04 серпня 2011 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-1670/5935/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Петрової Л.М.,
при секретарі - Курганській Л.О.,
за участю:
представника позивача - Солодкого О.В.,
представника відповідача 1 - Мороза С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до Підрозділу примусового виконання рішень суду відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови,
11 липня 2011 року Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Підрозділу примусового виконання рішень суду відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови про накладення штрафу від 01 липня 2011 року ВП №26250832.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що 01 липня 2011 року державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 680,00 на Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення Київського районного суду міста Полтави на підставі виконавчого листа №2а-1066/11, виданого Київським районним судом міста Полтави 01 березня 2011 року. Вважає, що вказана постанова про накладання штрафу є неправомірною та підлягає скасуванню, оскільки позивачем частково виконано рішення суду в межах суми стягнення за 1 місяць з 01.09.2008 та листом від 31.05.2011 №4485/11-23 повідомлено підрозділ про часткове виконання вказаного рішення. Крім того, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області на постанову суду, на підставі якої відкрито виконавче провадження 31березня 2011 року за вих. №2577/11-23 подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 липня 2011 року до участі у справі у якості другого відповідача залучено Відділ Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов.
Представник Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. У запереченнях посилався на те, що виконавче провадження №26250832 з виконання виконавчого листа №2а-1066/11, виданого 01 березня 2011 року, було відкрито 05 травня 2011 року та зазначено про необхідність негайного виконання постанови. Проте, у встановлений строк боржник рішення не виконав, тому державним виконавцем правомірно винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 680,00 грн. Вказував, що державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови діяв у відповідності до вимог Закону України “Про виконавче провадження”, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відділ Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
У відповідності до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що неявка представника Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області не є перешкодою для розгляду справи, а тому справа може бути вирішена за даної явки та на підставі наявних в ній доказів.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши наявні в матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що постановою Київського районного суду м. Полтави Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зобов'язано провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2008 року на підставі наданих Полтавським обласним військовим комісаріатом довідок про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.09.2008 року та провести відповідні виплати. Для примусового виконання вказаного рішення суду Київським районним судом міста Полтави видано виконавчий лист №2а-1066/11 від 01 березня 2011 року.
Преамбулою Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до частини 2 статті 25 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
На виконання наведеної норми закону 05 травня 2011 року державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №26250832 з примусового виконання постанови Київського районного суду міста Полтави від 01 березня 2011 року у справі №2а-1066/11 та зобов'язано негайно виконати постанову.
Проте, у наданий державним виконавцем строк рішення суду боржником не виконане.
За невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк судового рішення у справі №2а-1066/11 постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 01 липня 2011 року на Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області накладено штраф у сумі 680,00 грн.
Позивач не погодився із зазначеною постановою та оскаржив її до суду.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Зміст дій, які повинен вчиняти державний виконавець з приводу примусового виконання судових рішень, передбачений, зокрема, статтею 89 зазначеного Закону.
Так, статтею 89 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Суд вважає необґрунтованими посилання позивача як на підставу для скасування постанови про накладення штрафу - часткове виконаня рішення Київського районного суду міста Полтави від 01 березня 2011 року у справі №2а-1066/11 з огляду на наступне.
Постановою державного виконавця від 05 травня 2011 року ВП №26250832 відкрито виконавче провадження та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виконати рішення суду негайно, оскільки згідно відмітки в виконавчому листі рішення суду підлягає негайному виконанню.
Однак, боржником надано розрахунок на доплату пенсії стягувачу в межах суми стягнення лише за 1 місяць, що не є повним виконанням судового рішення.
Крім того, документального підтвердження проведення виплати згідно рішення суду Головним управлінням пенсійного фонду України у Полтавській області державному виконавцю та суду не надано.
Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Суд вважає передчасними доводи позивача про оскарження постанови Київського районного суду міста Полтави від 01 березня 2011 року у справі №2а-1066/11 з огляду на те, що подання апеляційної скарги не може свідчити про прийняття її до провадження судом апеляційної інстанції та відкриття апеляційного провадження.
Позивач не надав суду доказів наявності поважних причин невиконання судового рішення, які в силу зазначеної норми визначені законодавцем як єдина підстава для звільнення від юридичної відповідальності у вигляді накладення штрафу за невиконання судового рішення.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми права, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання дій відповідача протиправними, скасування постанови про накладення штрафу від 01 липня 2011 року є необґрунтованими, письмовими доказами не підтвердженими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до Підрозділу примусового виконання рішень суду відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 04 серпня 2011 року.
Суддя Л.М. Петрова