені абзацом шостим частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, відтак позивач має право на перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання.
Відповідачем надано до суду 13.11.2020 відзив на адміністративний позов, в якому просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. При цьому, зазначено, що на підставі поданої позивачкою заяви від 05.05.2020 та додатково поданих документів проведено перерахунок пенсії у зв'язку із звільненням та поновлено виплату пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Отже, оскільки ч.20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» в первинній редакції підлягає застосуванню з 13.12.2019, а будь-яких нормативно-правових актів щодо підвищення заробітної плати прокурорським працівникам не приймалося, тому і підстав для перерахунку позивачу пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 немає.
Позивач подала до суду 23.11.2020 відповідь на відзив, в якому зазначила, що при перерахунку її пенсії як працівнику прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, що не спростовано відповідачем. Вважає безпідставним застосування до правовідносин норм Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII в цій частині, оскільки вказаний закон поширює свою дію на прокурорів та слідчих органів прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності. Отже, зміни стосуються саме призначення пенсії, а не її перерахунку. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Зазначила, що її ж пенсія призначена в 2015 році відповідно до ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ, тобто до набрання чинності Законом №1697-VII . Таким чином, враховуючи те, що вона вже є пенсіонером за вислугою років і пенсія призначена до 01 січня 2016 року, тому до розміру її пенсії не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, визначені Законом №1697-VII.
Від позивача на адресу суду 08.12.2020 надійшла заява, в якій просить розглядати справу без її участі, просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Від представника відповідача на адресу суду 09.12.2020 надійшла заява, в якій просить здійснювати розгляд справи без його участі у порядку письмового провадження, просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Згідно з частиною першою статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Частиною дев'ятою статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як випливає із матеріалів справи, позивачці з 25.02.2015 призначено пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789- XII в розмірі 60% від суми місячного заробітку.
Відповідно до наказу прокурора Тернопільської області від 28 квітня 2020 року №267к ОСОБА_1 звільнено з органів прокуратури (аркуш справи 15).
Позивачка 05 травня 2020 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про перерахунок призначеної раніше пенсії, до якої долучила довідку прокуратури Тернопільської області №18-100-20 від 30 квітня 2020 року про складові заробітної плати та довідку про складові заробітної плати за 60 календарних місяців роботи підряд перед призначенням/перерахунком/пенсії.
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області прийняло рішення №961170815701 від 08.05.2020 про перерахунок пенсії, яким встановлено основний розмір пенсії від середнього заробітку 20867,38 грн та призначено пенсії у період з 05.05.2020 по 30.06.2020 - 16380 грн; з 01.07.2020 по 30.11.2020 - 17210 грн, з 01.12.2020 - довічно - 17690 грн (аркуш справи 25).
Надалі, 19.05.2020 позивачем направлено звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо надання належним чином завіреного рішення про перерахунок пенсії та на повторне звернення позивач отримала лист №1286-1295/П-02/8-1900/20 від 30.06.2020, до якого було долучено копію протоколу призначення пенсії позивачу від 07.05.2020 (аркуші справи 22-24).
Відповідно до даного рішення відповідача позивачці відмовлено у перерахунку пенсії в розмірі 60% від суми її місячної заробітної плати, яка відповідно до довідки прокуратури Тернопільської області №18-100-20 від 30.04.2020 про складові заробітної плати та довідки про складові заробітної плати за 60 календарних місяців роботи підряд перед призначенням/перерахунком/ пенсії складає 51036,33 гривень та обмежено виплату максимальним розміром.
Не погоджуючись з вказаними діями відповідача, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Щодо правового регулювання спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
За приписами ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з нормою ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих на час призначення пенсії позивачу визначався статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII (далі - Закон № 1789-XII).
Згідно з частинами 1,2 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачці, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Частиною 12 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно із частиною 17 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Таким чином, на момент призначення позивачці пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у частинах 12 та 17 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ.
В подальшому, Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-УІ до ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку.
Разом з тим, положення ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ щодо підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорам змін у зв'язку з прийняттям вказаного Закону від 08.07.2011 №3668-УІ не зазнали. Відбулась лише зміна порядкового номеру частин статті, що регламентували вказаний порядок та підстави.
Так, згідно з частинами 13 та 18 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ, в редакції Закону від 08.07.2011 №3668-УІ, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсій. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий період може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Надалі, Законом України «Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76- VIII (далі - Закон № 76-VIII) до ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ внесено зміни, зокрема, частину 18 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ викладено у наступній редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
14 жовтня 2014 року прийнято новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-УІІ (далі - Закон № 1697-УІІ), який набрав чинності 15 липня 2015 року.
Відповідно до частини 20 ст.86 Закону № 1697-УІІ умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 3 розділу XII Прикінцевих положень Закону № 1697-VII попередній Закон України «Про прокуратуру» із змінами частково втратив чинність, окрім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 Закону.
Водночас, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 №213- VIII (далі - Закон № 213-УІІІ) внесено зміни до ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ, а саме: в частину 15 ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ - максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Також, пунктом 5 Прикінцевих положень Закону №213-VIIІ передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України, зокрема, «Про прокуратуру».
