10 грудня 2020 року м. Рівне №460/7315/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранбудінвест» про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранбудінвест» до Управління Укртрансбезпеки в Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови,
В провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 460/7315/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранбудінвест» до Управління Укртрансбезпеки в Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу від 22 вересня 2020 року № 215836.
09.11.2020 ухвалою суду відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
09.12.2020, Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранбудінвест» (далі - Товариство, заявник) подано заяву про забезпечення позову.
Заява обґрунтована тим, що 04.12.2020 Товариство отримало постанову про відкриття виконавчого провадження Рівненським міським відділом державної виконавчої служби Західного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), постанов про стягнення виконавчого збору, постанов про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, а саме: № 63764893 від 01.12.2020 (примусове виконання постанови Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 22.09.2020 № 215836 сума 8500грн), постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 63764893 від 01.12.2020 року (примусове виконання постанови № 215836 від 22.09.2020 загальна сума мінімальних витрат 200грн), постанова про стягнення виконавчого збору ВП № 63764893 від 01.12.2020 від 01.12.2020 (примусове виконання постанови № 215836 від 22.09.2020 загальна сума виконавчого збору 850грн). На думку заявника, оскільки правомірність (неправомірність) прийняття оскаржуваних постанов Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області буде встановлено лише судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду справи, і тому у разі встановлення протиправності оскаржуваних постанов і задоволення позовних вимог про їх скасування, позивачу доведеться докласти значних зусиль та витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке було звернено стягнення на етапі примусового виконання постанов. Звертає увагу на те, що виконання постанов до закінчення розгляду справи призведе до порушення прав та законних інтересів ТОВ ГРАНБУДІНВЕСТ» та може ускладнити виконання судового рішення. Крім того, стягнення коштів на підставі відкритих виконавчих проваджень може спричинити стягнення сум адміністративно-господарського штрафу до моменту винесення судом рішення щодо правомірності чи протиправності накладення такого штрафу, а також спричинить стягнення з ТОВ «ГРАНБУДІНВЕСТ» додаткових витрат виконавчого провадження та виконавчого збору, можливе блокування банківських рахунків під час виконавчого провадження, що унеможливить ефективний захист порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких останній звернувся до суду. Отже, існує реальність загрози виникнення суттєвої шкоди ТОВ , яка полягає у тому числі у звернені стягнення на майно товариства, заборони боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; заходи примусового характеру, накладення арешту на майно товариства. Заявник вважає, що стягнення адміністративного господарського штрафу в примусовому порядку на підставі оскаржуваних постанов до прийняття судом рішення може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача у разі задоволення адміністративного позову. У зв'язку із чим просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу - постанови Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області № 215836 від 22.09.2020 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 8500,00грн, - до набрання судовим рішенням у справі № 460/7315/20 законної сили.
За правилами частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
За змістом 2, 3 статті 154 КАС України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Розглянувши у вказаний частиною 1 статті 154 КАС України строк заяву про забезпечення позову, суд враховує наступне.
Інститут забезпечення позову регламентовано ст. ст. 150-158 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), які, в свою чергу, закріплюють порядок розгляду заяв, клопотань про забезпечення позову, підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі, зокрема ст. 150, 151 вказаного Кодексу.
Відповідно до ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частинами 1, 2 статті 151 КАС України встановлено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Суд звертає увагу на те, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, тобто покликане гарантувати виконання рішення адміністративного суду і спрямоване на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень.
Зазначені в ст. 150 КАС України підстави забезпечення позову є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог.
Необґрунтоване вжиття таких заходів може призвести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування фактів та обставин, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій суб'єктом, крім того, суд повинен встановити також ознаки очевидності протиправності рішень чи дій суб'єкта, що прийняв таке рішення чи вчинив ці дії з урахуванням доказів наданих заявником на підтвердження своїх вимог.
Подана заявником заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що в межах виконавчого провадження № 63764893, яке було відкрите державним виконавцем згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.12.2020р., можуть здійснюватися виконавчі дії щодо примусового стягнення із заявника грошових коштів на підставі виконавчого документа - постанови Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 22.09.2020 № 215836 на суму 8500грн. Таким чином, заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення істотно ускладнить виконання рішення суду про поновлення його порушених прав.
З даного приводу суд зауважує, що заява заявника, не містить належного та достатнього обґрунтування з приводу необхідності забезпечення позову, не наведено суду істотних обставин та не надано жодних доказів, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, або ж вказували на наявність очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення у зв'язку із цим прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.
При цьому, істотною шкодою найчастіше розуміються не грошові виміри. Наприклад: істотна шкода здоров'ю; істотне погіршення екологічної обстановки, тощо.
Щодо ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту чи поновлення порушених прав та інтересів, то суд звертає увагу на те, що підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше.
Відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, АРК або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
У разі оскарження відповідного акта суб'єкта владних повноважень, особа має право разом з іншими позовними вимогами заявити вимоги про відшкодування спричиненої таким актом шкоди.
Безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди й мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 150 КАС України, зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Суд наголошує, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.
Натомість, вжиття заходів та забезпечення позову, в даному випадку, може свідчити про передчасний висновок суду про протиправність постанови Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області від 22.09.2020 № 215836, що не узгоджується з метою застосування правового інституту забезпечення позову.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність будь-яких об'єктивних даних, з яких можливо зробити висновок, що до моменту ухвалення рішення в справі, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду, тому у забезпеченні позову належить відмовити.
Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У забезпеченні позову в адміністративній справі № 460/7315/20 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранбудінвест» від 09 грудня 2020 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Т.О. Комшелюк