10 грудня 2020 року м. Рівне №460/6045/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жуковської Л.А. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління ДПС у Рівненській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №2113879-5105-1718 від 16.04.2020 та №2113880-5105-1718 від 16.04.2020.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях зазначено, що згідно з пп. 54.3.3 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п.286.5 ст.286 Податкового кодексу України їй визначено суму податкового зобов'язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб 18010700, податковий період 2020, сума податкового зобов'язання 64,49 грн. та 13,24 грн. відповідно. Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернулася з скаргами до Державної податкової служби України, з двох підстав, а саме: наявність пільг щодо сплати земельного податку та наявність гарантій держави щодо неоподаткування сільськогосподарських угідь зон радіоактивно забруднених територій. Проте, податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги без задоволення. Просить суд позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 20.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 10.09.2020 на 10:00 год.
Ухвалою суду від 10.09.2020 розгляд справи відкладено до 24.09.2020 до 10:00 год.
24.09.2020 судове засідання у справі не відбулось, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень зазначає, що земельні ділянки, які хоч і зазнали радіоактивного або хімічного забруднення, проте не входять до складу сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства, не підпадають під звільнення від оподаткування земельним податком. Просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю (а.с.39-43).
Ухвалою суду від 06.10.2020 розгляд справи відкладено до 27.10.2020 до 10:00 год.
09.10.2020 позивачем подано відповідь на відзив, в якій спростовано аргументи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву (а.с.45-48).
27.10.2020 судове засідання у справі не відбулось, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді.
Ухвалою суду від 02.11.2020 розгляд справи відкладено до 24.11.2020 до 12:00 год.
Ухвалою суду від 24.11.2020 вирішено перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив та з'ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є громадянкою, яка постійно працювала чи працює, або проживає чи проживала у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення (категорія 3), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Рівненською облдержадміністрацією 23.07.1993 (а.с.5).
Позивачем отримано наступні податкові повідомлення - рішення:
№2113879-5105-1718 від 16.04.2020, яким нараховано земельний податок з фізичних осіб в розмірі 64, 49 грн. (а.с.6);
№ 2113880-5105-1718 від 16.04.2020, яким нараховано земельний податок з фізичних осіб в розмірі 13,24 грн. (а.с.7).
Податкові повідомлення-рішення №2113879-5105-1718 від 16.04.2020 та № 2113880-5105-1718 від 16.04.2020 оскаржено позивачем в адміністративному порядку (а.с.8-13). Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарг від 21.07.2020 №3085/П/99-00-06-02-04-09 податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення (а.с.14-16).
Вважаючи дії відповідача щодо винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень протиправними, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. "в" ч.1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Відповідно до ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до пп.14.1.72, 14.1.73 п.14.1 ст.14 ПК України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу); землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Пунктом 269.1 статті 269 ПК України визначено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Згідно з пп.270.1.2 п.270.1 ст. 270 ПК України об'єктами оподаткування є земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Відповідно до п.271.1 ст.71 ПК України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Не сплачується податок за сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов'язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства (пп.283.1.1. п.283.1 ст.283 ПК України).
Разом з тим, пп.281.1.5 п.281.1 ст.281 ПК України передбачено, що від сплати земельного податку звільняються фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до пп.281.2.1 п.281.2 ст.282 ПК України звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1 цієї статті, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари.
Пунктом 3 частини 1 статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII визначено категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, для встановлення пільг і компенсацій, зокрема до них належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - категорія 3.
У ході розгляду справи судом встановлено, що позивач є громадянкою, яка постійно працювала чи працює, або проживає чи проживала у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення (категорія 3), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Рівненською облдержадміністрацією 23.07.1993 (а.с.5).
Водночас, відповідно до інформації Берестівської сільської ради Дубровицького району Рівненської області про власників земельних часток (паїв) на території Берестівської сільської ради від 04.02.2020 №08-0268 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 1.850 га (а.с.41).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач звільнена від сплати земельного податку, як особа яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у власності якої перебуває земельна ділянка, що не є об'єктом оподаткування.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що встановлення у законах України пільг, компенсацій та гарантій громадянам України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, обумовлено виконанням державою свого конституційного обов'язку, передбаченого ст.16 Конституції України, а саме щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу. Такі пільги, компенсації та гарантії є особливою формою відшкодування завданої шкоди вказаній категорії громадян, а тому скасування чи обмеження цих пільг, компенсацій і гарантій без рівноцінної їх заміни свідчитиме про відступ держави від її конституційного обов'язку.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58) (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. ) від 09.12.1994, серія A, №303-A, п. 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Враховуючи викладене, суд не вбачає необхідності аналізували кожен аргумент відповідача окремо.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведене, позивачем на підставі належних та допустимих доказів доведено обставини на яких ґрунтуються її вимоги, а відповідачем не доведено правомірність своїх дій, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір у сумі 840,80грн., сплачений відповідно до квитанції від 11.08.2020. Оригінал квитанції знаходиться в матеріалах справи (а.с.18).
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, 33023, ЄДРПОУ 43142449) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №2113879-5105-1718 від 16.04.2020.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №2113880-5105-1718 від 16.04.2020.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір у сумі 840,80грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 10 грудня 2020 року.
Суддя Л.А. Жуковська