09 грудня 2020 року м. Рівне №460/7571/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 69% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року, з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що йому з 01.01.2018 відповідачем перераховано пенсію відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" однак, пенсія з 01.01.2019 виплачується в розмірі 75% від суми підвищення. Позивач зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019, визнано протиправними та не чинними пункти 1, 2 постанови КМУ від 21.02.2018 103, якими передбачалось поетапне збільшення виплати суми підвищення протягом 2018-2020 років. З вказаних підстав, позивач вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо зменшення розміру виплати нарахованої пенсії, починаючи з 05.03.2019 є протиправними, у зв'язку із чим просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 15.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. У відзиві відповідач стверджує про їх безпідставність, оскільки виплата пенсії позивачу з 01.01.2018 здійснюється відповідно до п. 1 та п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, якими встановлено, що з 01.01.2018 виплата перерахованої суми пенсії відбувається з розрахунку 50% від суми підвищення, з 01.01.2019 з розрахунку 75% від суми підвищення, а з 01.01.2020 з розрахунку 100% від суми підвищення. Крім того, відповідач зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019, визнано нечинними п. 1 та п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. 103, однак вказане не може бути наслідком визнання протиправними дій пенсійного органу щодо проведеного перерахунку пенсії, які були вчинені до визнання нечинними норми п. 1 та п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103. Кріт того, вважає, що позивач порушив строки звернення до суду на не обґрунтував причини його пропуску, отже даний позов підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.
ОСОБА_1 отримує з 06.07.2004 пенсію за вислугу років, згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
Позивачу 23.03.2018 перераховано пенсію за вислугу років з 01.01.2018 відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, внаслідок чого розмір підвищення до пенсії склав 4734,11 грн. При цьому, у перерахунку пенсії вказано, що підвищення пенсії виплачується з 01.01.2018 по 31.12.2018 в розмірі 50% від підвищення, з 01.01.2019 по 31.12.2019 в розмірі 75% від підвищення, а з 01.01.2020 р. в розмірі 100% від підвищення. (а.с. 10).
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019, визнано протиправними та не чинними пункти 1, 2 постанови КМУ від 21.02.2018 №103, якими передбачалось поетапне збільшення виплати суми підвищення протягом 2018-2020 років. У зв'язку із вказаним, позивач вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05.03.2019 75% суми підвищення пенсії, визначеного на 01.03.2018.
20.08.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку та виплати пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) 05.03.2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії визначеного станом на 01.03.2018.
Листом від 17.09.2020 №7749-7467/А-03/8-1700/20 відповідач повідомив позивача, що Кабінем Міністрів України не затверджено порядку проведення перерахунку пенсій та інших умовах, ніж ті, що визначені частково скасованою постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103. У зв'язку із чим немає підстав для задоволення заяви щодо перерахунку та виплати пенсії у визначеному законом розмірі з урахуванням суми підвищення пенсії визначеного станом на 01.03.2018.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно з ч. 1 ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до преамбули Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Закон №2262-ХІІ має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з ч. 1 ст. 1-1 Закону № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Відповідно до ст. 51 Закону № 2262-ХІІ при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі по тексту - Порядок №45, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Так, пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" постановлено: перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах:
- з 1 січня 2018 року - 50 відсотків;
- з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків;
- з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Рішенням окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019, визнані протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункт у 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
14.08.2019 Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", якою встановлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 р. з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року.
Норми Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не містять приписів щодо виплати призначеної/перерахованої пенсії частками або у будь-яких відсотках від суми підвищення пенсії внаслідок її перерахунку.
Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 та від 14.08.2019 №804 містять положення, які регулюють процес виплати вже перерахованої пенсії, однак Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" делегував Кабінету Міністрів України лише право встановлювати умови, порядок та розмір проведення перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Суд наголошує, що нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не уповноважено Кабінет Міністрів України встановлювати відстрочку виплати вже перерахованих пенсій.
