вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
10 грудня 2020 року Справа №480/5895/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5895/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі по тексту - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугою років, що оформлена листом №1800-0302-8/16775 від 28.04.2020;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - з дня досягнення нею відповідного віку, тобто з 27.12.2019 року.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що позивач у січні звернулася до відповідача з заявою про призначення її пенсії за віком на пільгових умовах. Однак, листом від 28.04.2020 № 1800-0302-8/16775 ГУ ПФУ в Сумській області відмовило у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на посаді доярки 20 років. До пільгового стажу не зараховані періоди роботи в ТОВ «Родина» з 01.11.1986 по 09.06.2007, оскільки зазначені періоди не підтверджені первинними документами щодо виконання встановлених норм обслуговування тварин на підприємствах сільського господарства. Позивач вважає таку відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумської області у призначенні пенсії на пільгових умовах протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
На виконання зазначеної ухвали представником Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області подано до суду відзив, в якому заперечує проти позовних вимог та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема зазначивши, що відмова головного управління у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону № 1058 є правомірною, оскільки позивач не набув право на пенсію відповідно до цієї статті у зв'язку з відсутністю необхідного для призначення пенсії стажу, підтвердженого належними документами (а.с. 50-51).
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач у період з 01.11.1986 року по 09.06.2007 року працювала оператором машинного доїння корів (дояркою) в колгоспі "Родина" , який в 1992 році реорганізовано в Колективне сільськогосподарське підприємство "Родина", в подальшому реорганізоване в Сільскогосподарське акціонерно-пайове товариство закритого типу "Родина", реорганізоване в Колективне сільськогосподарське підприємство "Родина", яке також було реорганізоване в Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Родина".
Даний факт підтверджується копією трудової книжки (а.с. 8), а також довідкою ТОВ Агрофірма "Родина" від 05.02.2020 року № 49 (а.с. 39-73).
В подальшому позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 24.04.2020 року № 4447 відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до пп.5 п. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у зв'язку з відсутністю пільгового стажу роботи доярки 20 років. До пільгового стажу доярки не зараховані періоди роботи в ТОВ «Родина» з 01.11.1986 по 09.06.2007, оскільки зазначені періоди не підтверджені первинними документами щодо виконання встановлених норм обслуговування тварин на підприємствах сільського господарства (а.с. 55). Про відмову у призначенні пенсії за віком, позивача було повідомлено листом від 28.04.2020 № 1800-0302-8/16775 (а.с. 17).
Не погодившись з відмовою відповідача у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).
Відповідно до статті 1 Закону України “Про пенсійне забезпечення” громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, на пільгових умовах пенсія за віком призначається жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування.
Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту 2 частини другої цієї статті;
Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Відповідно до записів у трудовій книжці, позивач у період з 01.11.1986 року по 09.06.2007 року працювала оператором машинного доїння корів (дояркою) в колгоспі "Родина" , який в 1992 році реорганізовано в Колективне сільськогосподарське підприємство "Родина", в подальшому реорганізоване в Сільскогосподарське акціонерно-пайове товариство закритого типу "Родина", реорганізоване в Колективне сільськогосподарське підприємство "Родина", яке також було реорганізоване в Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Родина". Крім того у довідці від 05.02.2020 року № 49 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, також зазначено, що у період з 01.11.1986 року по 09.06.2007 року, позивач працювала повний робочий день в колгоспі "Родина", КСП "Родина", АТП зт "Родина", КСП "Родина", ТОВ АФ "Родина", виконувала роботу оператора машинного доїння корів (доярка) і була безпосередньо зайнята на протязі календарного року в тваринництві (а.с. 40, 58, 71-73).
Тобто відомості зазначені в довідках, відповідають записам трудової книжки позивача.
Щодо посилання відповідача, що до пільгового стажу доярки не зараховані періоди роботи в ТОВ «Родина» з 01.11.1986 по 09.06.2007, оскільки зазначені періоди не підтверджені первинними документами щодо виконання встановлених норм обслуговування тварин на підприємствах сільського господарства, суд зазначає наступне.
Як вже зазначалося судом вище, відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, на пільгових умовах пенсія за віком призначається жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування.
Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, Кабінет Міністрів України не визначав порядок встановлення норм обслуговування, виконання яких повинно враховуватися при призначенні дояркам пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до цього нормою обслуговування належить вважати певну кількість голів корів або свиней, закріплених за робітницею, яку вона зобов'язана обслужити упродовж установленого робочого дня (зміни) у визначених організаційно-технічних умовах. А відтак, ураховується виконання норм обслуговування, встановлених на рівні, не нижчому від технічно обґрунтованих норм. В свою чергу, до технічно обґрунтованих норм належать: типові міжгалузеві і галузеві (відомчі) норми обслуговування, затверджені в установленому порядку; норми обслуговування, встановлені на підставі типових міжгалузевих і галузевих (відомчих) нормативів часу на окремі роботи (операції) з урахуванням організаційно-технічних умов обслуговування великої рогатої худоби і свиней у цьому господарстві. Відповідно, саме адміністрація господарства подає до органу Пенсійного фонду довідку про стаж роботи дояркою (оператором машинного доїння), свинаркою-оператором і про виконання встановлених норм обслуговування.