Таким чином, суд зазначає, що з моменту призначення позивачу пенсії згідно з Законом України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ до ст. 50-1 указаного Закону неодноразово вносились зміни.
В той же час, нова редакція ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ суттєво звужує і обмежує зміст та обсяг прав пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким пенсія призначена до набрання чинності цими законами (Законами №76- VІІІ та №213-VІІІ), з огляду на наступне.
Відповідно до частин 2, 3 статті 22, частини 1 статті 64 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно з ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що при перерахунку пенсії позивачу як працівнику прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
На незмінність відсоткового розміру вже призначених пенсій вказав Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своєму рішенні у зразковій справі №240/5401/18 від 04 лютого 2019 року.
Крім того, Законом №213-VIII внесено зміни до частини п'ятнадцятої ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ згідно з якою максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Однак, вказана норма набрала чинності після призначення пенсії позивачці за вислугу років.
Частиною 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-УІ передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
В контексті викладеного, суд зазначає, що застосування нових положень до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, суперечить вимогам частини 1 ст. 58 Конституції України.
Тобто, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно застосовується до даних правовідносин норми Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ в цій частині, оскільки вказаний закон поширює свою дію на прокурорів та слідчих органів прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності.
Отже, зміни стосуються саме призначення пенсії, а не її перерахунку. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Позивачці ж пенсія призначена 25.02. 2015 році відповідно до ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ, тобто до набрання чинності Законом №1697-VІІ.
Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_1 вже є пенсіонером за вислугою років і пенсія призначена до 01 січня 2016 року, тому до розміру її пенсії не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, визначені Законом №1697-VІІ.
Таку ж правову позицію, сформулював Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №360/1428/17 від 12 листопада 2019 року, де вказав що на осіб, яким пенсію було призначено до 01.01.2016, обмеження щодо її максимального розміру не поширюється.
Крім того, звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається.
Також, суд зазначає, що водночас Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (неконституційним) положення ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-УІІ зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, у зв'язку із чим вони втратили чинність згідно ст. 152 Конституції України.
Цим же Рішенням Конституційний Суд України встановив такий порядок його виконання:
- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Отже, Закон №1697-VII з 13 грудня 2019 року не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.
Натомість, пенсія працюючим пенсіонерам перераховується при звільненні з роботи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач має право на перерахунок та виплату пенсії за вислугу років, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (в редакції станом на час призначення пенсії), на підставі довідки про складові заробітної плати /грошового забезпечення/ виданої прокуратурою Тернопільської області 30.04.2020 №18-100-20.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на висновок Верховного Суду у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 24 червня 2020 року у справі № 580/234/19, оскільки дана справа не стосується перерахунку пенсії прокурорам.
Приходячи до переконання про часткове задоволення позовних вимог, з метою належного та повного захисту прав позивача слід:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №961170815701 від 08.05.2020 в частині відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії в розмірі 60% від місячного заробітку визначеного в довідці прокуратури Тернопільської області про складові заробітної плати/грошового забезпечення №18-100-20 від 30.04.2020 та довідці про складові заробітної плати (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), без обмеження її максимального розміру;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 30.01.2020 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 60% від суми місячного заробітку визначеного в довідці прокуратури Тернопільської області про складові заробітної плати/грошового забезпечення №18-100-20 від 30.04.2020 та довідці про складові заробітної плати (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), без обмеження її максимального розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що прийшовши до переконання про часткове задоволення позовних вимог, суд виходив з того, що відповідач взагалі заперечує право позивача на перерахунок пенсії, а тому, питання правильності перерахунку не є предметом дослідження у даній справі. Разом з тим, суд погоджується з позицією позивача, що відповідачем безпідставно не враховано при перерахунку пенсії в оскаржуваному рішенні від 08.05.2020 дані довідки про складові заробітної плати (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), без обмеження її максимального розміру, яка є невід'ємним додатком до довідки прокуратури Тернопільської області про складові заробітної плати/грошового забезпечення №18-100-20 від 30.04.2020. Проте, проведення перерахунку входить до дискреційних повноважень органів ПФУ, а тому самостійно проведений розрахунок позивачем суд не може брати до уваги. Такий перерахунок в даному випадку буде проведений тільки на виконання рішення суду, якщо воно набере законної сили.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №961170815701 від 08.05.2020 в частині відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугою років у зв'язку із звільненням з роботи в розмірі 60% від місячного заробітку визначеного в довідці прокуратури Тернопільської області про складові заробітної плати/грошового забезпечення №18-100-20 від 30.04.2020 та довідці про складові заробітної плати (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), без обмеження її максимального розміру.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 01.01.2020 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 60% від суми місячного заробітку визначеного в довідці прокуратури Тернопільської області про складові заробітної плати/грошового забезпечення №18-100-20 від 30.04.2020 та довідці про складові заробітної плати (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), без обмеження її максимального розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір за подання адміністративного позову в сумі 840 грн (вісімсот сорок гривень) 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769).
Головуючий суддя Баб'юк П.М.