Крім того, 10.02.2020 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/19648/19, визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №804, з тих самих підстав, що слугували для скасування п.1 та п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103.
З вказаних підстав, суд робить висновок, що постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 та від 14.08.2019 №804, в частині встановлення порядку виплати перерахованих пенсій, не відповідають Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", як нормативно - правовому акту вищої сили, та фактично звужують право позивача на отримання пенсії в розмірі, який встановлений внаслідок проведеного перерахунку, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Таким чином судом встановлено, що внаслідок перерахунку 23.03.2018 позивачу пенсії за вислугу років з 01.01.2018 відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, розмір підвищення до пенсії склав 5902,95 грн. При цьому, у перерахунку пенсії вказано, що підвищення пенсії виплачується з 01.01.2018 по 31.12.2018 в розмірі 50% від підвищення, з 01.01.2019 по 31.12.2019 в розмірі 75% від підвищення, а з 01.01.2020 в розмірі 100% від підвищення.
Однак, після прийняття рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019, пенсійним органом протиправно виплачувалась позивачу перерахована пенсія не в повному обсязі на підставі положень постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 та від 14.08.2019 804, зокрема в розмірі 75% від підвищення.
З вказаних підстав суд визнає протиправними дії пенсійного органу щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05.03.2019 75% суми підвищення пенсії, визначеного на 01.03.2018.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірність дій щодо зменшення розміру пенсії позивача за рахунок виплати з 05.03.2019 75% суми підвищення пенсії, визначеного на 01.03.2018.
Суд наголошує, що виплата позивачу пенсії не в повному обсязі є порушенням його конституційного права, гарантованого статтею 46 Конституції України, та підлягає відновленню, шляхом зобов'язання відповідача здійснити виплату позивачу пенсії в повному обсязі з 05.03.2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018, з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо посилань відповідача про пропущення позивачем строку звернення до суду встановленого статтею 122 КАС України, суд зазначає наступне.
Згідно частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.
Зважаючи на те, що пенсія за своєю правовою природою є єдиним джерелом існування пенсіонера, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції), суд вважає, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати частину 1 статті 122 КАС України та при визначені права позивача на звернення до адміністративного суду керуватися строками, визначеними в інших законах.
Так, відповідно до частини 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Правовий висновок щодо неможливості застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду у справах з вимогами, пов'язаними з виплатою пенсії, яка за своєю правовою природою не є одноразовою виплатою, викладений в постанові Верховного Суду від 24.04.2018 по справі №646/6250/17.
Окрім того, заробітна плата та пенсія мають однакову правову природу, тобто є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Таке твердження випливає з норм законодавства. Зокрема, згідно статті 1 Закону України №2235-III «Про громадянство України», заробітна плата і пенсія включені до переліку законних джерел існування.
Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
З огляду на позицію Конституційного Суду України в рішеннях № 8-рп/2013 і №9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з положенням частини 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України, можна дійти висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.
Оскільки судом встановлено, що перерахунок пенсії позивачу в частині виплати з 05.03.2019 75% суми підвищення, визначеного станом на 01.03.2018, у зв'язку з чим зменшено розмір пенсії позивача, проведений саме з вини органу пенсійного фонду, на який покладено обов'язок щодо перерахунку та виплати пенсії позивачу, і в даних правовідносинах позивач звернувся саме з вимогами щодо відновлення своїх прав протиправно не перерахованої та не виплаченої відповідачем пенсії, тому право позивача щодо перерахування і виплати його пенсії є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком.
З вказаних підстав суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.
Правові підстави для застосування положень ст.139 КАС України відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.10 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Короленка,7, код ЄДРПОУ 21084076) про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повіністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо зменшення ОСОБА_1 розміру пенсії за рахунок виплати з 05.03.2019 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 05.03.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 із врахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 09 грудня 2020 року.
Суддя У.М. Нор