Водночас, не визначення порядку встановлення норм обслуговування, виконання яких повинно враховуватися при призначенні дояркам пенсії за віком на пільгових умовах, та не затвердження (та як наслідок відсутність відповідних підтвердних документів) норм обслуговування тварин для доярок господарства за вищевказані роки на відповідних підприємствах, де працювала позивач, на думку суду, не може свідчити про невиконання нею таких норм та не спростовує факту виконання позивачем повний робочий день робіт за посадою доярка, в тому числі по догляду за тваринами, що перебували в її обслуговуванні.
Із записів в трудовій книжці суд вбачає, що позивач у 1986 році відпрацювала дояркою 42 людино-днів при встановленому мінімуму 42 людино-днів; у 1987 році - 168 людино-днів при встановленому мінімуму 168 людино-днів (з 20.07.1987 по 20.05.1988 рік перебувала у відпустці по догляду за дитиною); у 1988 році - 234 людино-днів при встановленому мінімуму 170 людино-днів (з 21.12.1988 по 21.12.1991 рік перебувала у відпустці по догляду за дитиною); у 1992 році - 144 людино-днів при встановленому мінімуму 170 людино-днів (з 04.06.1992 по 04.06.1995 рік перебувала у відпустці по догляду за дитиною); у 1995 році - 203 людино-днів при встановленому мінімуму 170 людино-днів; у 1996 році - 305 людино-днів при встановленому мінімуму 170 людино-днів; у 1997 році - 314 людино-днів при встановленому мінімуму 170 людино-днів; у 1998 році - 329 людино-днів при встановленому мінімуму 170 людино-днів; у 1999 році - 341 людино-днів при встановленому мінімуму 170 людино-днів; у 2000 році - 374 людино-днів при встановленому мінімуму 250 людино-днів; у 2001 році - 310 людино-днів при встановленому мінімуму 250 людино-днів; у 2002 році - 321 людино-днів при встановленому мінімуму 230 людино-днів; у 2003 році - 361 людино-днів при встановленому мінімуму 200 людино-днів; у 2004 році - 321 людино-днів при встановленому мінімуму 230 людино-днів; у 2005 році - 336 людино-днів при встановленому мінімуму 230 людино-днів; у 2006 році - 338 людино-днів при встановленому мінімуму 230 людино-днів, у 2007 році - 142 людино-днів без зазначення встановленого мінімуму людино-днів (а.с. 71-73).
Дані записи трудової книжки позивача свідчать про те, що ОСОБА_1 у періоди з 1986 по 1988 року та з 1995 по 2007 рік було навіть перевиконано встановлений річний мінімум людино-днів, а в періоди з 1992-1995 рік позивач перебувала у відпустці по догляду за дитиною, про що зазначено безпосередньо у трудовій книжці.
Відтак, наведені обставини свідчать про наявність у позивача права на пенсію на підставі п. 5 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
А відтак суд зазначає, що відповідачем було протиправно не враховано дані обставини при прийнятті рішення від 24.04.2020 року № 4447 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
Стосовно позовних вимог про визнання протиправною та скасування відмови Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугою років, що оформлена листом №1800-0302-8/16775 від 28.04.2020, суд зазначає, що відмова у призначені пенсії ОСОБА_1 викладена у рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 24.04.2020 року № 4447, а відтак, належним способом захисту прав позивача є саме визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 24.04.2020 року № 4447 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - з дня досягнення нею відповідного віку, тобто з 27.12.2019 року, суд зазначає.
З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Статтею 58 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Крім того у даному спорі суд не обраховує загальний стаж роботи позивача, що виключає можливість зобов'язання відповідача призначити позивачеві пільгову пенсію, оскільки в межах розгляду даної адміністративної справи судом не досліджувалось питання наявності у позивача загального трудового стажу, а обов'язковою передумовою призначення пенсії на пільгових умовах є наявність визначеного законом як загального, так і спеціального стажу.
Таким чином з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов до висновку про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду, а відтак позовні вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - з дня досягнення нею відповідного віку, тобто з 27.12.2019 року, задоволенню не підлягають.
Правову позицію, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, у зв'язку з чим належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, а не зобов'язання відповідача призначити таку пенсію позивачу, висловлено Верховним Судом у постанові від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72694515).
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області суму судового збору у розмірі 420,40 грн., сплаченого відповідно до квитанції від 08.09.2020 року № 0.0.1827533776.1 (а.с. 10).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 24.04.2020 року № 4447 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) суму судового збору в розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 коп.).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Павлічек